Тема цієї роботи становить інтерес тим, що основною формою світових господарських зв'язків як і раніше залишається зовнішня торгівля.
За всіма показниками вона випереджає зростання світового виробництва, рухкапіталів, і інші види зовнішньоекономічних зв'язків.

У 90-і рр. після досить помірного зростання і стагнації (у 1993 р)обсяг світової торгівлі з 1994 р. почав зростати досить швидко.
Темп приросту світової торгівлі в 1995 році склав майже 9%, в
1997 р. обсяг торгівлі збільшився на 9,5%. За попередніми даними, 1998 року, незважаючи на світову фінансову та економічнукриза, темпи зростання міжнародної торгівлі склали 6%.

Збільшенню міжнародного товарообміну сприяли розширенняторгівлі між країнами, що розвиваються, революція в галузі інформаційнихтехнологій, а також зростання реекспорту промислових товарів, виготовлених вщо розвиваються, з використанням компонентів і матеріалів,імпортуються відповідно до системами торгових преференцій.

У вартісному вираженні обсяг світової торгівлі товарами за період з 1985 по 1998 р. зріс майже в 3 разиі досяг 11,8 трлн дол, у тому числі світовий експорт товарівсклав 5,9 трлн дол, а світовий імпорт - 5,8 трлн дол Рівень світовоїторгівлі майже в 3 рази нижче рівня світового ВВП, що досяг в 1998 роцівартісного обсягу 30 трлн дол

В останні роки відбулися суттєві зміни у структурі світовоїторгівлі. Зокрема, значно зросла частка послуг, засобів зв'язку таінформаційних технологій, в той же час скорочується частка торгівлісировинними товарами та сільськогосподарською продукцією. Також поступовозростає торгівля між країнами, що розвиваються.

В останні роки простежується тенденція зростання частки країн, що розвиваютьсякраїн у світовій торгівлі. Зокрема питома вага їх у світовому експортітоварів збільшився в 27% у 1992 році до 32% в 1997 році.

Серед країн з перехідною економікою особливо виділяється Китай. Заперіод з 1979 по 1997 рік середньорічне зростання експортно-імпортних операційстановив 16,5%, що значно перевищувало темпи зростання світової торгівлі.

Що стосується Росії, вона традиційно входила до числа найбільшихторгових держав світу. Причому були роки, коли вітчизняний експорт до 2рази перевищував імпорт.

Радянський Союз також належав до числа провідних торгових держав,займаючи в 1990 році за розміром експорту 10 місце у світі, а імпорту - 8місце.

У зв'язку з розпадом СРСР, глибокою економічною кризою 1998 г,значення Росії як світової торгової держави різко впало. У 1994 роціперевищення експорту над імпортом становило 17,6 млрд дол За даними СОТ в
1997 році за обсягом зовнішньоторговельного обороту Росія займала 20 місце всвіті.

У 1996 році позитивне сальдо торговельного балансу Росії досяглорекордного рівня - 39,1 млрд дол, але в 1997 році він скоротився до 32,1млрд дол

Як уже згадувалося, за останні десятиліття КНР здійснилагігантський стрибок у своїх економічних зв'язках зі світовою економічноюспільнотою.

Китай цікавий для нас і тому, що він ставневід'ємною частиною світового господарства, майже глобальної обробноїфабрикою, Китай - це не просто наш найближчий і найбільшийвеликий сусід, це чверть населення земної кулі. Томудійсно масштабний вихід Росії на ринок КНР у відомому сенсіможе стати одним з найважливіших, якщо не вирішальним етапом інтеграції нашоїкраїни у світову економіку. Сьогоднішні неповні 7 млрд доларів нашоготоварообігу з КНР та намічені 20 млрд доларів на перспективу --мізерні для КНР суми, не кажучи вже про світові обсяги зовнішньоторговельногообороту. У 1996 році зовнішньоторговельний оборот КНР досяг 290 млрд доларів, в
1997 - майже 325 млрд доларів.

Що ж є причиною безпрецедентних темпів зростання китайськоїекономіки? Чи насправді темпи зростання настільки високі? І якдовго триватиме це зростання? Наскільки продуктивними будутьзовнішньоекономічні відносини Росії та Китаю? Над цими питаннямизамислюються багато економістів. Автор провела аналіз статей, присвяченихцієї теми і представила деякі з них у своїй роботі.

Коли мова йде про темпи зростання китайської економіки неодмінно говорять про грандіозні іноземних інвестицій та їх ролі впромисловому підйомі КНР. І відповідно, коли аналогічні міркуваннястосуються Росії, лунають нарікання на незначний ріст і мізерністьрозмірів зарубіжних капіталовкладень. При цьому одні переконані, щобез масштабного залучення іноземного капіталу Росії неможливовирішити завдання швидкого підйому економіки, інші схильнісурсів. Хоча у Китаює ряд технологічних переваг в легкої та текстильноїпромисловості, у переробці сільськогосподарських продуктів,але ж це все може бути використано для пожвавленняекономіки Росії.

Як уже згадувалося більша частина російського експорту в Китайдоводиться на метали, хімічні товари, машини, устаткування, мінеральнепаливо і масла, а також морепродукти. КНР до Росії експортує товаринародного споживання і продукти харчування. "... Це означає, що нинішнястан торговельно-економічних зв'язків між Росією і Китаєм узначною мірою втілює можливості, попит і економічну вигідністьвзаємних відносин, ... ". [2]

Тан Чужачан також вказує, що у відносинах Китаю та Росіїіснують певні проблеми, які потребують термінового вирішення. Ціпроблеми пов'язані, перш за все з тим, що товарообіг розвиваєтьсянерівномірно. У 1991 і 1992 рр. він склав відповідно 3,9 і 5,9 млрддол Пік взаємної торгівлі був досягнутий у 1993 році - 7,7 млрд дол, адалі почався спад. У 1997 році обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на
10%. Далі Тан Чужачан вказує на незначний обсяг інераціональну структуру двосторонніх інвестицій. З 1992 р кількістьспільних підприємств швидко збільшувалося, проте всі вони малинезначні розміри. До червня 1996 р обсяг інвестицій Росії в Китаїдорівнював 9 млн дол, тобто приблизно 0,04% загальної суми залученихіноземних капіталів. Прямі інвестиції Китаю в Росії склаливідповідно 6%. Крім того, китайський капітал зосереджений в областіторгівлі та послуг, а у виробництві і НДДКР вони явно в дефіциті.

Причинами цього Тан Чужачан вважає:

1) переважання бартеру у відносинах двох країн до 1993 року. У зв'язкуз відсутністю інших форм торгівлі відбулося зниження товарообігу.

2) малу роль великих і середніх підприємств обох країн у взаємній