| ДОСВІД ЛІКУВАННЯ КОЛОГЕННИХ Запор |
| |
| Мехді Д.І., Тімербулатов В.М., Каланов Р.Г., Галлямов А.Х., Фаязов Р.Р., |
| Лукашова Т.М. |
| Башкирський державний медичної університет |
| Кафедра хірургії з курсом ендоскопії ІПО |
| м. Уфа |
| |
| Проблема лікування хронічних колостазов (ХКС) залишається однією з актуальних |
| проблем колопроктології. До кінця не вивчені питання етіології, |
| патогенезу, діагностики, консервативного та хірургічного лікування ХКС. |
| Залишаються невтішними результати хірургічного лікування, за даними |
| різних авторів кількість незадовільних результатів доходить до |
| 27,3-45,9% [1, 2, 4]. |
| За даними різних авторів [2, 3, 4] в розвинених країнах ХКС страждають |
| 30-40% дорослого, працездатного населення, втім, жінки частіше, ніж |
| чоловіка. У населення старше 60 років, кількість страждаючих різної |
| ступеня вираженості запорами доходить до 60%. На підставі широкого |
| поширення, більшість авторів обгрунтовано відносять ХКС до хвороб |
| цивілізації. |
| Наш клінічний досвід заснований на лікуванні та спостереженні 335 хворих |
| страждають кологеннимі замками, з них 79 хворих (23,5%), хірургічним |
| шляхом. З оперованих 67 хворих (84,8%) у плановому порядку і 12 хворих |
| (15,1%) в екстреному порядку. Жінок 262 (78,2%), чоловіків 73 (21,7%). |
| Середній вік хворих 46,4 років. Загальна тривалість захворювання від 6 місяців до |
| 32 років. З них в стадії компенсації 97 (28,9%). субкомпенсація 174 |
| (51,9%), декомпенсації 64 (19,1%). |
| Діагностична програма включала в себе загальноклінічні, біохімічні, |
| ендоскопічні (ректороманоскопія, колоноскопія), рентгенологічні |
| (іригоскопія, пасаж барієвої суспензії), пасаж радиофармпрепарата, |
| реовазографія ободової кишки, вимірювання тонічної активності ободової |
| кишки (метод розроблений В. М. Тімербулатовим) і внутрікішечного тиску, |
| за показаннями виконувалася біопсія стінки прямої кишки по Свенсон, а також |
| вивчалася мікробна флора кишки. |
| Дослідження мікробної флори виявило наявність дисбактеріозу в стадії |
| компенсації у 22 хворих (22,6%), у стадії субкомпенсація у 132 хворих |
| (75,8%), у стадії декомпенсації у 63 хворих (98,4%). |
| Усім цим хворим лікування починали з комплексної консервативної терапії, |
| що включає в себе дієту, медикаментозне лікування з урахуванням моторної |
| активності ободової кишки, електростимуляцію, голкорефлексотерапію, ЛФК, |
| масаж, лазеро-і магнітотерапію, заочеревинні новокаїнові блокади по |
| розробленої в нашій клініці методикою, корекцію наявного |
| дисбактеріозу. |
| При підготовці кишечника до ендоскопічних досліджень та оперативному |
| лікування використовували препарат "Фортранс", це було ефективним практично |
| у всіх хворих. |
| Хірургічне лікування отримало 79 хворих з них 18 чоловіків (22,7%), 61 |
| жінок (77,2%). У плановому порядку оперовані 67 хворих (84,8%), у |
| екстреному порядку 12 (15,1%). |
| У плановому порядку оперовані 67 хворих, з них 15 чоловіків (22,3%), 52 |
| жінок (77,6%). Середній вік склав 42,3 року. |
| Показанням до планового оперативного лікування хворих з ХКС є: |
| • ускладнені форми ХКС (наявність некупіруемого больового синдрому, |
| хронічна інтоксикація, напади товстокишковій непрохідності) |
| • відсутність ефекту від консервативної терапії, прогресивне наростання |
| симптомів захворювання, хронічної інтоксикації та больового синдрому. |
| Обсяг оперативного втручання залежав від декількох факторів а) |
| локалізації і протяжність затримки барієвої суспензії; б) супутніх ХКС |
| захворювань ободової кишки; в) наявності ускладнень ХКС; г) стану |
| прямої кишки. |
| З 67 оперованих в плановому порядку 31 хворий (46,2%) був із |
| доліхосігмой. У 27 випадках (87,1%) була проведена операція - |
| лівостороння геміколектомія з накладенням трансверзо-ректоанастомозом. У 4 |
| випадках (12,9%) була проведена резекція сигмовидній кишки з передньої |
| резекцією прямої кишки. |
| Хворих з доліхоколон було 9 (13,4%), з них у 7 випадках (77,7%) |
| проведена операція субтотальна колектомія, в 2-х випадках (23,3%) |
| проведена операція лівостороння геміколектомія. |
| З мегодоліхоколон прооперовано 2 хворих (2,9%), в одному випадку проведена |
| операція колектомія з ілеоректальним анастомозів, в іншому - субтотальна |
| колектомія. |
| З синдромом Pajro, в чистому вигляді, прооперовано 14 хворих (20,8%), |
| практично у всіх випадках проведено ендоскопічне низведення |
| селезінкової вигину ободової кишки і адгезіолізіс шляхом розсічення |
| ободової-селезінкової та ободової-діафрагмальної зв'язки і спайок. |
| Поєднання доліхосігми з синдромом Пайра було у 12 хворих (17,9%) |
| практично у всіх випадках проведена операція лівостороння |
| геміколектомія з накладенням трансверзо-ректоанастомоза. |
| З 41 геміколектомії виконаних з приводу ХКС, в 28 випадках (68,2%) |
| виконана лапароскопически ассістіруемая геміколектомія с |
| екстракорпоральним накладенням анастомозу. При накладенні більшості |
| анастомозів на рівні прямої кишки був використаний апарат АКА-2. З |
| післяопераційних ускладнень у хворих оперованих в плановому порядку |
| відзначимо один випадок ранньої спайковою кишкової непрохідності, який зажадав |
| релапаротомії, два випадки анастомозіта, і три випадки нагноєння |
| післяопераційної рани. Летальних випадків не було. |
| В екстреному порядку оперовані 12 хворих, з них 3 чоловіків (25%), 9 |
| жінок (75%). Середній вік склав 45,6 року. Свідченням до екстреної |
| операції є ускладнення ХКС у вигляді товстокишковій непрохідності при |
| відсутність ефекту від консервативної терапії. Всі хворі були оперовані |
| після передопераційної підготовки. Діагноз верифіковано після |
| рентгенологічних та ендоскопічних методів досліджень. Треба відзначити |
| високу інформативність УЗД черевної порожнини при кишкової непрохідності. |
| У всіх 12 хворих клінічно мав місце заворот різних відділів |
| ободової кишки: заворот сигмовидній кишки - 9 випадків (75%), заворот |
| поперечної ободової кишки 2 випадки (16,6%), заворот лівої половини |
| ободової кишки при довгій брижі спадного відділу 1 випадок. Обсяг |
| оперативної допомоги залежав від наявності трофічних змін стінки кишки і |
| поширеності перитоніту. У 5 випадках (41,6%) операція завершена |
| усуненням непрохідності шляхом розвороту і різних фіксують |
| прийомів, у 6 випадках (50%) проведена резекція різних ділянок |
| ободової кишки з накладанням анастомозу і лише в 1 випадку проведена |
| резекція з виведенням колостомою. У післяопераційному періоді мало місце: |
| один випадок неспроможності анастомозу, який зажадав релапаротомії та |
| виведення сігмостоми і два випадки нагноєння післяопераційної рани. |
| Летальних випадків не було. |
| Найближчі та віддалені результати вивчені у 46 хворих (68,6%) |
| оперованих в плановому порядку і у 8 хворих (66,6%) оперованих в |
| екстреному порядку. Результати розцінені нами як хороші у 18 хворих |
| (39,1%), задовільні у 22 хворих (47,8%), незадовільні у |
| 6-х хворих (13,0%), які перенесли резекцію сигмовидній кишки і лівосторонній |
| геміколектомії. Найкращі результати отримані при субтотальної резекції |
| ободової кишки, а при геміколектомії - лапароскопически ассістіруемих |
| операціях. |
| В післяопераційному періоді, незважаючи на великий обсяг операцій, |
| активізували хворих практично через добу після проведення операції. |
| При проведенні операцій ендоскопічним і комбінованим способом |
| було потрібно значно менша кількість анестетиків, скорочувалися терміни |
| загоєння рани. Середнє перебування хворого на стаціонарному лікуванні |
| склало при першому варіанті 6 днів, за друге 10 днів. і 16 днів при |
| традиційного способу. |
| Таким чином, більшості хворих з ХКС необхідна консервативна |
| терапія. З оперативних методів лікування найбільш ефективна субтотальна |
| колектомія. Ендоскопічні методи операцій на ободової кишці є |
| малотравматичним, ефективним методом і представляє великий інтерес для |
| подальшого розвитку. |
| |
| Література |
| 1. Балтайтіс Ю.В, Яремчук АЛ., Радільскій С.Е. Оцінка функціонального |
| стану прямої кишки при визначенні обсягу її резекції у хворих з |
| хронічним колостазом.// Функціональна діагностика та ефективність |
| лікування захворювань травлення. - Матеріали Республіканської |
| науково-практичної конференції. - Вільнюс - 88 р. З 504 - 504. |
| 2. Наврузов С.Н. Лікування хворих товстокишковій стазом// Вісник |
| хірургії. 1988 .- № 9. С.123-127. |
| 3. Саламом К.Н., Ачкасов С.І., Мако С.Н. Оцінка ефективності |
| хірургічного лікування закрепів.// Проблеми колопроктології .- Випуск 16 - |
| З 269 - 271. |
| 4. Яремчук А.Я., Радільскій С.Е., Топчій Т.В., Морозова Н.Л. Хронічний |
| колостаз - особливості клініки та діагностики.// Весті.хірургіі.-1990 .- № |
| 7 .- С. 113 - 115. |
| 5. Федоров І. В., Сігал Є. І., Одинцов В.В.. Ендоскопічна хірургія .. М. |
| 1998., С. 273-284. |
| 6. Dean P. Beart R. Nelson H. el al. Laparoscopic - Assisted Segmental |
| Colectomy: Early Mayo Clinic Experience// Mayo Clin Prog., 1994, vol. 69. |
| p. 834 -8400 '|
| 7. Zucker K. A. Laparoscopic - assisted colon resection. Surg Endos, 8 |
| (I): p7-12, 1994. |
| |