РЕФЕРАТ

з курсу:

"Міжнародні економічні відносини"

на тему:

"Світовий ринок: поняття, структура , умови та фактори кон'юнктури, ціни "

Київ - 2001

Ринок є невід'ємною частиною суспільного господарського відтворення іформується в тісній взаємодії з усіма його елементами: виробництвом,споживанням, розподілом.

Ринок являє собою сферу товарно-грошового обміну, розвитку торговельнихфункцій між продавцем і покупцем.

первісним елементом світового ринку є внутрішній ринок, який здійснюєторговельні операції з внутрішньої торгівлі.

Національний ринок поєднує внутрішню та зовнішню торгівлю даної країни.

Світовий ринок - це сукупність національних ринків, поєднаних між собоювсесвітнімі господарськими зв'язками на підставі міжнародного поділу праці,спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва і збуту товарів іпослуг.

Внутрішній ринок

Світовий ринок

Національний ринок

Схема 1. Структура світового ринку [1].

В даній курсовій роботі розглянуто світовий ринок товарів та послуг.

До категорії світових належать усі товарні ринки, на яких виключновелику частку складають зовнішні торговельні операції (наприклад, світовийринок олова, де експортна квота сягає 90% від його виробництва) і ті, девона помірна - 30-50% (наприклад, світовий ринок автомобілів) і навітьнезначна - 10-20%.

Структуру світового товарного ринку можна розглядати в трьох аспектах --регіональному (або географічному), товарно-галузевому та соціально -економічному.

Згідно з регіональною структурою світового ринку розрізняють ринкиокремих країн або їх угруповань (схема 2).

Схема 2. Регіональна структура світового ринку [2].

За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють окремітоварні ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або йогочастини. За основу цієї класифікації беруть Міжнародну класифікацію 00Н -
Стандартну Міжнародну торговельну класифікацію - СМТК, Брюссельська митнуноменклатуру, Гармонізовану систему опису товарів.

За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють трипровідних групи товарів - готові вироби, сировину і напівфабрикати, послуги
(схема 3).

Кожну товарну групу складають підгрупи товарів, які можуть бути окремимитоварними ринками. Так, ринок промислової сировини поєднує ринки рудчорних, кольорових металів, дорогоцінного каміння, діамантів, хімічноїсировини та ін.

За соціально-економічною структурою світового товарного ринкурозрізняють ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розвиваються
(КР) та країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістичноїорієнтації (КСВ).

За ступенем монополізації та характером торговельних угод на світовомуринку виділені такі типи його структури:
- монополістічній, де панує один постачальник (ринок діамантів);
- Олігополістичний, де домінує група великих продавців (ринок нафти);
- атомістічній, де спостерігається невисока концентрація пропозиціїтоварів за участю багатьох постачальників та загострюється конкурентнаборотьба (ринки текстильних, швейних товарів та ін .).

За характером торговельних угод та взаєминами продавців та покупціврозрізняють три сектори світового ринку: закритий, відкритий та пільговийринок товарів. До основних сегментів (фундаментальних елементів) закритогосектора світового товарного ринку належать внутріфірмові постачання, тобтотоварообіг між філіалами головних та дочірніх підприємств великих монополійабо ТНК; субпостачання товарів малих та середніх фірм, які виступаютьпідрядчиками великих монополій, внутрішня торгівля регіональнихінтеграційних об'єднань, постачання товарів за програмами допомоги, заособливими міждержавними угодами, зустрічна торгівля. На закритому ринкупродавці та покупці взаємодіють на підставі некомерційних відносин, бо вонипов'язані юридичною залежністю, угодами про міжнародну спеціалізацію такооперування, системою часткової участі та фінансового контролю,преференційнімі та спеціальними торговельно-економічними, валютно -кредитними, військово-політичними та іншими специфічними договорами.

Закритий сектор світового товарного ринку підпорядковується обмеженомувпливу ринкових факторів, для нього характерна відносна усталеністьринкових цін, які базуються на національних цінах і не відбиваютькороткочасних коливань попиту і пропозиції та дійсних вартісних показниківзбутових товарів.

Відкритий сектор світового товарного ринку є сферою звичайноїкомерційної діяльності практично незалежних продавців та покупців - малих івеликих фірм, аутсайдерів, монопольних об'єднань, державних і приватнихпідприємств. Незалежність торговельних контрактів відкритого секторасвітового товарного ринку зумовлює відносну нестабільність взаємовідносин.
У відкритому секторі товарного ринку здійснюються короткостроковікомерційні угоди та операції "вільного" ринку.

"Вільний" ринок - це сектор відкритого ринку вільної конкуренціївиробників та постачальників товарів. Цей ринок віджіває, тому що йоговитісняють сучасні механізми міжнародного регулювання світового товарногоринку. "Вільний" ринок проявляється у біржовій торгівлі, на ринку "спот" (зтерміновим постачанням реального товару) та "чорному ринку".

проміжне становище між закритим і відкритим секторами світового ринкузаймає пільговий сектор - торговельні операції на підставі довгостроковихкомерційних контрактів (ДСКК), які укладені на два і більше років (іноді 15 -
20 років) та обумовлені преференційнімі (пільговими) економічними умовами.
Торгівлю на основі ДСКК виділяють у преференційну зону, на яку впливаютьриси обох секторів розвитку світових товарних ринків (схема 4).

Схема 4. Сектори світового ринку.

У процесі взаємодії різноманітних факторів розвитку на світових товарнихринках формується відповідна ринкова кон'юнктура, яка відбиває зміниконкретних умов функціонування ринку та співвідношення попиту і пропозиції,пов'язаних з динамікою цін на товари та прибутками фірм (схема 5).

Схема 5. Ціна ринкової рівноваги на світовому ринку [3]

Кон'юнктура є невід'ємною рисою формування та розвитку світових товарнихринків, вона вивчається на мікро-та макрорівнях. На мікрорівнідосліджуються короткотермінові коливання і зміни товарного ринку, а намакрорівні - середні та довгострокові тенденції розвитку ринку, яківраховуються в господарській діяльності на рівні підприємств, галузей тавсієї національної економіки. Ринкова кон'юнктура використовується встратегії управління, у виборі форм та методів конкурентної боротьби, узабезпеченні ефективності зовнішньої торговельно-економічноі діяльності.

Формування кон'юнктури світових товарних ринків, яка базується нациклічному розвитку світового господарства, відбиває характер ринковоїекономіки. Великі цикли кон'юнктури досліджував відомий економіст Н.Д.
Конаратьєв. Він підкреслив роль сукупності кон'юнктури-формувальнихфакторів (КФФ), що впливають на економічну кон'юнктуру і проявляються увзаємозв'язку коротко-, середньо-та довгострокових тенденцій розвитку іформують ринкову кон'юнктуру. Фактор - це сила руху будь-якого процесу, якавизначає його характер. КФФ - це сила, яка формує та визначає характерринкової економічної кон'юнктури. Провідними елементами КФФ е пропозиція іпопит.

Попит - це платоспроможних потреба в товарах для споживання та поповненнятоварних запасів. Пропозиція - сума товарів, вироблених для збуту на ринкута реалізації товарних запасів. Співвідношення попиту і пропозиції зумовлюєринкову ціну на товар. Факторами групи попиту є рівень особистого тавиробничого споживання товарів, обсяг надходжень їх у товарні запаси,прибутки, купівельна спроможність країн. Фактори групи пропозиції - цеобсяг виробництва товарів, їх конкурентна спроможність, рентабельністьвиробництва, норми прибутків фірм, їх адаптування до впровадження досягненьнауки і техніки.

Умови формування кон'юнктури (УФК) - це зовнішнє середовище відносно
КФФ, яке здатне впливати на КФФ. УФК можна поділити на три групи:економічні, соціально-політичні та міжнародні.

Схема 6. Умови формування кон'юнктури

Результатом взаємодії КФФ та УФК є різні форми прояву економічноїкон'юнктури (ФПК). Провідними ознаками, за якими їх відрізняють, єспіввідношення попиту і пропозиції, динаміка світових цін, діловаактивність на ринку (число укладених угод).

Схема 7. Форми прояву кон'юнктури

В умовах поніжувальної кон'юнктури спостерігається стабільна перевагапропозиції товару над попитом, падіння цін на товар, скорочення числаукладених угод. Таке становище на ринку називають "ринком покупця".

Низька кон'юнктура відбиває панівну перевагу пропозиції товару над йогопопитом до позиції їх урівноваження, коли число торговельних операцій таринкові ціни досягають свого мінімального значення, понижують прибуткифірм.

Кон'юнктура підвіщувальна - це стабільна перевага попиту над пропозицієютовару, зростання ринкових цін на товар та числа торговельних угод ( "ринокпродавця ").

Висока кон'юнктура має тенденцію до збереження переваги попиту на товарнад його пропозицією, починається вирівнювання їх балансу, ціна на товар ічисло торговельних операцій сягають свого максимуму, зростають прибуткифірм.

короткочасний стан ринку, де панує рівновага попиту і пропозиції,називають ринковою рівновагою. Затяжний стан ринку переваги пропозиціїтовару над його попитом, насичення ринку товаром зумовлюють зниження цін,в'яло кон'юнктуру, стан економічної кризи - збитків фірм та банкрутства.

Універсальним показником і барометром товарної кон'юнктури є ціна натовар.

Ціна - це грошовий вираз вартості товару. Ціни на товар грунтуються насуспільних витратах на виробництво товару з урахуванням ринкової йоговартості. Ціна визначається суспільне необхідними витратами праці навиробництво товару, тобто робочим часом, необхідним для виробництва товарув даних умовах, при середньому рівні кваліфікації та інтенсивності праці.

ціноутворюючімі Основними факторами є ціна виробництва товару,співвідношення попиту і пропозиції на ринку товару, механізм регулюванняцін (наприклад, фіксування рівня цін, "заморожування" цін, державнийконтроль цін, встановлення меж допустимих змін цін з фіксуванням верхньогоі нижнього рівнів їх коливань). На світові ціни на товар впливає стангрошової сфери - зміни купівельної спроможності національної грошовоїодиниці, валютних курсів, інфляція (знецінювання валюти) та ін.

Для світового ринку характерна множина цін на товар. Вони відрізняютьсяза сферами дії, характером формування, ступенем зближення з рівнем ринковоїціни. За сферами товарообігу розрізняють ціни внутрішнього та зовнішньогоринків. Зовнішньоторговельні ціни бувають експортні та імпортні, яківраховують величину витрат за доставку товару від експортера до імпортера.
Розмежовують ціни закритого і відкритого секторів світового товарногоринку.

Ціни закритих ринків мають відносну стабільність, вони більше піддаютьсярегулюванню, проявляються в дії внутріфірмовіх умовно розрахунковихтрансфертних (перевідних) цін, які встановлюють монополії виробниківнезалежно від вимог ринку дня скорочення податкових оплат.

Ціни відкритого сектора ринку змінюються під впливом попиту на товар ійого пропозиції, відбивають зміни товарної кон'юнктури, факторів стихійного
(вільного) ринкового ціноутворення (ціни ринку "спот", біржові котирування).

За рівнем пристосування цін до дійсно ринкового стану відрізняютьбазисні ціни і ціни фактичних операцій. До базисних цін належать довідковіта офіційні ціни продажу, ціни прейскурантів, каталогів, проспектів. Цінифактичних торговельних операцій відбивають реальний рівень ринкових цін нааукціонах, товарних біржах, контрактні а також розрахункові
(середньостатистичні) ціни.

Множина внутрішньоторговельніх цін негативно впливає на визначення рівнясвітових цін на товари. Як світові ціни виступають ціни звичнихторговельних операцій, типових для світової комерційної практики. Вонирозповсюджуються на значну частину світової торгівлі, доступні будь-якомупродавцеві і покупцеві світового ринку.

Як світові ціни виступають експортні ціни головних постачальників даноготовару на світовий ринок (наприклад, ціни на нафту установлюють країни
ОПЕК) та імпортні ціни провідних покупців (імпортерів) даного товару, атакож ціни важливих центрів міжнародної торгівлі (міжнародних товарнихбірж, аукціонів, ін.)

В умовах високої конкуренції на світових товарних ринках експортерамитовару стають провідні національні виробники найбільш конкурентоспроможноїпродукції з найменшими витратами на її виробництво-національні монополіїта ТНК.

-----------------------< br>[1] Джерело: Мазаракі А.А. та ін. "Світовий ринок товарів та послуг:регіональна структура ": Навч. посібник. - К.: Видавн. центр КДТЕУ, 1998.
[2] Див.: Там же, стор. 6.
[3] Пол Е. Самуельсон, Вільям Д. Нордхаус. Економіка.: Пер.с англ.: 16-евидання.: уч.пос. - М.: Издат. Дом «Вильямс», 2000, стор. 68.

-----------------------

Світовий ринок товарів і послуг

Ринок Північної Америки НАФТА

Ринки Латинської Америки Андського група КАРІКОМ, МЕРКОСУР, ЦАОР

Західноєвропейський спільний ринок країнЄС

Ринок Центральної і Східної Європи CEFTA < p> Ринки Азії АСЕАН, АТР, САР, СААРК, АТЕС

Ринки Африки ЗАЕС, Комес, САДК, ТЕСЦА, ЮДЕАК

Ринок Австралії і Нової Зеландії АНСЕРТА

Ринок Євразійських країн СНД

Світовий ринок

Закритий ринок

Пільговий ринок

Відкритий ринок

. Ринок валют

. Ринок капіталів

. Ринок праці

. Ринок товарів

. Ринок послуг

. Ринок ідей

.