Препарат звіробою (St.-Johns 'wort, гіперицину) був представлений у вигляді капсул, які містять від 225 до237, 5 мг сухого екстракту Hypericum perforatum (звіробою продірявленого) В даному дослідженні вивчався препарат туріневрін .. Активне веществопрепарата - гіперицину має антидепресивну і деяким анксіолітичної дії. Передбачається, що механізм дії гіперицину в значітельнойстепені схожий на механізм дії антидепресантів класу неселективних інгібіторів МАО. Проте дослідження останніх років показали, що гіперіцінможет мати активність щодо се-ротонінергіческой системи (інгібування зворотного захоплення серотоніну), а також має тропність до ГАМК ібензодіазепіно-вим рецепторів [1]. Основним показанням для призначення препарату є депресія. Порівняльні дослідження показали, що його еффектівностьпрі депресії середнього та легкого ступеня подібна до такої у амітриптиліну [2].
Схема і обсяг дослідження
Дослідження було простим несравнітельним відкритим. Егодлітельность для кожного хворого склала 28 днів. За час дослідження кожного хворого обстежили 5 раз: при включенні в дослідження, через 7,14,21, 28 днів. Всього було включено 30 хворих, в клінічній картині яких спостерігалися ознаки депресії або тривоги, які не були сімптомамітяжелих психічних захворювань, таких як шизофренія або важке афективний розлад. Більшість хворих консультував психіатр за направленіюврача-терапевта, потім їх спостерігали амбулаторно.
Критерії включення/виключення
Відповідно до протоколу у дослідження включалібольних з наступними порушеннями (по МКБ-10):
- Соматоформні розлади - F45;
- Депресивний епізод легкого ступеня тяжкості - F32;
- Інші тривожні розлади - F41;
- Реакція на важкий стрес і порушення адаптації - F43;
- Інші невротичні розлади - F48.
З дослідження виключали хворих:
- З гострими і важкими хронічними соматичними захворюваннями в стадіідекомпенсаціі;
- З важкими психічними захворюваннями;
- Зловживають психоактивними речовинами, зокрема алкоголем;
- Не дали згоду на участь у дослідження та/або не здатних дати звіт про свій стан.
Таблиця 1. Розподіл хворих за характером психічних розладів
Синдром
Число хворих

абс.
%
Соматоформні розлади - F45
9
30
Депресивний епізод легкого ступеня тяжкості - F32 5
5
17
Інші тривожні розлади - F41
3
10
Реакція на важкий стрес і порушення адаптації - F43
3
10
Інші невротичні розлади - F48
10
33
Всього ...
30
100
Таблиця 2.
Розподіл хворих за характером соматичних захворювань (нозологічної розподіл)
Соматичний діагноз
Число хворих
Гіпертонічна хвороба I-II стадії
2
Коронарокардосклероз,
Ішемічна хвороба серця
2
Церебральний атеросклероз
2
Вегетосудинна дистонія
7
Хронічний гастрит поза загостренням
6
Хронічний холецистит поза загостренням
3
Аденома простати
2
Тромбофлебіт
1
Переменопауза
7
Всього ...
32
Оцінка динаміки стану
Оцінку динаміки стану хворого проводили при помощідвух шкал лікарського спостереження: шкали Гамільтона для депресії (17 пунктів) і шкали загального клінічного враження та двох самооцінюючої шкал: шкали Цунга іопросніка Бека для депресії (13 пунктів).
Схема терапії
Препарат призначали по 1-2 таблетки 3 рази на день. Середня дозапрепарата склала 5 таблеток на день. Усі хворі отримували препарат в умовах монотерапії.
Характеристика матеріалу
У дослідження було включено 30 хворих (21 жінка і 9мужчін) у віці від 18 до 67 років. Середній вік склав 37 ± 3,6 року. Виразність депресії була неглибокої і в середньому становила 20,8 ± 1,4 баллапо шкалою Гамільтона.
У табл. 1. представлено розподіл хворих за характером психічних порушень.
Психічні порушення у 19 хворих поєднувалися з хронічними соматичними захворюваннями поза загострень, причому в деяких випадках у 1больного діагностували кілька соматичних захворювань.
Розподіл хворих за характером соматичних заболеванійпредставлено в табл. 2.
Результати дослідження
Як видно з табл. 3, поліпшення стану хворих отмеченопо показниками всіх використаних шкал. До кінця дослідження найбільш чітке та стабільне зміна стану спостерігали між 3 і 4-м візитом хворих (между14 і 21-м днем терапії). Це стосувалося як шкал лікарського спостереження (шкали Гамільтона для депресії та глобального клінічного враження), так ісуб'ектівних шкал (шкали Бека і шкали Цунга).
Необхідно відзначити, що на початку терапії у 8 (27%) хворих, в клінічній картині яких ознаки тривоги і депресії були виражені в рівній мірі, відзначено явне розходження між суб'єктивною і об'ектівнойоценкой стану. Оцінка за шкалами ГКВ і Гамільтона була явно важче, ніж самооцінка хворих за шкалами Цунга і Бека. З ходом терапії ця разніцауменьшалась і в кінці дослідження зникала. Найбільш швидкий ефект відзначений у хворих, в клінічній картині яких переважав тривожний компонент або імеламесто вегетативна дисфункція як соматичний еквівалент тривоги (тахікардія, відчуття неповноти вдиху, невротична лихоманка). У цих випадках значітельнийеффект відзначено вже на 1-му тижні лікування.
У хворих з перевагою в симптомокомплекс депрессівнихелементов у вигляді млявості, апатії, астенії, пригніченості, плаксивості, а також з соматичним депресивним комплексом (запори, зниження маси тіла, втрата апетиту ілісніженіе) і розладами сну ефект наступав дещо пізніше - до кінця 3-го тижня терапії. У багатьох випадках характерною рисою таких депрессійбило те, що депресивні симптоми в більшості випадків поєднувалися соматичними симптомами (алгіямі, функціональними порушеннями органів і систем, сверблячкою шкірних покривів та слизових), які в ряді випадків навіть переважали над власне депресивними проявами, які самі больниесчіталі вторинними по відношенню до їх соматичному неблагополуччя. Ці соматичні скарги також зникали до кінця 2-й початку 3-го тижня.
Таблиця 3. Динаміка показників клінічних шкал
Шкала
Дні дослідження

0
7-й
14-й
21-й
28-й
Шкала Цунга
50,7
48,3
43,2
34,4
28,9
Шкала Бека
15
13
11
6,3
3,8
Шкала Гамільтона для тривоги
20,3
18,6
12,2
8,3
4,8
Шкала ГКВ-1
(тяжкість захворювання)
3,4
3,2
2,7
1,3
0,8
Шкала ГКВ-2
(вираженість поліпшення)

3,1
1,9
1,3
0,6
Різним був вплив препарату на сон у хворих з перевагою тривоги і з переважанням депресії:
- При перевазі тривоги поліпшення сну наступало вже в перші дні терапії, проте потім, через 5-6 днів, власне снодійний ефект зникав;
- При перевазі депресії позитивний вплив препарату на сон поєднувалося із загальним покращенням стану.
До кінця 4-го тижня стан всіх хворих характеризувався значним поліпшенням або дуже значним поліпшенням (за шкалою ГКВ). Пошкале Гамільтона середній бал на момент закінчення дослідження вказував на відсутність депресії. Однак після відміни терапії у зв'язку з окончаніемісследованія у хворих з переважанням депресивних порушень хворобливі явища поверталися знов, що вимагало переведення їх на антідепрессівнуютерапію. Такі хворі відзначали, що препарат звіробою вони переносили значно краще, ніж хімічні антидепресанти при подібному терапевтіческомеффекте.
Ознак звикання при відміні препарату не виявлено.
При гарній переносимості оптимальною виявилася доза та режімпріема 2 таблетки 3 рази на день. У 5 хворих відзначено тимчасове послаблення стільця. Це явище проходило при зменшенні дози до 1 таблетки 3 рази на день.Ні в одному випадку не зазначено описаних при прийомі цього препарату явищ підвищеної фоточутливості або додаткових змін таких фізіологіческіхпоказателей, як артеріальний тиск і частота серцевих скорочень. Ні в одному випадку побічні ефекти не призводили до передчасного окончаніюісследованія.
Обговорення
Дослідження показало, що звіробій оказалсяеффектівним як відносно тривоги, так і відносно депресії у хворих з неважкої депресією, яка виникає або за невротичних механізмам, або какреакція на стресові ситуації. Препарат позитивно впливав і на компонент соматизації, якщо він виникав у тісному зв'язку з афектних нарушеніем.Большінство хворих добре переносили ліки, хоча багато хто були обтяжені соматичними захворюваннями.
Цікаво, що багато хворих в минулому брали різні трав'яні настої та настоянки, у тому числі і звіробою, але существенногоустойчівого ефекту таких курсів не відзначали. Тому сам факт терапії "природним, нехімічних, натуральним" засобом не міг у цьому случаесиграть вирішальної ролі, хоча деякі хворі з великим задоволенням звертали увагу саме на "природне" походження препарату і сотвращеніем говорили про "хімії". Ця обставина і відставання показників шкал лікарського спостереження від самоопросніков говорять про возможномзначітельном компоненті плацебо-ефекту, особливо в ранній період терапії (перші 2 тижні).
Інше важливе спостереження стосується реакції хворих на традиційні "хімічні" антидепресанти (у переважній большінстветріцікліческіе антидепресанти), які хворі отримували для завершення терапії. Значного збільшення або зниження антидепресивної іліанксіолітіческого ефекту не виявлено, в той час як звичайні побічні ефекти відмічені не рідше, але і не частіше, ніж описується в літературі.
Загалом за результатами цього дослідження складається враження, що препарати звіробою можуть знайти своє місце в лікуванні хворих снетяжелимі афективними порушеннями, включаючи випадки соматизації, а також в осіб, які перенесли стресову ситуацію. Розвиток дослідницьких проектів, спрямованих на виявлення ефектів, таких лікарських засобів в різних нозологічних та вікових групах, а також сравнітельниеплацебо-контрольовані дослідження для виявлення ролі плацебо-ефекту представляються важливими і перспективними.

Література

1. Ozturk Y. Testing the antidepressant effects ofhypericumspecies an animal models, Pharmacopsychiatry 1997; 30:125-8.
2. Wheatley D.LI160 an extract of St. John's won, versusamitriptyline in midly to moderate depresses outpatient outpatients. A controlled 6-week clinical trial. Pharmacopsychiatry 1997; 30: 77-80.
3. Гірке В А., Раюшкін ВА, Олейчік ІВ. та ін Фітотерапія помірних депресій препаратами звіробою (аналітичний огляд) Психіатрія іпсіхофармакотерапія, 2000; 2 (6): 184-7