СТРУКТУРА отитів у ДІТЕЙ ЗА ДАНИМИ ЛОР-ВІДДІЛЕННЯ ПЦ НЦМ-РБ № 1

Макаров.С.Н., Аммосова.Е.П., Петров.І.Ф. < p> Медичний інститут Ягу, ПЦ НЦМ-РБ № 1

Захворювання ЛОР - органів є найбільш поширеноюпатологією у дітей. За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВОЗ)кожна четверта дитина підданий захворювань ЛОР органів.

отит (від грец otos - вухо), запалення вуха. Зовнішній отит проявляєтьсязапаленням шкіри вушної раковини або зовнішнього слухового проходу. Запаленнясереднього вуха (середній отит) зазвичай виникає як ускладнення інфекційниххвороб (грипу, кору, ангіни та ін); прояви - біль у вусі, зниженняслуху. При несприятливих умовах середній отит може перейти вхронічну форму. Все це викликає стійку приглухуватість, яканегативно впливає на розвиток особистості дитини. Це і становить одну зпроблем сучасної оториноларингології.

Мета дослідження: Аналіз структури отитів за даними ЛОР - відділення
ПЦ НЦМ за 2001 рік.

Матеріали та методи. Обстеження дітей проводилося на базіотоларингологічного відділення ПЦ НЦМ. Робота проводилася з історіямихвороби за 2001 рік.

За 2001 рік у відділенні пролікувалася 1250 дітей з ЛОР патологією, зних 306 дітей з отитами, що складає 24% або кожна четверта дитина.

Виявлено що до захворювання отитів найбільше піддані дітимолодшого шкільного віку (7-12 років), що складає 32,35% (99 дет.). Надругому місці, діти дошкільного віку (3-7лет) що склало 26,79% (82дет.), далі діти старшого шкільного віку (старше 12 років) 23,85% (73дет.). Дошкільний вік (1-3 роки) становить 10,14% (31), найменшийвідсоток захворюваності зустрічається у дітей грудного віку (0-1 року)що становить 6,87% (21.). За виявленими даними до тенденції захворюваннянайбільше піддані хлопчики 57,52% (176), кількість дівчатокскладає 42,48% (130).

За перебігом отити розподілилися, гостре у 84% (257) і хронічне --у 16% (53). Хронічного перебігу отитів у міських дітей складає (25)
11% з 206 пролікованих дітей, з улусів склало (28) 31% з 90надійшли педіатричного центру. Це можна пояснити недостатньоюукомплектованістю лікарями і оснащеністю медичної бази що приводитьдо хронізації процесу.

У 112 дітей (36,6%) також були супутні захворювання ЛОР, у томуаденоїди числі у 38 дітей (12,41%). Отит ускладнився приглухуватістю у 31 дітей,що склало 10%, у 83 дітей (27%) отит мав 2-х сторонній характер.

отити з локалізації процесу розподілилися таким чином:зовнішній отит зустрічався у 72 дітей (23,5%), з них обмежений отит у 53дітей (17,3%), і дифузний у 19 дітей (6,2%); Діагноз середній отит бувпоставлено 234 пацієнтам, що складає 76,5%; гнійний отитзареєстрували у 41,17% (126 дітей), і ексудативний у 35.31% (108дітей). За співвідношенням ексудативного середнього отиту до середній отит,складає більше 46%.

За проаналізованими даними найбільший пік захворюваності отитамизареєстрований в серпні місяці, що складає 51 дитина або 17%.
Найменший пік захворюваності зареєстровано в грудні, 11 дітей або 3,6
%. Таким чином, проаналізувавши структуру отитів за 1 рік можна зробитинаступні висновки.

Висновки:

1. Кількість отитів, 306 дітей (24%)

2. Перебіг отитів, гостре 257 дітей (84%); Хронічне 53 дитини
(16 %).

3. Районний коефіцієнт, що складає 90 дітей (29 %).

4. Пік отитів припав на серпень місяць, 51 дитина (17%); Найменшийпік

захворюваності грудня, 11 дітей (3,6 %).

5. Виходячи: приглухуватість - 31 дітей (10%); хронизация процесу 53 дітей
(16 %).

Висновок: У висновку хотілося б відзначити що захворюваністьдітей з середніми отитами, залишається одним з найвищих показниківзахворювання ЛОР органів. І в наш час це залишається одним з головнихпроблем сучасної і точної науки оториноларингології.

Рекомендації: І наприкінці хотілося б відзначити, лікування як правило,при захворюваннях вуха комплексне, і краще, якщо воно буде проводитися вумовах стаціонару, і при появі перших симптомів захворювання незайматися самолікуванням, а звернутися до фахівця, адже своєчаснадіагностика і лікування допоможуть уникнути ускладнень.

Використана література:

1. Пальчун В.Т., Преображенський Н.А. Хвороби вуха, горла, носа .-

М.: Медицина 1980, 293-316 с.

2. Кмита С. Отоларингологія дитячого віку .- Варшава, 1971.

3. Солдатов І.Б. Оториноларингологія .- М.: Медицина, 1994. 92 -

185 с.

4. Благовіщенська Н.С., оториноларингологічних симптоми і синдроми .- М.: Медицина, 1989-337 с.