Фармакотерапія виразкової хвороби
Широкий спектр засобів рослинного, мінерального і
ін походження традиційні препарати понад 1000 найменувань. Сучасні
препарати перевірені згідно сучасним стандартам в умови подвійного
сліпого плацебо контрольованого рандомізованого дослідження - ця група
вужча, але вона має реальні можли-вості для отримання
фармакологічного ефекту.
Оцінка препаратів проводиться згідно з міжнародними
стандартам у лабораторних умовах, в умовах клініки і виробничої
практики.
Визначення патофізіологічних механізмів чинників агресії
та захисту
Фактор агресії
кислотно-пептичної фактор (HCl)
геліобактер пілорі
Фактори захисту: слизисто-бікарбонантний бар'єр,
фосфоліпідний сурфактант, ендогенні гісто просп простагландини, висока
репаративної-регенеративна здатність слизової оболонки шлунку
Патогенетичні фактори виразкоутворення
1. Хронічне запалення провоковане Н.Р.
2. Кислотно пептичної фактор
2.1. Підвищення агресивних властивостей
Збільшення маси обкладочних клітин і різке збільшення
реак-тивності клітин на нервові і гуморальні подразники, зокрема
пов'язані з інфекцією
Підвищення активності n. vagus (топічної та/або
фазіческой)
Збільшення маси та/або підвищення чутливості
гастрин про-дуцірующіх клітин зокрема пов'язаної з інфекцією
2.2. Зниження захисних властивостей
Недостатня продукція захисного слизу і бікарбонатів
в шлунку, 12-палої кишці та підшлунковій залозі
Неспроможність антродуоденального кислотного
гальма
Дісмоторіка шлунка і 12-палої кишки
Схема класифікації противиразковий
препаратів
1. Засоби що попереджають і усувають кислотно-пептичної
агресію
1.1. Антисекреторні засоби
Антагоністи Н2-рецепторів
Інгібітори протонної помпи
Антіхолінергіческіе засоби
Інші антисекреторні засоби
1.2. Антациди
2. Засоби що викликають деколонізацію (Eradicationis)
3. Засоби що збільшують захисні властивості слизової
Засоби що стимулюють власні захисні властивості
слизової
Засоби утворюють штучне протективного покриття
на слі-зістой «плівкоутворювальні»
антисекреторні препарати - сучасне уявлення
Загальна схема дії: Протонна помпа при своїй роботі
виділяє іон водню в просвіт шлунка в обмін на іон калію. При активації
секреції посилюється і кислотне та двокарбонатний секреція. Регулювання
здійснюється нервовими, гуморальними та ін видами регуляції. Гастрин підсилює
секрецію парієтальних клітин, і через n. vagus збільшує викид гістаміну.
Н2-гістамінові блокатори або блокатори протонної
помпи вони ізбіратольно діють на секрецію HCl і не діють на інші види
секреції. Н2-гістамінові рецептори і протонна помпа специфічні і
розроблялися ліки взаємодіють тільки з цими субстратами.
25 років тому з'явилися перші Н2-гістамінові
блокатори. Зараз 3 покоління:
1 покоління - цімітідін на базі імідозольного кільця
2 покоління - ранітидин на основі фуранів
3 покоління - фамітідін, нізатідін, фоксатідін
похідні тіозола.
Відмінність поколінь препаратів зі збільшення активності,
по збільшенню безпеки та селективності.
Вони гідрофільних, погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр і у них відсутній
центральне дію.
Н2-гістамінові блокатори
Препарат
разова доза
добова доза
циметидин, діаметром, тагосет, гістеділ
200 мг
800-1000 мг
ранітидин, Дентон
150 мг
300 мг
нізатідін
300 мг
300 мг
фамітідін
20-40 мг
150 мг
міфатідін
Фармакокінетичні показники
біодоступність
Екскрекія з сечею
тривалість
напіввиведення
терапевт.
концентрації
Циметидин
84%
42%
2 часа
500 - 1000 мг
Ранитидин
50%
2 часа
100 мг
ФАМІТІДІН
50%
1,3 мг
НІЗАТІДІН
90%
60 мг
При нирковій недостатності може бути затримка
препарату. Ніс-Мотря на короткий час періоду напіввиведення, завдяки токсичної
безпеки препаратів можна дати велику дозу і таким чином значну
збільшити час терапевтичної концентрації, в останніх поко-лений
природно збільшений рівень безпеки. Циметидин зв'язується з
Н2-гістаміновими рецепторами і пригнічує секрецію від впливів виходячи-щих від
гістаміну.
Це типові конкуренти рецепторів гістаміну та їх дія
за принципом доза-ефект.
Показник
ефект
секреція Н2
пригнічує
вплив серотоніну
пригнічує
вплив гістаміну
пригнічує
вплив гастрину
пригнічує
вплив холіноміметіки
пригнічує менш
обсяг шлункової секреції
знижується
продукцію пепсину
знижується
кислотність шлункового вмісту
знижується
внутенній гемопоетичних фактор
зменшується але не небезпечно
секреція
збільшується
секреція підшлункової залози
не змінюється
евакуаційна функція
не змінюється
Схема дозування Н2-гістамінових блокаторів
препарат
добова доза
лікувальна
підтримуюча
циметидин
1000 (200 Х 3) + 400 на ніч
800 (400Х2, 200Х4 або 800 на ніч)
200-400
ранітидин
300 (150х2)
200 (40х3 + 80 на ніч)
150
нізатідін
300 (300 на ніч або 150х2)
Застосування Н2-гістамінових блокаторів
Виразкова хвороба 12-палої кишки у фазі загострення і
Протирецидивне лікування, близько 10% хворих рефракторні до блокаторам,
протирецидивна терапія 1 раз на ніч зменшує рецидиви у 2 рази,
Протирецидивне тривале лікування в більшості випадків попереджає
рецидиви і тільки в 10% виразки рецидивують.
Виразка шлунка принцип той самий, але вони більш резистентні
і відсоток рецидивів в 8 разів більше і відсоток загоєння нижче, ніж при виразці
12-палої кишки.
Хвороба Цолінгера-Елісона - застосовуються широко але
ефект недос-таточний тут кращі блокатори протонної помпи.
Рефлюкс-езофагіт ефект не дуже хороший і більше
жорсткі дози-повань.
Профілактика стресорні виразок.
Кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та ін
Побічні ефекти:
1. При раптовій відміні після тривалого лікування може
бути крово-протягом та рецидив виразки, тому що збільшується кількість
гістамінових рецепторів і потужна секреція.
2. Побічних ефектів не більше 2% - висипання на шкірі,
безсоння, імпо-тенція, депресії, взаємодія з цитохрому, у літніх можуть
Проні-кати через гематоенцефалічний бар'єр і викликати небажані ефекти.
Ліки взаємодіють з цитохрому 450:
бетаблокатори
ангіотензівние (ніфедипін)
седативні
протисудомні (діазепам)
антикоагулянти
антіастматіческіе
гіпоглікемічні
анальгетики
Блокатори протонної помпи
Протонна помпа при своїй роботі виділяє іон водню
в просвіт ж-лудка в обмін на іон калію.
Омепрозол - сам він не діє це проліки, він
потрапляє в кисле середовище і утворюється сульфоновая кислота і потім Амід
сульфоновой кислоти і він утворює через SH групи ковалентні зв'язку з ензимами.
Фармакокінетичні показники
біодоступність
екскрекія з сечею
зв. в печінці
| період напіввиведення
ОМЕПРАЗОЛ
50%
незначно
95%
0,7 години
Препарату вже
немає а він продовжує діяти.
Він стабільний у нейтральному середовищі і руйнується в
кислої.
необоротний інгібітор
доза залежне придушення секреції
продовжує діяти стільки скільки є ферменту
тобто 4-5 днів поки знову не утворюється фермент
достатня доза 20 мг Х 7 днів
не призначати з антацидами і під час їжі - діє
тільки в кислому середовищі
викликає гіпергастрінемію при вираженому придушенні
кислотності шлункового вмісту
Показник
ефект
базальну секрецію
пригнічує
вплив гістаміну
пригнічує
вплив гастрину
пригнічує
вплив холіноміметіки
пригнічує
обсяг шлункової секреції
не змінюється
інші ферменти
пригнічує
Показання
дуоденальне виразка омепрозол 20 мг 4 тижні
еффектівность90%
виразка шлунка омепрозол 40 мг на добу до 8 тижнів
ефективність 90%
Протирецидивне лікування омепрозол 20 мг 3 рази на
тиждень ефективних = Н2 гістамінових блокаторам
шлунково кишковий рефлюкс Побічні ефекти:
омепразол мало токсичний побічні ефекти на рівні
плацебо - тош-нота, діарея, болі в животі, головний біль.
Ліки взаємодіє з цитохрому 450.
ПІРЕНЗЕПІН, ГАСТРОЗЕПІН
Їхнє місце дії мускаринові рецепптори, на нервові
сплетення і це дію селективне на секреторну функцію, але селективність їх
явно недостатня, базальну секрецію знижують на 50%, стимульовану ще
менше.
Антациди
У 80-х роках вони пережили ренесанс "і були засобом монотерапії,
але зараз захоплення спало, однак ці кошти використовують поряд з
ан-тісекреторнимі.
Вимоги:
Швидке взаємодію з HCl
Осредненіе шлункового вмісту в заданому
діапазоні РН 3-6
Достатня буферна потужність
Не мати побічних дій
Мати приємний або нейтральний смак
До складу входить бікарбонат натрію, Са, Mg, Al (окис
магнію, гідроксид магнію і гідроксид алюмінію). Застосовуються не в
окремо,
а комбінації - вікалін, викаир, альмагель,
фосфалюгель.
Оцінка ефективності
Натрію гідрокарбонат
магній
кальцій
альмагель
фосфалюгель
Маалокс та інші препарати більш потужні їх
нейтралізує спосіб-ність 20-30 міліеквівалент на одну дозу.
Реакції нейтралізації
Al (OH) 3 + HCl --- AlCl1
CaCO3 + 2HCl --- CaCl2 Fl2 +
Cl
NaHCO3 + HCL --- NaCl + H2O +
CO2
Mg (OH) + 2HCl --- VgCl2 + H2O
Ефекти викликаються антацидами
Нейтралізація HCl
Адсорбція пепсину і жовчних кислот
обволікаючий ефект?
Збільшення синтезу простагландинів
Посилення секреції слизу
Період полуелімінаціі антацидів складає 20 хвилин і
більше 30 хвилин вони не діють. Для ефективного використання призначати
нато-щак і призначати з антисекреторними засобами і поєднувати з прийомом пі-щі і
якщо призначати через годину після їжі то ефект подовжується на 2-3 години. 50
мекв/год (1200 мекв/сек)
Откоректірованная доза 144 мекв/год через 1 годину і через
3 години після їжі і ефект протягом 4 годин, рідше 280 мекв/год.
400 мг на добу по 100 мк через 2 години після їжі і на ніч,
при монотерапії відзначається достовірний ефект. Побічні ефекти - наруше-гом
моторики шлунково-кишкового тракту.
Засоби боротьби з Heliobacter pilori
Властивості бактерії
морфологія - грам S-подібна бактерія
локалізація - тропність до епітелію антрального відділу
шлунку
біохімічні особливості - продукує уреазу фермент
порушує продукцію муцину і ушкоджує слизову
патологічна роль - викликає
епідеміологія
Ірадікація прискорює загоєння виразок, знижує частоту
рецидивів до 85%.
Агресія геліобактера стимулює захисні властивості шлунка,
простагландин Е2 є ендогенних захисним фактором і вивільняється вответ
на агресію
... у великих дозах пригнічує утворення слизу, а в
малих дозах стимулює слизоутворення і вироблення бікарбонатів
посилення секреції слизу
посилення секреції бікарбонату
посилення
поліпшення мікроциркуляції
цитопротекторної ефект як такої в результаті
дії простагландинів не спостерігається, але тут треба говорити про
гістопротектівном дії тобто про захист цілісності тканини
Мезопростол (цітотен) аналог простагландину Е, володіє
гістопро-тектівним дією, але революції ці препарати не зробили. Їх можна
поєднувати при лікуванні нестероїдними протизапальними засобами для
запобігання їх негативної дії на шлунок, тобто для профі-лактики
язвеобразованія, при прийомі аспірину і т.д.
Картеноксолон (бігастрон, дуогастрон) 150-200 мг
збільшує активність
якісно змінює глікопротеідний складу
інші механізми дії
плівкоутворювальні препарати - денол (вентрісол)
У кислому середовищі утворюють колоїдний розчин, який в
кислому середовищі шлунка реагує з продуктами розпаду тканин у місці із'язвле-ня,
утворюючи захисний шар нерозчинний під дією соляної кислоти і пепсину, а
також їжі.
Адсорбує пепсин і жовчні кислоти.
Підвищують рівень простагландинів.
Діють на Helicobacter pylori бактерицидно.
Стимулюють слизоутворення.
Сукральфат полісахарид діє в кислому середовищі
Утворює дуже щільну захисну плівку.
Адсорбує пепсин і жовчні кислоти.
Збільшує кількість простагландинів у слизовій.
Застосування 4
р. по 1 г
до їжі і на ніч він працює в кислому сре-де. Протирецидивне лікування 2 рази
в день 1г вдень до їжі 1 г
на ніч.
Потрійна комбінація з препаратом вісмуту
Комбінація
Тривалість курсу
Еффектіность
вісмут + метранідазол + тетрациклін
1 тиждень
86-90%
вісмут + метранідазол + тетрациклін
2 тиждень
88-90%
вісмут + метранідазол + тетрациклін + омепразол
1 тиждень
94-98%
вісмут + метранідазол + амоксіціклін
1 тиждень
75-81%
вісмут + метранідазол + амоксіціклін
2 тижня
70%
омепразол 20 мг 2 рази на день
метранідазол 500 мг 2 рази на день
амоксіціклін 1 г 2 рази на день
тетрациклін
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані
матеріали з сайту http://referat.ru/
