Міжнародні економічні відносини

Реферат

| на тему: | Основні засади зовнішньоекономічної політики |
| | України |

Київ - 1999

Зміст

Вступ 3

1. Принципи зовнішньо-економічної діяльності України 4

2. Зовнішні зв'язки України 7

3. Основні засади взаємовідносин з іншими державами 12

4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності 14

Висновки 17

Список використаної літератури 18

Вступ

Зовнішньоекономічні зв'язки України в сучасних умовах стають могутнімзасобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікаціїекономіки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки безінтенсивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами іпослугами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачатичас і темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність дає змогу прискорювати науково -технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкомуперобладнанню сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяєрозв'язанню багатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язкистають одним з основних чинників розвитку господарства України.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічноїполітики створюють Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність"
(квітень 1991 р.), "Про вільні економічні зони" (жовтень 1992 р.), "Проіноземні інвестиції "(березень 1993 р.).. Концепція Закону" Прозовнішньоекономічну діяльність "грунтується на використанні можливостейринкової економіки, яка поступово утведжується в державі. В Законі докладноопрацьовано механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якийповинен забезпечити прогресивні структурні зрушення в економіці тасприятливі умови її залучення до світового поділу праці разом іззбереженням господарського збалансування та рівноваги внутрішнього ринку
України.

Міжнародні зв'язки України здійснюються як у зовнішній торгівлі, так ів економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, вміжнародному туризмі та інших формах. Основою здійснення міжнароднихзв'язків є законодавчо визначені засади, а також перспективи і напрямизовнішрьоекономічної політики.

1. Принципи зовнішньо-економічної діяльності України

Суб'єкти господарської діяльності України, державні органи таіноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненнізовнішньоекономічної діяльності керуються певними принципами, яківстановлено Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність". До такихпринципів належать:

1) Принцип суверенітету народу України у здійсненнізовнішньоекономічної діяльності. Він полягає у виключно праві народу
України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльністьна території України, керуючись законами, що діють на території України;обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання Українив галузі міжнародних економічних відносин.

2) Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає управі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати узовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не забороненічинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненнізовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;виключно праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всіодержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

3) Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у рівностіперед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно відформ власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічноїдіяльності; забороні будь-яких дій держави, результатом яких є обмеженняправ і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а такожіноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцемрозташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльностіз боку будь-яких її суб'єктів.

4) Принцип верховенства закону, що полягає у регулюваннізовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; заборонізастосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що убудь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіумови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5) Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівнийзахист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності таіноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно ззаконами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормамиміжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на їїтериторії, так і за її межами лише відповідно до законів України, умовпідписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6) Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу приввезенні та вивезенні товарів, дотримання вимог антимонопольногозаконодавства.

В своїй діяльності держава керується також принципами оподаткуванняпри здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обов'язковості розподілувиручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті (натериторії України запроваджується обов'язковий розподіл виручки в іноземнійвалюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб'єктівцієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондамимісцевих Рад народних депутатів України. Обов'язковому розподілу підлягаєвиручка в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності всіхсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають постійнемісцезнаходження або постійне місце проживання на території України).

Також існує принцип митного регулювання при здійсненнізовнішньоекономічної діяльності, який полягає в тому, що Українасамостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності насвоїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Україна можезапроваджувати ліцензування і квотування експорту та імпорту.

2. Зовнішні зв'язки України

Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх зв'язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями --партнерами міжнародної діяльності. Зовнішні зв'язки держави - цевзаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва,послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а такожспівдружність політичних органів, направлене на ефективне рішенняглобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян. Такізв'язки України можуть бути представлені наступною схемою:

Схема 1. Зовнішні зв'язки України

Зовнішні зв'язки проявляються у видах зовнішньоекономічної діяльності,яку здійснюють суб'єкти цієї діяльності. Можливими видамизовнішньоекономічної діяльності є:експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземнимсуб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно -експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних,посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських,облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, наданнявищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльностісуб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та іншакооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання тапідготовка спеціалістів на комерційній основі;міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створеннясуб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних тастрахових установ за межами України; створення іноземними суб'єктамигосподарської діяльності зазначених установ на території України;спільна підприємницька діяльність;підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданнямліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальнихоб'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами
України;організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок,аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібнихзаходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктівзовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової,консігнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземнувалюту у передбачених законами України випадках;товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формахзустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності таіноземними суб'єктами господарської діяльності;орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності;операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах,валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктамигосподарської діяльності як на території України, так і за її межами;роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за їїмежами;міжнародний туризм та інші, не заборонені законодавством види діяльності.

Зараз в Україні відбувається лише становлення та розвиток більшостівидів зовнішньоекономічної діяльності.

зупинимось на таких видах діяльності, як експорт та імпорт. Слідвідмітити, що в України забороняється:експорт з території України предметів, які становлять національне,історичне або культурне надбання українського народу;імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вониможуть завдати шкоди здоров'ю або становити загрозу життю населення татваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму тарасової дискримінації, геноциду і т. п, які суперечать відповідним нормам
Конституції України (Основного Закону);експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням правінтелектуальної власності.

На сучасному етапі основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності
України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва зреспубліками колишнього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнамисвіту, особливо з тими, що мають чисельну українську діаспору. Сьогодні нірозміри експоту, ні його стуктура не можуть задовольнити Україну. Розміриекспорту поки що недостатні: в 1995 р.. вони становили 11566,5 млн. дол.
США. У його структурі найбільшу частку мають сировина, матеріали і товаринародного споживання - 87,6%; машини і устаткування - 10,3%, інші товари (утому числі послуги) - 2,1%, що вказує на дуже неефективну структуруекспорту, оскільки майже 90% його становлять сировина, матеріали, товаринародного споживання. За даними Міністерства статистики, Україна мала в
1995 р. у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя позитивне сальдо розміроммайже 1346,4 млн. дол. США. Основна частина експорту України припадає на
Європу (49,4%), друге місце посідає Азія (38%), на третьому місці Америка
(8,3%), далі йдуть Африка (4%) та Австралія та Океанія (0,3%). Імпортніпоставки за цей самий період надходили в Україну тільки з чотирьохконтинентів. Найбільша частка українського імпорту припадає на Європу
(68,5%), менша - на Азію (17,3%), Америку (10,2%) і Африку (4%). Експортза останні роки постійно скорочується. Вивозяться гостродефіцітні ресурси іпродаються світовому ринку за демпінговими цінами. У світовий економічнийпростір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказом цього єте, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічних товарівзагальному балансі становить 10-20%, а рівень експорту готової продукції усвіті понад 50%. Усі ці дані вказують на те, що зовнішньоекономічнадіяльність України потребує докорінної перебудови - йдеться про змінусировинного спрямування експорту, підвищення в ньому частки продукціїобробних галузей, удосконалення структури імпорту. Нагальним єпереорієнтування експорту з первинної сировини на нову техніку йтехнологію, товари високого рівня переробки, різні послуги.

Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичнеобладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукціюхімічної промисловості та легкої промисловості. Проте необхідно створюватиекономічні бар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як Жувальна гумка,напої, тютюнові вироби, радіотоварі інші товари широкого вжитку. Цезменьшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічнувітчизняну продукцію, стабілізуючі виробництво.

Держава повинна забезпечити експортерам продукції з високим рівнемобробки юридично-правовий (законодавчі акти, положення, митні бар'єри),міжнародно-політичний (сприятливі умови для українських експортерів наміждержавних переговорах; у міжнародних організаціях) та рекламно -пропагандистський захист. Необхідно також організовувати кредитування іпідтримку експортерів конкурентних на світовому ринку товарів. А разом зтим захистити нашу економіку, виробництво від нізькоякісніх товарів, якінадходять з інших країн, для чого впроваджуються свідоцтва та сертифікати,створюються різні нетарифні бар'єри.

3. Основні засади взаємовідносин з іншими державами

Економічні відносини України з іншими державами регулюютьсявідповідними міжнародними договорами та нормами міжнародного права.
Правовий статус суб'єктів господарської діяльності інших держав натериторії України визначається цими договорами.

України, згідно з Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність", можеукладати, виконувати і денонсувати міжнародні договори з питаньзовнішньоекономічної діяльності, а також договори, які стосуються такихпитань.

України може самостійно набувати членства в міжнародних міжурядовихекономічних організаціях, вступати у відносини з міжнародними міжурядовіміекономічними організаціями на основі відповідних міжнародних договорівта/або установчих актів зазначених організацій.

На сучасному етапі дуже актуальним є питання взаємовідносин України з
ЄС. В результаті очікуваного найближчими роками розширення ЄС - вступу до
ЄС Польщі та Угорщини - Україна межуватіме з ЄС, що створить принциповонову геополітичну ситуацію. З метою реалізації стратегічного курсу Українина інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження
України у європейський політичний, економічний і правовий простір тастворення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі,була розроблена та 11 червня 1998 року прийнята Стратегія інтеграції
України до Європейського Союзу, яка визначає основні напрямиспівробітництва України з Європейським Союзом. Можна стверджувати, що цейдокумент визначає основні засади та пріоритети діяльності органіввиконавчої влади на період до 2007 року, протягом якого мають бути створеніпередумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в
Європейському Союзі. Стратегія інтеграції України до Європейського Союзумає забезпечити входження держави до європейського політичного,економічного і правового простору і отримання на цій основі статусуасоційованого члена ЄС, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом
України у середньостроковому вимірі.

4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності

З метою забезпечення збалансованості економіки та рівновагивнутрішнього ринку України, стимулювання прогресивних структурних змін векономіці, створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки
України в систему світового поділу праці та її наближення до ринковихструктур розвинутих зарубіжних країн, наша країна здійснює регулюваннязовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України здійснюється задопомогою:законів України;передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання,які видаються державними органами України в межах їх компетенції;економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового,кредитного та іншого);рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їхстатутними документами в межах законів України;угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і якіне суперечать законам України.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України можездійснюватися як державними органами, так і недержавними органамиуправління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами,торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціямикоординаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів, атакож самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставівідповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Держава та її органи в процесі регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічнудіяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли такевтручання здійснюється згідно з законами України. Державне регулюваннязовнішньоекономічної діяльності здійснюється для того, щоб забезпечити:

1) захист економічних інтересів України та законних інтересівсуб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

2) створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від формвласності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

3) заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сферізовнішньоекономічної діяльності.

Систему органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності очолює
Верховна Рада України.

Кабінет Міністрів України вживає заходів до здійсненнязовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питаньзовнішньоекономічної діяльності, забезпечує виконання міжнародних договорів
України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органамиуправління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України; забезпечуєскладання платіжного балансу, зведеного валютного плану України.

Одним із органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є також
Національний банк України. Він представляє інтереси держави у відносинах зцентральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово -кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди; здійснюєоблік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках,проводити операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяютьсяз Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку
України; - виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктамзовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншимиміжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншогодержавного майна України;

Іншими важливими органами регулювання зовнішньоекономічної діяльностіє Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (деякимифункціями якого є здійснення заходів нетарифного регулювання зовнішньо -економічної діяльності, зокрема реєстрації учасників зовнішньоекономічноїдіяльності та окремих видів контрактів, проведення антидемпінгових таантісубсідійніх розслідувань), Державна митна служба України,
Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародноїторгівлі, органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю.

Висновки

Формування зовнішньоекономічних зв'язків тягне за собою виникненнябагаточисельних проблем, пов'язаних з цим процесом, преодоління якихпотрібно для подальшого успішного функціонування зовнішніх зв'язків.

В даному аспекті можна виділити слідуючі ключеві проблеми розвиткуукраїнськи зовнішніх зв'язків, які потребують першочергового рішення:подолання зовнішніх факторів, що мають негативний вплив, тобтогосподарського кризи, політичної та соціальної нестабільності;поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів;підвищення ролі держави, для чого потрібно:створення державної довгострокової концепції та політики дій в галузівідновлення зовнішніх зв'язків та його регулювання;формування согласованої системи державного регулювання, прискорене созданнярегулятівної інфраструктури та правової бази;підвищення якості продукції та надання товарного виду;зниження рівня інфляції в українській економіці;знаходження нових ринків збуту для українських товарів.

Світові зв'язки України виконують різні функції. Вони потрібні дляорганічного інтегрування у всесвітні структури з метою закріплення миру табезпеки ефективного розвитку економіки, науки, освіти та культури,формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволення особстіхпотреб громадян. Тому вкрай необхідним є створення монументальних, стійкихзасад зовнішньоекономічної діяльності, які були б фундаментом, базисомвсього подальшого правового та економічного будування країни як унаціональному, так і у міжнародному розрізі.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91
2. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу
/Урядовий кур'єр, 18 червня 1998/
3. Все про зовнішньоекономічну діяльність. Діло 1-2.1998
4. Спецвипуск. Зовнішня торгівля. Бизнес № 15. 20 квітня 1998.
1. Міжнародні валютно-кредитні відносини: підручник/Под ред. Філіпенко А.
С.-К.: Либідь, 1997

----------------------- < p> Австро -лія та
Океанія

Африка

Америка

Азія

Європа

епізодичні

Постійні

З нізькорозві-нутімі

З середнім розвитком

З вісокорозві -нутімі країнами

Зовнішні зв'зкі України

Туристичні

Кредитно-фінансові

Науково-технічні

Інвестиційні

Торгові

За спеціаліза -цією та КООП-руванням

Гуманітарні

Військові

Екологічні

Інформаційні

Релігійні < p> Культурні

Наукові

Економічні

Політичні