ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИКИ І АПАРАТУРА

ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА РІВНЯ психоемоційного напруження І ЙОГО

ДЖЕРЕЛ

О.С. Копін, Е.А. СУСЛОВА, Е.В. Заікіна

За останні роки накопичено велику кількість даних, що свідчать проучастю психосоціальних чинників, поряд з основними епідеміологічнимифакторами ризику, у виникненні та розвитку багатьох захворювань. Серед нихособливо може бути виділено психоемоційний напруга (ПЕН).
За наявними даними, різкі політичні та економічні зміни,що відбуваються в нашій країні, сприяють підвищенню рівня ПЕН у населення.
Широко поширеними серед населення стали такі несприятливі дляздоров'я психічні стани, як тривога, незадоволеність життям,невпевненість у завтрашньому дні, страх за майбутнє дітей, дратівливість,агресивність, депресія і ін
У зв'язку з цим одним з першочергових завдань практичної охорони здоров'ястає завдання створення служби медико-психологічної допомоги особам зхронічним ПЕН з метою їх психологічної адаптації до складнихстресогенним умов життя. Створення такого роду служби пов'язане зрішенням трьох проблем: 1) розробка та широке впровадження інформативних ідосить легкий у використанні методів виявлення підвищеного рівня ПЕНі викликають її причин;
2) розробка методів медико-психологічної корекції хронічного ПЕН; 3)створення мережі кабінетів психологічної допомоги населенню та підготовкафахівців для роботи в таких кабінетах.
Співробітниками лабораторії психологічних проблем профілактики
Державного науково-дослідного центру профілактичної медицини
МОЗ РФ протягом 1984 - 1994 рр.. в рамках епідеміологічних дослідженьщорічно проводилося масове психологічне про ^ едова-ние репрезентативнихвибірок дорослого населення м. Москви. На підставі даних обстеженнябула отримана інформація про динаміку рівня ПЕН населення Москви протягом 9років в умовах постійної зміни економічної і політичної ситуації,про групи ризику за психологічними показниками, а також про динамікупотреби населення в психологічної допомоги.
У ході дослідження з метою оцінки рівня ПЕН і його джерел у дорослоїнаселення був розроблений опитувальник «Ваше самопочуття» (НД), що включає всебе батарею тестів експрес-діагностики. Ця батарея тестів буластворена з урахуванням рекомендацій експертів Всесвітньої організаціїохорони здоров'я для проведення попу-ляціонних досліджень психосоціальнихфакторів, що впливають на здоров'я населення різних країн. Опитувальник нддозволяє виявляти осіб з підвищеним рівнем ПЕН, тобто тих, хто потребуєотриманні психологічної допомоги (в індивідуальному психологічномуконсультуванні, групових заняттях з навчання навичкам саморегуляції іподолання стресу).

ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА психоемоційного напруження
У психологічній літературі ПЕН прийнято відносити до класу емоційнихявищ. Як і всі емоційні явища (афекти, емоції, почуття), ПЕНє формою представленно-сті у свідомості людини особистісного сенсущо відбуваються в його житті подій і відображає ступінь задоволеності йогопотреб.
Усяке емоційне явище характеризується тим чи іншим суб'єктивнимякістю (модальністю) і предметним змістом.
За своїм суб'єктивним якості ПЕН і інші емоції, які виникають уситуації незадоволеності потреб, є негативнимиемоційними переживаннями. До них можна віднести такі модальності емоцій,як незадоволення, роздратування, пригніченість, тривога, страх,дискомфорт і т.п. Несприятливі емоційні стани через змінунейрогуморальної регуляції можуть впливати на фізіологічні процесив організмі людини та сприяти розвитку багатьох хронічнихзахворювань.
Предметна зміст емоційних явищ, що виникають в ситуаціїнезадоволеності потреб, становлять ситуації, умови, події тазміни, що відбуваються у життєдіяльності людини і сприймаються нимяк перешкоди на шляху досягнення цілей і задоволення потреб.
Отже, під терміном «психоемоційний напруга» розуміютьсярізноманітні несприятливі емоційні стани, пов'язані знезадоволеністю основних життєвих потреб: фрустрація,дискомфорт, стрес, тривога, депресія, стан незадоволеності іт.п. На розвиток ПЕН можуть впливати умови життя людей, соціально -демографічні показники, особистісні особливості. стосунки в сім'ї, нароботі, побутові проблеми, способи проведення дозвілля, звички, що впливають наздоров'я (самосохранітельное поведінка) і т.п.
Виходячи з викладених вище загальнопсихологічних уявлень про природу ПЕН,при розробці та впровадженні методів оцінки рівня ПЕН і впливають на ньогочинників у населення необхідно вирішити завдання діагностики, з одного боку,основних емоційних станів, що становлять ПЕН (стрес, тривога,рівень задоволеності), і, з іншого боку, джерел ПЕН.

МЕТОДИКА ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКИ ПЕН І ЙОГО ДЖЕРЕЛ У НАСЕЛЕННЯ
Опитувальник нд дозволяє здійснювати комплексний підхід до оцінки ПЕН людиниі вимірює різні його аспекти.
В опитувальник нд входять методи експрес-діагностики ПЕН і пов'язаних з нимфакторів:
1) самооцінка здоров'я;
2) шкала психосоціального стресу | Л. Рвдера
3) шкала задоволеності жізк в цілому О. С. Копін.
4) шкала задоволеності услс ями життя О. С. Копін.
5) шкала задоволеності основних життєвих потреб О.С. Коніній.
6) Опитувальник основних соціально-демографічних показників (стать, вік,рівень освіти, соціальна група, сімейний стан).
Опитувальник НД розрахований на самостійне заповнення випробуваними.
Час психологічного обстеження одного випробуваного за допомогою оп -росніка ЗС становить в середньому 20 - 30 хвилин. Можливо одночаснеобстеження декількох досліджуваних.
Застосування даного комплексу методів експрес-діагностики в популяційномудослідженні дозволяє одержувати матеріал для порівняльного аналізу рівня
ПЕН і пов'язаних з ним факторів у різних вибірках населення, а приповторному дослідженні дає можливість оцінювати динаміку досліджуванихпоказників. Пропонований комплекс методів виявляє несприятливіпсихосоціальні фактори, що впливають на здоров'я населення. З йогодопомогою серед населення можуть виявлятися особи, які потребують в отриманніпсихологічної підтримки.

ОЦІНКА НАДІЙНОСТІ І Дійсний ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ШКАЛА
Оскільки шкали 1, 2 і 3 О.С. Копін представляють собою нову оригінальнуметодику, необхідно було провести оцінку їх основних психометричнихвластивостей.
Оцінка ретестовой надійності шкал 1, 2 і 3. За допомогою шкал 1, 2 і 3 були обстежені двічі 166 осіб (чоловіки і жінки 18-67 років). Повторне обстеження проводилося через 2-7 днів після первинного.
За допомогою кореляційного аналізу оцінювалася відтворюваність балів за шкалами 1. 2 і 3 окремо. Коефіцієнти кореляції виявилися досить високими.
При розбитті сумарних показників на терції відтворюваність за шкалою
1 склала 91,4%. за шкалою 2 - 87,9%, за шкалою 3 - 84.5%. При розбиттісумарних показників на дві рівних відрізка відтворюваність за шкалою 1склала 91,4%, за шкалою 2 - 86.2%, за шкалою 3 - 94.8%.
Оцінка гомогенності шкал 1, 2 і 3. Показники надійності шкал 1, 2 і 3підраховувалися на матеріалі опитування 166 чоловіків і жінок у віці 18 - 67років.
підрахувати коефіцієнт кореляції Пірсона кожного пункту шкал зсумарним балом по 1, 2 і 3 шкалами.
Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 1 з сумарним балом пошкалою 1 склали: 0,74; -0.71; 0,74; -0,74; 0.83; -0.80; 0,60; -0.64; 0,76;
-0,67. Шкала 1 складається з 5 позитивних і 5 негативних формулювань, томуотримані коефіцієнти кореляції з позитивним і негативним знаком.
Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 2 з сумарним балом пошкалою 2 склали: 0.52; 0.54; 0.54; 0,51; 0.56; 0,46; 0,56; 0.50; 0.63;
0,50; 0,57; 0,66; 0.46.
Коефіцієнти кореляції Пірсона для пунктів шкали 3 з сумарним балом пошкалою 3 склали: 0,64; 0.53; 0.54; 0.60; 0.72; 0.78; 0.66; 0.72; 0.73;
0.57; 0.54.
Отримані коефіцієнті? кореляції Пірсона свідчать про високунадійності та внутрішньої узгодженості шкал 1, 2 і 3. Особливо високідані показники за шкалою 1.
Оцінка специфічності і чутливості шкал 1,2 і 3 проводилася навипадковою вибіркою 958 чоловіків і жінок у віці 18-67 років. В якостіеталонного психодіагностичного методу використовувався метод клінічноїрозмови з кожним з випробовуваних.
Підрахунок специфічності і чутливості шкал проводився на осно -ве наступних стандартних формул:
1) Діагностична чутливість »(ДЧ)
ДЧ = IP/(ІП + ЛВ) Х 100%.
2) Діагностична специфічність
(ДС):
ДС = ІВ/(ІВ + ЛП) Х 100%.
3) Прогностична цінність позитивного (ПЦ +) і негативного (ПЦ-)результатів:
ПЦ + = IP/(ІП + ЛП) Х 100%;
ПЦ-= ІВ/(ЛВ + ІВ) Х 100%.
4) Поширеність (Р) (по еталонного методу) :

Р = (ІП + ЛВ)/(ІП + ЛП + ІВ + ЛВ) Х100%.
5) Коефіцієнт відбору (КО) (по випробуваному методу):
КВ == (ІП + ЛП)/(ІП + ЛП + ІВ + ЛВ) Х 100%.
6) Діагностична ефективність
(ДЕ):
ДЕ = (ІП + ІВ)/(ІП + ЛП + ІВ + ЛВ) Х 100%.
Використані позначення: ЛВ - помилково негативні значення; ЛП --хибнопозитивні значення; ІВ - істинно негативні значення; ІП --істинно позитивні значення. За шкалою 1 були отримані наступніпоказники: Л0 = 26; ЛП = 42; І0 = 447; ІП = 443; ДЧ = 94,4%; ДС = 91,4%; ПЦ + = 91,3%; ПЦ-
= 94.5%; Р = 49,0%; К0 = = 50,6%; ДЕ = 92.9%.
Дані показники свідчать про високу діагностичної специфічностіі діагностичної чутливості шкали 1, а також про істотнупрогностичної цінності та діагностичної ефективності даної шкали.
За шкалою 2 були отримані наступні показники: Л0 = 18; ЛП = 38; І0 = 453; ІП = 449;
ДЧ == 9б, 1%; ДС = = 92,3%; ПЦ + = 92,2%; ПЦ-= 96.2%; Р == = 48%; К0 = 50,8%; ДЕ = 94,2% .
Дані показники свідчать про високу діагностичної специфічностіі діагностичної чутливості, а також про прогностичної цінності тадіагностичної ефективності шкали 2.
За шкалою 3 були отримані наступні показники: Л0 = 21; ЛГЬ39; І0 = = 446;
ІП = 452; ДЧ == 95,6%; Д0 = 91.9%; ПЦ + = 92.1%; ПЦ-= 95,5%;
Р = 49.4%; КВ = 51,3%; ДЕ = 93,7%.
Дані показники свідчать про високу діагностичної специфічностіі діагностичної чутливості, а також про прогностичної цінності тадіагностичної ефективності шкали 3.
Оцінка валідності шкал 1, 2 і 3. Ва-лідізація шкал 1. 2 і 3 проводилася навипадковою вибіркою 300 чоловіків і жінок у віці 18-67 років. Випробуваним,пройшли психологічне обстеження і отримали низькі показники пооднією з трьох шкал. пропонувалося пройти індивідуальне психологічнеконсультування.
У ході консультування 72 пацієнта (85,7%) з 84 прийшли звернулися зскаргами на наявні у них сімейні, виробничі, побутові та іншіпроблеми, низький рівень задоволеності життям, пригнічений настрій,неможливість самоактуалізації, виявляли різні труднощі іпорушення соціально-психологічної адаптації.
Пацієнти, які пройшли індивідуальне психологічне консультування (84особу), були обстежені за допомогою тесту «1б особистісних факторів" Р.
Кеттелла. У 95,2% з них були виявлені підвищені показники фактора Про
(тривожність) та/ілй 'фйс