Цей файл взят из коллекции Medinfo http://www.doktor.ru/medinfo http://medinfo.home.ml.org p>
E-mail: [email protected] or [email protected] or [email protected] p>
FidoNet 2:5030/434 Andrey Novicov p>
Пишемо реферати на замовлення - e-mail: [email protected]
У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів. p>
Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх! p>
Московської медичної академії ім. І. М. Сєченова p>
Історія хвороби p>
Хворий: Бендик М.. А. p>
Куратор: p>
Викладач: Стремоухов А. А. p>
Паспортні дані: p>
П.І.Б.: x p>
Вік: 51 рік p>
Місце проживання: м. Москва p>
Професія: науковий співробітник p>
Скарги при надходженні: p>
На приступи серцебиття (ЧСС більше 150 уд. в 1 хв), що проходятьпісля прийому анаприлін, коринфар, головні болі, болі в прекардіальнойобласті, неінтенсивні, ниючі, без іррадіації, що виникають у спокої іщо проходять самостійно; задишку при фізичних навантаженнях; підвищення артеріального тиску до
170/110 мм.рт.ст., ушудшеніе зору, часті синкопальні стану. P>
Anamnesis morbi: p>
У 1966 році кілька разів госпіталізували з приводу болю вобласті серця з діагнозом «ІХС. Вазоспастична стенокардія ». Післяпроведеного курсу лікування почував себе задовільно. p>
У 1988 році на тлі стресу знову виникли болі в області серця.
Лікувався амбулаторно, не систематично. P>
У 1992 році у хворого стали виникати приступи серцебиття (ЧСС до
150 уд. в 1 хв.) і брадикардії (ЧСС 40 уд. в 1 хв.) з періодичнимвиникненням почуття недостачі вохдуха, короткі напади затемненнясвідомості. Спостерігався в ДМК з приводу нападів пароксизмальної тахікардії,отримував анаприлін, апрессін, тріампур. p>
У 1993-94 рр.. хворий став відзначати підйоми артеріального тиску до 170/110 мм.рт.ст.,різкі головні болі. p>
Справжнє погіршення виникло півроку тому: почастішали нападисерцебиття, підйом ПЕКЛО до 170-180/100-110 мм.рт.ст., головні болі,погіршення зору. Лікувався не систематично. У липні-серпні двічі зазначаввтрату свідомості, з відчуттям відсутності биття серця, приходив до тямисамостійно, тривалість нападу не знає. ЕКГ плівки в моментвтрати свідомості не має. p>
30 жовтня цього року госпіталізований в ГКТ для дообстеження ілікування. p>
Anamnesis vitae: p>
Ріс і розвивався нормально. В школу пішов з 7 років, закінчив 10класів. На даний момент працює науковим співробітником в організації
«Агат». P>
Перенесені та супутні захворювання захворювання: p>
Скарлатина, хвороба Боткіна, хронічний холецистит, хронічнийпанкреатит, хронічний гастрит. Операцій і травм не було. P>
Алергологічний анамнез: p>
Алергічні реакції хворий не зазначає. P>
Спадковість: p>
Не обтяжена. Зі слів хворого мати страждає гіпертоноческойхворобою. p>
Status preasens: p>
Загальний стан хворого удоволетворітельное, положення активне,свідомість ясне, статура нормостеніческое. Зріст 185см., Вага 86кг.
Температура 36,7 (С. p>
Шкірні покриви блідорожева кольору, чисті; слизові оболонки ротовоїпорожнини, глотки і склер нормального кольору. Вологість і еластичністьнормальна. Волосяний покрив розвинений помірно, за чоловічим типом. Нігтінормальної форми, смугастих, неломкіе. p>
Підшкірна клітковина розвинена помірно, рівномірно розподілена, набряківнемає. p>
Лімфатична система: периферичні ліфатіческіе вузли непальпуються. p>
Кістково-м'язова система: скарг немає. Загальний розвиток помірне. Тонусм'язів стандартний. Болючості при пальпації не спостерігається. Активні тапасивні руху не ускладнені. З боку суглобів змін невиявлено. p>
Система дихання: Скарги на задишку при фізичному навантаженні. Диханнячерез ніс вільне. Гортань нормальної форми, при обмацуванні хворобливостіне відзначається. Грудна клітка конічної форми без деформацій. Тип диханнячеревної. Допоміжна дихальна мускулатура в акті дихання небере участь. ЧДД = 16 в 1 хвилину. При перкусії звук ясний легеневий, однаковийв симетричних ділянках грудної клітини. Межі легень в нормі. Приаускультації: дихання везикулярне, шуму тертя плеври і хрипів немає. p>
Система кровообігу: скарги не болі в області серця ісерцебиття. Судини шиї не змінені. Верхівковий поштовх - обмежений,неусіленний, що піднімається, нерезістетний - пальпується в V міжребер'ї на
1 см. досередини від лівої среднеключичной лінії. Серцевий поштовх відсутній.
Пульсації в епігастрії немає. При аускультації: тони серця ритмічні,звучні. Шуми відсутні. ЧСС 60 уд. за хв. Пульс 60, однаковий на правійі лівій променевих артеріях, нормального наповнення, напруги величини іформи. АД 110/70 мм.рт.ст. p>
Система травлення: Апетит хороший. Запаху з рота немає. Мова рожевий,вологий, злегка обкладений білим нальотом біля кореня. Видимі слизові беззмін. Глотка нормальної забарвлення. Мигдалини нормальної величини. Актковтання не порушений. p>
Форма живота звичайна, черевна стінка приймає участь в акті дихання,випинань, втягнення, видимої пульсації і перистальтики не відмічається.
Рубцов немає. P>
При перкусії відзначається тимпаніт різного ступеня вираженості.
Скупчення рідини в черевній порожнині не відзначається. Живіт при пальпаціїбезболісний. Симптом Щоткіна-Блюмберга негативний. Межі печінки внормі. Край печінки м'який, рівний, з гладкою поверхнею,безболезненний.Желчний міхур не пальпується. Пальпація в точці жовчногоміхура безболісна. Симптоми Ортнера, Захар'їна, Василенко, Мерфінегативні. При аускультації вислушіваютя нормальні перистальтичнікишкові шуми. p>
Система сечовиділення: Скарг немає. При огляді області нирокпатологічних змін не визначається. Симптом Пастернацькогонегативний з обох сторін. Сечовипускання вільне, безболісне, 3-4рази на добу. Нирки не пальпуються. P>
Ендокринна система: Скарг немає. Щітовтдная залоза не збільшена, припальпації безболісна. p>
щодня-психічний статус: Хворий правильно орієнтований упростір, час і власної особистості. Головних болю немає.
Контактний, правильно відповідає на питання. Порушень сну немає. P>
План обстеження: p>
1. Загальний аналіз крові p>
2. Біохімія крові (АЛТ, АСТ, (-ГТ, СРБ, фібриноген). P>
3. Загальний аналіз сечі p>
4. Аналіз сечі по Нечипоренко p>
5. ЕКГ p>
6. Ехокардіографія p>
7. Рентгенографія органів грудної порожнини p>
8. ЕГДС p>
9. Холтеровськоє моноторірованіе p> < p> Загальний аналіз крові 3.11.97: p>
Лейкоцити 6 000/мм 3 p>
Еритроцити 5,6 х 106/мм3 p>
Гемоглобін 16,2 д%
Немотакріт 43% p>
ШОЕ 15 мм/год p>
колірний показник 0,86 p>
Біохімія крові 3.11.97: p>
Загальний білок 7,0 г% (6-8) p>
Альбумін 4,3 г% (3,5-5,0) p>
Неорганічний фосфор 3,9 мг% (2 ,5-4, 5) p>
Глюкоза 119мг% (80-120) p>
Загальний білірубін 0,7 мг% (0,1-1,0) p>
Прямий білірубін 0,2 мг% (0-0,3) p>
ХС-ТГ 224мг/дл (200-400) p>
Білкова фракція альбумінів 50% (54-62)
(-1 5,4% (2,7-5,1) p>
(-2 6,0% (7,4-11,2)
13,0% (11,7-15,3)
26,0% (15,6-21,4) тимолова проба 2,4 од (0-4) фібриноген 9,0 мг/мл (6,5-11,0) p>
СРБ негативні. p>
АЛТ 19мг p>
АСТ17мг p>
(-ГТ 7мг p>
Загальний аналіз сечі 31.10.97: p>
Кількість 160мл
Колір жовтий рН 6 питома вага 1011 p>
Прозорість неповна p>
Білок немає p>
Цукор немає p>
Жовчні пігменти немає p>
уробіліну в нормі p>
Лейкоцити поодинокі в полі зору p>
Аналіз сечі по Нечипоренко 18.11.97: p>
Кількість 150мл p>
Лейкоцити 2750/мл (4000) p>
Еритроцити 2000/мл (1000) p>
Циліндри --- (250) p>
ЕКГ 30.10.97: p>
Висновок: виражена синусова брадикардія з ЧСС 48-50 уд. в 1 хв. p>
Нормальне положення ЕОС. Звертає на себе увагу вкорочення інтервалу PQ (PQ 150 уд. в 1 хв) , що проходять після прийому анаприлін, коринфар; болі в прекардіальной області, неінтенсивні, ниючі, без іррадіації, задишку при фізичному навантаженні, головні болі, погіршення зору, часті синкопальні стану.
1. Анамнестичних даних: З 1992 року у хворого стали виникати приступи серцебиття (ЧСС 150) і брадткардіі (ЧСС 40), періодично виникало відчуття нестачі повітря, утруднення вдиху, короткі напади затемнення свідомості. У 1992-93 рр.. спостерігався в ДМК з приводу нападів пароксизмальної тахікардії. Отримував тріампур, анаприлін, апрессін. На тлі терапії стан хворого покращився. З 1993-94 рр.. хворий відзначає підйоми артеріального тиску до 170/110 мм.рт.ст. при робочому
120/80мм.рт.ст., різкі головні болі, погіршення зору. Справжнє погіршення виникло півроку тому: почастішали напади серцебиття, підйом ПЕКЛО до 170-180/100-110 мм.рт.ст., головні болі, погіршення зору.
Лікувався не систематично. У липні-серпні двічі зазначав втрату свідомості, з відчуттям відсутності биття серця, приходив до тями самостійно.
2. Клініко-лабораторних даних та даних інструментальних досліджень: p>
ЕКГ: Виражена синусова брадикардія з ЧСС 48-50. Вкорочення P-Q -інтервалу (P-Q p>