Ямайська валютна система.
Криза Бреттон-Вудської валютної системи породив достаток проектів валютноїреформи. Угода країн - членів МВФ в Кінгстоні (січень 1976 р.) булоназвано - ямайський угоду. Ця угода, відоме під образнимназвою "коктейль із ямайського рома" [1], визначив контури новоїміжнародної валютної системи.
Основою цієї системи є плаваючі обмінні курси і багатовалютнийстандарт. Перехід до гнучких обмінних курсів припускав досягнення трьохосновних цілей:
1. вирівнювання темпів інфляції в різних країнах;
2. урівноваження платіжних балансів;
3. розширення можливостей для проведення незалежної внутрішньої грошової політики окремими центральними банками.
Новизна і особливість Ямайської валютної системи полягали в наступному:введено стандарт СДР або спеціальні права запозичення, тобто "цеміжнародний резервний актив, емісія якого здійснюється МВФ ірозподіляється між країнами-членами пропорційно до їх квоти в МВФ. Спеціальні права запозиченняне мають матеріально-речової форми існування і фігурують лише ввигляді бухгалтерського запису на рахунках центральних банків, а також наспеціальному рахунку МВФ ". [2] СПЗ був введений замість золото-девизногостандарту. Скасовано валютна офіційна ціна золота, а також заявлено пронеприпустимість встановлення державного або міждержавногоконтролю над світовими ринками золота з метою штучного заморожуванняйого ціни. Одночасно були прийняті і рішення, що стосуються використаннязолота, яке перебувало в розпорядженні МВФ.
Одним з основних принципів Ямайської валютної системи була юридичнозавершена демонетарізація золота. Була відмінена офіційна ціна назолото, були скасовані золоті паритети, припинений розмін доларів назолото.
Ямайські угоду остаточно скасував золоті паритети національнихвалют, так само як і одиниці СДР. Тому вона розглядалася на Заході якофіційна демонетизація золота, позбавлення його будь-яких грошових функцій всфері міжнародного обігу. Було покладено початок фактичного витісненняжовтого металу із системи міжнародних валютних відносин.
Відповідно до цього положення статуту МВФ, що відносяться до механізму СДР,були внесені певні зміни.
. Прив'язка вартості СДР до золота припиняє своє існування.
. Країнам-учасницям надається можливість вступати за взаємною згодою в угоди один з одним з використанням СПЗ без попереднього прийняття Фондом будь-якого загального або спеціального рішення з даного питання.
. МВФ може дозволяти країнам-учасницям проводити між собою операції з використання СДР. У травні 1979 року директорат МВФ ухвалив резолюцію, що надала країнам-учасницям право здійснювати різні операції, такі як, погашення будь-якого договірного зобов'язання без перекладу валюти, у якій зроблена операція, надання кредитом в СПЗ, використання їх як заставу при одержанні позик і т. п.
. Право володіти засобами в СПЗ може бути надане міжнародним валютно-фінансовим організаціям, спеціалізованими установами ООН і т.д.
. СПЗ заміняють золото й національні валюти при здійсненні платежів країнами-членами Фонду та Фондом країнам-членам, і їх можливе використання в операціях угодах, що виробляються в рамках загального департаменту МВФ, має бути розширено.

Але, підсумки функціонування СПЗ свідчать про те, що вони виявилисядалекі від світових грошей. Більше того, виникли проблеми емісії тарозподілу, забезпечення, методу визначення курсу та сфери використання
СПЗ. Всупереч задумом СДР не стали еталоном вартості, головним міжнароднимрезервним і платіжним засобом.

Введення плаваючих замість фіксованих валютних курсів у більшостікраїн у березні 1973 року не забезпечило їх стабільності, незважаючи на величезнівитрати на валютну інтервенцію. Цей режим виявився неспроможним забезпечитивирівнювання платіжних балансів, покінчити з раптовими переміщеннями
"Гарячих грошей", з валютною спекуляцією.

Ямайська валютна реформа не забезпечила валютної стабілізації.
Кредитні можливості МВФ, незважаючи на збільшення кредитів, залишилисяскромними в порівнянні з величезними міжнародно-фінансовими потоками ідефіцитом платіжних балансів.

На тлі численних проблем, пов'язаних з коливанням валютнихкурсів, особливий інтерес в світі викликає досвід функціонування зонистабільних валютних курсів у Європі, який дозволяє входять у цювалютну угруповання країнам стійко розвиватися, незважаючи на проблеми,що виникають у світовій валютній системі.

-----------------------