Література - Фармакологія (довідник )

Цей файл взят из коллекции Medinfo http://www.doktor.ru/medinfo http://medinfo.home.ml.org

E-mail: [email protected] or [email protected] or [email protected]

FidoNet 2:5030/434 Andrey Novicov

Пишемо реферати на замовлення - e-mail: [email protected]

У Medinfo для вас найбільша російська колекція медичних рефератів, історій хвороби, літератури, навчальних програм, тестів.

Заходьте на http://www.doktor.ru - Російський медичний сервер для всіх!

-----" Адельфан "------------------------------------------ ----- Адельфан (ADELPHANE, Сіба-Гейг, Швейцарія)
--------------------

склад: 1 таблетка містить 0,1 мг резерпіну і 10 мг ді -гідралазину сульфату.

Резерпін - чистий алкалоїд раувольфии (3,4,5 - трима -токсібензоат-метил-резерпат); Дигідралазин сульфат - вироб -водне фталазіна (1,4 - дігідразінофталазіна сульфат).

ФАРМАКОДИНАМІКА: адельфан викликає поступове і стійкості -ше зниження артеріального тиску. Обидва компоненти доповнюють один одного в ставлення -ванні своїх гіпотензивних властивостей. Седативний і розслабляючийефект резерпіну доповнюється типовим для Дигідралазин послабшаютьням мозкового та ниркового кровообігу.

Показання: легка і середня ступінь артеріальної гіпер -тензо.

Дозування: в середньому по 1 таблетці 3 рази на добу, принеобхідності дозу можна тимчасово підвищити до 2 таблеток 3 ра -за в добу.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: за наявності або появі ознак деп -рессівного настрої лікування слід припинити або продол -жити за допомогою іншого гіпотензивного засоби (наприклад, пре -Параті тразікор 80 і салуретики).

Побічна дія: іноді може з'являтися відчуття уста -лост і набряк слизової оболонки носа.

фізико-хімічні властивості: 50 або 250 таблеток в упаковці.

-----" Адельфан-ЕЗІДРЕКС "--------- ----------------------------- Адельфан-ЕЗІДРЕКС (ADELPHANE-ESIDREX, Сіба-Гейг, Швейцарія)
-------------------- АЛСІДРЕКС-Г (ALSIDREX-H, Менон Фарма, Індія), ТРІНІТОН
(TRINITON, АПОГЕФА Арзнеіміттел ГМБХ, Німеччина) - препарати заналогічним змістом активних компонентів.

склад: 1 таблетка містить 0,1 мг резерпіну, 10 мг ді -гідралазину і 10 мг гідрохлортіазиду.

Резерпін - чистий алкалоїд раувольфии (3,4,5 - трима -токсібензоат-метил-резерпат); Дигідралазин сульфат - вироб -водне фталазіна (1,4 - дігідразінофталазіна сульфат); гідрох -лортіазід - похідне сульфонамід (6-хлор-3 ,4-дігід -ро-2-Н-1 ,2,4-бензотіадіазін-7-сульфонамід-1 ,1-діоксид).

ФАРМАКОДИНАМІКА: адельфан-езідрекс - комплексний препа -рат. Складається з трьох компонентів, які мають в організмірізні точки прикладання, взаємодоповнюючи і посилюючи тим са -мим гіпотензивну дію препарату. Далі див адельфан-езід -рекс К.

Фармакокінетика: після прийому препарату всередину резерпіншвидко всмоктується. Його біодоступність становить 50-60%. Вжечерез 30 хв. в крові з'являються вимірні концентрації препа -рату. 96% резерпіну зв'язується з білками плазми. Після прийомувсередину резерпін швидко метаболізується. Резерпін і його мета -болить виділяються з плазми в два етапи. Відповідне часнапіввиведення становить 4,5 і 271 ч. Протягом перших 96годин після прийому препарату 8% дози виділяється з сечею (глав -вим чином, у вигляді метаболітів) і 62% з калом (перевага -але у вигляді резерпіну). Резерпін проникає через плацентарнийбар'єр і потрапляє в грудне молоко. У хворих, які страждають на по -Чечнею недостатністю, уповільнене виділення резерпіну з мо -чой компенсується більшою екскрекціей з калом, так що резер -пін в організмі не накопичується.

Після прийому препарату всередину Дигідралазин швидко всасы -ється. Час його напіввиведення складає в середньому 4-5годин. Приблизно 10-15% міститься в плазмі Дигідралазинперетворюється на гідралазину. По відношенню до Дигідралазин ско -зростання ацетилювання в організмі не відіграє суттєвої ролі.
До цих пір невідомо, піддається чи Дигідралазин ацетіліро -ванію під час його метаболізму.

Після прийому внутрішньо всмоктується до 80% гідрохлортіазиду.
У хворих, що страждають декомпенсованій серцеву недостатність -ністю, абсорбція його знижена. Пік концентрації в плазмідосягається через 2-3 години після прийому гідрохлортіазиду.
62-74% гідрохлортіазиду зв'язується з білками плазми. Криваконцентрації незміненого гідрохлортіазиду в плазмі - дво -фазна. Час напіввиведення другої фази становить 6-15годин. У випадку погіршення функції нирок воно збільшується. Че -рез 72 години після прийому гідрохлортіазиду приблизно
60-80% дози виділяється з сечею, причому на 95% у незмінному ви -де.

Калію хлорид повністю абсорбується. У пацієнтів з нор -ною рівнем калію приблизно 90% введеного калію ви -виділяється з сечею.

Дозування: дозу Адельфан-езідрекса слід підбирати ін -відуальні. Лікування починають з призначення по можливості ма -лих доз, які залежно від відповіді хворого на лікуванняможна поступово підвищувати. Добова доза не повинна перевищувати 5таблеток (0,5 мг резерпіну, 50 мг Дигідралазин, 50 мг гідрох -лортіазіда). Добова доза рекомендується розділяти на 2-3 при -ема. Для підтримуючого лікування слід призначати саму низ -кую ефективну дозу. У середньому призначають 1-3 таблетки на добу -ки. Препарат приймають під час їжі і запивають водою.

Показання, протипоказання, запобіжні заходи, БЕРЕ-
МЕННОСТЬ та годування груддю, Побічна дія, ЛІКАРСЬКІ
Взаємодія, Умови див адельфан-езідрекс К.

Зберігати в темному, сухому та прохолодному місці (ні -ж 30 град. C).

Форма випуску: 30 таблеток з покриттям в упаковці.

-----" Адельфан-ЕЗІДРЕКС До "------------ ------------------------ Адельфан-ЕЗІДРЕКС К (ADELPHANE-ESIDREX K, Сіба-Гейг,

Швейцарія)
-------------------- ТРІРЕЗІД К (TRIREZID K, Пливе, Югославія) - препарат з анало -гічної вмістом активних компонентів.

склад: 1 таблетка містить 0,1 мг резерпіну, 10 мг ді -гідралазину, 10 мг гідрохлортіазиду і 600 мг калію хлориду.

ФАРМАКОДИНАМІКА: адельфан-езідрекс До містить резерпін,Дигідралазин, гідрохлортіазид і калію хлорид. Перші три ком -тами мають в організмі різні точки прикладання, взаємо -доповнюючи один одного і посилюючи тим самим гіпотензивнудію препарату.

Резерпін викликає виснаження депо катехоламінів у пост -гангліонарних симпатичних нервових закінченнях і в ЦНС, а так -ж на досить тривалий час - втрату здатності донакопичення там катехоламінів. У результаті тонус симпатичноїнервової системи знижується, у той час як активність Парасі -патіческой нервової системи зберігається. Це призводить до нижче -нію АТ, уражень пульсу і виявляє седативну дію на
ЦНС. Максимальний ефект настає тільки через 2-3 не -діли.

Завдяки дії на м'язову тканину кровоносних смокчу -дів, переважно артеріол, Дигідралазин викликає периферії -чний вазодилатацію, знижуючи підвищений артеріальний тиск. До особливостей ді -гідралазину відноситься його здатність знижувати опірсудин мозку і нирок. При тривалому курсі лікування нирковийкровотік не знижується. Дигідралазин має гіпотензивнудію як в положенні хворого стоячи, так і в положенні ле -жа, не викликаючи при цьому ортостатичноїгіпотензії.

Гідрохлортіазид перешкоджає активної реабсорбції Nа +,головним чином у дистальних ниркових канальцях, посилюючи тимсамим виділення Na +, CL-й води. Екскреція K + і Mg + + черезнирки збільшується і залежить від дози, в той час як ре -абсорбція Ca + + підвищується. Діуретичний ефект з'являєтьсяприблизно через 2 години після прима препарату, досягає макси -мума приблизно через 6 годин і зберігається протягом 12 годин.
Доза гідрохлортіазиду в 12,5 мг вже може бути достатньою длядіуретичного отримання максимального ефекту. Виведення нат -Історія і калію залежить від дози. Препарат зменшує серцевий виб -зростав, а також обсяг позаклітинної рідини і обсяг плазми крові,а при тривалому лікуванні - опір периферичних смокчу -дов. Експериментальним шляхом було доведено, що відбуваєтьсягальмування констрікторного дії адреналіну і ангіотензину
II на гладку мускулатуру. Не існує пропорційної за -лежно між концентрацією гідрохлортіазиду в плазмі й скло -співу артеріального тиску. Гідрохлортіазид виділяється швидко.

калійвміщуючими ядро таблетки адельфан-езідрекса К - цеособлива лікарська форма, в якій хлорид калію, тонкимшаром дисперговані на нейтральній основі (матриці). Завдякиуповільненому і практично не що залежить від pH виділенню Хло -рида калію в шлунково-кишкового тракту, ймовірність створення високої місцевої кон -центрації KCl, що призводить до пошкодження слизової оболонки,зводиться до мінімуму. З іншого боку, швидкість виділеннядостатня для того, щоб весь КСl вийшов з матриці і пів -ністю всмоктатися. Додавання калію дозволяє запобігти мож -можна гіпокаліємію. Нерозчинених матриця виділяється в раз -мягченном вигляді з калом.

ФАРМАКОКІНЕТИКА: див адельфан-езідрекс.

Показання: артеріальна гіпертензія.

Дозування: дозу Адельфан-езідрекса До слід підбиратиіндивідуально. Лікування починають з призначення мінімальних доз,які залежно від відповіді хворого на лікування можнапоступово підвищувати. Добова доза не повинна перевищувати 5 таб -льоток (0,5 мг резерпіну, 50 мг Дигідралазин, 50 мг гідрохлор -тіазиду). Добова доза рекомендується розділяти на 2-3 прийоми.
Для підтримуючого лікування слід призначати найнижчу еф -бництва дозу. У середньому призначають 1-3 таблетки на добу. Пре -Параті приймають під час їжі і запивають водою.

Протипоказання: підвищена чутливість до одного зкомпонентів або споріднених їм похідним.

Резерпін протипоказаний при вираженій депресії, хвороби
Паркінсона, епілепсії, електросудомної терапії, феохромоці -томі, супутньому лікуванні інгібіторами МАО (інгібітори МАОслід скасувати не пізніше, ніж за 2 тижні до початку лікуваннярезерпіном), виразкова хвороба шлунка, неспецифічний виразковий -ний коліт. Дигідралазин - при вираженій тахікардії. Гідрох -лортіазід - при анурії, важкою нирковою і печінковою недостатністю -точності, рефрактерною гіпоглікемії, гіпонатріємії, гіперкаль -ціеміі і симптоматичної гіперурикемії. Всі таблетованіпрепарати солей калію протипоказані пацієнтам із запаленнямабо порушенням прохідності стравоходу або інших відділів шлунково-кишкового тракту
(наприклад, при хворобі Крона), а також у разі гіперкаліємії.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: завдяки повільному вивільненню каліюхлориду, малоймовірно, щоб адельфан-езідрекс До міг викликатиподразнення слизової оболонки шлунка або виразки кишечнику -ника, але якщо під час лікування виникає сильна нудота, РВО -та, постійний біль у животі, метеоризм або діарея, або єпідозра на шлунково-кишкові кровотечі, адельфан-езід -рекс До слід негайно відмінити. З огляду на можливість мож -нення гіперкаліємії, не слід призначати одночасно задельфаном-езідрексом До калійзберігаючі діуретики (такі якспіронолактон, амілорид, триамтерен) або інгібітори АКФ.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: у хворих на серцеву недостатність -ністю, що перенесли інфаркт міокарда, з коронарним та/або цереб -ральних атеросклерозом при призначенні Адельфан-езідрекса Дослід дотримуватися крайню обережність. Необхідно уникатирізкого зниження артеріального тиску. При нирковій недостатності (кліренскреатиніну менше 30 мл/хв або креатинін у сироватці більше 2,5мг на 100 мл, тобто 221 мкмоль/л), слід збільшити інтервалміж прийомами препарату, щоб уникнути накопичення препаратув організмі.

Лікування адельфаном-езідрексом До може призвести до уповільненнянію реакції хворого (наприклад, при водінні автомобіля).

Резерпін слід призначати з великою обережністю біль -вим з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки ванамнезі, з ерозивні гастритом, з жовчнокам'яної хворобою, атакож пацієнтам з синусової брадикардією, порушенням функціїпровідності і тим, у яких коли-небудь були депресивністану. За 7 днів до початку електросудомної терапії ре -зерпін слід скасувати. Необхідно припинити прийом резерпінуза кілька днів до проведення планової операції, тому що вІнакше під час наркозу може падати артеріальний тиск. У разіекстреної операції хворому слід попередньо ввестидостатню дозу атропіну з тим, щоб запобігти важкубрадикардію.

Дигідралазин - хворим з печінковою недостатністю ре -КОМЕНДА скоротити дозу або збільшити інтервал прийому пре -Параті для того, щоб уникнути накопичення Дигідралазин в ор -ганізме. У дуже рідких випадках при терапії Дигідралазин мо -жет розвинутися вовчакоподібний синдром. При появі арт -ралгіі (іноді разом з лихоманкою і висипаннями на шкірі),препарат слід відмінити.

При використанні бактеріальних тест-систем Дигідралазинвиявляє мутагенні властивості. Однак, при інших методах про -верки, у тому числі in vivo, ознак мутагенності виявленоне було. Досвід із застосування препарату в різних країнах світупоказав, що зв'язки між прийомом Дигідралазин і виникнення -ем раку не існує.

Гідрохлортіазид - під час лікування можуть виникати нару -ності електролітного балансу, зокрема, гіпокаліємія. Сле -дует уникати суворо безсольової дієти, тому що підвищується ви -розподіл електролітів. Необхідно регулярно перевіряти утримуючи -ня електролітів у сироватці, особливо у хворих, які приймаютьпрепарати наперстянки. Якщо виникають ознаки гіпокаліємії
(наприклад, м'язова слабкість, аритмія або відповідні черезтрансформаційних змін на ЕКГ) або якщо з організму додатково виводитьсякалій (внаслідок блювання, діареї, недостатнього харчування, неф -троянда, цирозу печінки, гіперальдостеронізму, лікування АКТГ абокортикостероїдами), необхідно додатково вводити калій піднаглядом лікаря. У хворих, що одержують відносно високідози тіазидів, може розвинутися гіпомагніємія з появою та -ких ознак, як нервозність, м'язові судоми і аритмія.

Люди похилого віку, особливо які страждають хронічними забо -Леваном, а також хворі на цироз печінки більш чутливідо порушення водно-електролітного балансу. В окремих випадкахпри терапії тіазидами спостерігалася гіпонатріємія з неврологи -тичними симптомами (нудота, слабкість, прогресуючі наруше -ня орієнтації, апатія). Пацієнтам похилого віку і хворимцирозом печінки слід частіше перевіряти рівень електролітів укрові.

тіазиди можуть підвищувати рівень сечової кислоти в сиворот -ке і викликати напади подагри у хворих, схильних доцього. Незважаючи на можливі зміни толерантності до глюко -зе, лікування тіазидами вкрай рідко викликає цукровий діабет. Ухворих, що страждають гіперліпідемією, необхідно регулярно оп -ределять рівень ліпідів в сироватці.

Вагітність та годування груддю: оскільки перистальтика
Шлунково-кишкового тракту при вагітності знижена, адельфан-езідрекс До слід приз -почати вагітним лише у разі крайньої необхідності. Якщоадельфан-езідрекс До призначають незадовго до пологів, препарат мо -жет викликати у новонародженого летаргію, набухання слизовоїноса та анорексію. Тому призначати препарат в останній три -Местр вагітності не рекомендується. Так як активні речовинипрепарату потрапляють в грудне молоко, необхідно зробити вибір:або відмінити лікування, або відмовитися від годування груддю.

Побічна дія: при дотриманні рекомендованої Фармакотерапевтична група -ки через низький вміст активних речовин у препараті по -Бочна явища спостерігаються вкрай рідко. Незважаючи на це, пре -Параті іноді може викликати легку втому, сплутаність ство -нанія, запаморочення, головний біль, розлади сну. Можутьвиникати депресія і тривога. Іноді спостерігаються кишковірозлади (нудота, блювота, діарея). У рідкісних випадках таблі -тірованние препарати калію можуть викликати кровотечу, із'язв -ня і рубцевий стеноз шлунково-кишкового тракту. Повідомлялося про набуханні слизовоїноса, припливах, зниження потенції і еритематозний висипаннях.
Великі дози можуть викликати ортостатичну гіпотензію. Крімтого, можуть виникати такі побічні явища, пов'язані зкожним з компонентів препарату окремо.

Резерпін - нечіткість зору, сухість у роті, освітавиразки шлунка, набряки, розлади потенції та еякуляції, Галак -Торі і гінекомастія; при великих дозах - порушення серцевогоритму і паркінсонізм.

Дигідралазин - тахікардія, серцебиття, стенокардія;іноді - пошкодження печінки, симптоми якого схожі з ви -вірусні гепатит, в окремих випадках - висипання на шкірі ізміни картини крові (анемія, лейкопе?? ия, тромбоцитопенія);дуже рідко - периферичний неврит, гломерулонефрит.

Гідрохлортіазид - алергічні висипання на шкірі, фо -тосенсібілізація; в дуже рідких випадках - некротичнийваскуліт, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія,пригнічення діяльності кісткового мозку; гіпокаліємія, гіпонат -риємо, гіпомагніємія, гіпохлореміческій алкалоз і гіперкаль -ціемія (необхідно провести диференціальну діагностику з ги -перпаратіреозом); внутрішньопечінковий холестаз і жовтяниця, Панкрен -атіт; гіперурикемія, гіперглікемія, глюкозурія або погіршенняобмінних процесів при діабеті; підвищення ліпідів у крові ввідповідь на великі дози; ідіосинкразія (набряк легені).

ЛІКАРСЬКІ Взаємодія гіпотензивний ефект адель -фана-езідрекса До посилюється при одночасному прийомі іншихщо знижують тиск засобів (таких як гуанетидин, метилдопа,бета-блокатори, вазодилататори, антагоністи кальцію). Со -путствующее лікування калійвміщуючими діуретиками і інгібітора -ми АКФ може призвести до затримки калію. Препарат підсилюєцентральне седативну дію алкоголю, знеболюючих пре -Параті, антигістамінних і психотропних засобів (трицикл -чеських антидепресантів) на центральну нервову систему, також може посилити ефектадреналіну або інших симпатоміметичних речовин (слідпроявляти обережність при застосуванні протикашльових коштів,очних крапель та крапель в ніс).

Крім того, можуть виникати реакції пов'язані з окремим -ми компонентами. Застосування резерпіну в поєднанні з антіаріт -вів економічні засобами та препаратами наперстянки може викликатисинусова брадикардія. Резерпін зменшує активність леводопи.
Призначення Дигідралазин незадовго до або після застосування ді -азоксіда може викликати виражену гіпотензію. При призначеннігідрохлортіазиду слід регулярно проводити контроль рівнялітію у пацієнтів, які отримують літій і одночасно при -нітрохи гідрохлортіазид. Тіазиди посилюють вплив виробиводних кураре. Гіпокаліємічний дію тіазидів може бутипідвищена введенням кортикостероїдів, АКТГ, амфотерицину і кар -беноксолона. При необхідності слід переглядати Фармакотерапевтична група -ку інсуліну чи пероральних антидіабетичних препаратів. Со -путствующее призначення певних нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, індомета -цина) може послабити діуретичну і гіпотензивну діютіазидів. Були окремі повідомлення про порушення функцій нирок усхильних до цього хворих.

Умови та поява головного болю, запаморочення,сонливості, погіршення свідомості, кома, екстрапіраміднірозлади, судоми, парестезії і міоз. Може з'явитисянудота, блювота, діарея. Спостерігалися тахікардія і гіпотензія,які можуть призвести до непритомності, іноді - ішемія міокарда зстенокардією і порушення серцевого ритму. До того ж, можутьспостерігатися пригнічення дихання, електролітні порушення, судно -рованный вугілля. За наявності ортостатичноїгіпотензії необ -обхідно укласти хворого, ввести плазмозамінники і скоррегіро -вати вміст електролітів. При необхідності слід ОСТО -обережно ввести вазоактивні речовини. Якщо виникає діарея,слід призначити антихолінергічні кошти. Для боротьби зепілепсією або судомами - повільно в/в вводити протівосудо -рожніх засоби, наприклад, діазепам. У разі сильного пригноблений -ня дихання - проводити штучне дихання. Так як резер -пін надає тривалу дію, необхідно спостерігати за па -ціентом протягом 72 годин.

Зберігати в сухому, прохолодному місці.

Форма випуску: 30 таблеток з покриттям в упаковці.

--- - АЙМАЛІН ----------------------------------------------- ---
ГІЛУРІТМАЛ (GILURYTMAL, А/Про ФАРМОС, Фінляндія)
ТАХМАЛІН (АВД (Арцнайміттельверк Дрезден ГМБХ), Німеччина)
--------------------

ГІЛУРІТМАЛ (GILURYTMAL, А/Про ФАРМОС)

склад: 1 драже, 2 мл (1 ампула) розчину для в/м введе -ня або 10 мл (1 ампула) розчину для внутрішньовенного введення містять
0,05 г аймаліна.

властивості антиаритмічний препарат IА класу, алкалоїдраувольфии. Володіючи мембраностабілізуючим ефектом, збільшуєтьсякість рефрактерний період і знижує збудливість міокарда. За -Давлять автоматизм синусового вузла, гальмує АВ і внутріжелу -дочковую провідність. Зменшує скоротність міокарда.
Системне АД знижує неістотно. Не володіє седативними,снодійними і Симпатолітичні ефектами.

Показання: пароксизмальна тахікардія (у тому числі присиндромі Вольфа-Паркінсона-Уайта, шлуночкова тахікардія),миготлива аритмія, екстрасистолія.

Дозування: для купірування гострих нападів порушеньритму в/в вводять 50 мг препарату протягом 2-4 хв (у пацієнтів -тов з серцевою недостатністю - 10 хв). При необхідностівведення повторюють через 15-30 хв. Внутрішньом'язово гілурітмалвводять в дозі 50 мг через кожні 3-4 години до настання тера -певтіческого ефекту; добова доза - 150 мг. Підтримуючелікування проводять таблетованими формами препарату. Для пріе -ма всередину призначають по 50 мг 4-6 разів на добу; добова доза -
150-300 мг. Дітям у віці від 3 до 12 років призначають 1/2 відзазначених доз.

Протипоказання: підвищена чутливість до препара -ту, важка синусова брадикардія, синдром слабкості синусовоговузла, АВ, міжпередсердної або внутрішньошлуночкових блокада, арте -тивнотериторіального гіпотонія, кардіогенний шок, виражена хронічнасерцева недостатність.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: необхідно дотримуватися обережності припризначення препарату пацієнтам з порушеннями функції печінки іважкими порушеннями функції нирок; при анемії; при гіперкалі -еміі; у випадку попередньої терапії препаратами, тормозящі -ми АВ провідність і знижують частоту серцевих скорочень.

Побічна дія: головний біль, запаморочення, нудота,відчуття тяжкості в епігастрії, блювання, порушення сіноатріаль -ної, АВ і внутрішньошлуночкові провідності, артеріальна гіпо -тонія. При внутрішньовенному введенні - відчуття жару. Можуть відзначатися про -явища серцевої недостатності у схильних до неїпацієнтів. Іноді - асистолія, алергічні реакції. При тривалийтельно лікуванні препаратом можливий розвиток внутрішньопечінковогохолестазу.

Форма випуску: 20 драже, 5 або 25 ампул по 2 мл, 5 або 15ампул по 10 мл в упаковці.

ТАХМАЛІН (АВД (Арцнайміттельверк Дрезден ГмбХ))

фізико-хімічні властивості: 2 мл (1 ампула) розчину містять
50 мг аймаліна. 10 ампул в упаковці.

----- Алпростадил -------------------------------- -------------- Вазапростан (VAZAPROSTAN, Шварц Фарма АГ, Німеччина)
ПРОСТІН ВР (PROSTIN VR, Апджон Компані, США)
--------------------

Вазапростан (VAZAPROSTAN, Шварц Фарма АГ)

склад: 1 ампула сухої речовини (48 , 2 мг) містить 666,7мкг суміші сухої субстанції алпростадил-альфа-ціклодекстрана,що складається з 20 мкг алпростадилу і 646,7 мкг альфа-цикло -декстрану.

властивості інфузія Вазапростан веде до підвищення кровото -ка, поліпшенню мікроциркуляції за рахунок підвищеної гнучкостіеритроцитів, до гальмування агрегації тромбоцитів та активаціїнейтрофілів, а також розчинення кров'яних згустків (збільшенняфібринолітичної активності).

Позитивний терапевтичний ефект (зникнення болівв спокої, загоєння трофічних виразок, ремісія при облітеруючий -щих захворюваннях артерій) спостерігався також після закінчення ін -фузіонной терапії.

Показання для лікування хронічних захворювань облітеруючихартерій III та IV стадій (за класифікацією Фонтейн).

Дозування: при в/а терапії вміст 1 ампули сухого ве -вин (еквівалентно 20 мкг алпростадилу) розчинити в 50 млфізіологічного сольового розчину і проводити лікування по сле -дме схемою.

Якщо немає інших розпоряджень, половину ампули (10 мкг Алп -ростаділа) вводити в/а протягом 1-2 годин за допомогою інфузійно -ного пристрою. За наявності некрозів і при задовільноюпереносимості дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг Алп -ростаділа), що складе добову дозу.

Якщо в/а інфузія проводиться через введений катетер, взалежно від переносимості і тяжкості захворювання рекоменду -ється доза 0,1-0,6 нг/кг ваги тіла/хв з введенням препарату впротягом 12 годин за допомогою інфузійного пристрої (еквів -лентно 0,25-1,5 ампулах Вазапростан).

внутрішньовенну терапію можна проводити за наступною схемоюдозування. Вміст 2-х ампул сухої речовини Вазапростан
(40 мкг алпростадилу) розчинити в 50-250 мл фізіологічногорозчину і вводити в/в протягом 2 годин. Ця доза застосовуєтьсядвічі на добу.

Можливий інший варіант - 3 ампули (60 мкг алпростадилу),розчинені у 50-250 мл фізіологічного сольового розчину,вводять інфузійно в/в протягом 3 годин один раз на добу.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (при значенняхкреатиніну більше 1,5 мг/мл) внутрішньовенне введення треба починати з одногоампули, вводячи в неї є, протягом 2 годин двічі на добу
(40 мкг алпростадилу). Відповідно до загальної клінічної кар -тванню протягом 2-3 днів дозу можна збільшити до нормальної,описаної вище.

Пацієнтам з нирковою недостатністю або пацієнтам з на -рушення функції серця, об'єм що вводиться при інфузії рідинислід обмежити до 50-100 мл на добу.

Розчин для інфузії повинен бути свіжоприготований. Вінстійкий при кімнатній температурі протягом 24 годин. Не можнавикористовувати розчин більше, ніж добової давності. Після трьох -тижневого курсу лікування необхідно вирішити питання про доцільність -різниці подальшого застосування Вазапростан. За відсутностітерапевтичного ефекту лікування слід припинити. Курс ле -чення не повинен перевищувати 4 тижнів.

Побічна алпростаділу;період вагітності та годування груддю; Вазапростан не слідпризначати пацієнтам з неадекватно леченной серцевою недостатністю -точністю; з неадекватно леченной серцевої аритмії або коро -Нарнії хворобою серця; пацієнтам, які перенесли в останнішість місяців інфаркт міокарда; хворим, у яких за результатамитатамі клінічного або рентгенологічного обстеження име -ється підозра на набряк або інфільтрацію легенів, а також паці -ентам з важкими хронічними захворюваннями обструктивнимилегенів; пацієнтам з ознаками печінкової дисфункції; з забо -Леваном печінки в анамнезі, а також хворим, схильним до крово -течіям.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: літні пацієнти, схильні до серцевоїнедостатності або страждають на коронарної хворобою серцяповинні знаходитися під наглядом у стаціонарі під час ліку -ня вазапростаном. Щоб уникнути появи симптомів гіпергід -ратаціі обсяг введеної рідини не повинен перевищувати 50-100 млна добу. Необхідний регулярний контроль АТ та ЧСС, за свідченнями
- Вимірювання маси тіла, балансу рідини, центрального Веноза -ного тиску або проведення ехокардіографії. Особливу обережний -ність слід дотримуватися при призначенні препарату пацієнтам зпериферійними набряками або нирковою дисфункцією (сироватковийкреатинін більше 1,5 мг/мл).

Побічна дія: при в/а введення Вазапростан часто по -є біль, еритема чи набряк кінцівок. Подібні симптомиможуть відзначатися і при внутрішньовенному введенні препарату, поєднуючись зпочервонінням вени, у яку ввели препарат. Ці побічні ефек -фекти пов'язані із застосуванням препарату або з процедурою катета -різаціі і зникають після зниження дози або припинення інфу -зії. Іноді можуть з'являтися і інші, не пов'язані зі спосо -бом введення, симптоми - головний біль, реакції з боку шлунково-кишкового тракту
(Діарея, нудота, блювання), а також гіперемія і парестезії.
Повідомлялося про падіння артеріального тиску, тахікардії, ангінальних симптоми,транзиторне підвищення рівня трансаміназ, лейкопенії або лей -коцітозе, суглобових симптоми, психози, судоми центрально -го генезу, підвищення температури і потовиділення, озноб іалергічних реакціях. У рідкісних випадках змінювався зміст
СРБ. Після припинення лікування картина швидко нормалізується.
Оборотний гиперостоз трубчастих кісток спостерігався у невеликогочисла пацієнтів після лікування, що триває більше 4 тижнів. Удуже невеликої кількості пацієнтів під час лікування вазапроста -ном розвивався гострий набряк легенів або серцева недостатність -ність.

ЛІКАРСЬКІ Взаємодія може підсилитися ефект ги -потензівних препаратів, вазодилататорів і препаратів, застосовуютьющіхся для лікування коронарної хвороби серця. У пацієнтів, по -променя ці препарати одночасно з вазапростаном, необхід -мо строго контролювати стан серцево-судинної систе -ми. Комбінування Вазапростан з препаратами, що перешкоджаютьзгортання крові (антикоагулянти, інгібітори агрегації вітром -боцітов) збільшує ймовірність виникнення кровотеч.

Зберігати в захищеному від світла місці притемпературі нижче 25 град. С.

фізико-хімічні властивості: 10 ОРС-ампул в упаковці (ампули надпіленипід синьою крапкою).

ПРОСТІН ВР (PROSTIN VR, Апджон Компані)

склад: 1 ампула 0,2, 0,5 або 1 мл містить 0,1, 0,25 або
0,5 мг алпростадилу в стерильному розчині відповідно.

ФАРМАКОДИНАМІКА: алпростадил (простагландин Е1) єодним з представників групи природних жирних кислот, обла -дають широким спектром фармакологічної дії. Серед на -амо значущих ефектів цієї речовини слід зазначити вазо -дилатацію, антиагрегантну дію, стимулюючий вплив нагладку мускулатуру кишечнику і сечового міхура. Внутрішньовенневведення алпростадилу в дозі від 1 до 10 мкг на кг ваги викликаючи -ет у ссавців зниження системного тиску крові якнаслідок зменшення периферичного опору судин.
Зниження артеріального тиску супроводжується рефлекторним збільшенням серцевоговикиду і ЧСС. Гладком'язові клітини артеріального протокуособливо чутливі до впливу алпростадилу, в част -ності, в препаратах артеріального протоку ягнят відзначається ді -латація при додаванні препарату. Крім цього алпростадилздатний відкривати закритий артеріальна протока у новонароджені -них щурів, кроликів і ягнят. Дані спостереження привели до дослі -нання впливу алпростадилу на показники кровообігу уновонароджених пацієнтів, які мають вроджені дефекти сердеч -но-судинної системи, що призводять до зниження легеневого абосистемного кровотоку і залежних, таким чином, від наявностіфункціонуючого артеріального протоку для забезпечення адек -ватяною оксигенації крові і зниження її перфузії. Збільшенняоксигенації крові після введення препарату новонародженим ззниженими легеневим кровотоком зазвичай обернено пропорційноступеня вихідного вмісту кисню в крові. Так при низькомуйого утриманні (менше 40 тор) у відповідь реакція буває зазвичайзначною, а при високому вихідному вмісті кисню вкрові (більше 40 тор) значного підвищення оксигенації післяпризначення препарату не відбувається. Застосування алпростадилу уновонароджених зі зниженим легеневим кровотоком вимагає моніторинг -центрувати контролю ступеня оксигенації крові. У пацієнтів,що одержують препарат у зв'язку зі зниженням системного кровотоку,контроль може бути здійснений за рівнем системного АТ і по -казателям рН крові.

ФАРМАКОКІНЕТИКА: лікування алпростаділом необхідно прово -дить методом безперервної інфузії у зв'язку з швидким метаболізі -вання препарату. Більше 80% циркулюючої алпростадилу раз -рушає переважно шляхом бета-і омега-окислення за одинпасаж через систему легеневих судин. Метаболіти цього ве -вин практично повністю виділяються нирками протягом 24годин після призначення. Чи не відзначалося появи неметаболізі -ваного алпростадилу в сечі, також відсутні дані про мож -можності затримки препарату або його метаболітів в тканинах.

Показання алпростадил (простагландин Е1) застосовується якзасіб паліативного лікування, щоб тимчасово підтриматифункціонування артеріального протоку до моменту проведенняповністю або частково коригуючої операції у новонародженихпацієнтів, що мають вроджений дуктусзавісімий порок серця, атакож пацієнтів, виживання яких залежить від наявності функціональ -нірующего артеріального протоку. Такі вроджені дефектибудови серця і судин включають мітральний атрезія, атрезіялегеневої артерії, атрезія тристулкового клапана, тетраду
Фалло, дефекти будови аорти, транспозиція головних судин забо без наявності інших дефектів будови тіла і деякі дру -Гії пороки.

Дозування: прийнятний шлях для введення альпроста -дила є постійна інфузія через одну з великих вен.
Іншим способом препарат може бути введений безпосередньо вгирлі артеріального протоку через пупкової артеріальний кате -тер. Обидва способи введення можуть забезпечувати підвищення Оксиген -нації крові. Інфузію звичайно починають з дози 0,05-0,1мкг/кг/хв. Ефективно?? й може бути і більш низька початковадозування, але це трапляється вкрай рідко. Найбільш часто пре -Параті вводиться в співвідношенні 0,1 мкг/кг/хв. Після отриманняпідтвердження ефективності проведеного лікування (збільшенняоксигенації крові при зниженні кровотоку в малому колі крово -звернення або при підвищенні системного тиску у пацієнтів зізниженням кровотоку у великому колі) швидкість інфузії зменшуючи -ють до можливо більш низькою, що забезпечує бажаний ефект. Утому випадку, коли початкова швидкість введення препарату 0,1мкг/кг/хв не забезпечує потрібної дії, вона може бутидуже обережно підвищено до рівня 0,4 мкг/кг/хв. У біль -шінстве випадків подальше підвищення дозування не забезпечуєпосилення ефекту препарату.

Інструкція з розведення. Препарат дуже не стабільний.
Приготування свіжого розчину алпростадилу для інфузії повинноздійснюватися кожні 24 години. Розчин препарату, що зберігаєтьсяпісля приготування більш ніж 24 години, використовуватися не дол -дружин. Для спрощення отримання низькою робочої концентрації пре -Параті рекомендується така методика. Розчинити 1 мл (1ампула) алпростадилу в стерильному фізіологічному розчині аборозчині глюкози для ін'єкції. Довести отриманий розчин дообсягу, що відповідає використовуваної системи введення. Коли -якість розчинника, концентрація отриманого розчину і ско -ріст введення (мл/хв/кг), що забезпечують дозу препарату 0,1мкг/кг/хв, складають відповідно 250 мл, 2 мкг/мл, 0,05мл/хв/кг; 100 мл, 5 мкг/мл, 0,02 мл/хв/кг; 50 мл, 10 мкг/мл,
0,01 мл/хв/кг або 25 мл, 20 мкг/мл, 0,005 мл/хв/кг.

Протипоказання: не існують.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: алпростадил повинен застосовуватися ме --діцінскім персоналом мають досвід надання невідкладної допомогиновонародженим і лише в умовах стаціонару. Важливо здійснювала -влять постійний контроль артеріального тиску крові через катетер пупкової ар -теріі, аускультативно або датчиком доплер системи. При значи -тельно зниженні артеріального тиску необхідно негайно зменшити швидкістьвведення препарату. Рекомендується, по можливості, скоротитиперіод інфузії і дозу алпростадилу. Ризик тривалого введенняпрепарату хворому з важким пороком серця повинен бути соот -Несен з очікуваним позитивним ефектом. Не слід призначатиалпростадил новонародженим з гострим респіраторним дистрессиндромом/хворобою гіалінових мембран /. Необхідно діфферен -царювати цей синдром від ціанотіческіх (що протікають з знижено -ням кровотоку в малому колі кровообігу) вад серця. Утих випадках, коли швидка діагностика цих станів затруд -нена, можна орієнтуватися за ступенем ціанозу/рО2 нижче 40тор/і рентгенологічним ознаками зниження легеневого крово -струму. Простагландин Е1 має виражені антиагрегантнимивластивостями, тому необхідно з надзвичайною обережністю примі -нять у новонароджених, що мають тенденцію до кровотечі, цейпрепарат. В даний час не проведено довготривалих дослі -джень з вивчення канцерогенної дії алпростадилу і йоговпливу на репродуктивну систему. Роботи з з