План роботи:
1. Введення.
2. Структурa ГССМП.
3. Характеристика підстанції № 4.
4. Звіт про роботу за 1998 р.
5. Якісні показники.
6. Висновки та пропозиції.
7. Використана література.

У 1999 р. Швидкої медичної допомоги м. Челябінська виповниться 80 років. Зоною обслуговування ГССМП є населення міста Челябінська з чисельністю 1.111.000 чоловік.
До структури ГССМП входять:
1. 7 районних підстанцій і 1 підстанція спеціалізованих бригад.
2. Оперативно-диспетчерська служба з ЦД «03» та диспетчерськими підстанцій.
3. Централізована стерилізаційна.
4. Дистанційно-діагностичний консультативний центр «Хвиля».
5. Організаційно-методичний відділ з відділом медичної статистики.
6. Архівно-довідкова служба.
7. Адміністративно-управлінський апарат.
8. та ін допоміжні підрозділи.
 Станції СМП:

1. Надають екстрену медичну допомогу на догоспітальному етапі хворим з раптовими захворюваннями і потерпілим в найкоротший термін з моменту надходження виклику, забезпечуючи відновлення порушених життєво важливих функцій, як на місці обслуговування виклику, так і під час транспортування хворого.
2. Здійснюють екстрені перевезення хворих, потерпілих, породіль в ЛПУ з наданням, за потреби, екстреної медичної допомоги.
Підстанція № 4, де я працюю, обслуговує населення Центрального і Калінінського районів м. Челябінська. Вона розташована в центрі району обслуговування. Чисельність обслуговуваного населення 117.997 чол., З них дитячого 19.753 чол. Час транспортної доступності (доїзду до межі району) не перевищує 15 хв.
На нашій підстанції цілодобово чергують 10 бригад. З них 1 кардіологічна, 1 педіатрична, 3 лікарських, 5 фельдшерських виїзних бригад.
За кожною виїзний бригадою СМП закріплюється на час чергування тонометр, медична сумка з табельною набором медикаментів, приставка для передачі ЕКГ по телефону (ЕКП - 8,9), електрокардіограф «Салют» у лінійних СБ і КБ, сумка з розчинами для внутрішньовенних інфузій, дихальна апаратура. Милиці, шини і щит закріплені за кожною машиною.
Санітарний транспорт підстанцій повністю радіофіковано, що дозволяє забезпечувати прямий зв'язок з центральної диспетчерської «03». Прийом і передача викликів бригадам здійснюється диспетчерами «03». При надходженні виклику на підстанцію, фельдшер-диспетчер зобов'язаний протягом 4 хвилин направити виїзну бригаду до місця виклику, а при терміновому привід: вмирає, без свідомості, ДТП та ін час скорочується до 2 хвилин.
Я працюю фельдшером лінійної бригади з 1997 р. У своїй роботі керуюся наказами:
1. наказ МОЗ СРСР від 29.12.84 р. № 1490 «Про заходи щодо подальшого розвитку і вдосконалення швидкої і невідкладної допомоги», з 26.03.99 р. наказ МОЗ РФ № 100 «Про вдосконалення організації швидкої медичної допомоги населенню РФ».
2. наказ МОЗ СРСР від 31.07.78 р. № 720 "Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями та посилення заходів щодо боротьби з внутрішньолікарняної інфекцією».
3. наказ МОЗ РФ від 12.11.97 р. № 330 «Про заходи по поліпшенню обліку, зберігання, виписування і використання наркотичних лікарських засобів».
4. наказ МОЗ СРСР від 25.05.88 р. № 404 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення швидкої медичної допомоги населенню».
5. наказ МОЗ СРСР від 12.07.89 г. № 408 «Про заходи щодо зниження захворюваності вірусними гепатитами в країні».
        А також наказами головного лікаря та його заступників, посадової інструкції фельдшера виїзний лінійної бригади, допущеного до самостійного обслуговування хворих і постраждалих.
За рік мною обслужено 989 викликів, вони поділяються за групами:
Структура викликів Таблиця 1
профіль Кількість викликів відсоток до загальної кількості
Терапевтичні 479 48,43
Хірургічні 371 37,51
Екстрені перевезення 99 10,02
Інші 40 4,04
Всього: 989 100
З таблиці видно, що основна кількість викликів припадає на хворих терапевтичного профілю.
Групи захворювань терапевтичного профілю Таблиця 2
Групи захворювань Кількість викликів відсоток до загальної кількості
О. патологія СС системи 209 43,64
О. патологія органів дихання 54 11,28
О. патологія нервової системи 91 18,99
О. інфекційні захворювання 52 10,86
О. захворювання шлунково-кишкового тракту 35 7,30
Алергічні реакції 16 3,34
Інші 22 4,59
Всього: 479 100

Більш як третина викликів терапевтичного профілю складають виклики до хворих з патологією серцево-судинної системи.
Структура обслуговування викликів до хворих із захворюваннями серцево-судинної системи Таблиця 3
Нозологічна група Кількість викликів відсоток до загальної кількості
Гіпертонічна хвороба; з кризами, без кризів 142 67,94
ІХС. Стабільна стенокардія 26 12,44
ГІМ. Нестабільна стенокардія 16 7,66
Порушення ритму і провідності 15 7,18
Інші 10 4,78
Всього: 209 100

З таблиці видно, що 68% виконано викликів до хворих з гіпертонічною хворобою. Цей високий відсоток обумовлений двома чинниками:
1. Недостатньо повноцінне лікування дільничними лікарями.
2. Невиконання хворими всіх призначень та рекомендацій.
Структура обслуговування викликів до хворих із захворюваннями органів дихання Таблиця 4
Нозологічна група Кількість викликів відсоток до загальної кількості
Бронхіальна астма 16 29,63
Пневмонія 12 22,22
Інші 26 48,15
Всього: 54 100

Висновок: більшу кількість викликів виконується до хворих з бронхіальною астмою і загостреннями хронічного бронхіту. Це пов'язано з несприятливою екологічною обстановкою в місті.
Група захворювань хірургічного профілю Таблиця 5
Нозологічна група Кількість викликів відсоток до загальної кількості
О. хірургічна патологія органів черевної. порожнини 88 23,72
Урологічні захворювання 70 18,87
Травми 144 38,81
Захворювання гінеколог-кого профілю, пологи 51 13,75
Інші 18 4,85
Всього: 371 100

Висновок: основна кількість викликів виконано до хворих з травмами.
Структура обслуговування викликів до хворих з травмами Таблиця 6
Вид травми Кількість викликів відсоток до загальної кількості
ЧМТ 38 26,39
Травми кінцівок 54 37,50
Травми грудної клітини 14 9,72
Інші 38 26,39
Всього: 144 100

Більше 37% припадає на травми кінцівок, причому більшість травм буває в зимовий час, під час ожеледиці і у хворих в алкогольному сп'янінні.

Структура обслуговування викликів до хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини Таблиця 7
Нозологічна група Кількість викликів відсоток до загальної кількості
О. Апендицит 20 22,73
О. Холецистит 29 32,95
О. Панкреатит 6 6,82
Безкоштовна стоянка/кишкова кровотеча 9 10,23
Обмеження грижі 8 9,09
Інші 16 18,18
Всього: 88 100

Висновок: з таблиці видно, що основна кількість викликів хірургічної групи зроблено до хворих з гострим холециститом. Це пов'язано з нераціональним харчуванням і порушенням дієти у хронічних хворих, прийомом алкоголю.
Якісні показники.
За 1998 доставлено на госпіталізацію 152 особи, що складає 15,36% від загальної кількості дзвінків.
Структура госпіталізації Таблиця 8
Профіль Діставши-лено Госпітa-ціалізуватися Відмовлено Не враховано Відсоток відмови Відсоток відмови по а/с
Хворі хірур-го профілю 125 84 26 15 20,80 25,58
Хворі терапії-го профілю 24 17 4 3 16,66 9,57
Інші 3 3 - - 0,00 50,00

Великий відсоток відмови відноситься до хворих терапевтичного профілю. Це пов'язано з необхідністю транспортування хворих з вулиці або громадського місця в стаціонар для спостереження при відсутності показань для екстреної госпіталізації.
Структура повторних викликів Таблиця 9
Повторні виклику Кількість повторних викликів Відсоток до загальної кількості процент за підстанції
Особливості перебігу захворювання 22 78,57 74,23
Необгрунтованість виклику - - 4,15
Відмови від госпіталізації 6 21,42 19,23
Діагностична помилка - - 0,69
Неправильна тактика - - 1,15
Нераціональна терапія - - 0,15
Недооцінка тяжкості стану - - 0,38
Всього: 28 2,80 3,67
Висновок: більшість повторних викликів відноситься до групи: «Особливості перебігу захворювання», повторні виклику залежать від перебігу хронічного процесу, від незнання хворим або їх родичами особливості перебігу хронічного захворювання (злоякісних утворень і.т.д.), а також, у ряді випадків, від небажання доглядати за хворим з хронічним захворюванням. Необгрунтовані повтори в більшості випадків пов'язані з викликом бригади до хворих в алкогольному сп'янінні.
При повторному виклику госпіталізовано 6 осіб 24,41%, за підстанції 26,69%.
За рік мною було доставлено на госпіталізацію 152 людини. Повернулося 55 талонів з яких 4 з розбіжністю діагнозу.
Показники клініко-догоспітальному розбіжностей діагнозів Таблиця 10
Усього повернуто талонів З них з розбіжністю Відсоток збігу діагнозу Відсоток збігу діагнозу по а/станції
55 4 92,70 95,67

Аналіз клініко-догоспітальному розбіжностей діагнозу Таблиця 11
Попередній діагноз у супровідному листі Діагноз заключний
1. Гострий холецистит 1. Апоплексия правого яєчника
2. Кліщовий енцефаліт 2. Бешихове запалення грудної клітини
3. Гострий апендицит. Ниркова коліка справа 3. Гостра ішемія мозку
4. Гострий апендицит. Кишкова коліка 4. Ниркова коліка справа

У другому і третьому випадку мало місце складність в діагностиці. У другому випадку на тлі високої гіпертермії, гіперемії всіх шкірних покривів, виявлений врослий кліщ. У третьому випадку хвора 2 дня перебувала під наглядом хірурга в хірургічному відділенні і тільки потім переведена в нервове відділення.
Після аналізу причин розбіжності діагнозів (недостатній збір анамнезу, переоцінка клінічних симптомів, особливості перебігу захворювання, атипової форми захворювання), самостійно вивчив літературу по даній патології, з особливою увагою на диференціальну діагностику захворювань на догоспітальному етапі.
        За зазначений період смертей в присутність не було. Скарг від населення на якість обслуговування не надходило.

Число проведених маніпуляцій за 1998р.:
1. ЕКГ по телефону - 35,
2. Використання дихальної апаратури -1,
3. Проведення реанімаційних заходів -1,
4. Крапельне внутрішньовенне введення -12,
5. Внутрішньовенні ін'єкції -184,
6. Внутрішньом'язові ін'єкції -198,
7. Зондові промивання шлунка -6,
8. Катетеризація сечового міхура м'яким катетером -10,
9. Передня тампонада носових ходів -9,
10. Транспортна іммобілізація шинами Крамера -34,
11. Накладення асептичних пов'язок -86,
Кількість викликаних на консультацію спеціалізованих бригад:
* Неврологічна бригада -18
* Психіатрична бригада -3
* Кардіологічна бригада -15
Для підвищення кваліфікації та рівня знань відвідував медичні конференції:
* Ентеровірусної інфекції у дітей.
* Диференціальна діагностика захворювань периферичної нервової системи. Диференціальна діагностика черепно-мозкових травм.
* Опікова хвороба.
* Малярія. Клініка. Епідеміологія. Тактика.
* Особливо небезпечні інфекції (здача заліку 1 р./рік).
У 1998 р. пройшов цикл удосконалення для середніх медичних працівників. Маю ліцензію по спеціальності: «Лікувальна справа» і сертифікат, виданий в 1998 р.

Висновки та пропозиції:
1. Ефективність роботи СМП залежить від 3 основних чинників:
 а) від оперативності роботи диспетчерської служби,
 б) якості надання екстреної допомоги,
 в) дотримання принципів наступності служби «03» і ЛПУ.
2. З огляду на погіршення кримінальної та епідеміологічної обстановки в місті (ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, туберкульоз), вважаю за необхідне обов'язкове страхування медичних працівників під час знаходження на чергуванні.
3. З огляду на підвищення вимог до діагностики та надання медичної допомоги хворим і потерпілим на догоспітальному етапі, вважаю за необхідне поліпшення матеріально-технічної бази ГССМП:
 а) закупівлю нової портативної апаратури,
 б) придбання автомобілів СМП, оснащених сучасною лікувальною і діагностичною апаратурою.
Використана література:
1. Збірник нормативних документів. Осипов А.Н., балакали С.Н., 1995 р.
2. Невідкладні стани й екстрена медична допомога. Під ред.Чазов Є.І.,. Москва, «Медицина», 1989 р.
3. Керівництво для лікарів швидкої допомоги. Под ред. Михайлович В.А., Ленінград, «Медицина», 1989 р.

Наказом Міністерства освіти України, фельдшер СМП Шамін І.С.
Завідувач підстанції № 4 Васильєв А.А.
Завідувач ОМО Балакан С.Н.
 Головний лікар ГССМП Осипов А.Н.

11


9