Семенко Михайль

Ю. Іосіпчук

Семенко Михайль (1892 -) - сучасний український поет. Р. в сім'ї народного вчителя. Навчався у Петроградському психоневрологічному ін-ті. Ім'я С. пов'язано з виникненням та історією українського футуризму. С. був одним з активних керівників українських футуристичних угруповань (кверофутурісти, Аспанфут, Комункульту і, нарешті, «Нова генерація»).

В ранніх віршах (1910) С. перебував під впливом панувала тоді модерністської поезії. Під впливом російського футуризму молодий С. порвав з традиціями модерністської поезії ( «Поворот», кінець 1913). Він оголосив бунт проти українського декадентства, проти вузького націоналізму в поезії, відриву її від динаміки капіталістичного міста. Але С. обходив кричущі суперечності оточувала його соціальної дійсності. Навіть такі події, як імперіалістична війна, як революція 1917 майже не знайшли відображення в його творчості. Семенко бачив, що «світ цей веселий - широка в'язниця», але він шукав притулку переслідували його протиріч капіталістичної дійсності не в боротьбі, а в «гордій» самоті; звідси оспівування ілюзорною свободи дрібнобуржуазного «я», потяг до появу передумов для бунтарського індивідуалізму. Але й цей бунт проти пануючої буржуазії, проти націоналістичної поезії, проти міщанства Зодягавсь у форми «аполітизму», висловлюючи тим самим безсилля протесту української міської дрібної буржуазії проти нещадної агресії капіталізму.

Головне вістря поетики С. було спрямоване проти традиційної поетики українського «Просвітянства» і особливо проти символізму. Класичний вірш він замінив вільним віршем, він ламав строфу, ввів у поезію незвичний тоді в українській літературі розмовну мову вулиці, наситив останній прозаїзмів, порушив логічність фрази, перериваючи її несподівано виникли асоціаціями. Під впливом російських футуристів С. вводив в українську поетику заумь. Однак подібні виверти НЕ знайшли широкого застосування в його поетичній практиці, поетика С. збагатила мову дореволюційної української поезії, розширила її рамки, освіжила стилістичні прийоми і ритмічні ходи.

В 1919 поет дав низку революційних футуристичних поем ( «Т. Сонце», «Степ», «Повстання» та ін.) Уперше в його творчості тема революції стала основною. Романтика революції, яка спалахнула «світовою пожежею», в диму якого почали виявлятися обриси нового світу; радість звільненого народу, що заповнює криками, піснями, маніфестаціями вулиці міста; яскраві замальовки класової боротьби на селі ( «Степ») - все це знайшло своє вираження в цих поемах. «Аполітизм» змінився енергійним закликом до боротьби за «червоний прапор» проти польсько-петлюрівських банд ( «Наступ»). С. зводив гол. обр. розгром старого світу. Він не відчував у революції залізної волі пролетаріату, організує і очолює боротьбу з контрреволюцією. Його цікавило не соціальний зміст подій, що відбуваються і не люди, а техніка. Незжиті мотиви богемного побуту брали у нього іноді порнографічний характер, позначався і колишній індивідуалізм, перебільшення значимості свого «я».

Найбільш характерною рисою творчості С. відновного і особливо реконструктивного періоду ( «Сучасні вірші», 1931) з'явився повний відхід поета від богемно-еротичних тем. Його творчість публіцистично загострилося. Індустріалізація країни ( «Дніпрельстан»), новий побут ( «Алкоголь і соціалізм»), політичні події (ряд памфлетів проти націоналістів та інші), питання радянської літератури та виступи проти націоналізму ( «Література і життя», «Про епохи і сегодняшніх бліх »тощо) - ось найголовніші мотиви творчості С. Однак незжиті елементи дрібнобуржуазного світогляду позначилися і в цей період творчості. Чи не подолав С. повністю і негативного ставлення до культури минулого -- відносячи Шевченка до явищ віджилим, С. протиставив його «Кобзаря» свій, як б сучасний, «Кобзар» (так назвав С. збірку своїх творів 1910-1922).

Позитивним у творчості С. даного періоду була боротьба проти націоналістів в українській літературі, проти Хвильового, Курбаса, Куліша та ін Але вістря цієї боротьби було направлено гол. обр. проти їхнього творчого методу, проти їх міщанства та обмеженості. С. виступав і проти націоналістів як таких, але часто по-деляческі, з дрібнобуржуазних позицій. Боровся С. і проти творчих позицій радянських літературних організацій (ВУСПП, «Молодняк») і радянської критики, хоча і називав себе їх «Другом». Поетична мова цього часу «очищався» їм від образності; вихолощується емоційність і посилювався раціоналізм, риторика. Деякі вірші важко навіть вважати поезією, вони нагадують газетну хроніку. Ті ж ідейно-творчі позиції характеризують і збірник віршів С. за 1930-1931 «З радянського щоденника ».

В даний час С. переживає творчу кризу. Радянська література, в лавах якої перебуває поет, вимагає від нього рішучої перебудови. Після постанови ЦК ВКП (б) у 1932 С. маленький видав збірник віршів «Міжнародні діла» (6 поем і віршів, 1933), що свідчить про дуже повільною і поки слабкою перебудові поета. Поет, не відмовляючись від злободенною тематики, став на шлях її більшого узагальнення, почав відходити від газетної хроніки. Окремі найкращі його творах (як «Безпритульні птиці» і частково «Джон і т. Джекобсон») ще не дають підстави говорити про глибоку ідейно-творчої перебудови поета.

Список літератури

I. Кверо-футурізм. Поез-пісні, Київ, 1914

Кобзар (Повний збірник поетичних творів в одному томі, 1910-1922), вид. «Гольфштром», Київ, 1924

Маруся Богуславка (Лірична драма), вид. «Книгоспілка», 1927

Малий кобзар і нові вірші, «Пролетар», Харків, 1928

Повна збірка творів, Харків, 1929

Європа й Ми. Памфлет й вірші (1928-1929), «Книгоспілка», Харків, 1930

З радянського Щоденника. Поззії. 1931-1903, «Лім», Харків, 1930

Сучасні вірші, «ЛІМ», Харків - Київ, 1931

Поезії, «Рух», Київ, 1932

Міжнародні діла. Публіцистичні вірші 1932-33 р., «Укр. робітник », Харків, 1933.

II. Коваленко В., Літературна клоунада, «Молодняк» (Харків), 1927, № 5

Кулик Ів., Конечна умова, «Комуніст», ЦОКПбУ, 1930, 14/IV

Микитенко І., «Ліве» шахрайство, у брошурі Микитенка «За гегемонію пролетарсвкоі літератури», (Харкив), 1930

Хвиля А., Українська радянська поезія, (Харків), 1934, стор 14-15.

III. Лейтес А. і Яшек М., Десять років українськоі літератури (1917-1927), т. I, ДВУ, Харків, 1923

Шпілевіч В., Бібліографія української літератури та літературознавства за 1928 рік, ДВУ, Харків - Київ, 1930.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://feb-web.ru/