Порівняльний аналіз гематологічних показників крові у хворих з гострою пневмонією та грип, що звернулися в приймально-діагностичне відділення

ГБСМП в період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999р.

Данилова О. Ф.

Міська лікарня швидкої медичної допомоги.

У приймально-діагностичному відділенні міської лікарні швидкоїмедичної допомоги міста Красноярська з 15 січня по 15 лютого 1999було зареєстровано найбільшу кількість пацієнтів, доставлених швидкоїдопомогою з підозрою на гостру пневмонію. Цей період оцінювався якперіод епідемії грипу. Всього було доставлено 262 особи від 15 до 93 років.
На діаграмі 1 показана тенденція збільшення чисельності хворих ввіці від 45 до 75 років.

Діаграма № 1. Кількість звернень хворих з підозрою на пневмонію по віку в період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

Така обертаністю, ймовірно пов'язана з найбільшою ускладнення йтяжкістю захворювання у людей середнього та похилого віку.

Для диференціальної діагностики гострої пневмонії і грипу в приймально -діагностичному відділенні лікарні проводилися всі необхідніобстеження згідно з медико-економічних стандартів.

Одними з найбільш значущих методів діагностики булирентгенологічний та клініко-гематологічний методи дослідження.

При клінічно схожої картині вперше 2-3 дні від початку захворювання,характеризуються гострим початком, лихоманкою, загальною інтоксикацією іураженням респіраторного тракту, рентгенологічне дослідженняпідтвердило у 116 надійшли хворих початкову стадію гострої пневмонії.

Діаграма 2 показує віковий ценз хворих пневмонією.

Діаграма № 2. Кількість хворих з виявленою пневмонією по віку в період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого

1999 року.

Як і в попередній діаграмі пік захворювання припадає на віковугрупу від 65 до 75 років. Молоді люди у віці від 15 до 25 років зверталисярідше.

Решті 146 пацієнтам з 162 що звернулися, виставлений діагноз грип.
Частина з них госпіталізована в інфекційне відділення ГБСМП, частинавідправлена на амбулаторне лікування, в залежності від стану пацієнта.

У діаграмі 3 видно, що хворих на грип було більше в молодомувіці від 15 до 25 років і знову ж таки в зрілому і старечому віці от55 до
85 років. Що, ймовірно. пояснюється великою контагеозностью в молодомувіці і зниженням імунних властивостей організму в похилому.

Діаграма № 3. Кількість хворих на грип по віку в період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

Крім рентгенологічного обстеження всім надійшли хворимобов'язково проводилося гематологічного дослідження крові. Оцінювалисяпоказники гемоглобіну, кількість лейкоцитів. ШОЕ, у найбільш важкиххворих - кількість еритроцитів і тромбоцитів. Вироблявся підрахуноклейкограми.

При написанні цієї статті проведена велика робота постатистичної обробки всіх гематологічних показників крові припневмонії і грипі, з огляду на стать хворих. Були отримані середні значеннявсіх показників, помилка середньої величини, розраховані середньоквадратичневідхилення та коефіцієнти варіацій.

У таблицях 1 і 2 представлені дані гематологічного дослідження ухворих (жінок і чоловіків) з підтвердженим діагнозом гострої пневмонії.

Таблиця № 1. Статистичні дані гематологічних показників крові у хворих пневмонією (жінки) у період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

Таблиця № 2. Статистичні дані гематологічних показників крові у хворих пневмонією (чоловіки) у період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

Як видно з таблиць середні значення показників гемоглобіну (121 г/лу жінок і 132 г/л у чоловіків) у початковій стадії захворювання знижені донижньої межі середньостатистичних норм. Варіювання ж значеньгемоглобіну досить значний (від 9 до 13%), що може бути пов'язаноз тяжкістю захворювання і пригніченням еритроцитарного паростка крові.

Середні значення кількості лейкоцитів і у чоловіків і у жіноквідносно невисокі (8,5 х 10 (9) у жінок і 9,3 - у чоловіків (відмінностінедостовірні з імовірністю 0,95). Коефіцієнт варіації дуже великий, які у випадку з гемоглобіном, що пояснює різний ступінь роботи імунноїсистеми у хворих при даному захворюванні. Відносно невисокі середніпоказники кількості лейкоцитів характеризують зниження роботи імунноїсистеми у більшості хворих, ймовірно пов'язане зі зниженням рівняжиття, зниженим харчуванням, стресами, віковими особливостями або зякими-небудь особливостями інфекту.

Середні показники ШОЕ у хворих із пневмонією досить високі - 39,9
2,2 мм у жінок і 43,1 1,8 мм у чоловіків (відмінності недостовірні зімовірністю 0,95). Прискорене ШОЕ характерне для даного захворювання ізалежить від білкового зрушення в крові - збільшення вмісту фібриногену,альфа 2-макроглобуліном і гаптоглобіну, гамма-глобулінів. Прискорення ШОЕвказує на тяжкість захворювання.

Якщо розглядати середні показники значень різних популяційлейкоцитів у лейкоцитарної формулі крові у хворих пневмонією, можнапобачити, що в період появи та розвитку клінічної картини захворювання
(в період обертаністю хворого в стаціонар) спостерігається зсув показниківімунограми - збільшується відносне число нейтрофілів за рахунокпідвищення абсолютної їх кількості та зниження кількості лімфоцитів іеозинофілів (див. табл. 1 і 2). З'явився зсув ядерної формули вліво врезультаті збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів (14,6 1,4 ужінок і 15,0 1,3% у чоловіків). Коефіцієнти варіації дуже великі, щохарактеризує тяжкість інфекційного процесу в різних хворих. Зрушення домиелоцитов і поява плазматичних клітин, які продукують антитіла,з'являється лише у незначної кількості хворих, що свідчить пропочатковій стадії захворювання та неповної силі імунної відповіді у найбільшважко хворих.

Отже, якщо резюмувати вищевикладене, що стосується хворих гостроюпневмонією, можна зробити висновок, що при зверненні хворих в стаціонар на 2-3день від початку захворювання, тобто в стадії розвитку клінічної картини вкрові хворих спостерігається незначний лейкоцитоз, зниження гемоглобіну,значне прискорення ШОЕ, нейтрофіллез з палочкоядерним зрушенням, уважких випадках до миелоцитов, відносна лімфопенія, відзначаютьсярізні дегенеративні зміни нейтрофілів і моноцитів (вакуолізація ітоксигенних зернистість нейтрофілів). За розгорнутий аналіз крові, взятоїхворому під час вступу до стаціонару вже можна судити про силу чи слабкістьімунної відповіді в організмі, прогнозувати подальший розвиток і тяжкістьзахворювання.

Таблиця № 3. Статистичні дані гематологічних показників крові у хворих на грип (жінки) у період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

Таблиця № 4. Статистичні дані гематологічних показників крові у хворих на грип (чоловіки) у період епідемії грипу з 15 січня по 15 лютого 1999 року.

У таблицях 3 та 4 представлені дані гематологічних досліджень ухворих на грип (під час епідемії грипу 1999 року).

Середні значення гемоглобіну 132 1,49 г/л у жінок і 141 2,06 г/л учоловіків (коефіцієнти варіації від 7-10%) - в межах середньостатистичнихнорм, Кількість лейкоцитів від 7,5 0,49 у жінок і 7,9 0,38 у чоловіків --незначно підвищені, якщо враховувати норми сибірського регіону 3-6 тис.
Середній показник ШОЕ 24,8 1,75 мм у жінок і 27,5 2,35 мм у чоловіківщодо підвищений. У лейкоцитарної формулі проявляється тенденція допалочкоядерним зрушення нейтрофільної популяції лейкоцитів (від 9,5 0,85% ужінок і 9,6 0,4% у чоловіків, причому коефіцієнт варіації дуже великий.
Середні значення лімфоцитів знижені і варіюють від 52 до 56%. Середнєкількість еозинофілів і у чоловіків і у жінок у межах норми.

Порівнюючи з літературними даними та досвідченими спостереженнямилабораторні показники крові при грипі (лейкопенія, нейтропенія,відносний лімфоцитоз, незначна ШОЕ) і оцінюючи гематологічніпоказники у хворих на грип 1999 року, під час епідемії на грип, можназробити висновок, що збільшення середньої кількості лейкоцитів крові,нейтрофіллез з палочкоядерним зрушенням, відносна лімфопенія, прискорена
ШОЕ не характерні для даного захворювання і можуть розцінюватися якускладнений варіант у перебігу захворювання на грип або в модифікаційнимзміні вірусу грипу 1999 року з відповідним дією його наімунну систему організму і її відповідь реакцією.

Представлена картина крові у хворих на грип 1999 практичноспостерігається вперше (що може бути недостовірними, тому що оцінюється чистопрактичним досвідом і спостереженнями, але не підтверджена статистично).
Здається цікавим і необхідним для клінічної діагностики подальшідослідження гематологічних показників у хворих на грип під часепідемії в наступні роки.

Література

1. Дослідження системи крові в клінічній практиці. Під редакцією
Г. І. Козинця і В. А. Макарова., Тріада-Х., Москва, 1977 р.
2. Довідник практичного лікаря, том 1., Вид. 4., Під ред. академіка АМН
СРСР А. І. Воробйова., Москва, "Медицина", 1992 р.
3. Клінічний діагноз - лабораторні основи. Под ред. В. В. Меньшикова., Изд -во "Лабінформ"., Москва., 1997 р.
4. Основи іммунопатологіі. В. Т. Долгих; Медична книга; изд. НГМА,
1998
-----------------------< br>