Епідеміологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ: огляд по стадіях h2>
соиск. Кіргуева М.П. p>
Кафедра дерматовенерології. p>
Державний інститут
удосконалення лікарів Московської області РФ p>
Завдання,
які постають перед країнами під час стеження за інфекціями, що передаються
переважно статевим шляхом (ІПППП), і ВІЛ-інфекцією і поведінкою, пов'язаним
з ризиком, змінюються в залежності від стадії епідемії. Усі програми з
профілактики та лікування ІПППП/ВІЛ повинні визначити стадію епідемії в кожному
конкретному регіоні і зосередити епіднагляд на потребах конкретної
стадії. p>
Початкова
стадія епідемії p>
До
початковій стадії відносяться епідемії, що характеризуються низьким рівнем
поширеності ІПППП/ВІЛ в групах населення, поведінка яких пов'язане з
високим ризиком зараження (працівники комерційного сексу, споживачі
ін'єкційних наркотиків, гомосексуалісти). При цьому інфекції не набули широкого
розповсюдження серед населення в цілому. У всіх певних групах населення
поширеність ІПППП/ВІЛ не перевищує п'яти відсотків [1]. На початковій
стадії епідемії дані поведінкового нагляду повинні бути використані для виявлення
груп підвищеного ризику, поведінки, піддавати його ризику, а також
забезпечувати можливість постійного моніторингу поведінки, маркерів ризику і
ІПППП/ВІЛ в таких групах [2]. Найбільш складним завданням є забезпечення
доступу до таких груп з метою вивчення поведінки і стану інфекції, так
як представники таких груп відносяться до маргінальних верств суспільства (табл.
1). Успіх проведення епідеміологічного нагляду в маргінальних спільнотах
залежить від можливості зведення до мінімуму похибки участі за рахунок
забезпечення інформованої згоди і абсолютної конфіденційності [3]. p>
Т
а б л и ц а 1 p>
Основні p>
питання p>
Основні заходи епіднагляду p>
Додатковий p>
епіднагляд/дослідження p>
Чи існують групи ризику? p>
Розгорнуте дослідження та оцінка моментної ситуації в
групах з потенційно ризикованою поведінкою p>
Аналіз наявних даних по епіднагляду за ІПППП/ВІЛ,
гепатитів В і С p>
Оцінка моментної ситуації з метою охоплення більш широких
географічних зон, що проводиться на більш регулярній основі p>
Оцінка чисельності груп з потенційно ризикованим
поведінкою p>
Які основні форми поведінки, пов'язаної з ризиком? p>
Вивчення ризикованої поведінки в найбільш уразливих
групах p>
Розширений географічне охоплення обстеженнями по
ризикованих форм поведінки p>
Вивчення показника захворюваності та поширеності
ІПППП в групах з ризикованими формами поведінки p>
Який існуючий рівень поширеності ІПППП/ВІЛ? p>
серологічний нагляд за ІПППП у встановлених групах з
ризикованими формами поведінки p>
Аналіз наявних даних по скринінгу донорської крові на
ІПППП/ВІЛ p>
Більший охоплення і підвищена частота серологічного нагляду
за ІПППП/ВІЛ у встановлених групах з ризикованими формами поведінки p>
Дозорний серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед
вагітних жінок-городянок p>
Хто ще може бути вражений і якою мірою? p>
Звітність про випадки захворювання ІПППП p>
Вивчення ризикованих форм поведінки, концентрація уваги
на потенційних групах-провідниках p>
p>
На
даній стадії епідемії на базі наркологічних, шкірно-венерологічних
диспансерів рекомендується проведення епіднагляду за ІПППП, ВІЛ, гепатитами В і
З серед осіб з найбільш вразливих груп, тому що ці інфекції є
фізичними показниками незахищених сексуальних контактів з численними
партнерами [4]. p>
Концентрована
стадія епідемії p>
При
даній стадії епідемії ІПППП/ВІЛ швидко поширюються серед певних
груп населення, не закоренившись серед населення в цілому. Поширеність
ІПППП/ВІЛ стійко перевищує п'ять відсотків, як мінімум, в одній з уразливих
груп населення. Серед вагітних жінок у міських районах поширеність
ІПППП/ВІЛ становить менше одного відсотка [5]. В умовах концентрованої
стадії системи епіднагляду повинні з'ясовувати, чи є контакти, і наскільки
часто вони відбуваються між представниками груп підвищеного ризику і населенням
в цілому, для якого ризик інфікування нижче [6]. Поведінковий нагляд за
уразливими групами може виявити існування тісному зв'язку з іншими групами,
яка у свою чергу, може служити провідником (або «мостом») для
розповсюдження інфекцій серед населення в цілому (студенти, військовослужбовці,
гірники, далекобійники, мігранти і т.д.). Частіше за все, ймовірно, в ролі такого
провідника виступають клієнти працівниць секс-бізнесу [7]. p>
Крім
цього, поведінкові обстеження рекомендується проводити серед населення в
цілому, особливо серед молоді, один раз на чотири-п'ять років. Мета таких
обстежень - вивчення рівня ризику поведінки всього населення і оцінка
потенційної можливості генералізованого поширення ІПППП у разі
впровадження інфекцій в широкі верстви населення [4, 8]. В умовах
концентрованої епідемії, коли ІПППП міцно вкорінені серед певних
груп населення, взаємозалежних з населенням в цілому, зокрема, серед
працівників секс-бізнесу, необхідно забезпечити проведення дозорного
епіднагляду серед вагітних жінок (табл. 2). Метою такого епіднагляду
є підтвердження факту передачі ІПППП/ВІЛ з груп ризику іншому
населенню і його вкорінення серед населення в цілому [5]. p>
Т
а б л и ц а 2 p>
Основні p>
питання p>
Основні заходи p>
епіднагляду p>
Додатковий епіднагляд/дослідження p>
Який існуючий рівень поширеності ІПППП/ВІЛ? p>
серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ в групах з ризикованим
поведінкою p>
Щорічний дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ
серед вагітних жінок в міських районах і зонах високого ризику p>
Аналіз наявних даних по скринінгу донорської крові на
ІПППП/ВІЛ p>
Більш широкий географічний обхват і збільшення частоти серологічного
нагляду за ІПППП/ВІЛ у встановлених групах з ризикованою поведінкою p>
серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ в групах-провідниках і
серед вагітних жінок p>
Які основні форми ризикованої поведінки і як вони
змінюються з плином часу? p>
Багаторазові поведінкові обстеження груп з
ризикованими формами поведінки p>
Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
поведінки в групах-провідниках p>
Аналіз даних по ІПППП/ВІЛ в групах з ризикованими
формами поведінки і групах-провідниках p>
Більш широкий географічний обхват і збільшення частоти
регулярних поведінкових обстежень в групах з ризикованими формами
поведінки і групах-провідниках p>
Обстеження стану здоров'я з метою виявлення
поведінки, пов'язаної з ІПППП/ВІЛ p>
Хто ще може бути вражений і якою мірою? p>
Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
поведінки серед населення в цілому p>
Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
поведінки серед населення в цілому p>
генералізована
стадія епідемії p>
В
умовах генералізованої стадії ІПППП/ВІЛ поширюються серед сексуально
активних повнолітніх осіб - представників населення в цілому, при цьому
кількість інфікованих серед вагітних жінок стійко перевищує один
відсоток. Незважаючи на те, що на генералізованої стадії домінуючою формою
завжди є гетеросексуальних передача інфекції, можлива гіперконцентрація
інфекцій в групах населення, поведінка яких пов'язане з підвищеним ризиком,
таких як ін'єкційні споживачі наркотиків і гомосексуали [8, 9]. Зміна
поведінки представників цих груп також може надати непропорційно
великий вплив на зниження темпів поширення інфекцій [10]. При
генералізованої епідемії рекомендується проведення регулярних наскрізних
обстежень за місцем проживання з метою спостереження за змінами в сексуальному
поведінці кожні 3 - 5 років. Необхідно, щоб в анкети, які застосовуються за місцем
проживання, була включена основна соціально-демографічна інформація, щоб
мати можливість порівняння різних груп населення та виявлення похибок.
Звернення молоді з самого початку сексуального життя до більш безпечним формам
поведінки може змінити хід епідемії набагато ефективніше, ніж зміна
поведінки у старших вікових категоріях, тому що молодь більш відкрита в
щодо нових норм і позицій, ніж люди старшого віку [11]. Враховуючи, що
в молодіжному середовищі зміна поведінки відбувається швидше, ніж у групах
старшого віку, де сексуальні звички вже устоялися, рекомендується
проводити поведінкове обстеження молоді кожні два роки (табл. 3). p>
Т
а б л и ц а +3 p>
Основні p>
питання p>
Основні заходи p>
епіднагляду p>
Додатковий епіднагляд/дослідження p>
Які тенденції поширення ІПППП/ВІЛ p>
Щорічний дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед
вагітних жінок у міських та сільських районах p>
Збільшення розміру вибірок на великих ділянках з метою
забезпечення можливості аналізу за віковими групами p>
Звітність про випадки захворювання ІПППП/ВІЛ p>
Розширення мережі дозорних ділянок, де здійснюється
дозорець серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ серед вагітних жінок p>
серологічний нагляд за ІПППП/ВІЛ у найбільш уразливих
групах, (наприклад, працівники секс-бізнесу та їх клієнти) p>
Вивчення поширеності ІПППП/ВІЛ серед населення з
метою підтвердження даних епіднагляду p>
Змінюються чи форми поведінки? p>
Чи допомагають зареєстровані зміни в поясненні
тенденцій розповсюдження ІПППП/ВІЛ? p>
Багаторазові поведінкові обстеження в групах
підвищеного ризику у зв'язку з ІПППП/ВІЛ p>
Аналіз даних епіднагляду за ІПППП в групах підвищеного
ризику в зв'язку з ВІЛ-інфекцією p>
Багаторазові поведінкові обстеження ризикованих форм
поведінки населення в цілому з акцентом на молоді p>
Аналіз даних епіднагляду за ІПППП/ВІЛ серед населення в
цілому p>
Розширення охоплення поведінковими обстеженнями p>
Який вплив ІПППП? p>
Використання матеріалів запису актів цивільного
стану p>
епіднагляду за вірусними гепатитами В і С, туберкульозом та
іншими хворобами, пов'язаними з ІПППП/ВІЛ p>
Вивчення доступності лікування p>
Інші дані про смертність (перепис і дослідження) p>
Дана
типологія визнає, що в окремому регіоні епідемія може з часом
переходити з однієї стадії в іншу. Важливо, однак, підкреслити, що така
трансформація не є неминучою. Можна пристосовувати системи епіднагляду
до потреб областей і районів, використовуючи при цьому отримані дані для
планування та оцінки протиепідемічних заходів, які проводяться в
рамках національних програм на місцях. p>
Список літератури h2>
Батлер
У.Е. ВІЛ/СНІД та зловживання наркотичними засобами в Росії. Програми
зменшення шкоди та української правової системи Лондон, 2003. p>
ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Введення в дію другого покоління систем епідеміологічного нагляду за ВІЛ:
практичні методичні рекомендації. 2003. P>
На
порозі епідемії. Необхідність невідкладних заходів у боротьбі проти СНІДу в Росії.
США: Херлін Пресс, Инк., 2002. P>
Питання
розробки системи моніторингу та оцінки дій з профілактики ВІЛ/СНІДу на
регіональному рівні: Метод. посібник. М., 2004. P>
«Фемілі
Хелс Інтернешнл »та ін Методичні рекомендації з проведення досліджень в
рамках поведінкового спостереження для повторних поведінкових досліджень у
групах, що піддаються ризику ВІЛ. Арлінгтон, ФХІ. 2001. P>
WHO-UNAIDS (2004) Guide to
Monitoring and Evaluating National HIV/AIDS/STD Prevention Programmes for Young
People. Geneva. (Керівництво з моніторингу та оцінки національних
програм з профілактики ВІЛ/СНІДу/CПІ серед молоді). p>
Соціологічний
моніторинг поведінки. Керівництво по регулярному обстеженню поведінки в
групах ризику ВІЛ-інфекції// Проект IMPACT Family Health International, 2000. p>
Поведінкові
дослідження, пов'язані з ризиком ВІЛ-інфікування/Л.В. Султанов, Е.Р.
Дем'яненко, С.І. Григор'єв, С.Г. Максимова. Барнаул: Алтайські сторінки, 2003. P>
ЮНЕЙДС
і «Фемілі Хелс Інтернешнл»: Задоволення потреб національних програм
з ВІЛ/СНІД та СНІДу по збору поведінкових даних. 1998. P>
ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Керівництво з епідеміологічного нагляду за сексуально передаються
хворобами. 1999. P>
ЮНЕЙДС/ВООЗ:
Друге покоління епідеміологічного нагляду за ВІЛ: наступне десятиріччя.
2000. P>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.skgtu.ru/
p>