МАГНІТНО-резонансна томографія в ДІАГНОСТИЦІ
ПУХЛИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Ирисов К.Б, Ешенкулова А.С.
Клініка нейрохірургії Національного госпіталю Міністерства охорони здоров'я
Киргизької Республіки.
Проведено обстеження, нейрохірургічне лікування та зіставленнядіагностичних можливостей комп'ютерної та магнітно-резонансної томографій
28 хворим з пухлинами головного мозку різної локалізації. Вікхворих варіював у межах від 5 до 55 років, серед них чоловіків було 16, ажінок - 12. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) має великідіагностичні можливості при вогнищевих ураженнях головного мозку, атакож переваги перед комп'ютерною томографією.
Magnetic Resonance Imaging in diagnosis of Brain tumours.
Yrysov KB, Eshenkulova AS
Neurosurgical Clinic of the National Hospital of Kyrgyz Republic
There were investigated and operated 28 patients with Brain tumours ofvarious locations, compared diagnostic possibilities of Computed tomographyand Magnetic Resonance Imaging. Patientґs age varied from 5 to 55 years,male-16, female-12. Magnetic Resonance Imaging (MRI) has great diagnosticpossibilities in focal brain processes, also it has advantages before
Computed tomography.
Нейрохірурги повинні ретельно зрозуміти основні і загальні принципихірургії пухлин головного мозку перед тим як почати виконання різнихоперативних доступів при різноманітних пухлинних ураженнях головногомозку. Загальна техніка хірургії пухлин головного мозку трохи відрізняєтьсявід такої при судинних аневризмах. Принципи теж відрізняються середрізновидів пухлин головного мозку в залежності від того, як маєбути вилучена пухлина: частково або en bloc. Техніка операцій прикраніобазальних пухлинах так само відрізняються від техніки видаленняконвексітальних або глибинних мозкових пухлин.
МРТ в даний час є первинним компонентом доопераційноїоцінки та діагностики у хворих з пухлинами головного мозку. Додатковідіагностичні процедури, якщо вони необхідні, включають в себекомп'ютерну томографію ( "bone-windows") для оцінки змін з бокукісток черепа; церебральну ангіографію і проби каротидного оклюзії. Ціпроби виконуються в тих випадках, коли каротидного артерія охоплена абозвужена зростанням пухлини. Доопераційному можна провести емболізації судинпухлини. Якщо ця процедура здійснюється без будь-яких ускладнень, то вонасприяє зниженню втрати крові і скорочення тривалості операції.
Проте, у деяких пацієнтів з великими пухлинами відзначається крововиливв пухлину або набряк після емболізації, що може зажадати екстреноговтручання. Діагностика та хірургічне лікування пухлин головного мозкує однією з актуальних проблем сучасної нейрохірургії і вимагаютьподальшого дослідження.
Метою цієї роботи стало уточнення діагностичних можливостеймагнітно-резонансного дослідження при пухлинних ураженнях головногомозку у нейрохірургічних хворих.
Нами в клініці нейрохірургії Національного госпіталю проведенообстеження, нейрохірургічне лікування та зіставлення діагностичнихможливостей комп'ютерної та магнітно-резонансної томографій 28 хворим зпухлинами головного мозку різної локалізації. Всі хворі булиобстежені за стандартною клінічної методикою: збирався анамнез,аналізувалися скарги, проводилися неврологічний огляд,рентгенологічне, офтальмологічне, електроенцефалографічне іехоенцефалоскопіческое дослідження, після яких хворі піддавалисякомп'ютерно-томографії дослідження головного мозку для вирішенняпитання про оперативне втручання.
Вік хворих варіював у межах від 5 до 55 років, серед них чоловіківбуло 16, а жінок - 12 (Табл. 1).
Таблиця 1
| Вік в роках | Усього | Чоловіки | Жінки |
| 1-10 | 6 | 4 | 2 |
| 11-20 | 2 | 0 | 2 |
| 21-30 | 4 | 2 | 2 |
| 31-40 | 2 | 2 | 0 |
| 41-50 | 4 | 2 | 4 |
| 51-60 | 8 | 6 | 2 |
| Разом | 28 | 16 | 12 |
На комп'ютерної томографії головного мозку у всіх 28 хворих не буливиявлено переконливі дані за осередкове поразку і пухлини не булидіагностовано. У зв'язку з цим хворі не піддані оперативномувтручання та отримували консервативне лікування в умовах стаціонару. Аленезважаючи на проведені дегідратаційних і вазотропную терапії станхворих прогресивно погіршувався. На обличчя були клінічні даніпухлинного ураження головного мозку, заглиблювалися вогнищеві симптоми,ставав вираженим гіпертензійного синдром.
Для дообстеження і уточнення причин прогресивного погіршеннястану хворих всім було проведено магнітно-резонансне дослідженняголовного мозку. На відміну від комп'ютерної томографії при даномудослідженні виявлені вогнища пухлинного росту в головному мозку, у зв'язку зніж хворі були піддані нейрохірургічного втручання. Данімагнітно-резонансного дослідження були підтверджені під час операції
(Табл.2). Для наочності наводимо приклад клінічного спостереження. Хвора
З-ч, 41 рік, поступила в клініку нейрохірургії (історія хвороби № 23649/975)зі скаргами на головні болі, зниження слуху на праве вухо, шум у ньому,хиткість при ходьбі, нудоту. Хворих протягом двох останніх років. Розвитокхвороби поступове, прогресуюче. У неврологічному статусі: Свідомістьясне. Мова і ковтання не порушені. Парез відводить і лицьового нервівсправа по периферичного типу. Гіпоакузія справа. Атаксія. Гіпертензійногосиндром.
Таблиця 2
| Гістологічна | Усього | Чоловіки | Жінки |
| | | | |
| картина | | | |
| Астроцитома | 8 | 6 | 2 |
| Гліобластома | 6 | 4 | 2 |
| Менінгіома | 4 | 2 | 2 |
| Невринома | 4 | 0 | 4 |
| Епендимома | 6 | 4 | 2 |
| Разом | 28 | 16 | 12 |
На комп'ютерної томограмі головного мозку № 998/47 даних за осередковеураження не було виявлено. За призначенням невропатолога проводилосяконсервативне лікування. Через два тижні після початку лікування станхворий різко погіршився: не може стояти і ходити, приєдналася блювота,шум у правому вусі посилився. Консиліум лікарів у складі професора -нейрохірурга Мамитовим М.М. прийняв рішення провести магнітно-резонанснутомографію головного мозку. На магнітно-резонансних томограмах виявленоновоутворення в області правого мосто-мозочкового кута округлої форми зчіткими контурами до 35 мм у діаметрі із зсувом серединних структурвліво, деформацією і здавлюванням шлуночка головного мозку.
Після попередньої підготовки та обстеження соматичного статусубула проведена операція - Декомпрессионная трепанація задньої черепноїямки з видаленням пухлини правого мосто-мозочкового кута. Післяопераційнийперіод протікав без ускладнень. Хвора прийшла до тями через 3 часапісля проведеної операції. Гістологічно верифікована невринома
(вестибулярна шваннома) слухового нерва. Хвора почала ходити на восьмідобу. Пацієнтка виписано додому в задовільному стані. Уневрологічному статусі зберігався легкий парез відводить і особовогонервів справа. Атаксія і шум у вусі пройшли.
Таким чином, проведене нами дослідження дозволяє зробити висновок проте, що магнітно-резонансна томографія має великі діагностичніможливості при вогнищевих ураженнях головного мозку, а також перевагиперед комп'ютерною томографією. Вважаємо, що всі хворі з неуточненимидіагнозами повинні бути обстежені за допомогою магнітно-резонансногодослідження.
Література
1. Корнієнко В.М., Туркин А.М., Турнін Ю.К. Нове в діагностиці аденоми гіпофізу - досвід застосування рентгенівської та магнітно-резонансної томографії.// Журнал питання нейрохірургії імені М. М. Бурденко .- 1990 .-
№ 2 .- С.24.
2. Корнієнко В.М. Нейрорадіологія - стан та перспективи.// Журнал
питання нейрохірургії імені Н.Н.Бурденко.-1996 .- № 1 .- С. 3.
3. Ирисов К.Б., Мамитов М.М. Магнітно-резонансна томографія в діагностиці патологій головного і спинного мозку.// Сучасні проблеми невідкладної хірургії (Збірник наукових праць) .- Бішкек .- 1997 .-
С.106-107.
4. Пронін І.І., Толань А.В. Можливості КТ і МТР у вивченні перітуморального набряку і внутрімозкових пухлин супратенторіальні розповсюдження.// Журнал питання нейрохірургії імені М. М. Бурденко .-
1996 .- № 1 .- С.10.
5. Magnetic Resonance Imaging./RJ. Herzog, RD. Guyer, A. Graham-Smith,
ED Jr. Simmons// Spine .- 1995 .- Vol.20 .- № 16 .- P.1834-1838.
6. Hilterhaus F, Draf W. Hoererhalt in der Chirurgie des
Akustikusneurinoms/Interdisziplinaeres Management von Tumoren der
Schaedelbasis: Wege zur optimalen individuellen Therapie
(9.Jahrestagung der Deutschen Gesellschaft fuer
Schaedelbasischirurgie) .- Hannover, Deutschland, 2001. - P.26.
7. Liang L, Korogi Y, Sugahara T. MRI of intracranial germ-cell tumours.
Neuroradiology 2002; 44:382-388.
8. Green AL, Yeh JS, Brydon HL. Cellular schwannoma of the posterior fossa. J Neurol Neurosurg Psychiatry 2002; 72:675-680.
9. Lapsiwala SB, Pyle GM, Kaemmerle AW. Correlation between auditory function and internal auditory canal pressure in patients with vestibular schwannomas. J Neurosurg 2002; 96:872-876.
10. Floeth FW, Wittsack H-J, Engelbrecht V, Weber F. Comparative follow-up of enhancement phenomena with MRI and Proton MR Spectroscopy Imaging after intralesional immunotherapy in glioblastoma - report of two exceptional cases. Zentralblatt fuer Neurochirurgie 2002; 63: 23-28.
11. Tosaka M, Hirato J, Miyagishima T. Calcified Vestibular Schwannoma with unusual histological characteristics - Positive immunoreactivity for CD-34 Antigen. Acta Neurochir (Wien) 2002; 144:395-399.
12. Yamakami I, Kobayashi E, Iwadate Y, Saeki N, Yamaura A. Hypervascular vestibular schwannomas. Surg Neurol 2002; 57: 105-112.
13. Saeki N, Murai H, Kubota M. Heavily T2 weighted MR images of anterior optic pathways in patients with sellar and parasellar tumors -
Prediction of surgical anatomy. Acta Neurochir (Wien) 2002; 144: 25 -
35.
14. Microneurosurgery. Microneurosurgery of CNS Tumors/MGYasargil .-
Georg Thieme Verlag Stuttgart New York, 1996 .- 526p (IVB).
15. Cranial Microsurgery.Approaches and Techniques/Laligam N. Sekhar,
Evandro de Oliveira .- Thieme New York Stuttgart, 1999 .- 631p.
