РГМУ p>
кафедри променевої діагностики і променевої терапії p>
Зав. Кафедрою: ......................... p>
Викладач: .............. ........... p>
РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ p>
p>
Студент 340 групи Любимов А. В. p>
1997 p>
Рак молочної залози відноситься до високо агресивним злоякіснимпухлин внаслідок його надзвичайно високої потенції метастазування.
Метастази частіше зустрічаються в пахових лімфатичних вузлах - у 48-73.6%,потім у надключичних - в 16-19% і парастернальних - в 2.4-15%. Відомі двішляхи метастазування раку молочної залози: найбільш поширений --лімфогенний і рідше поширений гемогенний. Одним з найважливіших шляхіввідтоку лімфи з молочної залози є пахвові, потімпарастернальних. Гематогенні метастази можуть виникати в будь-якому органі.
Найбільш гематогенному метастазами уражаються легені, плеври, печінка,кістки. p>
Рак молочної залози - хвороба жінок середнього та похилого віку.
Симптомами раку цього органу є різного ступеня вираженостіасиметрія молочних залоз, втягнутий сосок з серозними і кров'янимивиділеннями, а також гіперемія і набряк шкіри над пухлиною. При пальпаціївизначається різних розмірів пухлина; за формою вона може бути вузлуватоюі неоднорідної консистенції, але з досить чіткими межами. При локально -інфільтративний формі кордону не визначаються. У деяких випадкахпухлина може носити характер дифузно-інфільтративний. Займаючи при цьомуполовину або всю залозу. p>
Найчастіше зустрічаються форми раку молочної залози вузлова іінфільтративна. Відомі також інфільтративно набряклість і виразкові форми.
Рідко зустрічається форма - рак Педжета, який починається з змінисоска: його форми, появи почервоніння та ущільнення шкіри, освіти лусочок, мокнучих корочок, виразок. Надалі під соском в тканині залозивиявляється пухлинний вузол. Зустрічається екземоподобние, виразкові іпухлинні форми раку Педжета. p>
Велике значення в діагностиці раку молочної залози отримаврентгенологічний метод дослідження - безконтрастна мамографія.
Остання проводиться з метою уточнення розмірів, характеру росту пухлини,виявлення інфільтративного компонента раку. Мамографія необхідна такождля отримання інформації про стан другого молочної залози в планівиявлення пальпируемое пухлин. p>
З додаткових методик в деяких випадках, за відповіднимпоказаннями, використовується контрастна мамографія (пневмомаммографія,пневмоцістографія, дуктографія). p>
Великої діагностичної інформативністю володіє пункційна біопсія.
Останнім часом точність цитологічної діагностики значно зросла,до 98% випадків правильних відповідей з характеристикою ступеня диференціюваннязлоякісної пухлини. Ще більшими діагностичними можливостямиволодіє методика біопсії товстої голки або перенанбіопсія. Однак слідпам'ятати, що ці методики застосовуються після опромінення молочної залози,особливо при інфільтративні форми раку (вогнищева доза 4-6 Гр.) з метоюзапобігання можливій діссімінаціі ракового процесу. p>
Велике значення для складання плану лікування і прогнозу захворюваннямає інформація про стан регіонарних лімфатичних вузлів. Крімпальпації і біопсії анатомічних областей застосовується пряма лімфографія,дозволяє виявити збільшені пахвові, рідше над - і підключичнівузли. Ці дослідження особливо у повних жінок, коли пальпаторно НЕвизначаються. У деяких випадках може бути визначена непряма ізотопналімфографія з радіоактивним золотом 198Au, що дозволяє в зіставленні зпрямий лімфографія отримати відомості про поширеність процесу в ційгрупі лімфатичних вузлів. Для визначення стану парастернальнихлімфатичних вузлів застосовується черезгрудінная флебографія і непрямарадіонуклідна лімфографія 198Au, хоча більш інформативною єфлебографія. p>
Не менше значення мають дослідження, що уточнюють стан легенів,кісткових систем, печінки. Частота приховано протікають метастазів, яквідомо, досить висока: майже в 1/3 хворих жінок виявленіскануванням безсимптомно протікають метастази в кістках, надаліпідтверджуються клінічними і рентгенологічними даними. p>
Таблиця 1. Чотирьох стадійним класифікація ракових пухлин по С.А. p>
Голдейн. P>
| Стадія пухлини | Діаметр, см | Характеристика пухлини |
| I | (2 | Пухлини не спаяні з навколишніми |
| | | Тканинами, без залучення в процес |
| | | Пахвових ЛУ * |
| II а | (5 | Пухлини спаяні з клітковиною шкіри |
| | | (Симптом "лимонної кірки"), без |
| | | Ураження регіонарних ЛУ |
| II б | (5 | У процес залучені односторонні |
| | | Пахвові ЛУ |
| III а | (5 | Проростання пухлини в шкіру або в |
| | | Підлягають тканини, без ураження |
| | | Пахвових ЛУ |
| III б | будь-який | Пухлини з метастазами в регіонарні |
| | | ЛУ |
| III в | будь-який | Пухлини з метастазами одночасно в |
| | | ЛУ двох анатомічних областей або |
| | | Всіх колекторів молочної залози |
| | | Першого і другого етапу |
| IV | будь-який | виразкуватись нерухомі пухлини |
| | | Молочної залози з діссеменаціей по |
| | | Шкіри з метастазами в ЛУ або без них. |
| | | Будь-які пухлини з віддаленими |
| | | Метастазами | p>
* ЛУ - лімфатичний вузол p>
Існують і інші класифікації злоякісних новоутворень молочноїзалози, такі наприклад, як TNM - класифікація. p>
Таблиця 2. Класифікація пухлин по TNM p>
| Стадія | Розмір пухлини в | Характеристика пухлини |
| пухлини | найбільшому її вимірі, | |
| | См | |
| Т | | Первинна пухлина |
| Тц | | преінвазивного карцинома, не |
| | | Інфільтруючим інтрадуктальная |
| | | Карцинома, хвороба Педжета соска |
| | | Без певної пухлини |
| Те | | Пухлина у молочній залозі не |
| | | Визначається |
| Т1 | (2 | |
| Т1а | | Пухлина без фіксації до підлягає |
| | | Фасції та/або м'язі |
| Т1б | | Пухлина з фіксацією до підлягає |
| | | Фасції та/або м'язі |
| Т2 | (2. (5 | |
| Т2а | | Пухлина без фіксації до підлягає |
| | | Грудної фасції і/або м'язі |
| Т2б | | Пухлина з фіксацією до підлягає |
| | | Грудної фасції і/або м'язі |
| Т3 | (5 | |
| Т3а | | Пухлина без фіксації до підлягає |
| | | Грудної фасції і/або м'язі |
| Т3б | | Пухлина з фіксацією до підлягає |
| | | Грудної фасції і/або м'язі |
| Т4 | будь-який | Пухлина з прямим розповсюдженням |
| | | На грудну стінку або шкіру |
| Т4а | | Пухлина з фіксацією до грудної |
| | | Стінки |
| Т4б | | Пухлина з набряком, інфільтрацією і |
| | | Виразкою шкіри молочної залози |
| | | (Включаючи симптом лимонної кірки |
| | | Або дочірні вузли-сателіти на |
| | | Шкірі тієї ж залози. |
| Т4ц | | Поєднання Т4а і Т4б | p>
Важливою характеристикою пухлинного процесу є описрегіонарних лімфатичних вузлів і віддалених метастазів. p>
Таблиця 3. Характеристика N - регіонарних лімфатичних вузлів. P>
| Стадія | Характеристика |
| O | Регіонарні лімфатичні вузли (ЛУ) не визначаються. |
| N1 | зміщуємо ЛУ на стороні поразки. |
| N1a | ЛУ розцінюються як не метастатичні. |
| N1b | ЛУ розцінюються як метастатичні. |
| N2 | Пахвові ЛУ на стороні поразки спаяні один з одним |
| | Або з іншими структурами. |
| N3 | прощупуються над - або підключичні ЛУ на стороні |
| | Ураження або має місце набряк руки. | p>
Таблиця 4. Віддалені метастази. P>
| Класифікація | Характеристика |
| Mo | Немає ознак віддалених метастазів. |
| M1 (+) | Є ознаки віддалених метастазів у т.ч. |
| | Ураження шкіри за межами залози. | p>
ЛІКУВАННЯ: p>
Вибір способу впливу на пухлину обумовлений індивідуальнимвідхиленням в перебігу захворювання, численністю патологічних формраку, біологічними особливостями організму жінок. В даний часлікувальна тактика зводиться до ліквідації патологічного вогнища шляхом місцевоговтручання - видалення або руйнування пухлини і можливих абовизначаються метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах (операція,променева терапія) і подальшої спільної дії хіміотерапії тагормональними препаратами. p>
Основним типом оперативного лікування раку молочної залози єрадикальна мастектомія по Холстед. Обмежена радикальна мастектоміяпо Патею передбачає збереження великого грудного м'яза. p>
Успіхи променевої та хіміотерапії, які довели можливість повногоруйнування первинної пухлини молочної залози і метастазів, змушуютьдослідників переглянути обсяг оперативного втручання. p>
Комбіноване і комплексне лікування є загальновизнаним у силуйого більшої ефективності. p>
передопераційної променевої терапії підлягають хворі з пухлинамидіаметром більше 5 см і більше, особливо при інфільтративні форми раку знаявністю метастазів у пахвових ЛУ. Передопераційне опромінення проводятьзазвичай на області, що підлягають хірургічного втручання. А саме налімфатичні залози, пахвові і підключичні зони. Після операції взалежності від локалізації пухлини і гістологічного висновку опромінюютьнадключичні і парастернальних ЛУ. p>
Опромінення молочних залоз здійснюється за допомогою двох тангенціальнихполів при горизонтальному положенні хворого на боці. Межі поліввизначаються відстанню, відстояти не менше 5 см від краю пухлини.
Дозиметричні дослідження при цьому показують, що кортикальний шарлегеневої тканини отримує 25% від дози в пухлині; ребра - 25-30%; доза всоску вище дози у вогнищі на 25-30%, що слід вважати допустимим з урахуваннямтенденції росту пухлини до периферії. Найбільшу трудність представляєопромінення пахвовій-підключичних областей. Розрахунок дози в мішеняхздійснюється з урахуванням глибини їх залягання. Так, група надключичних ЛУразом з ЛУ разом з ЛУ нижньої половини шиї опромінюється з одного передньогополя, нижня межа якого проходить по верхньому краю ключиці; верхня --по середині шиї, внутрішня - по краю трахеї; зовнішня - по бічнійповерхні шиї. Осередкова доза розраховується по 80% значенням ізодознойкривий. p>
Опромінення парастернальних ЛУ здійснюється з одного переднього поля,захоплюючого простір перших шести ребер. Розрахунок осередкових доз ведетьсяза значенням 80% ізодозной кривої. При локалізації пухлини поблизу грудиниабо поразки парастернальних ЛУ протилежного боку променевої обробціпіддається все загрудінні простір. p>
До теперішнього часу незалежно від стадії процесу і йогобіологічних особливостей передопераційне опромінення проводиться заметодикою звичайного фракціонування дози. Разова доза в осередку складає
2гр., Сумарна доза доводиться до 45-50 Гр. Тривалість курсуопромінення і наступний за ним інтервал до 2-х тижнів і більше, перед операцієюроблять цю методику з онкологічних позицій небездоганною в плані розвиткуза період променевого лікування віддалених метастазів. p>
Курс концентрованого опромінення передбачає обробку пухлини ірегіон ЛУ разової щоденною дозою 4-5 гр., доводячи загальну дозу до 20-25
Гр. (середнє фракціонування дози). p>
І даний час все більше застосовується методика великогофракціонування дози - дво-або одноразове опромінення дозамивідповідно 6-7гр. або 10 Гр. з наступною операцією через добу вперший і в той же день в другому варіанті опромінення. Щоб уникнути променевихускладнень з боку легенів і серця доцільно парастернальних інадключичні області опромінювати на 10 - 12 день після операції за звичайноюметодики фракціонування дози. p>
Концентрована променева терапія раку молочної залози випромінюваннямиприскорювача наближає методику опромінення до оптимальної, з огляду на те, щохарактер просторового розподілу доз гальмівного випромінюванняприскорювача дозволяє проводити передопераційне опромінення обраного обсягутканин при мінімальній кількості полів. p>
Накопичений досвід передопераційного опромінення раку молочної залозидозволяє визначити показання до застосування методики концентрованогоопромінення. Так, встановлено, що використання коротких курсів опроміненнядоцільно при маленьких розмірах пухлини. Т1-2 і при одиничнихметастази в підключичних ЛУ. Вивчення променевого патоморфоза показало, щопри концентрованому опроміненні кількісний і якісний характерпошкодження первинного вогнища не відрізняється від такого при опроміненніпухлини в режимі звичайного фракціонування дози. У той же час встановленофакт повного (до 18% випадків виразних деструкцій в клітинах раку)пошкоджуючого дії радіації на метастази пухлини в ЛУ. p>
Великі розміри пухлини молочної залози Т3-4, інфільтративно-набрякліформи раку, наявність множинних метастазів у пахових іпарастернальних ЛУ підлягають передопераційному опромінення за методикоюкласичного фракціонування дози. p>
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ. p>
Основними завданнями післяопераційного опромінення зон регіонарногометастазування є зменшення частоти метастазів в останніхрегіонарних ЛУ і тим самим поліпшення віддалених результатів. p>
Післяопераційні опромінення призначають на 12-14 день після мастектомії.
Променеву терапію проводять за методикою звичайного фракціонування дози.
Разова доза в осередку складає 2 Гр., Сумарна - в зонах регіонарногометастазування доводиться до 45 Гр. На опромінення післяопераційного рубцявикористовують від 45 до 60 Гр., залежно від гістологічної форми раку. p>
Післяопераційний рубець опромінюють із прямих або тангенціальних полів,розподілених на відстані 1-2 см від кордонів сусідніх полів опромінення, підуникнення "гарячих''зон. p>
Найбільшим знеболювальні і лікувальним ефектом володіє променева терапіяпри метастази в кістках. p>
Останнім часом для досягнення паліативного ефекту в стислі термінивикористовується велике фракціонування дози., що проводиться у вигляді двохопромінень по 6.5 або 8.5 Гр. з інтервалом в 48 годин. Ця методика особливопоказана при лікуванні при лікуванні важких хворих у фазі генералізованогометастазування. У результаті опромінення кісткових метастазів нерідкоспостерігається затримка росту пухлини, відновлення кісткової структури намісці деструктивного процесу. p>
Променева терапія може сприяти стабілізації процесу і при такзваних панцирних формах метастатичного раку. У цих випадках узалежно від розмірів поразки опромінення проводять з двох-трьох полівщоденними дозами 2-3 гр. до сумарних 25-30 Гр. Опромінення проводиться наприскорювачах, гамма-терапевтичних установках з 2-х скроневих полів розміром
3х3 см в режимі звичайного фракціонування до сумарної дози 60-80 Гр. P>
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: p>
1. Медична радіологія і рентгенологія Л. Д. Линденбратен, І. П. p>
Королюк; Москва "Медицина" 1993 рік. P>
2. Довідник практичного лікаря, Москва "Медицина" 1993 рік. P>
p>