(іспит)
Вступ.
Викладач: Троненко Володимир Іванович. Доцент кафедри МЕВ.
Правила гри.
Кожного тижня лекція і семінар.
Модульно-рейтингова система.
1 модуль: доісторичні часи - епоха феодалізму.
2 модуль: індустріальна цивілізація.
3 модуль: МЕВ першої половини 20-го століття.
Приблизно 3 контрольні роботи (15 + 15 +20 = 50 балів).
Цілий ряд практичних завдань. Періодична перевірка конспекту.
Максимум - 100 балів. Реальний максимум - 80-90 балів.
Заохочення (можливий автомат за умов: постійна робота, відвідування).
Присудження балів:
семінарське заняття: присутність 1 бал відповідь 1-3 бали фіксоване повідомлення 1-4 бали
Реферат 1-4 бали
Програма курсу в бібліотеці.
Література. < p> 1. Основа: "Історія міжнародних економічних відносин" (1 частина 3 --томного видання "Міжнародні економічні відносини"). К.: 1992.
2. Лановик б.б, Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Історія господарства:
Україна і світ. К.: 1995 рік. - Новаторська спроба, стисле викладеннястародавніх часів, гарне викладення феодалізму і індустріальноїцивілізації, спроба визначити місце України як складової світовогогосподарства. Зверніть увагу: це не підручник! Він містить лише деякімоменти нашої тематики.
Сутність та форми прояву МЕВ.
План.
1. Що вивчає курс "Історія МЕВ".
2. Теоретичні засади курсу.
3. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення Історії МЕВ.
4. Основні категорії і поняття курсу.
Що вивчає курс "Історія МЕВ". Формаційний та цивілізаційний підходи
Історія МЕВ дає уявлення про такі етапи їх розвитку:
1) доісторичні часи;
2) часи стародавніх цивілізацій;
3) епоха феодального середньовіччя;
4) період капіталістичних відносин.
В цілому, предметом вивчення курсу "Історія МЕВ" є розгляд їх в процесіісторичного виникнення, становлення і розвитку від доісторичних часів донаших днів, тобто ми вивчаємо МЕВ в процесі їх еволюційного становлення,розвитку до сучасного рівня.
Історія МЕВ вивчається через призму різних підходів вчених, різнихпідходів науки і науковців до розвитку людського суспільства. Одним ізтаких підходів є формаційний аналіз розвитку людського суспільства. Свогочасу цей підхід (принцип формаційного аналізу) було запропоновано класикамимарксизму. Він полягає у вивченні історії через етапи: від первісно -общинного ладу (1) через рабовласництва (2), феодалізм (3), капіталізм (4)до комунізму [1] (5).
Концепція формаційного підходу грунтується на принципах класовоїборотьби, соціальної революції і диктатури пролетаріату. Найбільш повно іглибоко ці принципи викладені в роботі К. Маркса "Маніфест комуністичноїпартії ".
Іншим підходом до вивчення і дослідження людського суспільства єцівілізаційній. У відповідності з цим підходом історія людстварозглядається через призму трьох цивілізацій:
1) аграрна;
2) індустріальна;
3) постіндустріальна.
Такий підхід було запропоновано в 70-ті роки американським політологом іпубліцистом Тоффлер. Такі цивілізації він назвав трьома хвилями врозвитку людського суспільства. В своїй відомій книзі "Футурошок" [2] вінпоказав кризу індустріальної цивілізації, шоковий елемент - зворотнясторона технічного прогресу і індустріального розвитку людськогосуспільства, співставівші позитивні і негативні сторони, що проявляються впроблемах використання сили атомної реакції, корисних копалин.
Аграрна цивілізація сформувалася і розвивалася із 7-6 тисячоліття дон.е. і тривала до 15-16 століття н.е. Потім завдяки індустріальномуперевороту виникла індустріальна цивілізація, що проіснувала до кінцяпершої половини 20-го століття. Зараз людство, представлене окремимидержавами поступово входить в межі постіндустріальної цивілізації.
Індустріальна цивілізація, особливо що стосується розвитку економічнихзв'язків між державами, пов'язується з поглядами А. Сміта, Д. Рікардо,
К. Маркса (будував свою теорію на критиці своїх попередників). Пізнішеіндустріальну епоху досліджували цілий ряд вчених в кожній країні.
Що ж до постіндустріальної цивілізації, то в її аналіз і теоретичнеобгрунтування внесли вклад переважно вчені західної формації (оскількирадянська наука базувалася на формаційному підході): Д. Белл, Г. Кан,
З. Бжезінській.
Вважається, що її розвиток пов'язаний із сферою послуг і інтелектуальноюпрацею, на відміну від праці фізичної. В своїх роботах Тоффлер зазначав, щоробітник постіндустріальної цивілізації буде корінним чином відрізнятисявід робітника фізичної праці (робітника індустріальної цивілізації,створеної Марксом).
Постіндустріальна цивілізація пов'язується з новим змістом розвиткусфери послуг і цей новий зміст полягає в тому, що суспільство здатне будезадовольняти індивідуальні потреби людини (можна навести приклад сучасногогосподарства США, в якому велика кількість галузь переорієнтовується нанадання індивідуальних потреб).
Основні категорії і поняття курсу.
Через систему понять і категорій курсу МЕВ визначається зміст самихміжнародних економічних відносин. Через поняття і категорії визначаютьсяформи прояву МЕВ, суб'єкти системи світогосподарських зв'язків, характервідносин між суб'єктами МЕВ.
Сучасна економічна наука виділяє наступні форми прояву МЕВ: міжнароднийподіл праці (1), міжнародна торгівля (2), міжнародні валютно-кредитні (3) тафінансові відносини (4), рух факторів виробництва [3] (5), міжнароднаінвестиційна діяльність (6), міжнародні науково-технічні зв'язки (7).
Міжнародні економічні відносини пов'язані з діяльністю суб'єктів, щоберуть в них участь:
1) Головним суб'єктом МЕВ являється держава.
2) На другий план виходять інтеграційні об'єднання держав.
3) На третьому місці - міжнародні економічні організації.
4) Транснаціональні корпорації і транснаціональні банки.
Міжобщінні господарські зв'язки в доісторичні часи.
План.
1. Перші ознаки прояву міжобщінніх зв'язків в доісторичні часи.
2. "Неолітична революція" та її вплив на розвиток міжплемінноїгосподарської взаємодії.
3. Перші прояви суспільного поділу праці.
4. Міжплемінній поділ праці за бронзової доби.
5. Характер міжплемінного обміну.
Майже вся епоха кам'яного періоду характеризується прівласнюючімспособом життя людини. А це означає, що в кам'яний період людина займаласяпереважно збиранням, жила в безпосередньому контакті з природою і існувалаза рахунок того, що давала природа.
За часів пізньої доби мезоліту в людських спільнотах з'являються першіознаки змін в прівласнюючому господарюванні (декотрі вчені називають пізнюдобу мезоліту "кризою прівласнюючого господарювання"). З'являються першіознаки землеробства, людина починає пріручаті диких звірів.
Відтак, на завершальному етапі мезоліту, землеробство і тваринництвостають факторами, що обумовили перехід людського суспільства до новогоспособу життя і господарювання - до відтворюючого способу господарювання.
Перехід до цього способу бере свій початок в кінці епохи мезоліту ізавершується в неолітічну епоху (останній період кам'яного віку).
В епоху неоліту (приблизно 7-6 тисячоліття до н.е.) відбувається повнийперехід людини до відтворюючого господарства; від збирання, мисливства,рибальства людина, протягом цих тисячі років, переходить до землеробства ітваринництва. За своїм значенням, перехід до відтворюючого типугосподарювання докорінно змінив спосіб життя і носив певною міроюреволюційний характер. Дослідники назвали цей перехід "неолітічноюреволюцією ". У науковому розумінні значення" неолітичної революції "полягаєще й в тому, що з нею вчені пов'язують початок аграрної цивілізації.
З переходом людського суспільства до відтворюючого способугосподарювання пов'язують вчені перехід людини до осідлого способу життя;осідлість стає головною ознакою життя людини після неолітичної революції
(хоча кочових спосіб життя подекуди зберігається і сьогодні). В цей жеперіод людина переходить до побудови постійних і більш міцних жител.
Зрештою Неолітична революція в цілому означала перехід людини до сільськогопобуту.
Вважається, що центром неолітичної революції були райони Близького
Сходу. Дослідники вважають, що на території українських земель явища,пов'язані з неолітічною революцією мали місце в 4-3 тисячолітті до н.е.
Головні наслідки неолітичної революції.
Відбувається концентрація людських спільнот в досить великих поселеннях.
У зв'язку з цим відбуваються зміни в соціальному устрої, соціальнійструктурі суспільства. Людські спільноти об'єднуються в нову соціальнуспільність - племена.
Осідлій спосіб життя призводить до значного природного приростусуспільств і в зв'язку з цим мають місце великі (для тих часів) переміщенняземлеробів і скотарів на нові місця з метою освоєння нових земель іпасовиськ. Набирають поширення міжплемінні господарські зв'язки. Обмінпродуктами харчування доповнюється виробами домашнього вжитку, гончарнимвиробами. Внаслідок неолітичної революції новим явищем обмінів стаєрозгалужена мережа багатоступенева обміну (обмін заради нового обміну:обмін одного продукту на продукт-посередник з метою подальшого його обмінуна потрібний продукт).
Неолітична революція одержує подальший розвиток в часи бронзового віку.
Поглиблюється спеціалізація виробництва. Якщо в результаті неолітичноїреволюції спеціалізація зазначається на рівні тваринництва, зерновогогосподарства, гончарства тощо, причому найчастіше всередині одного племені
(хоча були і виключення); то бронзова доба поглиблює спеціалізаціюпояви таких галузей як видобування руди, виплавки бронзи, виготовленнярізних предметів і знарядь і бронзи та інших металів, причому помітновизначається спеціалізація по регіонах. Розширюється предметна структураобміну, предметами обміну стають метали (бронза, мідь, золото), готовівироби з цих металів, гончарство доповнюється виготовленням фаянсовихвиробів.
За бронзової доби вчені зазначають перші ознаки суспільного поділупраці. Поглиблення спеціалізації приводить до того, що окремі племеназаймаються окремими видами діяльності, і обмін між ними відбувається заознаками спеціалізації.
Д.З. Подивитися матеріал за підручником 1.
Розглядаючи віщерозглянуті процеси на українських землях, вітчизнянівчені виходять з того, що розвиток господарства і господарських зв'язків натериторії України в доісторичні часи був складовою частиною еволюціїлюдства в цілому. Такі висновки грунтуються на дослідженнях, пов'язаних з
Тріпільською культурою (Київщина, 4-2 тисячоліть до н.е.).
Д.З. Подивитися матеріал за підручником 2.
Після неолітичної революції на території України досить значногопоширення і порівняно високого рівня досягають такі сфери господарювання якхліборобство, тваринництво, ремесло, прядіння і ткацтво, завершуєтьсяформування техніки обробки каменю, виникають перші спроби обробки металів.
трипільці підтримували зв'язки переважно з Остготськімі спільнотами таплеменами Балкано-Дунайський територій.
Залізна доба на території України пов'язана з цілим рядом культур,характер для того часу (12-8 століття до н.е.), зокрема кіммерійськакультура, скіфсько-сармато-антична культура а також ранньослов'янськікультури.
Для всіх цих культур були характерними відносно висока продуктивністьсільського господарства, Орнана землеробство (причому з використаннямметалевих знарядь праці), свійське тваринництво (особливістю було те, щовоно характеризувалося стійловім утриманням тварин), високим рівнемремесла, поглибленим суспільним поділом праці. За цих культур ремеслопоступово перетворюється в самостійний вид господарської діяльності.
Виникають цілі міста як центри ремесла та торгівлі.
Такий рівень розвитку господарства на рівні зазначених культур сприявпоширенню економічних зв'язків. Спільноти зазначених культур підтримувалитісні і постійні господарські контакти із стародавніми цивілізаціями
Близького Сходу, Греції, Візантії.
Все зазначене призводить до формування передумов нового суспільноголаду. Ще в доісторичні часи при обміні з'являється такий елемент якзагальний еквівалент (бушель зерна, вироби із металів, пізніше - золото,срібло - гроші). Поява загального еквіваленту на рубежі доісторичних істародавніх часів означала зміну в характері обміну. За таких умов можнаговорити про появу перших ознак торгівлі. Виникає прагнення накопичуватипредмети, що є загальним еквівалентом. Володіння значною кількістю такихпредметів свідчило про наявність багатства. Існування загальногоеквіваленту поступово приводить до виникнення такого явища як гроші. Застародавніх часів гроші набувають домінуючу роль і обмін набуває ознаквласне торгівлі.
Підсумовуючи, можна сказати, що розглядаючи доісторичні часи мипідходимо до розуміння, що в доісторичні часи проявляються ознакиспеціалізації людських спільнот, на базі такої спеціалізації виникаєрозподіл праці (тобто ми підходимо до категорії "міжнародний розподілпраці "), що в свою чергу призвело до виникнення загального еквіваленту ігрошей (прототипу сучасних валютно-кредитних відносин).
-----------------------
[1] Марксом було запропоновано дві фази комунізму: соціалізм і власнекомунізм. Пізніше радянські вчені між соціалізмом і комунізмом додали фазу
"розвинутого соціалізму".
[2] "Шок від майбутнього".
[3] Робоча сила, капітал, технології
