Курсова по книзі Гартон Паблісіті, тисни сюди !

Однією з найбільш нагальних завдань, які прийшли на підприємство професійних
PR-спеціалістів є встановлення контакту зі ЗМІ. Більша частинастарого директорату, схоже, до цих пір має тверде переконання, щожурналісти зобов'язані підтримувати їх за будь-яку ціну, а негативна інформаціясписується або на непрофесіоналізм, або на підступи явних і таємнихворогів. Тим часом, в більшості випадків журналістам, як і власникам ЗМІ,абсолютно байдужа доля «старих зубрів», а на перший план виходять абосенсаційні економічні успіхи, або такі ж грандіозні невдачі.

Але сенсації на стабільному підприємстві - явище досить рідкісне,інша справа, коли мова йде про переділ власності. У цьому випадкудиректорам взагалі нема чого розраховувати на дружнє увага преси --скандал є скандал, і в інформаційному полі неминуче з'являютьсявідомості, не дуже приємні заводським менеджерам.

Замість того, щоб нарікати на «продажність» і «непатріотичності»регіональної преси, заводські керівники, навіть абсолютно впевнені всвоєї непорушності, могли б просто заздалегідь забезпечити собі грамотнеінформаційне прикриття. Справді, наївно думати, що безвідповідної роботи, яку можуть грамотно виконати фахівці ззв'язків з громадськістю, засоби масової інформації стануть на захистдиректорату. Тим більше, що в конфліктній ситуації акціонери також будутьзмушені вдаватися до послуг PR-фахівців.

Переділ власності в сучасній Росії - це реальність, з якоютреба рахуватися, і за законами якої треба діяти. Остаточні підсумкицього переділу ще досить туманні, і своєчасне включеннядиректорату у боротьбу за свій імідж може переломити ситуацію на місцях,різко посилити не тільки директорський корпус, але й місцеві еліти в цілому. Ітоді власники будуть змушені домовлятися, а не конфліктувати.

Журналістика як частина світової культури

Зараз перевагою журналістики є високий ступіньінформаційної насиченості тексту, швидкість реакції, і це добре і цевірно для нашого часу - епохи різноманіття каналів інформації і зростаючоїїх конкуренції.

сторіччя, що йде виявило безпрецедентно зросла роль комунікації вжиття сучасного суспільства. Століття радикальних соціальних змін іневидимого технічного прогресу породив низку комунікаційнихреволюцій, які, у свою чергу, викликали до життя нові відносини, формиі способи спілкування між людьми. Розвиток комунікацій відбувалосястрибкоподібно, породжуючи якісно нові соціально-культурні феномени,радикально змінюючи звичну спрямованість, масштаби і наповненняінформаційних потоків у суспільстві.

Журналістика є частиною світової культури і дуже важливучастина громадського руху. Це також феномен творчості і політики. Усукупності - це одне з найважливіших явищ сучасної цивілізації.
Історичний досвід розвитку журналістики не такий вже й великий: вона зародилася впочатку XVII століття в Європі. У Росії це сталося на століття пізніше, вінших країнах і регіонах світу - в різні історичні терміни.

Від століття в століття роль журналістики неухильно збільшувалася. Сьогодні вонає потужною ідеологічною силою. Журналістика створює президентів,впливає на еволюцію громадської думки, організації суспільства, на розвитокекономіки. Будучи одним із феноменів культури, вона сама активновпливає на духовну і матеріальну культуру, на її розвиток.

Давно відомо, що факти робляться загальнозначущий новинами за допомогою
ЗМІ. Цікавою, соціально актуальною інформація стає в тій чи іншійаудиторії, в тій чи іншій, характерної для даного видання, формі.

ЗМІ повинні з максимальною наполегливістю слідувати заявленої стратегіїпідношення інформації, своєю природою.

І першочерговою метою ведуться зараз розмов про посиленняновинний складовою журналістики є прищеплення працівникам ЗМІнавичок неупередженого, уважного ставлення до роботи всіх без виняткуінститутів суспільства і його громадян.

Неодмінним атрибутом сучасної професійної журналістики повинністати чесність по відношенню до фактів - висловлювань, дат, імен, цифр тощо, атакож по відношенню до інформатору - співрозмовника. Ось, власне, і всепремудрості новинної журналістики.

Кінець ХХ століття - початок нової демократичної російськоїжурналістики. Досить непросто і нелегко вписується журналістика в цюнову систему, систему свободи та пошуку, систему ринкових відносин,систему нового мислення і світогляду. Редакційні колективи вдумливо,системно, планомірно створюють свій єдиний, неповторний інформаційнийпродукт, використовуючи для цього абсолютно все: і нове, і добре забутестаре. І тим часом журналісти - практики вже досить грунтовнообжилися на висотах новинної журналістики.

Як пише дослідник М. Шостак: «Кожен автор намагається точнопредставити свою аудиторію, її особливості і запити і відповідати їмсвоїм ». На подачу новин впливають: «конкуренція серед видань і агентств;наявність новин з інших каналів інформації; загальна лінія видання;вимушене або навмисно комбінування новин місцевих і зарубіжних,важливих і цікавих; розмір відводиться площі ».

У зв'язку з цим визначаються наступні цілі роботи: розглянути методи роботи фахівця зі зв'язків з громадськістю зжурналістами, методику встановлення контактів із засобами масовоїінформації, простежити розвиток журналістики в PR-діяльності,проаналізувати як центральні, так і регіональні ЗМІ.

Курсова робота «Методи роботи з журналістами та встановлення контактівзі ЗМІ »складається з вступу, трьох глав, висновку, списку використаноїлітератури.

Глава 1. Які в мене є журналісти

Сучасні засоби масової інформації працюють в умовах підпорядкуваннячисленним, часом суперечливим вимогам, що виходить від суспільства вЗагалом, від їх безпосередньої аудиторії, а також від їх економічнихпартнерів та спонсорів. Робота ЗМІ здійснюється під постійним тискомз боку різних "могутніх факторів", до яких відносятьсяклієнтура (наприклад, рекламодавці), конкуренти (інші ЗМІ) і, звичайно ж,органи державної влади. До цих "могутньою факторів" такожслід віднести і безпосередніх власників ЗМІ, інвесторів і постачальниківінформації, агентства новин, авторів та адвокатів, що захищають їхавторські права, групи тиску та PR-служби.

У дослідженнях комунікаційних процесів нерідко використовуєтьсяконцепція цілеспрямованого відбору інформації, якщо мова йде продіяльності редакцій газет і Телерадіокампанія, пов'язаної з схваленням чивідхиленням сюжетів при підготовці наявних матеріалів до публікації.
Дана концепція грунтується на ідеях відомого психолога К. Левіна,який відзначав, що інформаційний потік завжди поширюється поканалах, що містить свого роду "фільтри", а прийняття рішень, якігрунтуються або на яких-небудь об'єктивних критеріях, або на думцітих, хто "фільтрує" інформацію, залежить від того, чи були відомості ...
«Пропущені» у відповідний канал.

Ключовими факторами «пропуску» інформації у відповідні каналиє:

I. Часовий інтервал.

Подія буде взято на замітку з більшою ймовірністю, якщо час йогорозгортання відповідає графіку виходу у світ публікаційзацікавлених ЗМІ. Наприклад, подія, яка тривала протягомдекількох годин або завершилося швидше, підходить для освітлення вщоденній газеті або інформаційній програмі, тоді як складне подія,що розгортається протягом декількох днів, швидше зацікавить редакціющотижневого видання. Існують, однак, події, які розгортаютьсязначно повільніше, але в силу своєї особливої важливості, тим не менше,заслуговують на висвітлення в ЗМІ.

II. Інтенсивність або граничне значення.

З більшою ймовірністю буде відмічено подія, що спочатку маєособливої важливості або ж раптово набуває її в силу складаютьсяобставин, тим самим привертаючи до себе, у порівнянні зі звичним ходомсправ, більше уваги. Останнє стосується випадків, коли, наприклад, ЗМІведуть звичайне спостереження за діяльністю уряду, фінансовимипитаннями або затяжним конфліктом.

III. Ясність, відсутність невизначеності.

Чим менше сумнівів викликає подія, тим більша ймовірність йоговідбору.

IV. Близькість до культурних запитів аудиторії.

Чим більше ту чи іншу подію відповідає культурним рівнем іінтересам передбачуваної аудиторії, тим більш імовірним є його відбір.

V. Відповідність очікуванням.

Подія, що збігається з деякими існуючими очікуваннями абоупередженнями, буде відібрано з більшою ймовірністю, ніж те, яке невідповідає їм. Це може бути, наприклад, повідомлення про загостренняситуації в потенційно конфліктогенному регіоні, про давно передбачуванихполітичні зміни і т.д.

VI. Непередбачуваність.

Серед повідомлень, що збігаються з певними очікуваннями абоупередженнями, з більшою ймовірністю буде відібрана інформація проподію, що в принципі очікувалося, але раптом прийняв не зовсім звичайнийабо зовсім непередбачуваний оборот.

VII. Взаимосвязанність.

Як тільки яке-небудь подія буде визнано заслуговує на освітлення вданій газеті, теле-або радіопередачу, виникає додатковий імпульс допошуку і відбору з надходить потоку новин логічно пов'язаних з нимсюжетів.

VIII. Композиція.

Новини відбираються і "розставляються по місцях" так, щоб отриманий впідсумку "медіа-образ" (газета або програма останніх вістей) являвсобою збалансовану цілісність; при цьому деякі повідомлення можутьсвідомо підбиратися за принципом контрасту.

IX. Соціокультурні і ціннісні установки спільноти людей,що приймають та обробляють інформаційний потік, уподобання "командигейткипера "будуть впливати на відбір тих чи інших новин поряд ззазначеними вище факторами.

Як зрозуміти журналістів: що вони собою являють?

Щоб робота з журналістами була ефективною, необхідно зрозуміти:

> Чому вони важливі.

> До чого прагнуть.

> Як працюють.

> Під чиїм тиском знаходяться.
> Їх програми і цілі

Журналісти важливі, тому що вони:

> Визнані творці громадської думки і сприйняття - канал зв'язку з клієнтами.

> Мають думки і точку зору, які поважають постійні та потенційні клієнти.

> Вкрай необхідні для того, щоб допомогти споживачеві прийняти рішення і зробити вибір.

> Чи можуть забезпечити або порушити просування вашого товару на цільовий ринок.

Не обов'язково бути фахівцем з PR, щоб успішно працювати з пресою.
Насправді багато журналістів вважають за краще мати справу з менеджерамиі фахівцями, впритул займаються товарами, послугами, клієнтами іринками.
Нескладно домогтися висвітлення в пресі: журналісти постійно шукають матеріал,і в цьому можна їм допомогти.
Потенційні клієнти вважають, що журналісти - це їхні очі і вуха, вонидають надійні поради. Рішення клієнтів знаходяться під впливом думокжурналістів.
Цікавий випадок стався з Джералд Ратнером (Gerald Ratner). Вінволодів мережею ювелірних магазинів і якось на прес-конференції сказав всторону, що його товари так же цінні і перевірені часом, як сендвіч. Цебуло кілька років тому, але люди ще пам'ятають цей незначнийкоментар, який підхопила і розповсюдила преса. Ратнер думавпожартувати, але його визнали самовпевненим. Преса організувала жахливепаблісіті, і він до цих пір не прийшов у себе від шкоди для свого бізнесу ійого наслідків.
Це не лише приклад того, як впливові журналісти, а й спростовуєтвердження про те, що немає поганого паблісіті, або що всяке паблісіті --хороше.
Завжди є альтернатива редакційного матеріалу: якщо ви хочете повністюконтролювати те, що з'явиться в мас-медіа, заплатите за рекламу абозамовте рекламний матеріал. Вони контрольовані, але їм бракує поваги, зяким приймають редакційний матеріал.
Якщо ви правильно організовуєте роботу з пресою, то досягнете позитивногоосвітлення в редакційному матеріалі, який значно ефективніше іценней, ніж оплачена реклама.
Журналісти безперервно шукають нові сюжети, коментаторів для Цитат, думкидля використання.
Переконайтеся, що мас-медіа:

> Чи знають про ваш товар або послугу.

> Розуміють, що може ваш продукт.

> Знають, що ви готові послужити коментатором.

> Хорошого думки про вас і вашої торгової марки, компанії, товар або послугу.

Ви можете добитися цього, поєднуючи прес-релізи, спеціальні заходи, особисті контакти та зустрічі.

Якщо журналісти не знають про ваше існування, про те, що ви можете надати їм матеріал, розповісти про товар або послугу і їх вигоди, вони не зможуть послатися на вас чи згадати вашу компанію і торгову марку.

Вся справа у відносинах: відносинах між вами і журналістами, які пишуть статті і передають новини.

Хто такий журналіст?

Багато журналістів визначають свою роль в термінах ідеології. Часто вони представляють себе хрестоносцями, непідкупними професіоналами, непохитно викриває святенництво і корупцію. Вони створюють собі репутацію важливих осіб, які:

> Благородно і мужньо відкривають правду.

> безкомпромісно захищають демократію.

> Розповідають людям про те, що інші , особливо владі, не хочуть широко оголошувати.
Вони претендують на звання відданих справі професіоналів, готових довгийчас працювати за невеликі гроші, щоб доставити своєї аудиторіїновини, знявши завісу з державної таємниці. Інші говорять, що вони - небільш ніж інтригани, перекручують слова, і причина головного болю.
Засоби масової інформації - мінне поле. Щоб благополучно пройти понього, потрібні міношукач і бронежилет.
Журналіст зобов'язаний:

> Спостерігати і повідомляти.

> Створювати думки і коментувати.

> Аналізувати та обговорювати проблеми , що турбують людей.

> Інформувати.

> утворювати.

> Розважати.
Він не зобов'язаний писати для вас рекламний матеріал або просувати вашіпродукти або послуги.

> Журналісти не узгоджують свою роботу. Їм не потрібно вашого дозволу або схвалення того, що пишуть або говорять.

> Вони незалежні.
Журналісти вільні публікувати або поширювати свою версію події. Цеозначає, що вони оприлюднять інформацію, яка, на їхню думку, цікавасуспільству, незалежно від того, чи схвалюєте ви це.
Якщо вам дають можливість побачити оригінал до друку і змінити все, щозахочете (крім виправлення фактичних неточностей), сумнівайтеся вцінності редакційного матеріалу.
Свобода преси - основний принцип журналістики і наріжний камінь нашоїдемократії.
Журналісти пишуть не для задоволення фахівців з PR. Ви не єїх споживачами або клієнтами.
Кожен журналіст ясно уявляє свого цільового читача або слухача,якого визначає його видання чи програма і відстежує редактор. Одназ обов'язків редактора - друкованого або Інтернет-видання, радіо чителебачення - підтримувати рівновагу свого «продукту» масової інформаціїта його відповідність вимогам цільового читача чи слухача. Цейлюдина - його замовник.
Журналісти бачать себе «адвокатами диявола», що діють від іменічитача.
Заповітна мета журналіста - отримати читачів, які будуть шукати йогоім'я в заголовках, знаючи, що його праця точний, захоплюючий і змістовний.
У журналістів та комерційних директорів загальні потреби, і вонимають потребу у взаємному розумінні. Журналісти - не ваші вороги. Вони рідко валятькар'єри. Часто вони просто шукають подія, коментар або факт, цікавічитачам.
Журналісти хочуть шокувати і дивувати, цікавити, інформувати ірозважати своїх читачів, а ви хочете просувати свій товар. Уцих двох програм може бути спільне підгрунтя.

Як працюють журналісти

Кожен журналіст відрізняється від інших, і всі вони працюють по-своєму.

> Деякі люблять працювати впритул до терміну здачі матеріалу і вважають, що їм майже неможливо розворушити, поки не почне тиснути термін здачі.

> Інші вважають за краще хорошу організацію, писати в зручний час, щоб підійти до терміну здачі без суєти. Вони зібрані і послідовними.

> Деякі журналісти люблять використовувати диктофон.

> Деякі використовують блокноти.

> Дехто примудряється передати зміст розмови, не роблячи під час нього записів.
Якщо журналіст хоче використати диктофон, погодьтеся і не звертайте нанього уваги. Скоро ви про нього забудете.
Магнітофони корисні при зустрічі один на один, тому що ви можетеспілкуватися з журналістом, дивлячись йому в очі. Це робить інтерв'ю більшесхожим на розмову. Можна підтримувати невимушений, більш природнійдіалог. Записаний розмову або інтерв'ю можна більш точно цитувати.

Ви також можете використовувати диктофон - багато хто це роблять, - щоб переконатися, що ваші слова правильно процитували.

Звертайтеся з журналістами як з найважливішими клієнтами, але не намагайтеся торгуватися з ними.

Кращий спосіб створити видавничий матеріал - сказати щось обурливе і спірне.

Як ведуть себе журналісти
Якщо це хороший журналіст, він буде:
Дотримуватися критичної точки феншуй?

> цинічним.

> Підозрілим.

> Припускати, що йому брешуть.

> Нічого не приймати на віру.

Тому хороший журналіст буде автоматично? інстинктивно думати:

> Чому він мені бреше?

> Де в цій історії правда?

> Яке дійсний стан?
Не дивуйтеся, якщо журналісти здадуться ворожими і несимпатичними; вони не зможуть виконувати свою роботу, якщо будуть доброзичливими і розуміють.
Хороші журналісти інстинктивно хочуть зазирнути за історію, яку їмрозповідають, в пошуках більш спірного сюжету, особливо якщо вонанедостатньо конфліктна або малоцікава для читача або глядача.
Журналісти можуть перетворити мирний оголошення в щось гідне уваги,відшукавши в ньому протиріччя.
Більшість журналістів - справжні професіонали з бездоганними, високимистандартами етики та чесності. На них постійно впливає прагненнябути неупередженими, і багатьом це вдається. Більшість добровільнослідують Journalist's Code of Practice (Кодексу журналістської діяльності),який гарантує чесність, достовірність і відкритість.
Багато фахівців з PR класифікують журналістів з досвіду і стилюроботи. Ці типові описи ви можете зустріти в раз

особистих класифікаціях.

> тхір або Тер'єр. Досвідчені фахівці з журналістським розслідуванням, які не здадуться, поки що пахне смаженим, навіть якщо це тільки в їхній уяві. Вони підуть далі, і далі, і далі, переслідуючи людей, ведучи полювання і дотримуючись свого курсу розслідування, поки не отримають те, що їм потрібно. Іноді цей тип журналістів звинувачують в тому, що вони вкладають свої слова в уста людей або складають інформацію в потрібному їм порядку, щоб створити сюжет, який, на їх переконання, має бути саме таким. Дайте їм щось, і вони, можливо, залишать вас у спокої.

Але будьте готові до того, що вони запідозрять прихований сенс і проявлять дивовижне завзятість, щоб його прояснити.

> Палій Мостів. На відміну від журналістів, які працюють професійно, які зазвичай готові до неофіційного спілкування і тримають статтю до останнього терміну, Палій Мостів зробить все, щоб зробити сенсацію чи статтю раніше конкурентів. Вони неуважні до контактів або особистим зв'язкам, ставлять кар'єру і наступну публікацію на першій сторінці вище за все. Не довіряйте їм делікатну інформацію.

> Опера Пташеня. Це звичайно штатні журналісти, тільки що закінчили вищі навчальні заклади або коледжі (позаштатні співробітники працюють кілька років у штаті, перш ніж приступити до самостійної роботи). Оперившись Пташенята, можливо, практикувалися в аудиторіях, але у них недостатній досвід інтерв'ю в реальних умовах. Нерідко вони обмежено розуміють галузь і теми, про які пишуть. Часто впадають у вир з головою, заявляючи про великі знаннях, ніж мають. Цей тип журналістів схожий на глину в вашій руці: білий аркуш, на якому потрібно писати, і тому найкраще підходять для того, щоб передати вашу точку зору або розповісти про ваш продукт. Всі головні редактори колись були оперилися пташенятами, і багато хто з їх кращих контактів - ті, які допомогли їм на початку.

вигодовує Оперившись Пташенят, допомагайте їм, і, є надія, вони не забудуть вас пізніше.

> зіпсовані, Отсевкі. Раніше їх було безліч, але зараз вони рідкість.

Ви ще можете знайти декілька найманих писак, які хороші тільки перші дві години кожного ранку та марні в інший час після полудня, після довгого ленчу з випивкою.

> Бережіться! Хоча вони рідко зустрічаються, але часто можуть виявитися кращими журналістами в окрузі і обдумати кращий варіант за ці самі дві години, з чим звичайний журналіст може не впоратися і зацелий день.

Часто у них чудова пам'ять, тому що - то побіжно згадана вони можуть вихопити з розмови і процитувати пізніше. Не треба недооцінювати цей тип: вони отруйні, важкі, не заслуговують довіри; у них жахливі забобони і багаторічний досвід. Звертайтеся з ними обережно.

> Політикани. У всіх журналістів є політична програма, є вона і у їхніх читачів. Будь-який журналіст прагне захистити інтереси свого цільового читача, і якщо це не так явно в універсальному виданні, то цілком очевидно у високоякісних галузевих публікаціях.

> Фахівці. Це зазвичай журналісти, які довгий час працювали на конкретній ділянці, наприклад в індустрії моди або розваг, міжнародного туризму чи бізнесу, і знають всі, що їм слід знати про товари, споживачів і учасників процесів. Ви трохи можете сказати цим журналістам - вони, ймовірно, знають більше за вас. Часто з ними найлегше працювати, тому що вони високі професіонали, за умови, що ви не намагаєтеся провести їх. Вони зрозуміють прихований сенс і вигоди вашого товару і, швидше за все, поставлять гострі питання по суті справи. Ставтеся до них з повагою.

> Бувалі професіонали. Можуть бути найнебезпечнішими журналістами з усіх, тому в них є досвід і впевненість для того, щоб зруйнувати ваші зусилля, затвердження і точку зору кращими і самими точними аргументами. Ці проникливі, винахідливі інтерв'юери, володіють таким величезним досвідом щодо предмету обговорення, що їм вкрай складно пустити пил в очі або переконати в тому, що є сюжет, коли його немає.

Поставтеся до них з повагою і запитайте їх думку про ваш товар, послугу або плані маркетингу. Вони можуть знати набагато більше про ваших конкурентів, ніж хто б то не був, тому розглядайте їх як унікальне джерело інформації.
Усі журналісти хочуть добитися схвалення своїх читачів. Вони хочуть, щобчитачі любили їх роботу і шукали їх ім'я в заголовку. Врешті-решт, вонихочуть, щоб читач купував видання, тому що в ньому друкуються їхматеріали. Тільки далеко не всі отримують цей статус.
Різні відгалуження мас-медіа

Швидкість, жвавість і здатність мас-медіа швидко реагувати можутьстворити або зруйнувати ваш успіх незалежно від типу журналіста,який ви намітили для себе.
Мас-медіа - сфера на трьох опорах:

> Друк.

> Радіо.

> ТВ.

> Інтернет.
Усі задіють журналістів, і журналісти, по суті, однаковінезалежно від області, в якій працюють.
Усі журналісти цинічні і працюють від імені своїх читачів, глядачів таслухачів незалежно від того, чи працюють у друкованих, телевізійних, радіо-чи інтернет-виданнях та програмах.

Таблиця 1. Особливості різних засобів масової інформації

Різниця між штатними та позаштатними журналістами
Чому важливо знати, чим відрізняються штатні журналісти від позаштатних?

> Тому що у них різні вимоги і турботи. Якщо ви хочете домогтися успіху паблісіті в редакційних матеріалах, вам потрібно передавати сюжети і тим і іншим.

> Вам треба знати, яка інформація їм потрібна і що вони хочуть отримати.

> Вам треба знати, чому вони хочуть її отримати.

> Ви зможете представити її у той спосіб, який вони вважають за краще.
Більшість видань використовують поєднання штатних і позаштатних співробітників.

Штатні журналісти

> Штатні журналісти працюють на один видавничий будинок або одне видання.

> Штатний автор найчастіше приходить до видавництва відразу ж після закінчення коледжу, університету або вищої школи журналістики. < p> Неможливо за один день стати вільним журналістом і відразу ж заробити прийнятні гроші на життя, тому більшість новачків починають як штатні журналісти.

> Штатні автори, швидше за все, підуть через дев'ять місяців або рік роботи через низьку оплату. Сподівайтеся, щоб їх заохочували в цьому або перевели в інше, споріднене видання, щоб ви не втратили контакт з ними і гроші, витрачені на їх розвиток.

> Старші штатні журналісти, наприклад редактори та їх заступники, редактори новин і статей, звичайно більш досвідчені, ніж основний штат авторів. Це, як правило, люди, які віддають перевагу розмірене «надійний» життя працівника по найму власної справи.

> Штатним співробітникам платять зарплату. Хоча вони повинні підготувати певну кількість статей для кожного випуску, їхній дохід не залежить від того, скільки слів вони написали.

> У них є вихідні, їм виплачується допомога через хворобу. «Штатні журналісти більш охоче відвідують прес-конференції, організовують ленч з клієнтами, РЯ-контакти, і їх не лякають відрядження.
Якщо ви спілкуєтеся зі штатним журналістом, вам необхідно добре знати йоговидання і цільову аудиторію. Якщо ні, дізнайтеся, прочитавши це видання, - алеви не повинні його розпитувати.

Позаштатні журналісти

> Вільні журналісти працюють для кількох видань. Це означає, що вони мають ефект масштабу, що проявляється в більш низьких витратах. Багато позаштатні журналісти одночасно працюють на півдюжини видань, від 30 до 40 найменувань на рік. Будь-які заходи з просування товару, призначені для позаштатних журналістів, будуть висвітлені в більшій кількості видань, ніж здійснені за допомогою штатного кореспондента.

> Позаштатні журналісти частіше бувають «професійними» кар'єристами.

Вони зазвичай поступово створюють базу з постійних видань, на які працюють, і часто грають активну роль, підказуючи теми новин і сюжетів замовляють редакторам.

> Позаштатні журналісти залежать від контактів так само, як ви від замовлення йому й від опублікованих статей.

> Дохід вільного журналіста прямо пов'язаний з об'ємом опублікованих статей.

> Для позаштатних журналістів час - гроші, тому що вони працюють на себе.

> Позаштатні журналісти неохоче здійснюють ділові поїздки або йдуть на тривалі ленч. Результатом будь-якої поїздки або зустрічі має бути кілька статей.

> Вільні журналісти - одноосібні торговці, іноді - компанії з обмеженою відповідальністю. Вони схожі на всіх керівників маленьких фірм: час - гроші, мета - ефект масштабу, один великий безнадійний борг або несправний платник може їх буквально розчавити.
Якщо ви працюєте з вільним журналістом, запитаєте, для якого видання призначений цей твір. Потім проведіть своє власне розслідування, щоб визначити, хто цільової читач. Журналісти зазвичай охоче називають видавництва або замовив матеріал редактора. Якщо вам незнайоме видання, зайдіть до видавництва і попросіть комплект номерів у відділі продажів.
Якщо ви розмовляєте з вільним журналістом, - ви одночасно ведетепотенційний розмову з безліччю видань. Штатний автор може працюватиу виданні, яке не входить до їх числа, але в дійсності вільніжурналісти можуть зробити ваше ім'я відомим у більш широкій групі ринків.

Різниця між новинами і статтями

Оцініть різницю між новинами і статтями, щоб надати свійсюжет з урахуванням стильового формату і розкладу, в яких працюють авториновин і статей.
Новини не завжди бувають про товари, новини, в кінцевому рахунку завжди пролюдях.
Товари важливі тільки тому, що вони залучають людей і впливають наних. Якщо ви прагнете просувати свій продукт або послугу, підкреслітьлюдський аспект і вигоди для клієнта.

Новини:

> Мають більш гостру позицію, ніж статті.

> Новий кут зору.

> Розповідають про зрозумілі і вражаючих вигоди.

> розповідають про людей зі спірними поглядами і думками.

> Часто у них шокує чи дивує заголовок і хвилююче зміст. Заголовки новин, як правило, складаються з ефектних дієслів і вражаючих, запам'ятовуються коротких пропозицій ( «Товар X змітає цінові бар'єри», «Жінка втратила б ниркових каменів за 3 тижні потрясінь» і т. д.). Погляньте на першу смугу будь-якої газети.

Ви побачите цей тип заголовків, вони вказують на наступний вигляд сюжету

- повний драматичних подій і суперечностей, короткий, гострий і енергійний.
Чого ніхто не хоче публікувати в новинах, так це рекламу.

Статті:

> Більше аналітичність і змістовними, але їм потрібен елемент конфлікту, щоб зацікавити читача.

> Виражають «позицію», визначають кут зору або роблять припущення, на підставі яких вивчають питання.

> Заголовки, як правило, більш асоціативні, забавні і не такі гострі, часто засновані на грі слів.
Журналісти новин:

> Як правило, у них більш динамічний підхід і швидка реакція.

> Працюють з матеріалом, швидко мінливих і з великими колізіями.

> Їм можуть знадобитися деякі подробиці минулого, але вони рідко аналізують або коментують.

> Воліють енергійні, але прийнятні гостроти і рідко використовують довгі цитати.

> Працюють в умовах коротких термінів здачі матеріалу. »Відмовляються від подання очевидних і незрозумілих товарів, які видаються за новинки.
Автори передових статей:

> Часто аналізують чи коментують щось з новин.

> Прагнуть інформувати, відкрити або доповнити дискусію.

> Часто пропонують особисту точку зору або протилежну думку.

> У них трохи більш тривалі терміни здачі матеріалу, ніж в авторів новин.

Автори статей:

> Більше аналітичності.

> Потребують елементі свіжої новини.

> Звертаються з сюжетом більш обдумано, розробляють його в стилі роздуми.

> Використовують довші цитати.

> Використовують більше описів і фонових коментарів.

> У них теж стислі терміни здачі матеріалу, але менш енергійна манера викладу.

> Тема матеріалу не дуже залежить від часу.

> Часто проходить декілька тижнів між замовленням матеріалу і його здачею.

Якщо пройшов термін здачі матеріалу, не тра?? ьте час журналіста.

Хто і що робить у мас-медіа

Погляньте на відомості про журнал на першій сторінці. Бачите всі ці посади? Хто і що робить?

Немає стандартного визначення обов'язків кожної посади. Завдання та обов'язки кожної посади змінюються в залежності від видавництва, мовної компанії чи каналу, від окремого видання, радіо чи телевізійної програми. Немає твердих і закріплених правил того, хто і що робить.

Нижче наведені загальноприйняті опису обов'язки кожної посади, але на практиці вони можуть докорінно відрізнятися в залежності від видань і програм, а також в рамках різних видавництв і виробничих компаній.
Видавець газети чи журналу:

> Зазвичай має освіту в області комерції.

> Несе загальну відповідальність за забезпечення прибутковості видання.

> Визначає загальний обсяг кожного випуску (пагінацію) і частку рекламних і редакційних матеріалів-(Занадто багато редакційних статей та публікацій не принесуть багато грошей; буде багато реклами - і читачі втратять інтерес.) "пропонує видання і керує його маркетингом.

Режисер відповідає за окремі мовні програми, його можна порівняти з редактором журналу чи газети.
Продюсер - еквівалент видавця в мовних ЗМІ.

Головний редактор (друк):

Здійснює повсякденне керівництво і несе спільну відповідальність за зміст видання.

Несе юридичну відповідальність за зміст видання.

> Визначає зміст.

> Часто занадто багато керує, щоб багато писати.

> Може виділити час тільки для того, щоб написати «Передмова редактора».

> Може витрачати час, що залишився на зустрічі, роботу зі штатом, планування випуску та ін
Редактор (мовлення) відповідає за монтаж і спільне зведення програм.
Заступник редактора (друк) - еквівалент редактора мовлення:

> Скорочує і формує текст так, щоб він відповідав обсягом видання.

> Забезпечує відповідність тексту стилю видавництва.

> Має право повністю переписати матеріал.

> Може випадково вирізати щось, що ви вважаєте вкрай важливим.

> Відповідає за написи під ілюстраціями і заголовки.

> Відповідає за те, щоб зміст не суперечило законам.

Виробничий редактор в друкованих ЗМІ зазвичай: < p>> Забезпечує, щоб всі сторінки були заповнені до терміну здачі розділу.

> Відповідає за зв'язок з відділом продажів.

> Перевіряє, щоб матеріал надходив до набору та друкарню за графіком.
Художній редактор:

> Відповідає за художнє оформлення, ілюстрації та фірмовий стиль видання.

> Замовляє і знаходить фотографії та образотворчий матеріал.

> Розміщує текст на сторінці.
Дослідники відіграють важливу роль у мовних засобах масовоїінформації. Вони:

> Знаходять журналістам потрібних людей для інтерв'ю.

> Допомагають журналістові, виявляючи інформацію, досліджуючи відповідні ситуації і т. д.

> схильні давати нездійсненні обіцянки.

> Люди, які зустрічають запрошених до розмови з журналістом. <