Одеський державний економічний університет

Курсова робота

ТЕМА: "ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО МЕХАНІЗМУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ

ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В УКРАЇНІ."

За курсу:

"Міжнародні економічні відносини"

Виконав:

Cтудент IV курсу заочного факультету група 8-А

Глізніца Вадим Григорович

м. ОДЕСА, 1997 р.

Зміст.

1. Введення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . . . 3

1. Україна у світовому торговельному просторі. . . . . . . . . . . . . . 4

1. Іноземні інвестиції в економіку України. . . . . . . . . 10
1. Висновок. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . . . . 16

1. Список використаної літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

.17

1. ВСТУП.

Як ми вже знаємо український уряд подав до НД пакетзаконопроектів "Економічне зростання 97", пов'язаний з економічнимреформуванням. Пропонується ввести значні зміни взаконодавство, у тому числі і податкове. Прийняття бюджету заснованого нановому законодавстві, відкриє доступ України до міжнародних фінансовихресурсів.

Ситуація в Україні є вкрай складною, і зовнішня фінансовапідтримка здатна полегшити кризу. Звичайно, виключно за рахунокміжнародних фінансових ресурсів жодної глибокої економічної проблемивирішити не можна. Було б дуже ризикованим, якби Україна вирішила жититільки за рахунок іноземної підтримки. Дуже важливим є іпривабливість України для приватного капіталу. Необхідно шукатипредставників міжнародного бізнесу, які захочуть інвестувати своїкошти в розвиток нашої економіки, оскільки вони привезуть сюди своєобладнання, технології, робочі місця, відкриють нові експортніможливості. Процес інтеграції української економіки у світову можезначно підвищити рівень життя населення. Тому необхідно працюватинад питанням інтеграції України у світову економіку. Але для цьогонеобхідно подивитися навколо, проаналізувати сьогоднішню ситуацію навколокраїни, її положення у світі, перспективи одержання іноземних інвестицій векономіку країни.

1. УКРАЇНА У СВІТОВОМУ ТОРГОВОМУ ПРОСТОРІ.

Усі попередні програми підйому економіки, виходу з кризи,здійснення ринкових реформ споконвічно були приречені, бо в нихігнорувалися проблеми безпосереднього виробника продукції. Томунова програма робить ставку на вітчизняного виробника, на йогодержавну підтримку, визначає галузеві пріоритети:машинобудування, металургія, хімічна та легка промисловість, сільськегосподарство.

Орієнтація на підтримку вітчизняного товаро-виробника дозволяєбільш ефективно вирішувати питання використання зовнішньоекономічногопотенціалу. Зовнішня торгівля повинна бути одним з найважливіших джерелзростання виробництва НД і ВВП. А поки ж вітчизняний виробник назовнішніх ринках почуває себе незатишно, скута, у постійному страху западіння виробництва, зниження якості товарів, пасивне сальдо торгівлі.

У 1995 році торгово - економічні зв'язки здійснювалися з 156країнами в різних регіонах земної кулі, з неоднаковими масштабами іефективністю.

У 1995 році як і в попередньому році, балансування зовнішньої торгівліздійснювалося за рахунок товарообігу з країнами Азії, Африки та Америки.
Торгівля з країнами СНД і Європи принесла збитки. Значною міроюторгівля з цими країнами здійснювалася на бартерній основі.

При збільшенні експорту на 11,9% розмір пасивного сальдо Українизменшився на 30,6%. Однак незбалансованість торгівлі залишиласязначимою. З усієї суми пасивного сальдо в $ 2950 млн. на обмін з Росієюприпадало $ 2713 млн., або майже 92%. До останнього часу не знайденошляхів корінного поліпшення структури торгівлі з Росією, збільшення експортутоварів у противагу імпорту енергоносіїв.

Україна як незалежна країна знаходиться в геополітичному торговомупросторі 10 прикордонних держав: Росії, Польщі, Білорусії,
Словаччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Туреччини, Грузії. Це величезнийпотенційний ринок збуту української продукції. З цими країнами Українамає спільний кордон, а з Туреччиною і Грузією - морську в акваторії Чорногоморя.

У 1995 році 83% українського товарообігу приходилося на всіінші 9 країн, у тому числі по експорту 78,5% і 21,5%, а по імпорту -
74,5% і 25,5%. Тим часом у 9 країнах проживає 167,2 млн. чоловікнаселення, що на 11,5% більше, ніж у Росії. Україна явно недооцінилапотенційні можливості цих країн у розширенні торгово-економічнихвідносин, у зміцненні своєї економіки. Відновлення ранішещо існували в рамках РЕВ економічних зв'язків і їх значнерозширення країн є для України об'єктивною необхідністю. Черезпростір цього ринку Україна може просувати свої товари на іншіринки.

Просування товарів України на ринки ЄС і ЄАВТ проходить з великимпрацею в зв'язку з наявністю тарифних бар'єрів, експортних обмежень,антидемпінгового регулювання. У 1995 році в порівнянні з 1994 роком
Україна збільшила свій експорт до країн ЄС на 41,1%, а імпорт - на 96,6%,що стало головною причиною збільшення пасивного сальдо в 5,2 рази. У торгівліз цими країнами виявилася повна безперспективність орієнтації на експортсировини і виробів первинного ступеня переробки. Структура експорту Українибуде залежати від реалізації нової економічної програми уряду,орієнтованої на розвиток сучасного машинобудування, металургійної,хімічної промисло-вості. На ринку ЄС варто взяти курс на максимальношвидке адаптування вітчизняного виробництва до економічних реалійсучасного ринку. На озброєння варто взяти досвід Японії, Південної Кореї,
Тайваню по енергозбереженню й умінню робити продукцію з мінімальнимивитратами, конкурентно здатну на цьому регіональному ринку. Без цього
Україна не зможе успішно інтегруватися в ЄС і світову господарськусистему.

У торгівлі України з країнами ЄС видна її незбалансованість. Якщов 1994 році пасивне сальдо по експортно - імпортних операціях спостерігалосялише з 4 країнами (ФРН, Франція, Нідерланди, Данія), то в 1995 році доцим країнам приєдналося ще 4 держави: Великобританія, Люксембург,
Ірландія, Греція, або 2/3 складу країн ЄС. За два роки (1994-1995)торгівлі з країнами ЄС Україна втратила у виді пасивного сальдо $ 483,4млн.

У 1995 р. в порівнянні з 1994 р. показники торгівлі України зкраїнами ЄАВТ погіршилися: обсяг товарообігу скоротився на 20,4%, а імпортзбільшився на 14,5%, що призвело до пасивного сальдо в $ 40,6 млн. Яквідомо, країни ЄАВТ з 1 січня 1993 року одержали від ЄС режим найбільшогосприяння у торгівлі, що створило умови для вільногопересування між ЄС і ЄАВТ капіталів, товарів, послуг, робочої сили.

Україна повинна враховувати інтеграційні процеси в країнах Азії, АТР.
Там набирає силу таке об'єднання держав у загальний ринок, як АРЕС
(Аsia and Pasifics Economics Corporation) у складі 15 держав,створене в 1989 році. У це угруповання входять країни АСЕАН, НИС і такірозвинені країни як Японія, США, Канада, Австрія, Нова Зеландія, а також
Китай. Цей регіональний ринок самий великий, з величезними природнимибагатствами, де проживає близько 40% населення земної кулі, виробляєтьсябільше 50% ВНП світу. Україна на цьому ринку робить тільки перші кроки. У 1995році товарообіг України з країнами цього ринку склав $ 21543,8 млн., втому числі з країнами АСЕАН - $ 318,8 млн., з Китаєм - $ 428,4 млн., з НІС -
$ 210,5 млн. і розвиненими індустріальними країнами - $ 1136,8 млн. Імпорт
України склав $ 580,7 млн. при позитивному зовнішньоторговельному сальдо в
$ 993,1 млн.

Щоб утвердиться на цьому ринку, Україна повинна постійностимулювати торгівлю з країнами АТР. На цьому ринку знаходить збутпродукція хімічної промисловості і насамперед, добрива, прокатчорних металів, електроустаткування, зварювальні апарати, газові турбіни,транспортні засоби, визначені види продукції АПК. Перспективнимитоварами на ринку АРЕС можуть бути високоякісна продукціямашинобудування, суднобудування, електроніка.

Україна здійснювала торгівлю і з країнами такого великого ринку як
НАФТА, куди входять США, Канада, Мексика. Це ринок високих технологій.
Загальний товарообіг України з країнами НАФТА в 1994-1995 рр.. склав
$ 1441,8 млн., у тому числі 86,1% припадає на США, 13,6% - на Канаду ітільки 0,3% на Мексику. Торгово - економічні відносини України зкраїнами НАФТА різко відрізняються, а з Мексикою знаходяться в зародковомустані. Україна здатна виробляти товари, які могли б знаходитизбут у Мексиці. Мексика має попит на енергетичне устаткування,продукцію хімічної промисловості, машинобудування, суднобудування.

Таб. № 1

| Товарообіг України з країнами ЄС та ЄАВТ (млн. $) |
| | Країни | Країни | 1994 | 1995 | 1994 | 1995 |
| | | | | У% до | | у% до |
| | ЄС | ЄАВТ | | 94 | | 94 |
| Товарообіг | 1687,3 | 3228,8 | 179,5 | 1113,4 | 1053,0 | 94,8 |
| Експорт | 799,4 | 1283,0 | 141,1 | 635,8 | 506,2 | 79,6 |
| Імпорт | 887,9 | 1745,0 | 196,6 | 477,6 | 546,8 | 114,5 |
| Сальдо | -88,5 | -461,8 | 521,8 | 158,2 | -40,6 |---- |

Таб. № 2

| Регіональна структура зовнішньої торгівлі України в 1995 році |
| (млн. $) |
| Регіональні ринки | Товаро-о | Частка, | Експорт | Імпорт | Сальдо |
| | Бороти |% | | | |
| СНД | 13 942,3 | 59,0 | 6 207,9 | 7 334,4 | -1 126,5 |
| Європа | 5 602,3 | 24,4 | 2 644,4 | 2 957,8 | - 313,4 |
| ЄС | 3 028,8 | 13,2 | 1 283,4 | 1 745,4 | -462,0 |
| ЄАВТ | 1 053,0 | 4,6 | 506,2 | 546,8 | -40,6 |
| Азія: | 2 146,6 | 9,3 | 1 760,1 | 386,5 | 1 373,6 |
| АСЕАН | 378,8 | 1,7 | 329,9 | 48,9 | 281,0 |
| НІС | 210,5 | 0,9 | 178,5 | 32,0 | 146,5 |
| Америка | 1 365,8 | 6,0 | 742,2 | 623,0 | 118,6 |
| НАФТА | 877,9 | 3,8 | 557,9 | 320,0 | 237,9 |
| Африка | 243,6 | 1,1 | 186,4 | 57,2 | 129,2 |
| Австралія | 45,6 | 0,2 | 25,8 | 19,8 | 6,0 |
| Всього | 22 946,1 | 100,0 | 11 | 11 | 187,4 |
| | | | 566,8 | 379,4 | |

Таб. № 3

| Товарообіг України з прикордонними країнами в 1995 році |
| (млн. $) |
| Країна | | Експорт | Імпорт | Сальдо |
| | Товарообіг | | | |
| Болгарія | 163,2 | 82,9 | 80,3 | 2,6 |
| Туреччина | 220,7 | 198,9 | 21,8 | 177,1 |
| Румунія | 96,8 | 72,0 | 24,8 | 47,2 |
| Росія | 10 856,3 | 5 027,3 | 5 829,0 | -801,7 |
| Білорусь | 662,7 | 426,7 | 236,0 | 190,7 |
| Молдова | 169,7 | 130,4 | 39,3 | 91,1 |
| Угорщина | 294,2 | 177,2 | 117,0 | 60,2 |
| Словаччина | 224,5 | 149,7 | 74,8 | 74,9 |
| Польща | 367,9 | 130,9 | 237,0 | -106,2 |
| Грузія | 16,5 | 11,2 | 5,3 | 5,9 |
| Всього | 13 072,5 | 6 407,2 | 6 665,3 | -258,1 |

2. ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ.

Іноземні інвестиції починають грати усе більш істотну роль уекономіці України. Якщо вірити офіційним даним, то вони рівні приблизнополовині обсягу вітчизняних капіталовкладень з централізованихджерел. Остаточні дані за 1996 рік поки не опубліковані, але запрогнозами першого заступника міністра зовнішньоекономічних зв'язків іторгівлі І. Подолеева, зробленими в липні минулого року, їх загальний обсягповинен досягти 1,8-2 млрд. доларів, для України почала, 1996 рік зменш ніж 1 млрд., - це значний успіх.

Насторожує великий розрив у даних, якими оперують українськіофіційні особи і зарубіжні економісти, зокрема експерти з
"Економіст інтелліженс юніт" - аналітичного центру при лондонському журналі
"Економіст". За розрахунками останніх Україна досягне рубежу в 2 млрд.доларів тільки до 2000 року, хоча, якщо виходити з динаміки,представленої українською стороною, це знаменна подія можна будевідзначити восени нинішнього року. Важко однозначно сказати в чому тут справа.
Ризикнемо, однак, висловити припущення, що в ряді випадків оголошений іреальний обсяг інвестицій може сильно відрізнятися.

І якщо вітчизняні економісти орієнтуються на першу цифру, тообережні англійці віддають перевагу другому. Виходячи з цього можна сказатинаступне, що з 40 млрд. доларів іноземних інвестицій необхіднихнашій економіці можна чекати в 20 разів менше. Для порівняння іншимдержавам Східної Європи: біля третини всіх прямих іноземнихінвестицій в 1996-2000 роках - понад 30 млрд. доларів - отримає Росія.
Згідно із прогнозами Польща отримає в 14 разів більше, ніж Україна, Чехія в 10разів, Угорщина - у 12, прибалтійські країни в 1.5 рази.

Звичайно це прогноз, але він базується на аналізі порівняльнихпереваг для іноземних інвесторів тієї чи іншої країни. І вже заразпотрібно приймати більш активні кроки по їх залученню в економіку України.
І проблема тут не тільки в здійсненні законодавчої бази, а йвикористанні діючих законів. Випадки фінансових махінацій українськихпартнерів, що залишилися безкарними, набирають широкого розголосу в закордоннійдруку і аж ніяк не працюють на створення позитивного образу нашої країни вочах потенційних інвесторів.

У першій половині 1996 року західні фахівці оцінили рейтинг 26колишніх соціалістичних країн і республік СРСР. Оцінка проводилася за 11параметрами. Серед названої групи Україна знаходилася на 20 - му місці ззагальним показником 3,0, обігнавши, наприклад у цілому відсталий в економічномувідношенні і роздирається громадянською війною Таджикистан, де цей показникдорівнює 1,6. Для порівняння можна зазначити, що рейтинг Чехії склав 8,6.

Немає підстав стверджувати, що ситуація в Україні кардинальнозмінилася за останні місяці. Закордонних інвесторів серед інших факторівзупиняє досить значний навіть у порівнянні з іншимипостсоціалістичними республіками країнами рівень криміналізаціїекономіки. При цьому слід нагадати, що навіть по досить помірнимоцінками Світового Банку, за минулий рік обсяги операцій тіньового сектораекономіки склали 45% українського ВВП.

Необхідно відзначити, що попит на закордонні інвестиції у світі вцілому значно перевищує їх пропозицію. Тому поява України насвітовому інвестиційному ринку припускає боротьбу за залучення цихкоштів. Серед низки чинників, які позитивно впливають на приплив іноземнихінвестицій, як вже зазначалося, є наявність ефективногоінвестиційного законодавства, причому не тільки і не стільки самоїзаконодавчої бази, а її непорушність, стабільність. Разом з тим заостанні роки в країні було проведено принаймні три суттєвізміни "правил гри" в області правового забезпечення інвестиційноїдіяльності.

Крім того, варто було б, мабуть, придивитися до того, хто саме ічому, не дивлячись ні на що, намагається вкладати свою тверду валюту внестійку українську економіку. Існує думка, що до нас йдуть, по -перше, великі компанії, для яких можливість втрати кількохмільйонів або навіть десятків мільйонів доларів не позначиться фатально на їхдолі, по-друге, авантюристи, тобто ті хто хоче розбагатіти, використовуючидовірливість українського бізнесу. І це правда: йдуть і ті й інші, алеправда далеко не вся. Ризикнемо запропонувати більш адекватну класифікаціюіноземних інвесторів.

По-перше, це дійсно великі компанії, готові налагоджувативласне виробництво і дилерську мережу, в першу чергу із США, ФРН іін західно європейських країн, до яких останнім часом все більшебажання виявляють великі корпорації з Південної Кореї. Ці компанії готовііноді йти навіть на тимчасові втрати, але дочекатися кращих часів і з уженаявних плацдармів почати наступ на відновлюваний українськийринок. Але не всім вдається витримати удари республіканської і місцевоїбюрократії і прискіпливих конкурентів з числа "нових українців". І якщокомпанія "Джонсон і Джонсон" все-таки вирішила продовжити виробництво для
Seagram атака місцевих начальників і вирішили проявити принциповістьмитників виявилася фатальною - фірма закрила свій блищав яскравимивогнями в центрі Києва магазин і згорнула комерційну діяльність. І це,незважаючи на те що після титанічної боротьби вдалося перемогти групу нашихенергійних співвітчизників, швидко налагодили виробництво напоїв зетикеткою і в пляшках знаменитої фірми.

Другий тип інвесторів, що одержує поширення в останніроки - різні фонди, що прагнуть як це прийнято у всіх цивілізованихкраїнах, диверсифікувати власні інвестиції і забезпечити своїмвкладникам гідний рівень прибутку. В останні роки вони усе активнішепрацюють в нашій країні, особливо в тих випадках, коли їхні дії одержуютьпідтримку офіційних кіл і фінансових установ у власних країнах,як це, приміром, має місце у випадку зі Сполученими Штатами Америки.

Третій тип інвесторів - це не завжди найбільші й найвідомішііноземні компанії, але в Україні вони можуть знайти і знаходять специфічнініші для свого бізнесу. Це, зокрема, стосується українського нафтовидобутку,куди у виді не занадто великих обсягів виробництва важко залучити лідерівгалузі. Для таких компаній одержання стійких доходів і можливістьсамореалізації є ключовими характеристиками, і тому цілкомзрозуміло, що коли?? х обманюють, вони, як це стало у випадку з
Звертаються не тільки до допомоги українського суду,але і до послуг власних законодавців, особливо, звичайно, якщо останніпредставляють сенат США, від якого прямо залежить розмір допомогивиділяється Україні.

Четвертий тип - це вже згадувані бажаючі "відмити" гроші, абопросто наслухавшись розповідей власної преси про "нових росіян"
(українців), які стали мільйонерами за лічені місяці. Але зараз, колиінфляція пригнічена, подібні чудеса трапляються усе рідше. І якщо швидкорозбагатіти стає все важче, то бажаючих "тихо" повернути в Українураніше вивезені капітали, що не приносять очікуваних прибутків нацивілізованому Заході, виявляється досить багато. При цьому відкриваєтьсяможливість отримати певні пільги, виступивши в ролі іноземногоінвестора. Не випадково тому, що інвестиції з Кіпру або Ліхтенштейнунабагато перевищують капіталовкладення з таких країн, як Канада чи Японія.

П'ятий тип інвесторів - компанії зі Східної Європи і колишнього СРСР,які вже на основі нових принципів намагаються налагодити кооперацію зукраїнськими підприємствами, використовуючи часто неформальні відносини,виробничі зв'язки і знання ринку.

Можна було б класифікувати потенційних інвесторів більш строго,відібравши фіксований набір критеріїв (обсяг інвестицій, географічнерозташування, і т.д. і т.п.), але важливіше зрозуміти якими ідеямикерується той чи інший інвестор, приходячи на український ринок, чого віночікує від своїх потенційних партнерів, в якій формі буде організованиййого бізнес. До речі, аналіз свідчить про те, що п'ятий тип (по нашійкласифікації) приблизно вдвічі рідше воліє створювати спільніпідприємства, ніж всі інші інвестори, а перший наполягає на своємуконтролі над створюваної фірмою, хоча і не заперечує в категоричній форміпроти участі в ньому української сторони.

Таб. № 4.

| Шістка провідних інвесторів в економіку України |
| (станом на жовтень 1996 року) |
| Країна | Обсяг інвестицій, | Частка в загальному обсязі,% |
| | Млн. $ | |
| США | 217,4 | 17,8 |
| Німеччина | 176,6 | 14,4 |
| Росія | 115,1 | 9,4 |
| Нідерланди | 82,7 | 6,8 |
| Великобританія | 82,0 | 6,7 |
| Кіпр | 66,5 | 5,4 |
| У цілому по групі | 740,3 | 60,5 |

3.ЗАКЛЮЧЕНІЕ.

У висновку можна зробити три висновки на підставі аналізу статистикипрямих іноземних інвестицій. Відкинемо при цьому відомий афоризм, якийсвідчить, що у світі відомо три види брехні: брехня, мерзенна брехня і статистика,і будемо вважати, що українська статистика в основному вірно відображаєтенденції тенденції і пропорції соціально-економічного розвитку.
1. Про територіальний розподіл іноземних інвестицій. Воно стало більш рівномірним: якщо на 1 червня 1995 року на 10 регіонів України з 26 припадала 95% інвестицій, то через рік - вже 84%. Проте домінування Києва залишається - на столицю припадає понад 40% всіх іноземних інвестицій.
1. США, на початку 1996 обійшли Німеччину за загальним обсягом капіталовкладень, продовжують збільшувати відрив. Цікаво, що високе четверте місце серед країн інвесторів в Українську економіку зайняли
Нідерланди, обійшли Велику Британію. Шістка провідних інвесторів представлена в та. № 4.
Перша трійка, очевидно, збережеться і на 1997 рік. Це зауваження вірно і для обсягів зовнішньої торгівлі. Правда порядок країн у цьому списку в
-зворотний.
1. Серйозних змін у галузевій структурі іноземних інвестицій в
1996 не сталося - на торгівлю як і раніше доводиться їх левова частка (більше чверті загального обсягу). А це насторожує, тому що торгівля без виробництва вмирає. А у виробництво на території України горять бажанням вкладати гроші дуже небагато.

5. Список використаних джерел:

1. За редакцією Мороза А.Н. - Основи банківської справи-К.: Лібра, 1994.
1. Фінанси і кредит - М.: Фінанси і статистика, 1989.
1. Балабанов И.Т. - Основи фінансового менеджменту. Як керувати капіталом. - М.: Фінанси і статистика, 1992.
1. Грошовий обіг і кредит при капіталізмі. - М.: Фінанси і статистика,

1989.
1. Долан Е.Дт. та ін Гроші, банківська справа і грошово-кредитна політика

/пер. з англ. В. Лукашевича и др.: - Л.:, 1991.
1. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. - Фінансизарубіжних корпорацій. (мова укр.) - К.: "Либідь", 1993.
1. 8. Фішер С., Дорнбуш Р., Шмалензі Р. - Економіка: Пер. з англ. з 2 - го изд. - М.: "Дело ЛТД". - 1993.
1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".
1. "Усе починалося з десятини: цей багатоликий податковий світ", Изд.

"ПРОГРЕС", М. 1992 рік.