Цей файл взят из коллекции Medinfo http://www.doktor.ru/medinfo http://medinfo.home.ml.org p>
E-mail: [email protected] or [email protected] or [email protected] p>
FidoNet 2:5030/434 Andrey Novicov p>
Пишемо реферати на замовлення - e-mail: [email protected]
У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів. p>
Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх! p>
Реферат p>
алергодерматозів. P>
----------------- p>
Екземи. P>
--------- p>
Екземи (eczema) - запаленням поверхневих шарів шкіринаявне нейроаллергіческій генез і хронічне рецедівіру -ющее перебіг. Виникає при впливі зовнішніх і внутрішніхподразників. Клінічно проявляється в основному червоністю ібульбашками, які супроводжуються сверблячкою. Гістологічно - вогнище -вий спонгіоз з утворенням пухирців у шипуватий шарі епі -дерміса. Справжня екзема.
Етіологія і патогенез. P>
В даний час прийнято вважати що це захворювання по -ліетіологічно. У частини дітей відзначено прояв іммунопато -логії з реагінових типом алергії (1 тип) і високим втратою
IgE в крові, в інших відзначається дисфункція Т-системи-іммунітета. При екземі порушені судинні реакції, терморегуля -торні рефтекс, потовиділення і т.д. Але це лише фон наякому розвивається екзема, він дає можливість різнималергенів сенсебілізіровать шкіру і викликати екзематознийпроцес. До предраспологающім чинників відносяться: 1) гіпові -таміноз (В6) 2) діфеціт мікроелементів 3) діфеціт не насичений -них жирних кислот 4) глистяні інвазії 5) порушення харчового -рітельние процеси 6) холіцестіти 7) дисбактеріози кишечника
8) спадкові іммунодіфеціти 9) вегетативний дисбаланс знедостатньою сімпатікотоніей 10) дисметаболічних нефропа -ку У цьому процесі виникають і Аутоалерген що збільшуютьперебіг хвороби. У патогенезі відзначаються 2 прінцепіальнихдефекту: [1] Доменірованіе холенергіческіх процесів над ад -ренергіческімі цГМФ> цАМФ предраспологает до вивільненнягістаміну з тучних клітин, посилення проникності судин і p>
- 2 - p>
ін [2] дефіцит зрілих Т-клітин (CD3) і Т-супресорів (CD8) зпідвищенням співвідношення CD4/CD8 ймовірно і обумовлюєвисокий рівень IgE p>
Характерні клінічні ознаки: почервоніння і набряклістьшкіри (еритематозна стадія), потім на цьому тлі з'являютьсягрупи точкових м'яких вузликів і бульбашок з серозним содер -жімим до величини шпилькової головки (везикулярна стадія),пухирці розкриваються і на їх помсти образу точкові ерозії,серозні колодязі, з яких виділяється ексудат (мокнучастадія), серозна рідина засихає в сірувато жовті кірки
(коркова стадія) і настає епітелізація. Ці стадії можутьмати різну тривалість і наставати в різний час, щоі обумовлює наявність в одному осередку клінічні ознакирізних стадій. Нерідко в центральних ділянках спостерігаєтьсярегрес висипань, а до периферії більш свіжі елементи. p>
При хронічній екземі на темно -но-червоній основі з різною періодичністю й у різнійкількості з'являються поодинокі чи згруповані точковівузлики і пухирці, окремі кірочки, лусочки. Мокнути Оби -чно не значна. Їх перебіг переривається загостреннямипротікають як гостра екзема. p>
Справжня екзема частіше локалізується на кінцівках і обличчі.
Іноді осередкове ураження здобуває поширений хара -ктер, супроводжується ознобами. p>
Мікробна екзема. p>
------------------- p>
Розвивається на місці хронічних вогнищ піодермії: інфі -товки ран, трофічних виразок і т. д. Утворюютьсярізко обмежені круглі вогнища з "по -комірцем "відшаровується роги, по периферії. Часто ці уча -сткі покриті зеленувато або сірувато-жовтими корками, при їхзнятті видна червона, мокнуча поверхню з "серозними- p>
- 3 - p>
вмістищами ", є схильність до периферичного росту. Вок -руг, зовні здорової шкіри, часто помітні вогнища відсіву - від -окремі дрібні пустули й вогнища. Процес супроводжується зу -буд. Різновидами мікробної екземи є: паратравма -тичні (навколоранева), варикозна екзема. Спочаткупроцес локалізується навколо рани, а потім і на інших учас -ках шкіри. Професійна екзема. Виникає у робітників іслужбовців, у результаті впливу професійних шкідливостейалергену (сенсибілізатора). p>
Себорейна екзема. p>
------------------- p>
Розвивається при себореї. Вогнища локалізуються переважнона ділянках шкіри, багатих сальними залозами: на волосистійчастині голови, вушних раковинах, обличчі, лопатках, пахвовихобластях і т.д. виникає після настання періоду статевоїзрілості. p>
Зазвичай протікає спокійно, без мокнення, є різкообмежені-розрвато жовті, що покриваються-лусочко кіркамиабо злегка злущуються, іноді вузлові висипання.
Можуть зливатися і утворювати форму кілець, що злилися. P>
Екзема губ, або екзематозний хейліт. P>
--------------------- --------------- p>
Виявляється висипаннями на червоній каймі губ. Процес несупроводжується значним запаленням; морніутіе мінімальна -але, в хронічній стадії ліхенізацція незначна. пре -вальірует картина підгострого запалення з утворенням ма -маленький тонких скоринок і лусочок, можуть виникати численнілені тріщини, що покриваються кров'яними корочками. p>
Дифдіагностика проводиться в основному з нейродермітом,екзема губ з атопічним актініческім і контактним хеілі -тому. Діагноз встановлюється за сукупністю клінічних p>
- 4 - p>
даних. p>
Лікування проводиться з урахуванням нервово-алергічного генезу.
Седативні препарати (бром, валеріана) і Гіпосенсибілізуюча -щая терапія. При важких формах з сильним сверблячкою, кортики -роідние препарати (дексаметазон по 1 мг 3 рази після їжі,препарати калію по схемі). p>
Гіпосенсибілізуюча дієта, під час загострення холодніпримочки, після припинення мокнення водні чи масляні
"бовтанки" (до їх складу входять 2-5% іхтіол, нафтан-нафтан,
1% ментол і т.д. ), А після зменшення гіперемії переходятьна пасти (2% борно-дектярная, 20-33% нафта-нафтанлановая па -ста), 5% паста АСД, 2-5% сірчано Дегтярная паста та ін Прогноззазвичай сприятливий. p>
Кропивниця і набряк Квінке p>
--------------------------- p>
Кропивниця (urticariа) - алергічне захворювання, хара -ктерезующееся швидким більш-менш поширеним виси -паніем на шкірі сверблячих пухирів. Різновидом кропив'янкає набряк Квінке (гігантського кропив'янка)
Етіологія і патогенез. P>
Загальним патогенетичним ланкою стає підвищення Проні -цаемості мікроцеркуляторного русла і розвиток гострого набрякув навколишнього області. Патологічно в області пухиря отме -чає розпушення колагенових волокон, міжклітинний набрякепідермісу, поява з різною склростью розвитку й скло -співу вираженості переваскулярних мононуклеарних інфільтрує -тов. Медіатори викликають підвищення судинної проникностіможуть бути в кожному конкретному випадку різні. Виділяють поетіопатогенезу: 1. Алергічну 2. Фізичну 3. Ендогенну
4. Псевдоалергійні p>
- 5 - p>
Клініка: p>
Характерезуется мономорфной висипом, первинний елемент ко -торою - пухир - являє собою гостро виникає набряксосочкового шару дерми. Починається раптово з інтенсивногосвербіння шкіри різних ділянок шкіри. Незабаром на цих місцях по -є гиперемовані ділянки висипу, виступаючі над по -поверхнею, набряк наростає, капіляри здавлюються і пухирблідне. При значному ексудації може утворитися пу -зирек з відшаруванням епідермісу. Величина елементів висипу відмінностейчна, можуть розташований окремо або зливаючись, образовви -вать кільцеподібні елементи зазнаючи в центрі зворотне ра -Звите. p>
Набряк Квінке. Набряк поширюється глибше і захоплюєвсю дерму і підшкірну клітковину. Спостерігається поява біль -дової, блідого, щільного незудящего інфільтрату при надавлі -вання ямки не залишається. Частіше виникає в місцях з пухкоїклітковиною, можуть виникати і на слизових. Особливо небезпечнийв області гортані (у 25% випадків). Виникає утруднення ди -Ханія, хворі можуть загинути від асфіксії.
Лікування. P>
Якщо можливо то насамперед встановлюють і усуваютьалерген, призначають антигістамінні препарати (тіосульфат
Na, Mg парентерально 1-2мл), десенсебілізірующіе і Детокс -цірующіе Ср-ва При зливний або гігантського кропив'янці 0,1% р-надреналіну 0,1-0,5 мл підшкірно, якщо є гортані + 60 мгпреднезолона в/м, гарячі ванни для ніг, інгаляція еуспірана,ізадріна, в/м 2мл 1% Лазикс. Зовнішньо обтирання столовим ук -сусом або мазі 2-5% анестезину. Гістоглобулін призначають посхемою 0.5-0.7-1-1.5-2-2-2-2-2-2 мл. 2 рази на тиждень курс по -вторити через 6 міс .- 1 рік. p>
Нейродерміт. p>
------------ p>
- 6 - p >
Нейродерміт (neurodermitis) - являє собою хроніче -скі рецедівірующее захворювання шкіри при якому змінишкіри розвиваються переважно в результаті розчісуванняшкіри, обумовленого первинно виникають сверблячкою. Існуютьдві клінічні форми: обмежений нейродерміт та дифузнийнейродерміт (атопічний дерматит).
Етіологія і патогенез. P>
Певну рол відіграють генетичні чинники, що створюютьсхильність до атопічний алергії, одним з механічнимзмов є блокада бета-адренергічних рецепторів, при -водяна перш за все до нейровегетативних порушень. У біль -шенства хворих атопічним дерматитом визначається підвищений -ва здатність продукувати IgE на тлі зменшення у пере -феріческой крові кількості Т-клітин, IgA та IgM і збільшення
IgG. Алергени, що реалізують клінічні прояви атопічес -кого дерматиту можуть бути в кожному конкретному випадку різні. p>
Клініка. p>
При обмеженому нейродерміті, зустрічається у дорослих му -жчін, виникає 1-2 сверблячих вогнища в області шиї, внітреннейповерхні стегон, Мошенко, заднього проходу. Основним клини -ного ознакою є ліхенізація шкіри. p>
Дифузний нейродерміт (атопічний дерматит) представляєсобою захворювання, яке, як правило починається в грудномувіці з Ексудативний діатезу, що переходить потім у дитяч -кую екзему, а у віці 7-8 років у власне дифузний ней -родерміт. p>
Проявляється сильним сверблячкою, що особливо турбує внічні години. Процес локалізується в області бокових поверх -ностей шиї, грудей, лоба, щік, червоної кайми губ, ліктьових іпідколінних складок. Уражена шкіра злегка гіперемована,суха ліхінізірована, на ній багато екскоріацій, корочок.
Межі поразки не різкі, на місцях расчесов ексудації. У p>
- 7 - p>
ряду хворих залучається червона облямівка губ і прилегла до -жа - атопічний хейліт. Перебіг тривалий, загострення при -емущественно в осінньо-зимовий період. До закінчення періоду по -лового дозрівання (25-26 років) у большенство хворих спостерігаючи -ється самовилікування.
Лікування. P>
Застосовується неспецифічна десенсебілізірующая терапія,включаючи антигістамінні препарати вітаміни (пірідрксін, ри -бофловін). Застосовують гістоглобулін (8-10 ін'єкцій у/к 2 н втижнів. у вікових дозах 0.2-1.0 мл), натрію тіосульфат, се -датівние препарати.Прі упертого перебігу призначають кортиків -роіди (преднізолон 15-20 мг. через день протягом міс.) Мес -тно кортікостероїдниє мазі, мазі з 3-10% нафталана, сірки.
(седуксен, тріоксазін)
Прогноз: сприятливий, до закінчення періоду статевого дозрівши -вання (25-26 років) у большенство хворих спостерігається самоіз -лікування. p>
p>