Запорізька ТПП | Юридический клуб | Новини | Про Палаті | Запорізький регіон
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про зовнішньоекономічну діяльність.
(Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 29, ст. 377)
(Вводиться в дію Постановою ВР N 960-12 від 16.04.91, ВВР 1991, N 29, ст.
378)
(Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2139-12 від 19.02.92, ВВР 1992,
N 20, ст.276 N 3898-12 від 01.02.94, ВВР 1994, N 20, ст.120 N 68/95-ВР від
15.02.95, ВВР 1995, N 11, ст. 66 N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР 1995, N 13,ст. 85 N 82/95-ВР від 02.03.95, ВВР 1995, N 14, ст. 90 N 90/95-ВР від
14.03.95, ВВР 1995, N 14, ст. 93 N 335-XIV (335-14) від 22.12.98, ВВР,
1999, N 7, ст.49
Постановами ВР N 2330-12 від 12.05.92, ВВР 1992, N 31, ст.442 N 2489-12 від
23.06.92, ВВР 1992, N 36, ст.534 Декретами N 6-92 від 09.12.92, ВВР 1993, N
5, ст.33 - втратив чинність на підставі Закону N 3898-12 від 01.02.94, ВВР
1994, N 20, ст.120 N 6-93 від 12.01.93, ВВР 1993, N 12, ст.109 N 4-93 від
11.01.93, ВВР 1993, N 12, ст.107 N 15-93 від 19.02.93, ВВР 1993, N 17,ст.184 N 25-93 від 17.03.93, ВВР 1993, N 19, ст.209)
(У назві та тексті Закону слова "Українська Радянська Соціалістична
Республіка "," Українська РСР "," Уряд "," Рада Міністрів Української РСР ",
"Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР", "Державнеуправління митного контролю Української РСР "та" судовому або арбітражному "в усіх відмінках замінено відповідно словами "Україна", "Кабінет Міністрів
України "," Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України ",
"Державна митна служба України" та "судовому" у відповідних відмінкахзгідно із Законом N 335-XIV (335-14) від 22.12.98) Верховна Рада
України, виходячи з положень Конституції (Основного Закону) України (888 -
09), Декларації про державний суверенітет України (55-12), Закону
України "Про економічну самостійність Української РСР" (142-12) тазагальновизнаних міжнародних норм і правил, враховуючи, що однією з засадреалізації державного суверенітету України є її самостійність приздійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин, беручи до увагизобов'язання, взяті Україною в рамках міжнародних угод, договорів зреспубліками Союзу РСР та інших угод в рамках Союзу РСР, бажаючи всебічногорозвитку економічних відносин з іншими державами на взаємовигідній основі,маючи на меті запровадити правове регулювання всіх видівзовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю,економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалізацію та кооперацію вгалузі виробництва, науки і техніки, економічні зв'язки в галузібудівництва, транспорту, експедиторських, страхових, разрахунковіх,кредитних та інших банківських операцій, надання різноманітних послуг,прийняла Закон про нижченаведене:
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значені:
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первиннихдокументів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльностісуб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності,обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленимнормативам.
(Абзац другий статті 1 в редакції Закону N 90/95-ВР від 14.03.95)
Валютні кошти - валютні цінності:
- Іноземна валюта готівкою,
- Платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати,акредитиви та інші) в іноземній валюті,
- Цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) віноземній валюті,
- Золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, атакож сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал якихвиражено у золоті, дорогоцінні камені;
Господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька,пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, щовиступають у формі товару;
Демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною,нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, якезаподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару; (Абзацдев'ятий статті 1 в редакції Закону N 335-XIV (335-14) від 22.12.98)
Експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або безвивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорттоварів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продажіноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі Українитоварів, що були раніше імпортовані на територію України; (Абзац десятийстатті 1 в редакції Закону N 335-XIV (335-14) від 22.12.98)
Експорт (імпорт) капіталу - вивезення за межі України (ввезення з-за меж
України) капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг,робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метоюодержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарськоїдіяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності,побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території
України, тому і за її межами;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двохабо більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземнихконтрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємнихправ та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності;
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовійформі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземнихсуб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цихтоварів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених длявласного споживання установами та організаціями України, розтїни;
- Виключно праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності навсі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;
Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
- Рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненнізовнішньоекономічної діяльності;
- Забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави,результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
- Неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів,крім випадків, передбачених цим Законом;
Принципом верховенства закону, що полягає у:
- Регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
- Забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевихорганів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;
Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, якийполягає у тому, що Україна як держава:
- Забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її територіїзгідно з законами України;
- Здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
України за межами України згідно з нормами міжнародного права;
- Здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і заїї межами лише відповідно до законів України, умов підписаних неюміжнародних договорів та норм міжнародного права;
Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні тавивезенні товарів.
Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- Фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР,іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільнуправоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійнопроживають на території України;
- Юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійнемісцезнаходження на території України (підприємства, організації таоб'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарськихтовариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми,посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансовіустанови, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числіюридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземнихсуб'єктів господарської діяльності;
- Об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не єюридичними особами згідно з законами України, але які мають постійнемісцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами
України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- Структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності республік Союзу
РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичнимиособами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але маютьпостійне місцезнаходження на території України;
- Спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності Українита іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в
Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- Інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особістворених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь угосподарській діяльності на території України, діють як юридичні особизгідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.
Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єктицієї діяльності, належать:
- Експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
- Надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послугіноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі:виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних,маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських,консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних,туристичних та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
- Наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна таінша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчаннята підготовка спеціалістів на комерційній основі;
- Міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках,передбачених законами України;
- Кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створеннясуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних тастрахових установ за межами України; створення іноземними суб'єктамигосподарської діяльності зазначених установ на території України увипадках, передбачених законами України;
- Спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включаєстворення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільнихгосподарських операцій та спільне володіння майном як на території України,так і за її межами;
- Підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданнямліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальнихоб'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами
України;
- Організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібнихзаходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової,консігнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземнувалюту у передбачених законами України випадках;
- Товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована наформах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльностіта іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- Орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності;
- Операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;
- Роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземнимисуб'єктами господарської діяльності як на території
України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактнійоплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як натериторії України, так і за її межами;
- Інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і увиключній формі законами України.
Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар непереходити до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів,договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.
Стаття 5. Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності
(Зупинити дію частин третьої, четвертої, п'ятої, шостої, сьомої, восьмої ідев'ятої, згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93)
Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснюватибудь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від формвласності та інших ознак.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність змоменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України.
Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України,мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з
Законом України "Про підприємництво" (698-12). Фізичні особи, які немають постійного місця проживання на території України, мають зазначенеправо, якщо вони є суб'єктами господарської діяльності за законом держави,в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльністьвідповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусуюридичної особи.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють вищезазначене правопісля державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності.
Реєстрацію здійснює Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
України на підставі подання до нього заяви подавця у довільній формі,нотаріально завірених копій статутних документів або нотаріально завіренихдокументів фізичної особи про її реєстрацію як підприємця.
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України не можевідмовити продавці в реєстрації, якщо подавець відповідає вимогам,зазначеним у цій статті.
Реєстрація має бути здійснена протягом 25 робочих днів з моменту поданнязазначених документів.
При реєстрації та/або після неї забороняється будь-яке обмеження праваздійснення зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі у формівстановлення процедур, які вимагають від суб'єкта зовнішньоекономічноїдіяльності доказу чи підтвердження будь-яким чином існування у нього правана таку діяльність або ускладнюють порядок реалізації цього права.
За державну реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності стягуєтьсяплата у розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і який неповинен перевищувати розміру фактичних витрат держави, пов'язаних з цієюреєстрацією.
Зареєстровані суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зобов'язаніповідомляти Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі Українипро всі зміни у документах, які подавалися ними на реєстрацію, протягом 14днів з моменту, коли відбулись такі зміни.
Забороняється вимагати від зареєстрованого суб'єкта зовнішньоекономічноїдіяльності проходження повторної реєстрації (перереєстрації).
У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
України зареєструвати суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності абонеприйняття рішення з цього питання у встановлений цією статтею строксуб'єкт зовнішньоекономічної таку діяльності може оскаржити відмову уреєстрації в судових органах України.
Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів увипадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом виданняпідзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші відвстановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійсненнязовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосовано санкціюу вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності увипадках порушення чинних законів України, що стосуються цієї діяльності,згідно із статтею 37 цього Закону.
Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як заборона фізичним,юридичним особам та іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльностіздійснювати між собою будь-які відносини, які не підпадають під визначеннязовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який одержав від цієї діяльності увласність кошти, майно, майнові і немайнові права та інші результати, маєправо володіти, користуватися і розпоряджатися ними за своїм розсудом.
Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника у будь -якій оплатній або неоплатній формі без його згоди забороняється, завинятком випадків, передбачених законами України. Здійснення видівзовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4, за межами Українипідлягає регулюванню також законами відповідних держав. Всі суб'єктизовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати своїпредставництва на території інших держав згідно з законами цих держав. Всісуб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь вміжнародних неурядових економічних організаціях. Іноземні суб'єктигосподарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність натериторії України, мають право на відкриття своїх представництв натериторії України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України протягомшістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарськоїдіяльності документів на реєстрацію. Для реєстрації представництваіноземного суб'єкта господарської діяльності на території України необхідноподати:
- заяву з проханням про реєстрацію представництва, яка складається удовільній формі;
- виписку з торговельного (банківського) реєстру країни, де іноземнийсуб'єкт господарської діяльності має офіційно зареєстровану контору;
- довідку від банківської установи, в якій офіційно відкрито рахунокподавця;
- довіреність на здійснення представницьких функцій, оформлену згідно ззаконом країни, де офіційно зареєстровано контору іноземного суб'єктагосподарської діяльності.
Документи, зазначені вище, мають бути нотаріально засвідчені за місцем їхвидачі і легалізовані належним чином в консульських установах, якіпредставляють Україну, якщо міжнародними договорами України не передбаченоінше. За реєстрацію представництв іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності з них стягується плата у розмірі, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України і який не повинен перевищувати фактичних витрат держави,пов'язаних з цією реєстрацією.
У разі відмови Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі
України зареєструвати представництво іноземного суб'єкта господарськоїдіяльності або неприйняття рішення з цього питання у встановленийшістдесятиденний строк, іноземний суб'єкт господарської діяльності можеоскаржити таку відмову в судових органах України.
Забороняється вимагати від іноземного суб'єкта господарської діяльностіповторної реєстрації (перереєстрації) раніше зареєстрованого представництвана території України. У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичноїадреси чи оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльностіабо неплатоспроможним банкрутом його представництво на території Українизобов'язане повідомити про це Міністерство зовнішніх економічних зв'язків іторгівлі України у семиденний строк.
Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземнихсуб'єктів господарської діяльності на території України, регулюєтьсязаконами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарськоїдіяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльністьпов'язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами
України.
Стаття 6. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності таправо, що застосовується до них
Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), маютьбути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього таінших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту).
Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього таінших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єктизовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічногодоговору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї,рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не забороненопрямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у письмовій формі, якщоінше не встановлено законом або міжнародним договором України. У разі, якщозовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною особою,потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний договір (контракт)підписують дві особи: особа, яка має таке право згідно з посадою відповіднодо установчих документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданоюза підписом керівника суб'єкта зовнішньоекономічної?? іяльності одноособово,якщо установчі документи не передбачають інше.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єктузовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органудержавної влади, управління або вищестоящої організації, за виняткомвипадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які видизовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та увиключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним усудовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України абоміжнародних договорів України.
Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання.
Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідокнедодержання форми, якщо дотримати вимог законів України.
Форма угод з приводу будівель та іншого нерухомого майна, розташованого натериторії України, визначається законами України. Права та обов'язки сторінзовнішньоекономічної угоди визначаються правом місця її укладання, якщосторони не погодили інше. Місце укладення угоди визначається законами
України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів)визначаються правом країни, обраної сторонами при укладенні договору
(контракту) або в результаті подальшого погодження.
При відсутності погодження між сторонами відносно права, яке маєзастосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів),застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання абоосновне місце діяльності сторона, яка є:
- продавцем - у договорі купівлі-продажу;
- наймодавця - у договорі майнового найму;
- ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання виключних абоаналогічних прав;
- охоронцем - у договорі зберігання;
- комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);
- довірителем - у договорі доручення ;
- перевізником - у договорі перевезення;
- експедитором - у договорі транспортно-експедиторська обслуговування;
- страхувачем - у договорі страхування;
- кредитором - у договорі кредитування;
- дарувальником - у договорі дарування;
- поручителем - у договорі поруки;
- заставніком - у договорі застави.
До зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про виробничеспівробітництво, спеціалізацію і кооперування, виконання будівельно -монтажних робіт застосовується право країни, де здійснюється такадіяльність або де створюються передбачені договором (контрактом)результати, якщо сторони не погодили інше. До зовнішньоекономічногодоговору (контракту) про створення спільного підприємства застосовуєтьсяправо країни, на території якої спільне підприємство створюється і офіційнореєструється. До зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного нааукціоні, в результаті конкурсу або на біржі, застосовується право країни,на території якої проводиться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.
До пр
