Міністерство Освіти Російської Федерації

Державний Університет Управління

Інститут національної та світової економіки

Кафедра світової економіки

Курсова робота з дисципліни «Світова економіка» на тему: Прямі іспанські інвестиції в економіку Росії.

Виконала:

Студентка МЕ2-3

Рєпіна Марія

Керівник: д.ек.н., проф.

Щенін Р.К.

Москва

2003

Зміст:

Введення. 3
1.Внешніе економічні зв'язки Іспанії. 5
1.1.Основние соціально-економічні показники. 5
1.2. Експорт і імпорт Іспанії. 6
1.3. Інвестиції Іспанії. 7

1.3.1. До Латинської Америки. 9

1.3.2. В країни Європейського союзу. 9

1.3.3. Інформація по фірмах. 10
2.Законодавство Іспанії з питання про іноземні інвестиції 12
3.Россійско-іспанські зв'язку. 18
3.1.Установленіе і розвиток російсько-іспанських відносин. 18
3.2.Торгово-економічні відносини між Росією та Іспанією. 21
3.3 Іспанські інвестиції в економіку Росії. 23
3.4.Основние проекти російсько-іспанського економічного і промислового співробітництва. 26
Висновок. 33
Список літератури: 36

Введення.

Станом на кінець 2002 р. накопичений іноземний капітал векономіці Росії склав 42,9 млрд. доларів США, що на 20,5% більше впорівняно з відповідним періодом попереднього року. Найбільшу питомувага в накопиченому іноземному капіталі припадав на інші інвестиції,здійснювані на поворотній основі (кредити міжнародних фінансовихорганізацій, торгові кредити тощо) - 49,2% (на кінець 2001р. - 45,5%),частка прямих інвестицій склала 47,4% (1,0%), портфельних - 3,4% (3,5 %).

Основними країнами-інвесторами, постійно здійснюють значніінвестиції, є Німеччина, США, Кіпр, Великобританія, Франція,
Нідерланди, Італія. На частку цих країн припадає 74,0% від загального обсягунакопичених іноземних інвестицій, у тому числі на частку прямих доводилося
73,4% від загального обсягу накопичених прямих іноземних інвестицій. У 2002р.в економіку Росії надійшло 19,8 млрд. доларів іноземних інвестицій,або на 38,7% більше, ніж у 2001 році.

Очевидно, що Іспанія не найбільший інвестор Росії, томуголовною метою роботи є дослідження та вивчення прямих інвестицій
Іспанії в економіку Росії. Для цього, перш за все, потрібнопроаналізувати економічне становище Іспанії, законодавство уобласті іноземних інвестицій та встановлення і розвиток російсько -іспанських відносин.

Інвестиційна привабливість Росії, яка як і раніше залишаєтьсяна низькому рівні, за останній рік зросла завдяки політичнійстабільності в країні. Основне досягнення Володимира Путіна - зміцненняполітичної стабільності та передбачуваності. Проте критично налаштованідо Росії іноземні економісти відзначають високий рівень відтоку капіталівза кордон. Відтік капіталу у вас дорівнює 10% ВВП, а обсяг прямих іноземнихінвестицій - половині аналогічного показника для Чилі. Основнимипричинами, які утримують іноземних інвесторів від приходу до Росії,називають повільну реструктуризацію банківської системи країни, поганекорпоративне управління та спогади про серпневому кризі. Росії нетак страшні і відбуваються в даний час в світовій економіці процесиуповільнення. Низька ринкова розвиненість російського ринку не дає йому впаститак, як падають світові ринки.

У розвитку російсько-іспанських міжрегіональних зв'язків можна виділититри основних етапи. У 1992-1993 рр.. з отриманням відповідних повноваженьсуб'єктами Російської Федерації в міжнародній сфері мали місцеознайомлювальні та протокольні візити делегацій окремих російськихрегіонів до Іспанії, в ході яких було підписано ряд угод проспівробітництво. У 1994-1995 рр.. міжрегіональні контакти носилипереважно інерційний характер. Закладена в попередні рокидоговірна інфраструктура міжрегіонального співробітництва не отрималаконкретного наповнення. Однією з причин стала зміна влади в 1995 р. убагатьох іспанських автономії за підсумками автономних виборів.

З 1996 р. в міжрегіональних контактів з'явився новий формат, сталивикористовуватися канали міжнародних організацій (перш за все Ради
Європи), регіональне звучання набули міжпарламентські зв'язки.

Останнім часом спостерігалося зростання інтенсивності російсько-іспанськихміжрегіональних відносин. З урахуванням посилення ролі економічного вектораросійської зовнішньої політики продовжувалась робота щодо їх конкретномунаповненням. При цьому акцент робився на просування інвестиційних такомерційних пропозицій російських регіонів.

Важливою подією, що поставив нинішню динаміку російсько-іспанськихміжрегіональних зв'язків, стало проведення у квітні 1997 р. російсько -іспанського інвестиційного семінару, в якому взяли участь керівникиряду країв і областей, а також представники деяких федеральнихміністерств і відомств.

Для успішної співпраці і в Іспанії і у Росії є не поганіперспективи, необхідно лише правильно їх розвивати.

1.Внешніе економічні зв'язки Іспанії.

1.1.Основние соціально-економічні показники.

Іспанія велика економічно розвинена країна на півдні Європи, яка займаєтериторію в 505 тис. км2. Грошова одиниця Іспанії з 1 січня 2002р. --євро. Столиця - Мадрид. Глава держави - король Хуан Карлос I.
Голова уряду - Хосе Марія Аснар Лопес. З 1995р. входить доскладу Європейського Союзу.

За даними на 2001р. населення Іспанії - 40,3 млн. чоловік. Середнятривалість життя - 75 років для чоловіків і 81 рік для жінок.

Економічно активне населення (е. а. н.) - 17 млн. чол., зайнятенаселення - 13 млн. чоловік, з них у сфері послуг - 7,99 млн. чол.,промисловості - 2,62 млн. чол., будівництві - 1,24 млн. чол., сільськомугосподарстві - 1,14 млн. чол.

Безробіття 14% залишається найвищим в ЄС. Кількість зареєстрованихна біржах праці безробітних до кінця 2000р. склало 2 млн. 380 тис.чоловік. 49,4% безробітних одержують допомогу в розмірі від 59,5 тис. песет до
174,6 тис. песет на місяць. За оцінками, чисельність безробітних, незареєстрованих на біржі праці, становить 1 млн. чол.

Дохід на душу населення - 12 тис. 162 дол США, що складає близько
80% від середнього рівня ЄС. Найбільш високий рівень життя - в Мадриді,
Каталонії, Балеарські острови (відповідає середньоєвропейським). Самийнизький дохід на душу населення - 60% від середньоєвропейського - в Естремадура,
Сеуті і Мельілье. Ставка податку на прибуток - 35%, максимальна ставкаприбуткового податку - 56%.

У 2000р. Внутрішній валовий продукт (ВВП) склав 562,5 млрд. дол
ВВП на душу населення 14 090 дол [1] Приріст ВВП в 2000 р. склав 4,1%,що підтверджує збереження позитивної динаміки макроекономічнихпоказників. Проте темпи інфляції склали 3,4%. За даними на березень 2003р.індекс споживчих цін - 3,1% [1] Промислове виробництво збільшилосяна 4,5% (і тепер складає 28%), сектор послуг - на 3% (59%),будівництво - на 2% (5%), сільське господарство - на 5% (8%).
Капіталовкладення зросли на 5%. Споживання електроенергії в 2000 р.збільшилася на 4,9%, склавши 178,7 млрд. кВт/ч. Темпи розвитку іспанськоїекономіки перевищують середньоєвропейські.

За обсягом промислового виробництва Іспанія займає 5 місце в
Західній Європі. Найбільш розвинені такі галузі промисловості, якавтомобілебудування, суднобудування, електротехнічна, хімічна інайстаріша галузь - текстильна. В останні роки швидкими темпамирозвивається електронна промисловість, в той же час скорочуєтьсявиробництво в гірничодобувній і металургійній галузях. Що проводяться востанні роки процеси приватизації ведуть до помітного скороченнядержавного сектора.

Сільське господарство. Іспанія - великий виробник вина (третє місцев Європі після Італії та Франції), цитрусових, пшениці (20% посівнихплощ), рису, мигдалю, тютюну, овочів (60% посівних площ), займаєперше місце в світі з виробництва маслинової олії вищої якості.
Добре розвинуте тваринництво. Іспанія входить у першу десятку країн світупо вилову та переробки риби і морських продуктів.

Надра Іспанії багаті корисними копалинами. Країна посідає дев'ятемісце в світі і першою серед держав-членів ЄС з видобуткуметаломісткого сировини. За енергоносіїв Іспанія займає 40-е місце всвіті. Власна нафту (близько 30 млн. тонн), покриває менше 10%потреб. На 90% національна економіка залежить від імпортуенергоносіїв. З більш ніж 100 найменувань корисних копалинрозробляється тільки 16: залізна руда, пірит, мідь, олово, ртуть,срібло, вольфрам, золото, кварц, уран, вугілля і ін

У тур галузі зайнято близько 1,5 млн. чол. У 2000 р. Іспанію відвідали
59,8 млн. іноземців. Нетто-доходи від тур бізнесу (тобто сальдо рухукапіталів, пов'язаних з потоками туристів до Іспанії та іспанців за кордон)збільшилися на 17%. В основному відвідують туристи з країн ЄС (Франція,
Німеччина, Італія і Англія), на них припадає 95% всіх приїжджають до
Іспанію.

1.2. Експорт і імпорт Іспанії.

Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, США, країни Близького
Сходу, Латинська Америка. Торгівля з країнами Східної Європи, включаючи
Росію, не перевищувала 3% загального товарообігу Іспанії.

Основні країни-партнери з експорту, 2001р. [2]

| № | Країна | Частка від |
| | | Експорту |
| 1 | Франція | 19,1 |
| 2 | Німеччина | 11,7 |
| 3 | Португалія | 9,6 |
| 4 | Великобританія | 8,8 |
| 5 | Італія | 8,8 |

Зовнішньоторговельний оборот в 2000 р. склав 275 млрд. дол Частка експортуу внутрішньому валовому продукті в 2000 р. оцінюється в 21,5%. Причомуспостерігається тенденція її поступового зростання. Наприклад, у 1990 р. вонасклала 11,28%.

Зовнішня торгівля має великий вплив на платіжний баланс країни.
У 2000 р. не вдалося забезпечити скорочення негативного сальдозовнішньоторговельного балансу, яке склало 19,2 млрд. дол (що становить
-3,4% від ВВП країни), при експорті в сумі 134 млрд. дол та імпорті - 154млрд. дол

За оцінкою Мінекономіки Іспанії, конкурентоспроможність іспанськоїпродукції за кордоном виросла на 3,5%.

У порівнянні з 1999 р. експорт зріс на 19,2% та імпорт - на 18,0%.
Однак при обрахунку по незмінним цінами виявляється, що темп зростання експортусклав 15,6%, а темп зростання імпорту - 12,5%.

Брак власних сировинних ресурсів, відсутність видобутку нафти і газузмушують Іспанію орієнтуватися на зовнішній ринок для задоволенняімпортних потреб. У зв'язку з цим частка енергетичних товарів в загальному,обсязі імпорту коливається в межах від 8% до 11%, а частка інших сировиннихтоварів - від 4% до 6%.

За продовольчих товарах Іспанія традиційно була нетто -імпортером.

Основні країни, які імпортують в Іспанію, 2001р. [3]

| № | Країна | Частка від |
| | | Імпорту |
| 1 | Франція | 17,0 |
| 2 | Німеччина | 16,0 |
| 3 | Італія | 8,4 |
| 4 | Великобританія | 7,0 |
| 5 | Нідерланди | 4,7 |

Найбільшою мірою зросли поставки в Іспанію судів, устаткуванняспеціального призначення, наземного транспорту, взуття, кольорових металів.

1.3. Інвестиції Іспанії.

За даними ОЕСР, Іспанія є найбільшим у світі нетто-одержувачемінвестицій. В Іспанії налічується 857 центральних корпорацій і більше 7460зарубіжних філій, розміщених на території країни. У 2000 р.зарубіжні іспанські інвестиції зросли на 30% у порівнянні з 1999 р. іперевищили 54,6 млрд. дол, що складає 38,3% від ВВП. [4] Основнимиіспанськими інвесторами є: "Endesa", "Repsol YPF-", "BSCH", "BBVA",
"Telefonica".

Огляд прямих іноземних інвестицій у вказаних роках, млн. дол та відсотках. [5]

| Країна | 1985-1995 | 1997р. | 1998р. | 1999р. | 2000р. |
| | (Середній) | | | | |
| | Млн. |% ВВП | млн. |% ВВП | млн. |% ВВП | млн. |% ВВП | млн. |% ВВП |
| | $ | | $ | | $ | | $ | | $ | |
| Іспанія | 8174 | 8,8 | 7697 | 7,0 | 11797 | 8,9 | 15758 | 10,9 | 37523 | 26,3 |
| внутрішні | | | | | | | | | | |
| зовнішні | | | | | | | | | | |
| | 2312 | .. | 12626 | 11,5 | 18936 | 14,3 | 42084 | 29,0 | 54675 | 38,3 |
| Німеччина | 3331 | 1,0 | 12244 | 2,7 | 24593 | 5,4 | 54754 | 12,4 | 19512 | 48,7 |
| внутрішні | | | | | | | | | 2 | |
| зовнішні | | | | | | | | | | |
| | 17607 | 5,3 | 41797 | 9,2 | 88823 | 19,6 | 10945 | 24,8 | 49793 | 12,4 |
| | | | | | | | 0 | | | |
| Великобрита | 16711 | 10,3 | 33229 | 15,1 | 74324 | 30,2 | 87973 | 34,9 | 11655 | 46,4 |
| ня | | | | | | | | | 2 | |
| внутрішні | | | | | | | | | | |
| зовнішні | | | | | | | | | | |
| | 25993 | 16,7 | 61590 | 28,0 | 12282 | 49,9 | 20143 | 80,0 | 25392 | 101,0 |
| | | | | | 0 | | 7 | | 9 | |

Найбільш поширеним способом вивозу капіталу з Іспанії сталопридбання іспанськими підприємствами часток участі в капіталі місцевихфірм. На такі операції в 2000 році припадало 48% усього обсягу іспанськихінвестицій за кордоном. А на збільшення вже існуючого участі іспанськихфірм в капіталі зарубіжних підприємств було спрямовано 45% всіх інвестицій.

Найбільш динамічно зростали іспанські зовнішні капіталовкладення вфінансову сферу - на них припадало 41% всіх іспанських інвестицій закордоном. Однак характерною рисою в 2000 році стали значнікапіталовкладення іспанських фірм у промислово-холдингові компанії, уЗокрема, в області енергетики - 29% від усього обсягу зарубіжних інвестиційв 2000 р. Сфера телекомунікацій - 14%. Зросли інвестиції в деякігалузі обробної промисловості, такі як виробництво цементу,автомобілів, чавуну - вони склали 9% від усього обсягу іспанських інвестиційза кордоном.

Таблиця розподілу інвестицій Іспанії в 1996 - 2000 рр.. в млн. дол

США [6]
| Призначення | у% |
| Латинська Америка | 55,6% |
| Європейський Союз | 35,9% |
| США | 4,65% |
| Африка | 2.60% |
| Азія | 0,55% |
| Східна Європа | 0,40% |
| Інші країни | 0,30% |

1.3.1. До Латинської Америки.

Основна маса іспанських капіталовкладень направлялася до країн
Латинської Америки. Інвестиції Іспанії до Латинської Америки сталипріоритетним напрямком вкладення капіталу. Іспанія займає перше місцесеред західноєвропейських країн за обся