Упіта Андрій

Упіта Андрій (1877 -) - відомий латиський письменник-романіст, поет, драматург, сатирик і критик. Народний учитель за професією, У. виступив у літературі вперше в 1899.

Під час імперіалістичної війни У. поневірявся по Росії і жив на Кавказі, працюючи табельщиком і конторником. У 1917 У. був обраний у ризький рада робітничих депутатів і Ризьку думу за списком соц.-дем. партії. Під час окупації У. піддався арешту і перебував у ризькій в'язниці. У 1919 за радянської влади У. був завідувачем відділом мистецтва в Наркомосі Латвії. Разом з відступаючою Червоною армією У. переїхав до Радянського Союзу, жив у Режіце, потім у Москві. Коли ж потім у 1920 У. повернувся назад до Латвії, то він знову був арештований і посаджений в Ризьку центральну в'язницю. Тільки Установчі збори звільнило його. В даний час У. живе в Ризі.

У. є одним з найбільших представників реалістичного напряму в сучасної латиській літературі. Письменник великого суспільного значення і соціальної насиченості, У. у своїх романах, новелах, оповіданнях і драмах нещадно розкриває експлуататорських сутність буржуазії, а також її обмеженість і вульгарність. Протягом усієї своєї літературної та громадської діяльності У. завжди був тісно пов'язаний з революційною демократією латиського народу, його симпатії завжди на боці пригноблених трудівників і знедолених.

Близько 30 років тому У. почав працювати над великою трилогією романів «Робежнікі» -- найбільш значним своїм твором. У цій своїй трилогії У. задався метою показати, як під впливом капіталістичного розвитку і соціалістичного руху розшаровується патріархальна селянська сім'я. Вже в першій частині трилогії - «Jaunee avoti» ( «Нові джерела») - У. показав себе художником, абсолютно зрілим, великих творчих можливостей. Друга частина - «Z