Епідеміологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ: огляд по стадіях  h2>
 соиск. Кіргуева М.П.  p>
 Кафедра дерматовенерології.  p>
 Державний інститут
удосконалення лікарів Московської області РФ  p>
 Завдання,
які постають перед країнами під час стеження за інфекціями, що передаються
переважно статевим шляхом (ІПППП), і ВІЛ-інфекцією і поведінкою, пов'язаним
з ризиком, змінюються в залежності від стадії епідемії. Усі програми з
профілактики та лікування ІПППП/ВІЛ повинні визначити стадію епідемії в кожному
конкретному регіоні і зосередити епіднагляд на потребах конкретної
стадії.  p>
 Початкова
стадія епідемії  p>
 До
початковій стадії відносяться епідемії, що характеризуються низьким рівнем
поширеності ІПППП/ВІЛ в групах населення, поведінка яких пов'язане з
високим ризиком зараження (працівники комерційного сексу, споживачі
ін'єкційних наркотиків, гомосексуалісти). При цьому інфекції не набули широкого
розповсюдження серед населення в цілому. У всіх певних групах населення
поширеність ІПППП/ВІЛ не перевищує п'яти відсотків [1]. На початковій
стадії епідемії дані поведінкового нагляду повинні бути використані для виявлення
груп підвищеного ризику, поведінки, піддавати його ризику, а також
забезпечувати можливість постійного моніторингу поведінки, маркерів ризику і
ІПППП/ВІЛ в таких групах [2]. Найбільш складним завданням є забезпечення
доступу до таких груп з метою вивчення поведінки і стану інфекції, так
як представники таких груп відносяться до маргінальних верств суспільства (табл.
1). Успіх проведення епідеміологічного нагляду в маргінальних спільнотах
залежить від можливості зведення до мінімуму похибки участі за рахунок
забезпечення інформованої згоди і абсолютної конфіденційності [3].  p>
 Т
а б л и ц а 1  p>
 
  
  
 Основні  p>
  
 питання  p>
  
  
  
 Основні заходи епіднагляду  p>
  
  
  
 Додатковий  p>
  
 епіднагляд/дослідження  p>
  
 
 
  
  
 Чи існують групи ризику?  p>
  
  
  
 Розгорнуте дослідження та оцінка моментної ситуації в
  групах з потенційно ризикованою поведінкою  p>
  
 Аналіз наявних даних по епіднагляду за ІПППП/ВІЛ,
  гепатитів В і С  p>
  
  
  
 Оцінка моментної ситуації з метою охоплення більш широких
  географічних зон, що проводиться на більш регулярній основі  p>
  
 Оцінка чисельності груп з потенційно ризикованим
  поведінкою  p>
  
 
 
  
  
 Які основні форми поведінки, пов'язаної з ризиком?  p>
  
  
  
 Вивчення ризикованої поведінки в найбільш уразливих
  групах  p>
  
  
  
 Розширений географічне охоплення обстеженнями по
  ризикованих форм поведінки  p>
  
 Вивчення показника захворюваності та поширеності
  ІПППП в групах з ризикованими формами поведінки  p>
  
 
 
  
  
 Який існуючий рівень поширеності ІПППП/ВІЛ?  p>
  
  
  
 серологічний нагляд за ІПППП у встановлених групах з
  ризикованими формами поведінки  p>
  
 Аналіз наявних даних по скринінгу донорської крові на
  ІПППП/ВІЛ  p>
  
  
  
 Більший охоплення і підвищена частота серологічного нагляду
  за ІПППП/ВІЛ у встановлених групах з ризикованими формами поведінки  p>
  
 Дозорний серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед
  вагітних жінок-городянок  p>
  
 
 
  
  
 Хто ще може бути вражений і якою мірою?  p>
  
  
  
 Звітність про випадки захворювання ІПППП  p>
  
  
  
 Вивчення ризикованих форм поведінки, концентрація уваги
  на потенційних групах-провідниках  p>
  
 
  p>
 На
даній стадії епідемії на базі наркологічних, шкірно-венерологічних
диспансерів рекомендується проведення епіднагляду за ІПППП, ВІЛ, гепатитами В і
З серед осіб з найбільш вразливих груп, тому що ці інфекції є
фізичними показниками незахищених сексуальних контактів з численними
партнерами [4].  p>
 Концентрована
стадія епідемії  p>
 При
даній стадії епідемії ІПППП/ВІЛ швидко поширюються серед певних
груп населення, не закоренившись серед населення в цілому. Поширеність
ІПППП/ВІЛ стійко перевищує п'ять відсотків, як мінімум, в одній з уразливих
груп населення. Серед вагітних жінок у міських районах поширеність
ІПППП/ВІЛ становить менше одного відсотка [5]. В умовах концентрованої
стадії системи епіднагляду повинні з'ясовувати, чи є контакти, і наскільки
часто вони відбуваються між представниками груп підвищеного ризику і населенням
в цілому, для якого ризик інфікування нижче [6]. Поведінковий нагляд за
уразливими групами може виявити існування тісному зв'язку з іншими групами,
яка у свою чергу, може служити провідником (або «мостом») для
розповсюдження інфекцій серед населення в цілому (студенти, військовослужбовці,
гірники, далекобійники, мігранти і т.д.). Частіше за все, ймовірно, в ролі такого
провідника виступають клієнти працівниць секс-бізнесу [7].  p>
 Крім
цього, поведінкові обстеження рекомендується проводити серед населення в
цілому, особливо серед молоді, один раз на чотири-п'ять років. Мета таких
обстежень - вивчення рівня ризику поведінки всього населення і оцінка
потенційної можливості генералізованого поширення ІПППП у разі
впровадження інфекцій в широкі верстви населення [4, 8]. В умовах
концентрованої епідемії, коли ІПППП міцно вкорінені серед певних
груп населення, взаємозалежних з населенням в цілому, зокрема, серед
працівників секс-бізнесу, необхідно забезпечити проведення дозорного
епіднагляду серед вагітних жінок (табл. 2). Метою такого епіднагляду
є підтвердження факту передачі ІПППП/ВІЛ з груп ризику іншому
населенню і його вкорінення серед населення в цілому [5].  p>
 Т
а б л и ц а 2  p>
 
  
  
 Основні  p>
  
 питання  p>
  
  
  
 Основні заходи  p>
  
 епіднагляду  p>
  
  
  
 Додатковий епіднагляд/дослідження  p>
  
 
 
  
  
 Який існуючий рівень поширеності ІПППП/ВІЛ?  p>
  
  
  
 серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ в групах з ризикованим
  поведінкою  p>
  
 Щорічний дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ
  серед вагітних жінок в міських районах і зонах високого ризику  p>
  
 Аналіз наявних даних по скринінгу донорської крові на
  ІПППП/ВІЛ  p>
  
  
  
 Більш широкий географічний обхват і збільшення частоти серологічного
  нагляду за ІПППП/ВІЛ у встановлених групах з ризикованою поведінкою  p>
  
 серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ в групах-провідниках і
  серед вагітних жінок  p>
  
 
 
  
  
 Які основні форми ризикованої поведінки і як вони
  змінюються з плином часу?  p>
  
  
  
 Багаторазові поведінкові обстеження груп з
  ризикованими формами поведінки  p>
  
 Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
  поведінки в групах-провідниках  p>
  
 Аналіз даних по ІПППП/ВІЛ в групах з ризикованими
  формами поведінки і групах-провідниках  p>
  
  
  
  
 Більш широкий географічний обхват і збільшення частоти
  регулярних поведінкових обстежень в групах з ризикованими формами
  поведінки і групах-провідниках  p>
  
 Обстеження стану здоров'я з метою виявлення
  поведінки, пов'язаної з ІПППП/ВІЛ  p>
  
 
 
  
  
 Хто ще може бути вражений і якою мірою?  p>
  
  
  
 Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
  поведінки серед населення в цілому  p>
  
  
  
 Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
  поведінки серед населення в цілому  p>
  
 
 генералізована
стадія епідемії  p>
 В
умовах генералізованої стадії ІПППП/ВІЛ поширюються серед сексуально
активних повнолітніх осіб - представників населення в цілому, при цьому
кількість інфікованих серед вагітних жінок стійко перевищує один
відсоток. Незважаючи на те, що на генералізованої стадії домінуючою формою
завжди є гетеросексуальних передача інфекції, можлива гіперконцентрація
інфекцій в групах населення, поведінка яких пов'язане з підвищеним ризиком,
таких як ін'єкційні споживачі наркотиків і гомосексуали [8, 9]. Зміна
поведінки представників цих груп також може надати непропорційно
великий вплив на зниження темпів поширення інфекцій [10]. При
генералізованої епідемії рекомендується проведення регулярних наскрізних
обстежень за місцем проживання з метою спостереження за змінами в сексуальному
поведінці кожні 3 - 5 років. Необхідно, щоб в анкети, які застосовуються за місцем
проживання, була включена основна соціально-демографічна інформація, щоб
мати можливість порівняння різних груп населення та виявлення похибок.
Звернення молоді з самого початку сексуального життя до більш безпечним формам
поведінки може змінити хід епідемії набагато ефективніше, ніж зміна
поведінки у старших вікових категоріях, тому що молодь більш відкрита в
щодо нових норм і позицій, ніж люди старшого віку [11]. Враховуючи, що
в молодіжному середовищі зміна поведінки відбувається швидше, ніж у групах
старшого віку, де сексуальні звички вже устоялися, рекомендується
проводити поведінкове обстеження молоді кожні два роки (табл. 3).  p>
 Т
а б л и ц а +3  p>
 
  
  
 Основні  p>
  
 питання  p>
  
  
  
 Основні заходи  p>
  
 епіднагляду  p>
  
  
  
 Додатковий епіднагляд/дослідження  p>
  
 
 
  
  
 Які тенденції поширення ІПППП/ВІЛ  p>
  
  
  
 Щорічний дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед
  вагітних жінок у міських та сільських районах  p>
  
 Збільшення розміру вибірок на великих ділянках з метою
  забезпечення можливості аналізу за віковими групами  p>
  
 Звітність про випадки захворювання ІПППП/ВІЛ  p>
  
  
  
 Розширення мережі дозорних ділянок, де здійснюється
  дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед вагітних жінок  p>
  
 серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ у найбільш уразливих
  групах, (наприклад, працівники секс-бізнесу та їх клієнти)  p>
  
 Вивчення поширеності ІПППП/ВІЛ серед населення з
  метою підтвердження даних епіднагляду  p>
  
 
 
  
  
 Змінюються чи форми поведінки?  p>
  
 Чи допомагають зареєстровані зміни в поясненні
  тенденцій розповсюдження ІПППП/ВІЛ?  p>
  
  
  
 Багаторазові поведінкові обстеження в групах
  підвищеного ризику у зв'язку з ІПППП/ВІЛ  p>
  
 Аналіз даних епіднагляду за ІПППП в групах підвищеного
  ризику в зв'язку з ВІЛ-інфекцією  p>
  
 Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
  поведінки населення в цілому з акцентом на молоді  p>
  
 Аналіз даних епіднагляду за ІПППП/ВІЛ серед населення в
  цілому  p>
  
  
  
 Розширення охоплення поведінковими обстеженнями  p>
  
 
 
  
  
 Який вплив ІПППП?  p>
  
  
  
 Використання матеріалів запису актів цивільного
  стану  p>
  
 епіднагляду за вірусними гепатитами В і С, туберкульозом та
  іншими хворобами, пов'язаними з ІПППП/ВІЛ  p>
  
  
  
 Вивчення доступності лікування  p>
  
 Інші дані про смертність (перепис і дослідження)  p>
  
 
 Дана
типологія визнає, що в окремому регіоні епідемія може з часом
переходити з однієї стадії в іншу. Важливо, однак, підкреслити, що така
трансформація не є неминучою. Можна пристосовувати системи епіднагляду
до потреб областей і районів, використовуючи при цьому отримані дані для
планування та оцінки протиепідемічних заходів, які проводяться в
рамках національних програм на місцях.  p>
 Список літератури  h2>
 Батлер
У.Е. ВІЛ/СНІД та зловживання наркотичними засобами в Росії. Програми
зменшення шкоди та української правової системи Лондон, 2003.  p>
 ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Введення в дію другого покоління систем епідеміологічного нагляду за ВІЛ:
практичні методичні рекомендації. 2003.  P>
 На
порозі епідемії. Необхідність невідкладних заходів у боротьбі проти СНІДу в Росії.
США: Херлін Пресс, Инк., 2002.  P>
 Питання
розробки системи моніторингу та оцінки дій з профілактики ВІЛ/СНІДу на
регіональному рівні: Метод. посібник. М., 2004.  P>
 «Фемілі
Хелс Інтернешнл »та ін Методичні рекомендації з проведення досліджень в
рамках поведінкового спостереження для повторних поведінкових досліджень у
групах, що піддаються ризику ВІЛ. Арлінгтон, ФХІ. 2001.  P>
 WHO-UNAIDS (2004) Guide to
Monitoring and Evaluating National HIV/AIDS/STD Prevention Programmes for Young
People. Geneva. (Керівництво з моніторингу та оцінки національних
програм з профілактики ВІЛ/СНІДу/CПІ серед молоді).  p>
 Соціологічний
моніторинг поведінки. Керівництво по регулярному обстеженню поведінки в
групах ризику ВІЛ-інфекції// Проект IMPACT Family Health International, 2000.  p>
 Поведінкові
дослідження, пов'язані з ризиком ВІЛ-інфікування/Л.В. Султанов, Е.Р.
Дем'яненко, С.І. Григор'єв, С.Г. Максимова. Барнаул: Алтайські сторінки, 2003.  P>
 ЮНЕЙДС
і «Фемілі Хелс Інтернешнл»: Задоволення потреб національних програм
з ВІЛ/СНІД та СНІДу по збору поведінкових даних. 1998.  P>
 ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Керівництво з епідеміологічного нагляду за сексуально передаються
хворобами. 1999.  P>
 ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Друге покоління епідеміологічного нагляду за ВІЛ: наступне десятиріччя.
2000.  P>
 Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.skgtu.ru/
 p>