УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
кафедра маркетингу
РЕФЕРАТ
на тему:
"Світовий ринок зброї та військового
спорядження "
Виконала: студентка 381 групи факультету МЕВ
Данкова Н.О.
Перевірив:
Яхвак Д.М.
ЛЬВІВ - 2004
ЗМІСТ
1. Характерні риси світового ринку зброї
2. Аналіз попиту і пропозиції на світовому ринку зброї
3. Основні фактори, що впливають на світовий ринок зброї
Список використаної літератури
характерні риси СВІТОВОГО РИНКУ ЗБРОЇ
Торгівля зброєю е широко визнаним чинником міжнародних відносин. Будучиодним з аспектів зовнішньої діяльності держави, ця сфера завжди приверталапідвищену увагу світового співтовариства, потенційних конкурентів іпокупців, експертів-політологів, підприємців і приватних осіб. Часткаекспорту озброєнь і послуг військового призначення у світовому експорті, зарізними оцінками, становить від 1,5% до 2%. Тільки за останні 10 років,згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблеммиру (SIPRI), через світовий ринок озброєння та військової техніки (ОВТ)пройшло продукції на загальну суму 296 млрд. дол. Цим видом діяльностізаймаються близько 50 країн-експортерів і 120 імпортерів. При цьому слідзазначити, що левова частка світової торгівлі зброєю концентрується в рукахвузького кола експортерів і покупців. Так, на 10 основних країн-експортерівприпадає близько 90% усіх продажів, а на 30 основних країн-імпортерів --близько 85% закупівель озброєння і військової техніки у світі.
Особливістю сучасного світового ринку озброєння є те, що, на відмінувід попереднього десятиріччя, він характеризується НЕ стратегічною, абільшою мірою комерційною конкуренцією. Політичні фактори, які домінувалина ринку озброєння а 70 - 80-і роки, поступаються місцем ринковим,змінюються традиційні уявлення про торгівлю зброєю як про міждержавнийімпорт (експорт) в основному великих систем ОВТ. Ця форма торгівлі вже недомінує, вона дедалі частіше витісняється новими.
На відміну від багатьох критичних груп товарів, виробництво яких може йНЕ розгортатися в самій країні, національне військове виробництвоорганізовується завжди. Зброя ж є й залишатиметься в доступній для оглядуперспективі матеріальною запорукою національної безпеки держав за наявностіпотенційно конфліктного міжнародного оточення.
Контроль за рухом товарів і технологій військового призначення, а такожреєстрація експортно-імпортних операцій є досить складними. Це, у першучергу, пов'язано з переданням озброєнь, яке сторони з політичних інтересівта міркувань далеко не завжди бажають афішувати. Особливо це стосуєтьсявідносин з так званими "проблемними" країнами або учасниками збройнихконфліктів, до яких світовим співтовариством вжито обмежувальних санкцій чиембарго.
Політичні наміри доповнюються й чисто меркантильними міркуваннями:торгівля зброєю - справа досить прибуткова, а її постачання всуперечзаборонам дає ще більший зиск. Внаслідок цього існують легальний "білий"ринок озброєнь, "чорний" нелегальний та ринок "сірої" торгівлі, колиофіційних міжнародних заборон не існує, але країна-експортер з певнихміркувань не бажає здійснювати торговельні операції за схемою "постачальник --кінцевий користувач "або декларувати їх на державному рівні.
Розробка нових зразків озброєння, шо задовольняють запити покупців з одногобоку, обмежується інтересами власної безпеки, а з іншого - високий рівеньскладнощів, значна частка унікальних зразків викликають необхідністьвстановлення тісних контактів заздалегідь, до початку виробництва товару,тобто вже на стадії проектування та розробки техніко-економічнихпараметрів. Постачання складних видів техніки вимагає встановлення міжпродавцем та покупцем тривалих відносин, які не припиняються й післяпоставки виробів у зв'язку з монтажем, налагодженням та введенням вексплуатацій, а також технічним обслуговуванням у процесі експлуатації
(навчання персоналу тощо).
Важливою особливістю безпосередніх зв'язків при поставках складних видівтехніки е те, що вони, не обмежуючись відносинами між експортером -виробником та імпортером-покупцем, тягнуть за собою запровадження цілоїсистеми зв'язків між фірмами, що беруть участь у комплектації такихпоставок, тобто між субпостачальників. При цьому генеральний підрядчикорганізовує комплектації і несе відповідальність перед покупцем за їїсвоєчасність та якість. Таким чином, між усіма фірмами, що беруть участь уцьому процесі, повинні встановлюватися тісні, постійні й тривалікоопераційні зв'язки, причому ще на стадії науково-дослідних та проектнихробіт.
Наявність прямих зв'язків між різними фірмами дозволяє одночасноналагодити тісніші контакти з ринком, краще вивчати попит покупців, скорішепристосовувати власні виробничі програми до вимог конкретного споживача заумов гострої конкуренції. На ринку зброї не існує будь-яких квот інезважаючи на величезну відмінність у цінах виробників, ніким і ніколи незапроваджувалися антидемпінгові заходи, що є усталеною практикою ГАТТ/СОТна ринках звичайних товарів. Провідна роль держави у воєнній сфері вноситьспецифіку в механізм ціноутворення. Існує монополія - єдиним споживачемвиступає держава. Йде боротьба за весь ринок певного товару, абоконкуренція відсутня зовсім, тому ціни тут монополістічні таолігополістічні. Вони зростають при скороченні попиту. Вартість виробівпостійно підвищується.
АНАЛІЗ попиту і пропозиції на світовому ринку зброї
Ринок продукції військово технічного призначення (озброєння, військоватехніка та майно, технології військового та подвійного призначення, послугивійськово-технічного призначення) є складовою частиною світового ринкутоварів і послуг. Цей ринок, як і цивільний, може існувати за умовивзаємодії попиту і пропозиції. Результатом сукупного військового попиту тасукупної військової пропозиції є створення та підтримка воєнної могутностідержави. Необхідність її самозахисту та існування була і залишаєтьсяпершопричиною виробництво зброї у великих розмірах. Значний вплив на цейринок має науково-технічний прогрес, який створює, з одного боку, новівоєнні потреби, а з іншого - нові можливості їх задоволення.
Нині цей ринок практично поділений між США та європейськими країнами
(Англія, Франція, ФРН, та ін.), Росією, Китаєм. Але починають з'являтисянові військово-промислові держави - Ізраїль, Індія, Тайвань, Туреччина,
Бразилія, Аргентина, Іран. Власні проекти окремих бойових засобів інезначне виробництво налагодили Єгипет, Південна Корея, Пакистан.
Експортери основних видів звичайного озброєння, млн. дол. США в постійних цінах 1990 року (8, с. 30 (
Таблиця 1
| Ранг | Постачальники | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 1995-1 |
| | | | | | | | 999 |
| 1995 - | 1994-1 | | | | | | | |
| 1999 | 998 | | | | | | | |
| 1 | 1 | США | 9188 | 9307 | 11433 | 13073 | 10442 | 53443 |
| 2 | 2 | Росія | 3339 | 3581 | 2831 | 1752 | 3125 | 14628 |
| 3 | 3 | Франція | 812 | 1989 | 3389 | 3840 | 1701 | 11731 |
| 4 | 4 | Велікобрітані | 1206 | 1520 | 2460 | 1079 | 1078 | 7343 |
| | | Я | | | | | | |
| 5 | 5 | Німеччина | 1465 | 1413 | 682 | 1191 | 1334 | 6085 |
| 6 | 7 | Нідерланди | 365 | 397 | 559 | 589 | 329 | 2239 |
| 7 | 6 | Китай | 837 | 730 | 347 | 219 | 79 | 2212 |
| 8 | 8 | Україна | 176 | 218 | 618 | 607 | 429 | 2048 |
| 9 | 9 | Італія | 305 | 384 | 408 | 335 | 533 | 1965 |
| 10 | 11 | Канада | 426 | 189 | 172 | 140 | 168 | 1095 |
| 11 | 12 | Ізраїль | 212 | 274 | 266 | 162 | 144 | 1058 |
| 12 | 10 | Іспанія | 96 | 83 | 624 | 185 | 43 | 1031 |
| 13 | 14 | Білорусь | 24 | 129 | 508 | 58 | 38 | 757 |
| 14 | 15 | Швеція | 186 | 150 | 42 | 117 | 157 | 652 |
| 15 | 19 | Австралія | 20 | 14 | 317 | 3 | 298 | 652 |
| 16 | 16 | Бельгія | 298 | 145 | 89 | 23 | 28 | 583 |
| 17 | 13 | Чеська | 187 | 161 | 28 | 21 | 124 | 521 |
| | | Республіка | | | | | | |
| 18 | 17 | Молдова | - | - | 378 | - | - | 378 |
| 19 | 20 | Швейцарія | 76 | 125 | 65 | 31 | 58 | 355 |
| 20 | 18 | Польща | 187 | 49 | 20 | 1 | 51 | 308 |
| 21 | 23 | Словаччина | 85 | 48 | 49 | 8 | - | 190 |
| 22 | 46 | Казахстан | 24 | 9 | - | 2 | 155 | 190 |
| 23 | 31 | Болгарія | 2 | 17 | 3 | 40 | 89 | 151 |
| 24 | 21 | Норвегія | 54 | 9 | 58 | 2 | - | 123 |
| 25 | 25 | Сінгапур | 2 | - | 76 | 42 | 1 | 121 |
| 26 | 38 | Індонезія | 32 | - | 11 | - | 66 | 109 |
| 27 | 29 | Південна | 18 | 33 | 9 | 31 | 14 | 105 |
| | | Африка | | | | | | |
| 28 | 26 | Греція | - | 30 | 52 | 21 | 1 | 104 |
| 29 | 28 | Південна | 25 | 20 | 27 | 30 | - | 102 |
| | | Корея | | | | | | |
| 30 | 24 | Бразилія | 40 | 28 | 28 | 3 | - | 99 |
| Всього | 19994 | 21292 | 25715 | 23718 | 20606 | 111325 |
Найбільш активними у пошуках постачальників зброї виявилися країни
Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в якому складається новий баланс сил.
Сучасна ситуація на світовому ринку озброєнь значною мірою визначаєтьсядіями США і Росії, а також активними діями Європейського військово -промислового комплексу.
США контролюють 50% - 60% світового ринку озброєнь, а на Близькому
Сході - до 70%. США ще з початку 90-х років вдалося помітно розширити своюприсутність на всіх регіональних ринках озброєння і військової техніки
(ОВТ). Їх питома вага в поставках зброї державам Центральної, Південної,
Південно-Східної Азії і Далекого Сходу досягла приблизно 34%. Налатиноамериканського ринку озброєнь частка США склала 25%. На ринках
Близького та Середнього Сходу частка зросла до 47%. На африканськомувійськовому ринку часта США також зросла і на даний момент становить 3,7%.
Серед головних об'єктивних причин посилення впливу США можна вважатирозпад СРСР та ліквідацію Організації Варшавського Договору, що послабилиекспортний потенціал цих держав переважно через порушення колишніх зв'язківі роботу на загальний ринок озброєнь: відповідно до санкції ООН, закриттядля пострадянських країн-постачальників ОВТ ринків зброї Лівії, Іраку та
Югославії, а також складне фінансово-економічне становище ряду держав, щоорієнтувалися на радянську зброю.
Імпортери основних видів звичайного озброєння, млн. дол. США в постійних цінах 1990 року (8, с.32 (
Таблиця 2
| Ранг | Імпортери | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 1995-1 |
| | | | | | | | 999 |
| 1995 | 1994 - | | | | | | | |
| -199 | 1998 | | | | | | | |
| 9 | | | | | | | | |
| 1 | 1 | Тайвань | 1223 | 1391 | 5201 | 4415 | 1706 | 13936 |
| 2 | 2 | Саудівська | 973 | 1728 | 2770 | 2529 | 1231 | 9231 |
| | | Аравія | | | | | | |
| 3 | 3 | Туреччина | 1370 | 1146 | 968 | 1843 | 1134 | 6461 |
| 4 | 5 | Південна Корея | 1562 | 1574 | 738 | 892 | 1245 | 6011 |
| 5 | 4 | Єгипет | 1688 | 941 | 903 | 461 | 748 | 4741 |
| 6 | 7 | Індія | 945 | 1021 | 1565 | 540 | 566 | 4637 |
| 7 | 8 | Японія | 847 | 533 | 594 | 1280 | 1089 | 4343 |
| 8 | 6 | Греція | 869 | 270 | 829 | 1490 | 633 | 4091 |
| 9 | 14 | Китай | 437 | 1095 | 609 | 165 | 1688 | 3994 |
| 10 | 9 | ОАЕ | 448 | 558 | 777 | 895 | 595 | 3268 |
| 11 | 13 | Ізраїль | 281 | 73 | 49 | 1298 | 1205 | 2903 |
| 12 | 11 | Пакистан | 278 | 552 | 640 | 564 | 839 | 2873 |
| 13 | 12 | Кувейт | 684 | 1254 | 437 | 221 | 126 | 2722 |
| 14 | 16 | Малайзія | 1015 | 51 | 567 | 25 | 916 | 2574 |
| 15 | 17 | Фінляндія | 162 | 566 | 396 | 568 | 821 | 2513 |
| 16 | 10 | Таїланд | 611 | 615 | 924 | 59 | 185 | 2394 |
| 17 | 18 | Сінгапур | 244 | 548 | 132 | 653 | 163 | 1740 |
| 18 | 22 | Швейцарія | 106 | 199 | 400 | 459 | 508 | 1672 |
| 19 | 15 | США | 384 | 356 | 621 | 138 | 111 | 1610 |
| 20 | 21 | Бразилія | 235 | 483 | 445 | 180 | 221 | 1564 |
| 21 | 19 | Іспанія | 363 | 434 | 211 | 91 | 289 | 1388 |
| 22 | 20 | Індонезія | 359 | 541 | 113 | 105 | 213 | 1331 |
| 23 | 24 | Чилі | 546 | 215 | 123 | 127 | 177 | 1188 |
| 24 | 26 | Катар | 15 | 58 | 553 | 391 | 117 | 1134 |
| 25 | 25 | Італія | 187 | 241 | 552 | 4 | - | 984 |
| 26 | 23 | Іран | 248 | 505 | 48 | 91 | 67 | 959 |
| 27 | 32 | Великобританія | 93 | 216 | 92 | 370 | 155 | 926 |
| 28 | 34 | В'єтнам | 270 | 242 | 92 | 162 | 154 | 920 |
| 29 | 40 | Казахстан | 162 | 229 | 166 | - | 259 | 816 |
| 30 | 35 | Норвегія | 99 | 195 | 182 | 164 | 170 | 810 |
| Всього | 19984 | 21292 | 25715 | 23718 | 20606 | 111325 |
Новим аспектом завоювання ринків США є продаж надлишків озброєнь зазаниженими цінами або безкоштовна їх передача тій чи іншій країні дляпосилення свого впливу в регіоні. Такий підхід сприяє недопущеннюпроникнення конкурентів на традиційні американські ринки і додатковозв'язує військову інфраструктуру імпортерів системою взаємних послуг.
На протязі 1997-1999 рр.. з'явилася тенденція до зміни товарноїструктури експорту і імпорту, а саме: почала знижуватись частка озброєнь івійськової техніки для військово-повітряних сил при одночасному зростаннісегменту морських озброєнь. Це викликано тим, що більшість конфліктних зонрозташовано в районах островів і морських проток. Відносна безлюдність цихтериторій, відсутність на ній економічної інфраструктури одночасно звисоким стратегічним і економічним значенням даних пунктів підвищуєвиникнення там збройних конфліктів. Це означає, що ринок військово-морськихозброєнь буде зростати.
Але найбільш перспективний ринок озброєння Південно-Східної Азіївиявився замороженим в результаті фінансово-економічної кризи в регіоні.
Хоча базові передумови активізації імпорту країнами зберігається,наприклад, зростання військової могутності Китаю, що вимагає повністюзамінити застаріле озброєння, але протягом двох-трьох років великомасштабнізакупівлю мало ймовірні.
Але в довгостроковій перспективі існує ймовірність того, що почнетьсяантізахідна політика і почнеться пошук альтернативних шляхів закупівліозброєння. Тому зараз країни європейського військово-промислового комплексупрагнуть випускати конкурентний по відношенню ДО США, Росії та Українитовар, зберегти робочі місця і високотехнологічні підприємства, шляхомстворення нових концернів.
Нині представники урядів шести провідних країн Західної Європи -
Великобританії, Франції, ФРН, Італії, Іспанії та Швеції - досягливзаєморозуміння в питаннях необхідності об'єднання зусиль для повноїліквідації конкуренції на ринках озброєнь і реструктуризації існуючихвійськових програм в "Єдину європейську оборонну ініціативу" (ЄОІ). Данаініціатива орієнтована на розробку єдиної європейської оборонної стратегіїна основі міждержавних угод і серії відомчих актів для удосконалення схемиінформаційного й технологічного обміну між державами-учаснікасі військово -технічного співробітництва.
Україна ж, яка після отримання незалежності вийшла на ринки ОВТ, заоцінка експертів, у 1999 р.. посіла 8 місце серед країн-експортерів (таблиця
1), налагодила стійке військово-технічне співробітництво з біль ніж 50-макраїнами світу. На данний момент Україна ще не має достатньо досвіду роботина специфічному ринку ОВТ і економічне становище в країні не сприяєрозвитку. Але Україна має хороший потенціал. Його оцінка засвідчує, щовійськово-промисловий комплекс країни може поставляти продукції на експортна суму 8-10 млрд. дол. США.
ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СВІТОВИЙ РИНОК ЗБРОЇ
Кожне виробниче підприємство, що представляє свою продукцію насвітовому ринку зброї, функціонує в певному середовищі. Це середовище можнаподілити на дві частини: на першу впливають неконтрольовані фактори, а надругу - контрольовані.
неконтрольовані фактори - це елементи, що впливають на діяльністьорганізації і не можуть управляти нею.
До неконтрольованих факторів, які мають домінуючий вплив на продукціювійськово-технічної промисловості (ВТП), належать:
. політичні (стабільність політичної системи в країні, захист інвестицій власних та іноземних підприємців);
. соціально-економічні (життєвий рівень і споживча спроможність окремих прошарків суспільства, демографічні процеси, які в них відбуваються, а також особливості та стан фінансової системи, інфляційні процеси);
. правові (включаючи законодавчі та нормативні документи);
. науково-технічні (врахування яких дає перевагу тим підприємствам, які швидко втілюють у життя досягнення науково-технічного прогресу);
. культурні.
Оскільки перелічені фактори є надто динамічними і не перебувають усфері безпосереднього впливу підприємств, то за їх змінами необхідностежити з особливою увагою.
контрольованими факторами управляють організації. Деякими з цихфакторів управляє вище керівництво. Основними елементами, якими управляєслужба маркетингу, є вибір цільових ринків, цілей маркетингу, йогоорганізація та структура.
Ядром комплексних маркетингових досліджень е оцінка ринковоїкон'юнктури, під якою в широкому розумінні мається на увазі комплексреальних умов та факторів, які впливають на функціонування (структуру,динаміку, співвідношення попиту та пропозиції на товари ВТП тощо) в певниймомент часу та за певних географічних умов. Безперервні коливання, які єнаслідком взаємовідносин попиту та пропозиції, постійне порушення істихійний механізм тимчасового відновлення ринкової рівноваги, характернийдля конкуренції спосіб пристосування пропозиції до попиту, чинники, щовпливають на фактичну ринкову ціну, складають головний зміст кон'юнктуритоварного ринку.
Вивчення та прогнозування кон'юнктури продукції ВТП потребуютьретельного аналізу основних кон'юнктуроутворюючіх факторів - якісних такількісних. Основні виявлені фактори, що зумовлюють кон'юнктуру ринкуозброєння та військової техніки (ОВТ), можна умовно поділити на три групи:військово-політичного, економічного та військового характеру.
До факторів військово-політичного характеру належать:
* військово-політична розстановка сил в окремих регіонах і в світі в цілому (військові блоки, міжблокове протистояння, торговельне ембарго);
* наявність військових конфліктів і конфліктних ситуацій, їх гострота та локалізація;
* присутність абсолютного військового лідера та ймовірність змін його позицій на ринку;
* обсяги коштів (та їх динаміка), що виділяються розвинутими країнами на програми безкоштовної поставки озброєння іноземним державам;
* політичні, економ?? чні та правові аспекти державного регулювання військово-технічного співробітництва (ВТС) у різних країнах;
* обсяги воєнних бюджетів країн світу.
Фактори економічного характеру включають: o світові обсяги виробництва продукції ВТП у вартісному та кількісному показниках; o загальноекономічній стан головних імпортерів (експортерів) ОВТ; o науково-технічний потенціал країн-суб'єктів ВТС; o обсяги власного військового виробництва в країнах "третього світу"; o запаси продукції військово-технічного призначення на складах виробників ; o стан і перспектива розвитку галузей економіки, пов'язаних з виробництвом ОВТ; o структура виробництва продукції ВТП за видами; o наявність великих програм з виробництва ОВТ; o обсяги та динаміка товарообороту продукції ВТП, експорт, імпорт, сальдо; o географія розподілу світового експорту (імпорту) ОВТ; o товарні структури експорту (імпорту) продукції ВТП, індекси експортних та імпортних цін, довідкові ціни; o частина експорту у виробництві, імпорті та споживанні продукції
ВТП; o платоспроможність та види розрахунків між партнерами за військові поставки; o присутність на ринку монопольного продавця; o курси валют, показники рівня інфляції, ризики.
До факторів військового характеру належать:
> наявність проектів з модернізації ОВТ;
> циклічність модернізації та заміщення продукції ВТП, що перебуває на озброєнні;
> наявність програм закупівлі нових ОВТ або таких, що були на озброєнні інших країн;
> наявність програм власного виробництва продукції ВТП у країнах
"третього світу" за ліцензіями з допомогою іноземних партнерів;
> конверсійні процеси а ОПК країн-виробників продукції ВТП;
> рішення щодо сумісності продукції ВТП різних країн і військових блоків;
> стан та кількість ОВТ, що є на озброєнні країн у різних регіонах світу;
> плани щодо скорочення або збільшення збройних сил;
> імовірність виникнення ОВТ нового покоління.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бегма В. Україна на світовому ринку озброєння// Економіст. - 2001 -
№ 2
2. Бегма В. Світовий ринок озброєння та особливості маркетингу продукції військово-технічного призначення// Економіка України. - 2000 - № 6, черв.
3. Бегма В. Позиція України на ринку озброєння країн Центральної і
Східної Європи// Огляд українського ринку. - 2000 - № 2
4. Бриль Р. "Чорно-сірі" будні (Про експорт зброї Україною)//
Українська Інвестиційна Газета. - 2002 - 22 жовтня.
5. Згурець С. Прощавай, зброє!: Експорт української зброї// Контракти. -
2003 - № 12, берез.
6. Світова торгівля зброєю// БИКИ. - 2001 - 8 февр.
7. Постачання американського зброї країнам Близького і Середнього Сходу//
БИКИ. - 2003 - № 46
8. Стріха С. Сучасний стан і тенденції розвитку світового ринку озброєння та військової техніки// Економіст. - 2002 - № 1
9. Україна - надійний партнер у збройовому бізнесі// Огляд українського ринку. - 2002 - № 6
