План.
1. Введеніе._______________________________________ 2
2. Огляд літератури.
1. Екзема._____________________________________ 3
2. Етіологія і патогенез.______________________ 3
3. Клінічні прізнакі._______________________ 5
4. Діагноз.____________________________________ 9
5. Леченіе.____________________________________10
3. Результати власних досліджень.
1. Матеріали та методи ісследованій.____________18
2. Характеристика годівлі та утримання.
Клінічні прізнакі._______________________19
3. Леченіе.____________________________________25
4. Дослідження крові та мочі._________________27
5. Процентний показник сезонності екзем._____31
4. Аналіз та обговорення результатів ісследованія.___32
5. Економічна ефективність ветеринарних меропріятій.____________________________________36
6. Виводи._________________________________________38
7. Предложенія.____________________________________39
8. Безпека праці на проізводстве._____________40
9. Охорона навколишнього среди.________________________43
10. Забезпечення життєдіяльності в надзвичайних сітуаціях._____________________________________48
11. Список літератури._____________________________50
1.0. Введення.
Собаководство - галузь тваринництва, яка передбачаєрозведення собак культурних порід для використання в різних галузяхнародного господарства, спорті, армії. Жодне домашня тварина невикористовується так всебічно, як собака. Чудові чуття і слух,витривалість, швидкість, своєрідний «розум», відданість, самовідданеслужіння людині - якості, властиві собаці. Тому не дивно, щовсе більше людей, вирішуючи кого з тварин з тварин завести, зупиняютьсвій вибір саме на собаці. Природно, що перед власником відразувиникають проблеми правильного годування, догляду та надання необхідноїлікувальної допомоги.
Серед поширених захворювань у собак особливі турботи доставляютьшкірні. Внаслідок того, що шкіра анатомічно і рефлекторно пов'язана звнутрішніми органами, її функціональний стан і зовнішній вигляд єяк би дзеркальним відображенням стану внутрішніх органів і систем. Шкіра,нерідко перше, сигналізує про виниклу патології в них.
Здорова і хвора шкіра може істотно впливати на загальний станорганізму, функції нервової системи, ендокринних залоз і внутрішніх органів.
Хронічні захворювання, що знижують антитоксичну функцію печінки,гастрити, ентерити, хвороби нирок, сприяють ослабленню захисних властивостейшкіри. Що може супроводжуватися появою дерматитів, розвитком стійкихекзем.
2.0 Огляд літератури.
2.1.Екзема.
Екзема-захворювання поверхневих шарів шкіри запального характеру,супроводжується поліморфізмом первинних і вторинних висипів і схильністю дорецидивів. Екзема походить від грецького слова, що означає "скипати",що підкреслює поява на шкірі пухирців, як на поверхні закипаючоїводи. Нею найчастіше хворіють собаки, потім коні, кішки і рогата худоба.
Розрізняють гостру, підгостру і хронічну екземи, те й інше можебути обмеженою і дифузної. Кожна з них може протікати у виглядімокнучі екземи. Хронічна екзема найчастіше буває сухою. Розрізняютьрефлекторну, НЕВРОПАТИЧНА, навколоранева, або паратравматіческую,екземи.
2.2 Етіологія і патогенез.
Етіологія і патогенез екземи у багатьох деталях залишаються покинерозв'язаними. П. В. Нікольський вважає, що у виникненні екзем важливезначення має стан нервової системи. М. К. Петрова встановила, що укастратів легко викликаються дерматити та екземи при експериментальномуневрозі. При цьому роль ендокринної системи в розвитку екзем зводиться допатологічного впливу її на нервову систему, внаслідок чого виникаєпорушення симпатичної нервнотрофіческой регуляції. Клінічно це впершу чергу проявляється на ділянці шкіри, який піддаєтьсяподразнюючої впливу фізичних, хімічних, біологічних та іншихфакторів. Встановлено, що пошкоджені тканини як би притягають до себероздратування і патологічні імпульси, де б вони не виникли в організмітварин. У результаті екзо-і ендораздражітелей і порушення функції залозвнутрішньої секреції в організмі тварини створюється своєріднасенсибілізація, що призводять до виникнення екземи та дерматитів.
У розвитку екзем має велике значення порушення обміну речовин,обумовлене нервнотрофіческімі, ендокринних, аліментарним та іншимипричинами. Так як шкіра функціонально пов'язана з внутрішніми органами ізалозами внутрішньої секреції, порушення їх функції, тим більше захворювання,нерідко є причиною розвитку екземи та дерматитів. Це пояснюється тим,що в нормі токсичні продукти, що утворюються в шлунково-кишковому тракті,в основній своїй масі виводяться в зовнішнє середовище, а всмоктатися в кровпіддаються дезінтоксикації в печінці і виводяться нирками. При порушенні жбар'єрної функції шлунково-кишкового тракту, захворюваннях печінки і нироктоксичні продукти у великій кількості виводяться через шкіру і внаслідокцього шкідливу діє на неї як би зсередини. Таким чином, екзо-іендогенні токсичні продукти, систематично надходять усенсибілізовані шкіру, призводять до виникнення екземи та дерматитів.
З екзогенних факторів мають значення наступні:
> механічческіе (тертя, расчеси, вплив паразитів);
> мікробні та інші забруднення шкіри, що порушують природне дренування її;
> хімічні;
> променеві та термічні (перегрівання та переохолодження).
Слід враховувати і такі ендогенні фактори, як ангіовегетатівниеневрози, функціональні порушення щитовидної залози, яєчників, авітаміноз,гастрити, нефрити, гепатити, гепатохолецістіти, проноси і запори.
2.3 Клінічні ознаки.
Гострі екземи характеризуються поліморфізмом висипів. У зоні екзематозногоураження одночасно можуть спостерігатися різні стадії розвитку екземи.
Стадія еритеми проявляється місцевої гіперемією, підвищенням температури ісильним, іноді нестримним сверблячкою. Тварини розчісують місце починаєтьсяекземи і тим самим сприяють ускладнення її інфекцією. На цій стадіїепідерміс і сосочковий шар перебувають у стані набряку.
Незабаром на гиперемованими, кілька набряковому ділянці шкіри виникаютьвузлики (папули), і процес переходить у папульозне стадію. Невеликі,завбільшки з шпилькову голівку, бесполостние папули рожево-червоного кольору
(на непігментовані шкірі) підносяться над поверхнею шкіри. Іноді вПротягом перших днів гострота запальних явищ зменшується, іутворення нових папул припиняється; наявні папули покриваютьсяневеликими лусочками, зникає почервоніння, стан шкіри нормалізується. Притакому перебігу екзему називають папульозний. Вона нерідко прогресує,наростає ексудація з судин сосочкового шару, набряк сосочків і дермизбільшується, виникають нові папули. Раніше з'явилися папулиперетворюються на невеликі пухирці, наповнені світлою серозним ексудатом.
екзематозний процес переходить у наступну стадію везикулезную. Приданій стадії запальні явища і ексудація ще більше наростають. Уміжклітинних проміжках шіповідного шару нагромаджується серозний ексудат,розсуваються клітини і формує спочатку невеликі, а потіммакроскопічно виражені порожнини, представлені у вигляді бульбашок.
Серозний ексудат, що накопичується над сосочками, піднімає над кожнимз них епідерміс, в результаті чого на місці папул формуються бульбашки
(везикули). Деякі з них розкриваються, і ексудат з них виливається наповерхню шкіри.
Везикулезная стадія досить часто перетворюється на пустульозний стадію. Утаких випадках у мальпігієві шарі накопичується велика кількістьлейкоцитарного інфільтрату, особливо в бульбашках. В результаті цього їхвміст каламутніє, стає гноевідним, і бульбашку перетворюється нагнійничок - пустули. Незабаром пустули лопаються, і гноевідний ексудатвиливається назовні. На місці папул з'являються яскраво-червоні ерозії, днояких представлено оголеними, гиперемованими, набряклими сосочками. Зних продовжує просочуватися ексудат. Внаслідок цього гіперемованаприпухлі шкіра в зоні ерозій виявляється мокнуть. Процес, таким чином,переходить у стадію мокнучі екземи. Частина волосся випадає, що залишилися волоссясклеюються ексудатом.
При ускладненні мокнучі екземи інфекцією ці зміни виражені яскравіше іінтенсивніше. Шкіра, позбавлена епідермального покриву, легко інфікується, щозначно погіршує і подовжує перебіг захворювання. При сприятливому жпротягом мокнучі стадії запальні явища поступово стихають, і сильновиражена почервоніння через кілька днів зменшується, шкіра блідне,зменшується набряк сосочкового шару і решти дерми. Ексудат,покриває її, підсихає, склеюючи шерсть в суцільну масу. Привільному доступі повітря прискорюється перетворення ексудату в жовтуватіскоринки. При розчісуванні та інших пошкодженнях сосочкового шару скоринкимають темно-бурий колір.
Поява корочок вказує на перехід мокнучі стадії в корочковуюстадію. Якщо вона виникає на тлі пустульозної стадії або інфікованоїмокнучі екземи, то під корочками накопичується гній. При цьому утворюютьсяспочатку тонкі жовтувато-зеленого кольору скоринки поступово товщають іможуть ставати шаруватими. Сприятливе протягом екземи на цій стадіїсупроводжується зниженням запальних явищ, нормалізацієюкровообігу. У міру відновлення епідермісу корочки відторгаються.
Вкрита епідермісом шкіра злегка блищить і лущиться.
Процес переходить у панцера стадію. Якщо на це стадії відбуваєтьсязміна рогових лусочок, то суха поверхня епідермісу ряснопокривається роговими пластинками або більш дрібними лусочками, що нагадуютьотруб'евідний наліт. Коли запальні явища повністю зникнуть, шкіравідновлює свій колишній вигляд і покривається нормальним вовнянимпокривом.
Описані стадії екзематозного процесу протікають 2 - 4 тижні. Принесприятливому перебігу спостерігається затримка на мокнучі стадії або настадії лущення. У таких випадках екзему відносять до підгострій формі. Якщочерез більш-менш тривалий час на місці колишньої екземи зновувиникає екзематозний процес, екзему називають рецидивирующей. Тривалийпротягом гострої і тим більше підгострій екземи супроводжується потовщенням шкіри,активна гіперемія сосочкового шару поєднується з пасивною гіперемією.
Потовщені ділянки шкіри зазвичай легко піддаються пошкоджень і повторнимзагострень, що в кінцевому підсумку призводить до стійких змін в шкірі ірозвитку хронічної екземи.
При хронічному перебігу в епідермісі виникає акантоз - посиленарозмноження клітин шіповідного шару, нерідко можна спостерігати паракератоз --відсутність зерністот шару в епідермісі. У інфільтраті при хронічнійекземі переважають переважно лімфоцити і фібробласти; сегментоядернихлейкоцитів і плазматичних клітин виявляється значно менше.
Аргентофільние волокна в сосочкової шарі розплавляються, утворюючи суцільнуодноманітну масу, що піддаються коллагенізаціі. У результаті цьогоеластичність шкіри зменшується, вона стає потовщеною. Зазначенізміни в мікроструктурі шкіри значно послаблюють її бар'єрну,захисну та інші функції.
Рефлекторна екзема виникає внаслідок сенсибілізації шкіри іпідвищеної загальної реактивності тварини. При рефлекторної екземі, якарозвивається вдруге, далеко від основного загострилася первинногоекзематозного вогнища, всі явища виражені слабше, ніж у ньому самому. Так,висипки рідко розвиваються далі папул, а у зв'язку з цим менш виражена імокнуча стадія.
НЕВРОПАТИЧНА екзема наголошується на грунті вегетативних розладів,головним чином у коней, собак (наприклад, після чуми). Вонахарактеризується симетричністю екзематозні поразок у поєднанні зознаками нервових порушень (виражене збудження або пригнічення, парез,параліч, судинні та інші розлади).
навколоранева, або паратравматіческая, екзема відзначається переважнов місцях закінчення гнійного ексудату, а також навколо травматичнихушкоджень (опік, відмороження та ін.) На місці закінчення ексудатуз'являється почервоніння, потім утворюються бульбашки і пустули. Незабаром на їхмісці виникають ерозії, які під впливом гнійних закінчення івнаслідок наступаючого некрозу розширюються і поглиблюються. Нерідко процесускладнюється розвитком масових фолікулітів. Таким чином, екземаперетворюється на дерматит. Втягнення в процес волосяних мішечків і цибулинсупроводжується випадінням шерсті. У міру зменшення гнійного ексудату зран та інших гнійних вогнищ поліпшується і перебіг екземи.
2.4 Діагноз.
Діагноз на гостру ставлять екзему на підставі її особливостей. Екземаодне з найбільш поширених захворювань шкіри; у звичайній лікувальноїпрактиці важко і рідко встановлюються етіологічні фактори; хворобазапального характеру із захопленням спочатку сосочкового і епідермальногошару, а потім ретикулярного. Запальний процес при гострій екземіпоширюється на сусідні ділянки; екзема - хвороба поліморфна, тобто наураженій ділянці можна виявити кілька стадій її розвитку; гостраекзема нерідко швидко припиняється без лікування, але разом з цимзустрічаються упорні або зовсім незначущі форми її; екзема часто післялікування дає рецидиви; при екземі переважно спостерігаються ознакисвербіння і тільки в мокнучі стадії переважають ознаки болю.
Диференціальний діагноз.
Екземи необхідно відрізняти від корости, трихофітії, демодекозу.
При інтенсивній коростяний інвазії у собак розвивається сильний свербіж,волосся швидко рідшають, а на ураженій шкірі з'являються рідкісні бурі скоринкизавбільшки з сочевичне зерно. У зіскрібків шкіри виявляють кліщів, а вкрові високий відсоток еозинофілії (12% і вище), чого при екземі НЕбуває. При груповому утриманні собак вона швидко передається від хворихсобак здоровим, тоді як екзема не заразна.
Ураження шкіри при ентопаразітах (блохи, волосоїдів, воші та ін)характеризується ознаками свербіння і наявністю паразитів, їх яєць, а ознакамизапалення шкіри слабо виражені.
Трихофітія (стригучий лишай) характеризується ознаками запалення,облисіння, освітою досить товстого шару лусочок на округлих ділянкахшкіри, іноді зливаються разом. Ознаки сверблячки не виражені. Примікроскопічному дослідженні виявляють гриб - збудник, а придослідженні крові-низький відсоток еозинофілію.
Характерні симптоми демадекоза: ознаки запалення шкіри, інодігіперсекреція шкірного сала з темними вугрових точками в гирлах волосянихмішечків і утворення безлічі дрібних лусочок або різної величинигнійних і кров'янистих пустул (стафілококова інфекція) за відсутності абослабких ознаках шкірного свербіння. Збудник інвазії кліщ легковиявляється в сальних пробках або в гнійний, гнійно-кров'янистівмісті пустул.
2.5 Лікування при екземі.
Перш за все потрібно усунути всі подразники шкіри фактори (бруд,вогкість, інтенсивні сонячні промені, шкірні паразити, всілякіхімічні речовини і т.д.) Раціон хворих повинен бути повноцінним побілкового, мінерального, і вітамінному складу. У нього вводять достатнюкількість амінокислот метіоніну, цистину, а також мікроелементів кобальту,цинку та сірки.
Лікування при екземі слід проводити якомога раніше, з урахуванням стадіїрозвитку, вживати заходів щодо усунення причин та умов, що факторівзахворювання. Місцеве лікування рідко приводить до одужання в короткітерміни. Кращі результати дає комплексне рішення, що базується на данихклініко-лабораторного дослідження тварини, що страждає екземою. Напідставі результатів дослідження намічають місцеве і загальне лікування,спрямоване на ліквідацію екземи і на усунення причин сприялиїї виникнення.
Одночасно доцільно провести десенсибілізацію організму.
Для цього тварині через день або щодня внутрішньовенно вливають 10%розчин хлористого кальцію. Роблять 10 - 15 вливань, особливо при сильнійабо тривалої ексудації серозної рідини в мокнучі стадії. Можнавводити 10 - 20% розчин гіпосульфіту натрію (10 - 15 вливань), 10%розчин бромистого натрію, який найкраще діє при змішуванні зхлористим кальцієм (8 - 12 вливань).
Можна застосовувати аутогемотерапію і лактотерапію; вони сприяютьпідвищення опірності і десенсибілізації організму. Анемічного тваринамрекоменд?? ся 2 - 3 - разові переливання крові через 5 - 7 днів, собакампо 10 - 20 - 50 мл.
Як десенсибілізуючу засіб ін'екціруют в м'язи 5% аскорбіновукислоту. Потрібно від 15 до 25 ін'єкцій. Кращі результати отримують припоєднанні ін'єкцій аскорбінової кислоти з тіаміну через кожні 2 - 3 дні,додатково слід инъецировать ціакобаламі. Рекомендується ретинол,особливо в корочковой і лускатій стадіях, для нормалізації та стимуляціїепідермізаціі.
При екземі, що виникли на фоні хронічних гастритів, захворюваньпечінки і вегетативних розладів, рекомендується застосовувати 0,5 - 2%розчин новокаїну всередину. Дрібним тваринам по 10 - 15 мл, великим - по 50 -
100 мл 3 рази на день за 30 хвилин до годування протягом 20 днів.
Ефективно застосовувати 0,25 - 0,5% розчин новокаїну внутрішньовенно. Дрібнимтваринам починають з 1 - 2 мл і доводять до 10 мл, додаючи кожен день по 1мл. Всього роблять 10 - 15 ін'єкцій. Якщо екзема локалізується на кінцівкитварини можна застосувати циркулярний новокаінантібіотіковий блок.
З метою нормалізації трофіки і зниження ексудації слід в першутрьох стадіях екземи инъецировать під екзематозний вогнище 0,25% розчинновокаїну з гідрокортизоном (на 10 мл новокаїну 1 мл гідрокортизону, а впустульозної і мокнучі стадіях додавати 1 - 2 мл гентоміціна). Вводять вдекількох місцях неураженої шкіри так, щоб розчин потрапив підекзематозні уражену шкіру.
Екземи в області голови та шиї лікують внутрішньошкірне введення 0,25%розчину новокаїну. Ін'єкції роблять на стороні поразки, збоку від гребеняшиї, починаючи від рівня 2 - 3 шийного хребця до рівня 3 - 4 - гоостистого відростка грудного хребця шириною в 2 - 3 пальця. За добу допроведення блокади шерсть виголюють. Перед ін'єкціями шкіру ретельнопротирають йодованим спиртом. У кожну точку ін'екціруют 1 - 2 краплірозчину до утворення лимонної кірочки, вколо роблять у шаховому порядкуна відстані 1 - 1,5 см. При необхідності блокаду повторюють через кожні
3 дні.
У разі поразки екземою грудної кінцівки ін'єкції роблять збоку відгребеня холки, починаючи від рівня 3-го до 7 - 8-го грудинно хребця, а приураженні грудної частини тулуба - збоку від гребеня спини та попереку відрівня 8-го до 12-го остистого відростка грудного хребця.
При екземі шкіри черевної бічної стінки внутрішньошкірно ін'еціруют розчинновокаїну починаючи від рівня останнього ребра до рівня 4 - 5-го поперековогохребця. Якщо уражена шкіра статевих органів і тазових кінцівок, зонуін'єкції мають у своєму розпорядженні позаду 4 - 5-го поперекового хребця до першогохвостового хребця.
При ураженні шкіри грудної та черевної стінок і сечостатевих органівзамість внутрішньошкірних ін'єкцій застосовують епіплевральную блокаду по
В. В. Мосіна.
Якщо екземи розвиваються на тлі порушеного травлення або виснаження,доцільно застосовувати фоулеровскій розчин миш'яку (по 0,1 - 0,3 мл 1 разна день після годування).
При розвитку екзем на тлі інтоксикації рекомендується внутрішньовенноін'екціровать 40% розчин гексаметилентетраміном або 10% розчин натріюсаліцилату (останнього 10 - 20 мл щоденно 3 - 4 дні).
як десенсибілізуючий коштів використовують димедрол, діпразін,піпольфен супрастин та ін
Тваринам з сильно вираженим занепокоєнням від свербежу ізбудженням запроваджують або дають у порошках бромурал, медінал або аміназін.
Для попередження всмоктування з кишечника алергенів необхіднозастосовувати проносні і клізми, обмежувати дачу хлоридів і не допускатив корм легкобродящіх кормів. При підгострих і хронічних екземах можнавикористовувати надлегкі рентгенівські промені (промені Буккі) в малих дозах (75
- 125 ер).
Місцеве лікування.
Необхідно зважати на те, що «екзема боїться води». Тому очищатиекзематозні ділянки від забруднення водою можна тільки з нейтральним миломі одноразово (5% водний розчин зеленого мила, 3% розчин борної кислоти,
5% розчин натрію гідрокарбонату, 0,2% - етакрідіна, 2% - таніну).
Вимиту зону звільняють ножицями від шерсті. У подальшому екзематозніділянки шкіри очищають за допомогою сухих стерильних ватних кульок, а сусідніділянки протирають кульками, просоченими 70% спиртом.
Слід враховувати «звикання» екзематозного ділянки до використовуваномумедикаменти. У зв'язку з цим, виникає необхідність частіше, ніж при іншійпаталогіі, змінювати лікувальні засоби.
У эритематозной і папульозний стадіях доцільно короткочасно впротягом дня застосовувати у вигляді примочок холодні (2 - 4 С) антимікробнів'язкі або дубильними водні розчини: риванол 1:500, 2% свинцеву воду; 0,5
-1% Резорцин, 3 - 5% танін, 0,25 - 0,5% нітрат срібла (ляпіс). Цірозчини знижують гіперемію, ексудацію і стримують свербіж, а також сприяютьзворотного розвитку процесу і попереджають перехід в наступні стадії. Зцією ж метою застосовують легкі пов'язки, просочені протизапальнимигормонами - дермозолоном, сіналаром, лорінденом і друнімікортикостероїдами. При наявності сильного свербежу до них додають новокаїн до
0,5% концентрації, або після примочок наносять на зону екземи мазь,що включає 3 г анестезину, 10 г оксиду цинку, вазеліну і ланоліну по 5 р.везикулярне, пустульозної стадіях і при мокнучих екземах застосовують тількиспиртові в'яжучі і антимікробні розчини для змащування екзематозний зониі прикордонної з нею шкіри (брілліантгрюн, малахітгрюн).
При всіх стадіях екземи, крім мокнучі, заслуговує на застосування 10%спиртовий розчин другої фракції АСД на 70% етиловий спирт у суміші з 50мл касторової олії. Марлеві серветки, просочені цієї емульсією,накладають на екзематозні зону і прибинтовують. Меняют пов'язки 2 рази надень. Під впливом аплікації, спочатку спостерігається різке загострення в зоніекземи, а потім запальні явища стихають і відбувається відновленняепідермісу. При хронічній екземі касторову олію замінюютьвітамінізованим риб'ячим жиром, який розм'якшує кірки і сприяєвідторгнення багатошарового накладення ороговілої епітелію.
При зниженні запальних ознак і зменшенні ексудаціїдоцільно застосовувати при мокнучі екземі підсушують і зменшують свербінняпудри: ментолу 2 г, очищеного сірчаного кольору 5 г, окису цинку 30 г,пшеничного крохмалю 50 г - або мікстури: окису цинку, пшеничного крохмалю,субнитрат вісмуту, свинцевою води, гліцерину по 25 г, очищеного сірчаногокольори 10 р.
При необхідності більш активно придушити мікроби, не викликаючи при цьомуперероздратування шкіри використовують лінімент: йодоформу (ксероформу),норсульфазол 3 - 5 г, олія оливкова до 100 г; їм рясно змочуютьсерветки, які накладають на зону ураження.
При зменшенні ексудату і підсиханні мокнучі поверхні використовуютьіндефферентние мазі Zinci Oxydati, Bismuti subnitratis aa
5,0; Ung.Linimenti; Інд. Simplicis aa 45,0; наносять тонким шаром і закриваютьлегкої бинтової пов'язкою. Можна застосовувати також лікарські форми понаступним прописами:
Rp.: Sulfuris praecipitati (або depurati) 7,0
Picis liguidae 10,0 - 25,0
Vaselini flavi ad 100,0
M.F. Ung.
D.S. Втирати 1 - 2 рази на день при хронічній екземі.
Призначають розсмоктуючі засоби:
Rp.: Ung. Sulfurati; simplicis 25,0
Kalii carbonici 15,0
Picis liguidae 2,5
MDS Енергійно втирати 1 раз на день. Через тиждень змити і лікуванняповторювати (5 - 7 тижнів) до повного розсмоктування клітинної сполучноїінфільтрації, припинення лущення, свербіння і відростання волосся.
У місцях з ніжною шкірою доцільно застосовувати спермацетовую мазь.
Добре застосовувати нежнодействующіе кератопластіческіе пасти Лассара.
Після ослаблення запальних явищ та за наявності ознакзастійної гіперемії доцільно для розсмоктування ексудату, інфільтратудодавати до вищенаведених мазям і паст іхтіол - від 3 до 5%; дьоготь --від 1 до 3%; АСД -2 або протеінопіролізін - до 3 - 5%; резорцин - до 1% ілінімент нафталанской нафти, мазь Вількінсона. Іхтіол можна застосовувати вкомбінації з різними мягчітельнимі мазями в 10 - 15 - 20 - 30% до загальногокількості мазі. Для розсмоктування зону застійної екземи одне - абодвократно аппліціруют парафіном, наносячи його пензликом тонким шаром.
Для стимуляції епітелізації застосовують 1 - 2 рази на день пов'язки зкаротоменом, з гелем Актовегина або гелем солкосерил.
3.0. Результати власних досліджень.
3.1. Матеріали та методи дослідження.
Метою цієї роботи було - провести аналіз захворюваності собак пошкірних хвороб у місті Н. Тагіл і обгрунтувати методи лікування.
Для цього були підібрані дві групи тварин різного віку, різнихпорід з різними формами екземи по 10 собак в кожній групі.
Спостереження проводилися на Нижньотагільський ветеринарної станції поборотьбі з хворобами тварин протягом двох років з липня 1995 року по липень
1997 року.
У обох груп собак були досліджені умови годівлі та утримання. Заперіод досвіду у тварин два рази брали кров: до лікування і після лікування. Упробах крові визначали вміст загального білка, цукру, біллірубіна,сечовини. Два рази до лікування і після лікування досліджувалась сеча накислотність, білок, цукор, біллірубін, кетонові тіла.
3.2. Характеристика годівлі та утримання. Клінічні ознаки.
| № | Кличка, | Умови утримання, раціон | Клінічні ознаки |
| | Порода, | | |
| | Вік | | |
| | Єва, 6 років, | Живе в приватному будинку, в | Почервоніння розміром 2 - |
| | Московська | будці. | 3 см з внутрішньої сторони |
| | Сторожова | Їжа з господарського столу: | ліктьового суглоба. Сверблячка, |
| | | Суп, каші. Отримує кістки. | разлізиваніе цього місця. |
| | | Вода досхочу. | |
| | Малюк, 7 років, | Живе в міській квартирі. | Локальні облисіння |
| | Карликовий | Виводять на вулицю 3 рази на | боків, тулуба. Шкіра в |
| | Пінчер | день. Тривалість | цих місцях почервоніла, |
| | | Прогулянок 20 - 30 хвилин. | волога, свербіж, расчеси. |
| | | Годування: ковбаса, курячі | Загальна тривалість процесу 3 |
| | | Кістки, печиво. | тижня. |
| | Бетті, коллі 8 | Міститься в квартирі. | Локальне випадання волосся |
| | Років. | Прогулянки 2 рази на день за 1 | на правій стороні шиї |
| | | Часу. Годування: макаронні | розміром 5х6 см. Шкіра |
| | | Вироби з тушонкою, здоба, | вишневого кольору, волога, |
| | | Рідко м'ясо. | налипає навколишнє |
| | | | Вовна. Тварина |
| | | | Турбується. |
| | Акбар, | Живе в приватному будинку, в | На правому стегні зовні |
| | Німецька | вольєрі, на ланцюгу. | облисілі пляма, |
| | Вівчарка 9 років | Годування: суп, макаронні | розміром 5х5 см, мокнучі |
| | | Вироби, яйця, молоко, | за рахунок лопань |
| | | Картопля. | вмісту пухирців |
| | | | (Везикул). Сверблячка, |
| | | | Разлізиваніе. |
| | Кукла, болонка | Живе в міській квартирі. | На спині вздовж |
| | 11 років | На вулицю виводять 2 рази на | хребта випадання |
| | | День за 20 хвилин. | вовни, шкіра на |
| | | Годування: ковбаса, здоба, | ураженій ділянці має |
| | | М'ясо, тушковане м'ясо. | складчастий вигляд, |
| | | | Тріскається і лущиться, |
| | | | Сверблячі. Собака сильно |
| | | | Турбується. Хворіє 4 |
| | | | Тижні. |
| | Кузя, | Міститься в квартирі. | Яскраво - виражене |
| | Безпородний 4 | Прогулянки 3 рази на день по | почервоніння з внутрішніх |
| | Року | 30 хвилин. Годування: | поверхонь стегон. |
| | | Картопля з тушонкою, | Незначна |
| | | Курка, молоко. | припухлість шкіри в |
| | | | Межах різко виражених |
| | | | Кордонів. Незначне |
| | | | Занепокоєння. Хворіє 3 |
| | | | Дня. |
| | Джон, | Живе в будці, у приватному | З зовнішньої сторони стегон |
| | Кавказька | будинку. Годування: картопля, | облисілі місця, |
| | Вівчарка 6 років | суп, макаронні вироби, | облисіння на крупі. |
| | | Хліб, кістки. | Неприємний запах від шкіри, |
| | | | Колір шкіри вишневий, |
| | | | Ділянки мокнучі с |
| | | | Налиплого вовною. |
| | Ебі, коллі 5 | Живе в приватному будинку. | Почервоніння на безволосими |
| | Років | Прогулянки 4 рази на день по | частині живота. Бульбашки, |
| | | 20 хвилин. Годування: каші, | наповнені рідиною, |
| | | М'ясо, сир. | свербіж, занепокоєння. |
| | Миша, | Живе в квартирі. Прогулянки | облисіння в області |
| | Ньюфаундленд 3 | 2 рази на день по 1 годині. | стегон, спини, хвоста, |
| | Року | Годування: макаронні | шкіра в уражених місцях |
| | | Вироби з тушонкою, хліб, | суха, луската, |
| | | Суп з крупою, картопля. | безболісна, свербіж. |
| | Атос, | Живе в квартирі. Прогулянки | На внутрішній поверхні |
| | Боксер, 11 років | 2 рази на день за 30 хвилин. | вух почервоніння, свербіж, |
| | | Годування: суп, ковбаса, | расчеси з вентральній |
| | | Субпродукти. | поверхні шиї. |
| | | | Занепокоєння. |
Друга група.
| № | Кличка, | Умови утримання, раціон | Клінічні ознаки |
| | По-роду, | | |
| | Вік | | |
| | Ден, пекінес, | Живе в квартирі, прогулянки | Випадання вовни. По всій |
| | 3 роки | 3 рази на день за 20 хвилин. | поверхні тіла расчеси, |
| | | Годування: м'ясо, ковбаса, | коросточкі. Занепокоєння. |
| | | Здоба. | |
| | Ділячи, пудель, | Міститься в квартирі. | В області спини вздовж |
| | 7 років | Прогулянки 4 рази на день по | хребта расчеси, |
| | | 20 хвилин. Годування: | сухі лусочки. На |
| | | Ковбаса, м'ясо, риба, | безволосими частині живота - |
| | | Молоко, каші з тушонкою. | почервоніння. |
| | Тері, | Живе у вольєрі приватного | В області крупа, уздовж |
| | Ньюфаундленд, | будинку. Годування: макаронні | хребта мокнучі |
| | 6 років | вироби з тушонкою, хліб, | ділянки шкіри з налиплого |
| | | Картопля, субпродукти. | вовною і неприємним |
| | | | Запахом. |
| | Харлі, | Живе в приватному будинку, в | На грудях склеювання |
| | Сенбернар, 5 | будці. Годування: макарони, | вовни ексудатом. Шкіра |
| | Років | картопля, субпродукти, | вишневого кольору, в |
| | | Хліб. | тріщинах. Неприємний |
| | | | Запах. |
| | Венсен, Ерделі | Міститься в квартирі. | Почервоніння в області |
| | - Тер'єр, 8 | Прогулянки 2 рази на день по | вух, расчеси уздовж |
| | Років | 30 хвилин. Годування: каша з | хребта. Від шкіри |
| | | М'ясом, хліб, картоплю. | неприємний запах. |
| | Бакс, | Живе в квартирі. Прогулянки | На стегнах расчеси, |
| | Ньюфаундленд, | 4 рази на день за 30 хвилин. | коросточкі, випадання |
| | 10 років | Годування: каша з тушонкою, | вовни, шкіра в уражених |
| | | Сир, яйця, картопля з | місцях почервоніла. |
| | | Куркою, кістки. | Загальне занепокоєння. |
| | Кельвін, | Живе в квартирі. Прогулянки | Локальне випадання |
| | Ердель-тер'єр | 2 рази на день по 30 - 4 - | вовни вентральній частини |
| | 12 років | хвилин. Годування: риба, | шиї, грудей. Шкіра |
| | | Макаронні вироби, суп, | вишневого кольору, волога. |
| | | Субпродукти. | Занепокоєння. Сверблячка. |
| | Філя, болонка, | Міститься в квартирі. | Расчеси в області вух, |
| | 7 років | Прогулянки 3 рази на день по | шиї, грудей. Шкіра волога, |
| | | 20 хвилин. Годування: | почервоніла. |
| | | Ковбаса, курка, тушковане м'ясо, | |
| | | Молоко. | |
| | Джина, дог, 6 | Міститься в квартирі. | З внутрішньої сторони |
| | Років | Прогулянки 2 рази на день по | ліктів, на безволосими |
| | | 40 хвилин. Годування: | частині живота, з |
| | | Макаронні вироби, каші, | внутрішньої поверхні |
| | | Суп, хліб. | стегон, на кінцівках |
| | | | Між пальцями мокнучі |
| | | | Ділянки шкіри вишневого |
| | | | Кольору. Уражені місця |
| | | | Собака разлізивает. |
| | | | Хворобливість, кульгавість |
| | | | При ходьбі. |
| | Флінт, | Живе в приватному будинку. | Почервоніння в області |
| | Спаніель, 4 | Прогулянки 4 рази на день по | вух, живота. Сверблячка. Шкіра в |
| | Року | 30 хвилин. Годування: суп, | уражених місцях |
| | | Ковбаса, каші. | червоного кольору. |
3.3. Лікування.
1 група.
Раціон тварин цієї групи скорочують по кількості білкової їжі,виключають солодке, здобу, тваринні жири. Чи включають рослинні жири, овочі,молочно - кислі продукти. Кількість годувань 2 - 3 рази на день.
Застосовувалося наступне лікування:
1. Внутрішньовенно сироватка по Черкасову 1 раз на день 3 дні підряд;
2. Сірка всередину - 0,5 г 1 раз на день;
3. Фітокальцефіт по 1 столовій ложці 1 - 2 рази на день в їжу;
4. Супрастин - по 1 таблетці 1 раз на день;
5. Зовнішньо гель Катацела 1 раз на день 7 - 10 днів;
6. Зовнішньо Лорінден 1 - 2 рази на день 7 - 10 днів.
Лікування проводилося до зникнення свербіння, почервоніння на шкірі.
У середньому по групі одужання настало на 10 день.
Склад сироватки по Черкасову:
5% глюкоза - 200мл;
40% уротропін - 1 мл;
20% кофеїн - 1 мл;
5% аскорбінова кислота - 2 мл;тіаміну бромід - 1 мл;
1% димедрол - 1 мл.
2 група.
Тварин цієї групи перевели на дієтичний корм компанії «Марс» Pedegree
Selected Protein Diet.
Призначено наступне лікування:
1. Аутогемотерапія. Внутрішньовенно через день 3 рази (2мл - 4 мл - 6 мл);
2. Фолієва кислота по 1 таблетці 1 раз на день;
3. Метіонін - по 1 таблетці 1 раз на день;
4. Супрастин по 1 таблетці 1 - 2 рази на день;
5. 5% глюкоза (крапельно) 200 мл 1 раз на день протягом 3 днів;
6. Зовнішньо Лорінден 1 - 2 рази на день.
У середньому по групі одужання настало на 7 день. Ознаки екземизникли, почалося зростання волосяного покриву на уражених ділянках шкіри.
3.4. Дослідження крові та сечі.
Дослідження крові.
Перша група.
| № | Кличка | Загальний білок | Цукор (ммоль/л) | Білірубін | Сечовина |
| | | (Г/№) | | (мкмоль/№) | (ммоль/л) |
| | | 5.0 - 7.6 | 3,33 - 4,44 | 2,05- 2,39 | 3,1 - 6,2 |
| | | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після |
| | | Лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування |
| | | Я | я | | я | я | я | я | |
| | Єва | 60 | 58 | 3,3 | 3,3 | 2,2 | 2,2 | 3,6 | 3,4 |
| | Малюк | 73 | 65 | 3,6 | 3,5 | 2,1 | 2,0 | 5,8 | 5,8 |
| | Бетті | 71 | 63 | 3,2 | 3,2 | 2,0 | 2.0 | 4,2 | 4,1 |
| | Акбар | 90 | 77 | 4,7 | 4,5 | 2,9 | 2,8 | 10,3 | 8,9 |
| | Кукла | 82 | 78 | 3,0 | 3,2 | 2,8 | 2,6 | 8,1 | 7,6 |
| | Кузя | 75 | 72 | 4,0 | 4,1 | 2,8 | 2,7 | 7,8 | 7,7 |
| | Джон | 63 | 63 | 3,8 | 3,6 | 2,4 | 2,0 | 3,0 | 3,3 |
| | Ебі | 68 | 61 | 4,2 | 4,0 | 2,2 | 2,1 | 7,4 | 6,2 |
| | Миша | 64 | 63 | 3,8 | 3,8 | 2,0 | 2,0 | 7,2 | 6,8 |
| | Атос | 70 | 71 | 4,6 | 4,5 | 2,3 | 2,2 | 7,6 | 6,2 |
Друга група.
| № | Кличка | Загальний білок | Цукор (ммоль/л) | Білірубін | Сечовина |
| | | (Г/№) | | (мкмоль/№) | (ммоль/л) |
| | | 5.0 - 7.6 | 3,33 - 4,44 | 2,05 - 2,39 | 3,1 - 6,2 |
| | | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після |
| | | Лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування |
| | | Я | я | | я | я | я | я | |
| | Ден | 87,0 | 77 | 3,5 | 3,2 | 2,0 | 2,0 | 5,9 | 5,6 |
| | Ділячи | 68 | 67 | 3,4 | 3,3 | 2,0 | 2,0 | 11,3 | 6,9 |
| | Террі | 73 | 70 | 3,0 | 3,0 | 2,0 | 1,9 | 4,8 | 4,4 |
| | Харлі | 98 | 74 | 2,5 | 2,5 | 2,06 | 2,0 | 3,5 | 3,1 |
| | Венсен | 69 | 68 | 4,5 | 3,9 | 3,0 | 2,4 | 7,6 | 5,9 |
| | Бакс | 64 | 65 | 3,2 | 3,0 | 2,2 | 2,0 | 4,2 | 3,8 |
| | Кельвін | 75 | 63 | 3,8 | 3,4 | 2,3 | 2,0 | 7,0 | 6,1 |
| | Філя | 83 | 76 | 2,8 | 2,9 | 2,9 | 2,2 | 8,4 | 6,4 |
| | Джина | 76 | 68 | 4,0 | 3,8 | 2,5 | 2,0 | 7,3 | 6,1 |
| | Флінт | 90 | 73 | 2,6 | 2,6 | 2,6 | 2,3 | 10,0 | 6,0 |
Дослідження сечі.
Перша група.
| № | Кличка | Кіслонів (p | Білок (г/л) | Цукор | Білірубін | Кетонові |
| | | H) | | | | тіла |
| | | 7,0 | | | | |
| | | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після |
| | | Лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування |
| | | Ия | ия | ия | ия | ия | я | ия | я | ия | я |
| | Єва | 6,3 | 6,8 | 1,4 | 0,8 | сліди | - | Сліди | сліди | + | сліди |
| | Малюк. | 6,8 | 7,0 | 0,2 | 0,1 | - | - | Сліди | - | - | - |
| | Бетті | 7,0 | 7,0 | - | - | - | - | Сліди | - | + | - |
| | Акбар | 7,8 | 7,6 | 0,1 | - | сліди | - | - | - | - | - |
| | Кукла | 6,5 | 6,8 | - | - | - | - | - | - | - | - |
| | Кузя | 6,0 | 6,7 | - | - | сліди | сліди | Сліди | сліди | - | - |
| | Джон | 7,1 | 7,2 | 2,2 | 0,7 | Сліди | - | сліди | сліди | + | + |
| | Ебі | 6,9 | 6,9 | 0,1 | - | Сліди | сліди | сліди | - | - | - |
| | Миша | 7,6 | 7,4 | Сліди | - | - | - | - | - | - | - |
| | Атос | 7,3 | 7,2 | - | - | - | - | сліди | - | + | - |
Дослідження сечі.
Друга група.
| № | Кличка | Кислотність | Білок (г/л) | Цукор | Білірубін | Кетонові |
| | | (Ph) | | | | тіла |
| | | 7,0 | | | | |
| | | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після | До | Після |
| | | Лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування | лікування |
| | | Ия | ия | ия | ия | ия | я | ия | я | ия | ия |
| | Ден | 7,5 | 7,0 | 0,3 | - | - | - | сліди | - | - | - |
| | Ділячи | 6,5 | 6,5 | 0,3 | 0,1 | - | - | сліди | - | - | - |
| | Террі | 8,0 | 7,6 | 5,0 | Сліди | сліди | - | Сліди | - | + | - |
| | Харлі | 6,0 | 6,9 | сліди | - | сліди | - | - | - | - | - |
| | Венсен | 5,0 | 5,8 | - | - | сліди | - | - | - | - | - |
| | Бакс | 8,0 | 7,3 | Сліди | - | Сліди | - | - | - | + | - |
| | Кельвін | 6,0 | 6,7 | - | - | - | - | - | - | - | - |
| | Філя | 6,8 | 7,0 | 0,5 | 0,2 | сліди | - | сліди | сліди | + | - |
| | Джина | 6,6 | 6,9 | сліди | - | сліди | - | сліди | - | + | - |
| | Флінт | 6,9 | 7,2 | - | - | - | - | сліди | - | + | - |
3.5 Процентний показник сезонності екзем.
| Місяць | 1995 | 1996 р. | Середній% |
| Січень | 29% | 22% | 26% |
| Лютий | 21% | 26% | 23% |
| Березень | 23% | 27% | 25% |
| Квітень | 39% | 32% | 35% |
| Травень | 40% | 35% | 35% |
| Червень | 38% | 41% | 39% |
| Липень | 36% | 41% | 38% |
| Серпень | 39% | 48% | 43% |
| Вересень | 49% | 35% | 44% |
| Жовтень | 40% | 37% | 38% |
| Листопад | 26% | 29% | 27% |
| Грудень | 23% | 29% | 26% |
Характеристика ветеринарної станції.
Робота проводилася на Нижньотагільський ветеринарної станції по боротьбі зхворобами тварин.
Будівля ветстанції одноповерхова. Займає площу 100 кв.м. У ньому 5окремих кабінетів: аптека, манеж, операційна, приймальня, кабінет лікаря.
На станції працюють: ветеринарний лікар, у
