Методологія та методи прийняття рішення

Ефективність управління залежить від комплексного застосування багатьох чинниківі не в останню чергу від процедури прийнятих рішень і їхпрактичного втілення в життя. Але для того, щоб управлінське рішеннябуло дієвим і ефективним, необхідно дотримуватися певнихметодологічні основи.

Процес і процедура прийняття рішень

Для того щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинендобре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але й доситькваліфіковано при цьому застосовувати на практиці:
. методологію управлінського рішення;
. методи розробки управлінських рішень;
. організацію розробки управлінського рішення;
. оцінку якості управлінських рішень.

Спробуємо коротко розглянути інструментарій і понятійний апаратменеджера.

Методологія управлінського рішення являє собою логічнуорганізацію діяльності по розробці управлінського рішення, що включаєформулювання мети управління, вибір методів розробки рішень, критеріївоцінки варіантів, складання логічних схем виконання операцій.

Методи розробки управлінських рішень містять у собі способи іприйоми виконання операцій, необхідних у розробці управлінськихрішень. До них відносяться способи аналізу, обробки інформації, виборуваріантів дій і пр.

Організація розробки управлінського рішення припускаєупорядкування діяльності окремих підрозділів і окремих працівників упроцесі розробки рішення. Організація здійснюється за допомогоюрегламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій,відповідальності.

Технологія розробки управлінського рішення - варіантпослідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріямираціональності їхнього здійснення, використання спеціальної техніки,кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання роботи.

Якість управлінського рішення - сукупність властивостей, якимиволодіє управлінське рішення, що відповідають в тій чи іншій міріпотребам успішного вирішення проблеми. Наприклад, своєчасність,адресність, конкретність.

Об'єкт ухвалення управлінського рішення - багатогранна діяльністьпідприємства незалежно від його форми власності. Зокрема, об'єктомухвалення рішення є наступні види діяльності:
. технічний розвиток;
. організація основного і допоміжного виробництва;
. маркетингова діяльність;
. економічний і фінансовий розвиток;
. організація заробітної плати і преміювання;
. соціальний розвиток;
. управління;
. бухгалтерська діяльність;
. кадрове забезпечення;
. інші види діяльності.

Рішення - результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив іявляє собою керівництво до дії на основі розробленого проектуабо плану роботи.

Правильність і ефективність прийнятого рішення багато в чому визначаєтьсяякістю економічної, організаційної, соціальної та інших видівінформації. Умовно усі види інформації, які використовуються при прийняттірішення, можна підрозділити:

. на вхідну й вихідну;
. оброблювану і необроблюваних;
. текстову і графічну;
. постійну і змінну;
. нормативну, аналітичну, статистичну;
. первинну і вторинну;
. директивну, розподільну, звітну.

Цінність одержуваної інформації залежить від точності завдання, тому щоправильно поставлена задача визначає необхідність конкретноїінформації для ухвалення рішення.

Прийняття рішень притаманне будь-якого виду діяльності, і від нього можезалежати результативність роботи однієї людини, групи людей або всьогонароду певної держави. З економічної й управлінської точокзору ухвалення рішення варто розглядати як фактор підвищенняефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, вкожному конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером рішення.

Усі прийняті в будь-якій сфері діяльності рішення можна умовнокласифікувати і підрозділити на рішення: по стратегії підприємства;прибутку; продажу; питань, що надають вплив на утворення прибутку.

Виконуючи свої функціональні обов'язки, кожен менеджер вибираєнайбільш оптимальні рішення, що сприяють втіленню в життяпоставленого завдання.

Ухвалення рішення, як правило, сполучено з вибором напрямку дії,і якщо рішення приймається легко, без спеціального пророблення альтернатив,то гарне рішення прийняти важко. Гарне рішення накладає на менеджеравелику соціальне навантаження і залежить від психологічної підготовленостіменеджера, його досвіду, особистісних якостей.
Ухваленню рішення передують кілька етапів:
. виникнення проблем, по яких необхідно прийняти рішення;
. вибір критеріїв, по яких буде прийняте рішення;
. розробка і формулювання альтернатив;
. вибір оптимальної альтернативи з їхніх множин;
. твердження (прийняття) рішення;
. організація робіт з реалізації рішення - зворотний зв'язок

Критерії для оцінки можливостей організаційної структури управління

1. Визначення ступеня здатності застосовуваної організаційної структури управління забезпечити одержання норми прибутку.
2. Ступінь здатності існуючої структури управління створювати умови для підвищення норми прибутку за рахунок заходів НТП.
3. Ступінь здатності швидко реагувати на зміну попиту і відповідно до цього здійснювати дії.
4. Ступінь здатності організаційної структури управління забезпечити ріст продуктивності праці за рахунок по детальної спеціалізації суспільної праці і виробництва.
5. Ступінь ефективності системи виробничого контролю при даній організаційній структурі управління.

Об'єктом для виникнення проблем можуть служити підсумкові показникидіяльності підприємства (організації). Зокрема, в результатідіяльності підприємства стали різко погіршуватися показники кінцевихрезультатів роботи (підвищення собівартості продукції, зниження роступродуктивності праці і його якості, прибутку і рентабельності); а такожвиникли конфліктні ситуації, висока плинність кадрів.
Стосовно до управління всі рішення можна класифікувати як:
. загальні;
. організаційні;
. запрограмовані;
. Незапрограмовані;
. раціональні;
. нераціональні;
. імовірнісні;
. рішення в умовах невизначеності;
. інтуїтивні;
. на основі компромісу;
. альтернативні.

З усієї класифікації спробуємо розглянути лише деякі рішення.
Відомо, що ухвалення рішення завжди сполучено з певною моральноювідповідальністю, залежності від рівня, на якому приймається рішення.
Чим вище рівень управління, тим вище моральна відповідальність за прийнятерішення.

Управлінське рішення встановлює перехід від того, що є, до того,що має бути зроблено за певний період. У процесі підготовкирішення виявляються проблеми, уточнюються цілі, ведеться варіантна опрацюваннярішень, вибір кращого варіанта і завершується його затвердження.

Управлінські рішення можуть бути: одноособові, колегіальні,колективні, стратегічні (перспективні), тактичні (найближчі),оперативні.

Організаційні рішення приймаються на всіх рівнях управління і єоднією з функцій роботи менеджера, вони спрямовані на досягненняпоставленої мети або завдання. Вони можуть бути запрограмованими інезапрограмованих.

Запрограмоване рішення - це результат реалізації певноїпослідовності етапів чи дій і приймається на основіобмеженої кількості альтернатив.

Щоб знайти правильні шляхи вирішення проблеми, менеджер не повиненпрагнути до негайного її вирішення, так це практично і неможливо, аповинен вжити відповідних заходів по вивченню причин виникненняпроблеми на основі наявної внутрішньої і зовнішньої інформації.