Науково-методична служба в системі управління бібліотекою

Менеджмент

МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Кафедра бібліотекознавства

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА СЛУЖБА

в системі управління БІБЛІОТЕКОЮ

(на матеріалі ЦНСХБ)

дипломна робота за фахом

052700 "Бібліотекознавство та бібліографія"

Москва 2000

Резюме

Управління бібліотекою вимагає реалізації системного підходу доуправлінської діяльності, а саме: постановки перспективних цілей,висунення поточних завдань, розробки та здійснення необхіднихорганізаційно-економічних заходів.

Основою даного диплома є дослідження ролі науково-методичноїслужби у системі управління бібліотекою.

Ця область включає в себе наступні етапи:

1. Управлінські функції науково-методичної служби по відношенню до мережі бібліотек та бібліотеці, в структурі якої ця служба перебуває. Визначення ролі науково-методичної служби в сучасному бібліотечному процесі.

2. Сутність методичної роботи; напрямки діяльності, які традиційно відносять до методичної. Термінологічний аналіз понять «науково-методична робота», «методичне керівництво»,

«методична допомога».

3. Функціональний аналіз методичної діяльності: організаційна, педагогічна, інформаційна, дослідницька функції.

Методична діяльність як форма управління бібліотечним процесом. Перехід від методичного керівництва до методичної допомоги.

4. Пошук структурних перетворень. Інноваційні види діяльності науково-методичного відділу: консультативно-методична допомога, менеджмент, маркетинг, соціологічні підходи, паблік рилейшнз.

Новий вигляд науково-методичної служби.

5. Вимоги до професіоналізації науково-методичної служби.

Експертна допомогу методиста. Підготовка кадрів науково-методичної служби.

6. Перспективи зростання та підвищення якості науково-методичної служби.

Роль автоматизації інформаційно-бібліотечних процесів та засобів телекомунікацій.

Зміст

Введення 4

Глава I. Реалізація системи методичного керівництва у вітчизняномубібліотечну справу 8

1. Координація методичної роботи 9

2. Форми методичної допомоги 11

3. Впровадження передового бібліотечного досвіду 13

4. Аналіз роботи бібліотек (мережі бібліотек) 14

5. Організація методичної роботи 16

6. Наповнення і оформлення методичного відділу 19

Глава II. Розвиток науково - методичної служби бібліотек на сучасномуетапі 21

1. Термінологічна осмислення методичного керівництва 21

2. Функції науково-методичної служби бібліотеки 26

3. Методологічні та правові основи науково-методичної діяльності вумовах бібліотеки 29

4. Трансформація ролі науково-методичної служби в сучасномубібліотечному процесі 31

Глава III. Діяльність науково-методичної служби Центральної науковоїсільськогосподарської бібліотеки 34

1. Науково-організаційні аспекти роботи 34

2. Перспективні форми методичної допомоги 38

2.1. Дистанційне консультування 39

2.2 Підвищення професійної кваліфікації кадрів 42

2.3 Підготовка науково-практичних посібників 49

Висновок 53

Список літератури: 55

Додаток 1. Статут ЦНСХБ Россельхозакадеміі

Додаток 2. Типові посадові інструкції

науково-організаційного відділу (НУО)

Додаток 3. Звіт НУО за 1999 р.

Додаток 4. План роботи НУО на 2000 р.

Введення

Актуальність курсової роботи визначається необхідністюперегляду ставлення до діяльності науково-методичної служби (НМС) всистемі управління бібліотекою в зв'язку з новими соціально-економічнимиумовами, при яких значно зросла роль НМС, що виконує своюголовну функцію кваліфікованої методичної допомоги користувачамбібліотеки. Розглядається роль і місце методичного підрозділу ворганізації роботи великої наукової бібліотеки. Аналізується інноваційнапрактика ЦНСХБ Россельхозакадеміі, її документальна і концептуальна база.

Скорочення і переорієнтація методичних відділів бібліотек не означаєприпинення методичної діяльності. Відповідно до ст.20 Федеральногозакону «Про бібліотечну справу» (1994) надання методичної допомогибібліотекам є однією з статусних характеристик центральноїбібліотеки. Насправді межі науково-методичної (науково -організаційної) роботи розширилися, з'явилися нові напрямки та служби.
Методисти від командного стилю перейшли до стилю рад: науково-методичнихконсультацій, рекомендацій, технологічних розробок.

Методичні відділи, використовуючи зарубіжний досвід, почали перебудовуватисвою роботу відповідно до нової концепції управління - маркетингом.
Одні вітчизняні бібліотекознавців (Б. Н. Бачалдін, Л. М. Інькова та ін) [№ 10]нарікають на те, що в такому випадку в кожному науково-методичному відділібудуть потрібні методисти, які володіють питаннями маркетингу, менеджменту, паблікрілейшнз, здатні впроваджувати ці напрямки у відповідних бібліотекахі навчати ім. На наше переконання жоден керівник від таких методистівне відмовився б, тим більше, що колишній бібліотечний вуз, а нині Московськийдержавний університет культури і мистецтв здатний підготувати такихфахівців. До речі, завідувачі науково-організаційними відділу невідмовилися б і від економістів, соціологів, психологів, юристів, які знають дотого ж особливості бібліотечної роботи.

Інші колеги (С. А. Басов, І. М. Суслова) [№ 7, № 49] визначаютьнапрямок розвитку методичної роботи як процесу управліннянововведеннями і підводять до висновку про необхідність формування незалежнихавтономних методичних центрів, у складі яких повинна функціонуватигрупа бібліотечного маркетингу. Причому управлінське консультуванняпропонується здійснювати на платній основі.

Треті вчені (Ю. Б. Авраева, Ю. Н. Столяров) [№ 1, № 44] ратують заметодиста - «майстра на всі руки», універсальність знань, навичок іобов'язків якого - одна з визначальних особливостей професії.

Зміна спрямованості методичної роботи в країні об'єктивнообумовлено новим державним устроєм. Добре це чи погано, але взв'язку з процесами децентралізації, дезінтеграції, політичної іфінансової нестабільності, науково-методична робота все більшеперетворюється в різновид консультаційної діяльності. Саме цяформа методичної допомоги підтвердила свою життєздатність і гнучкість.
Завдання методистів залишаються колишніми, можливості - іншими.

У вивченні теми дипломного дослідження, що відображає різні аспекти
НМС, можна виділити наступні напрямки:

1. Реалізація системи методичного керівництва у вітчизняному бібліотечну справу.

2. Розвиток науково-методичної служби бібліотек на сучасному етапі.

3. Діяльність науково-методичної служби Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Россельхозакадеміі (ЦНСХБ).

Наукова завдання дипломної роботи полягає в тому, щоб, дослідившипроцес НМС, оцінити сучасний стан НМС у вітчизняних бібліотекахі показати як ця служба функціонує в ЦНСХБ.

Зазначена завдання інтерпретувалися в наступних питаннях:

1. Виявлення передумов виникнення НМС.

2. Вивчення становлення і характеристика сучасного стану і проблем НМС.

3. Уточнення термінології та визначення НМС.

Методологічну основу дослідження склали ідеї провіднихвітчизняних бібліотекознавців, а також фахівців ЦНСХБ, з проблемнауково-методичної роботи.

Цим питанням присвячені роботи Бачалдіна Б.Н., Гріханова Ю.А., Клюєва
В.К., Кормішіной Г.М., Столярова Ю.М., Суворової В.М., Суслової І.М.,
Фенелонова Е.А., Фірсова В.В. та інші.

джерельної базою дослідження стало Державне науковеустанова Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки
Россельхозакадеміі. У ході дослідження використані нормативні документи
ЦНСХБ і НУО, фонд методичного кабінету, досвід роботи в науково -організаційному відділі у якості завідувача сектром маркетинговихдосліджень ЦНСХБ Россельхозакадеміі.

Глава I. Реалізація системи методичного керівництва у вітчизняному бібліотечну справу

Єдина система методичного керівництва - одне з найважливішихдосягнень бібліотечного будівництва в нашій країні, складова частинадержавного управління бібліотечною справою. Заснована наміжвідомчої координації та взаємодії органів управління табібліотек - методичних центрів і покликана сприяти поліпшеннюінформаційної та культурно-освітньої діяльності бібліотек,забезпечуючи вдосконалення бібліотечно-бібліографічного обслуговуваннянаселення країни, підвищення ефективності використання документних фондів.

Методичне керівництво здійснювалося відповідно до рішеньз'їздів КПРС, постанов ЦК КПРС і Радянського уряду зідеологічних питань, розвитку науки, культури, народного господарства,рішень Державної міжвідомчої бібліотечної комісії при
Міністерстві культури СРСР, вказівок міністерств, відомств і центральнихорганів громадських організацій на основі "Положення про бібліотечну справу в
СРСР "(1985).

Система методичного керівництва охоплювала всю мережу бібліотек країниі сприяла використання в їх роботі науково обгрунтованих прийомів іметодів.

Практична реалізація системи методичного керівництвазабезпечувалася створенням і впровадженням регламентуючих документів істандартів, методичних рекомендацій, наданням практичної допомоги привідвідування бібліотек, участю у системі підвищення кваліфікації, перевіркоюстану справ і контролем за виконанням рішень.

Науково-методична робота здійснювалася в масштабах країни, галузі,регіону. Система методичного керівництва складалася з галузевих івідомчих підсистем.

Загальне методичне керівництво бібліотеками країни, незалежно відпідпорядкованості, здійснювало Міністерство культури СРСР, головним всесоюзнимметодичним центром для всіх бібліотек - ГБЛ.

1. Координація методичної роботи

Координація методичної роботи - узгодженість дій бібліотек --методичних центрів (БМЦ) у забезпеченні методичного керівництвабібліотеками. Мета координації - підвищення ефективності впливу БМЦ набібліотеки на основі їх територіально-галузевого взаємодії.
Координація передбачала розмежування або об'єднання обов'язківбібліотек - методичних центрів у наданні методичної допомогибібліотекам, усувала дублювання та паралелізм в роботі, доцільнорозподіляла сили, визначаючи головні напрямки методичної роботи вкраїні, регіоні, галузі.

Координація здійснювалася в усіх напрямках методичної роботи:підготовка методичних видань, організація заходів з підвищеннякваліфікації бібліотечних працівників, проведення спільних активів,нарад, семінарів, науково-практичних конференцій бібліотечнихпрацівників, відвідувань бібліотек, взаємне використання передовогобібліотечного досвіду та ін

В основі координації - узгодження планів методичної роботи,розробка координаційних планів і договорів про співпрацю.

У планах відбивалися найважливіші заходи бібліотек (спільні йокремо проводяться). Це дозволяло бібліотекам взаємно використовувативидання, організовувати спільні виїзди і брати участь у заходах зпідвищення кваліфікації, виходячи з потреб своїх мереж.

Для координації методичної діяльності при Бібліотечному радістворювалася підкомісія з методичної роботи. До її складу входилипредставники всесоюзних бібліотек - методичних центрів, провідніфахівці в області методичної роботи, викладачі вузів. Підкомісіярозглядала найважливіші проблеми методичного керівництва бібліотекамикраїни, визначала номенклатуру та статус загальнодержавних документів,регламентують методичну діяльність бібліотек, заслуховує звітивідомств за різними напрямками методичної роботи. Робочий органкомісії - науково-методичний відділ (НМО) ГБЛ.

впорядкування взаємодії бібліотек у методичній роботісприяли міжвідомчі документи: положення про оглядах бібліотек,державні стандарти, які узгодили з усіма зацікавленимиорганами управління або затверджувалися ними, та інші нормативні документи.

2. Форми методичної допомоги

Реалізація основних напрямів методичної роботи здійснюваласяза допомогою різних форм і методів.

Найбільш поширені форми методичної допомоги: методичнийінструктаж (консультації, зауваження та відгуки, виклики працівників бібліотек уметодичний центр та ін), відвідування бібліотек, методичні видання.

Методичний інструктаж - форма методичної допомоги бібліотекам,яка конкретизує методичну допомогу, враховуючи особливостіпевної бібліотеки.

Методичний інструктаж здійснювався під час відвідування методистомбібліотек, шляхом проведення консультацій в бібліотеках - методичнихцентрах, на нарадах, конференціях, під час семінарів та практикумів.

Консультації бувають індивідуальні та групові. Ті та інші можуть бутиусними і письмовими. Індивідуальні консультації проводилися у випадку,якщо виникав одиничний питання.

Групові консультації, як усні, так і письмові, як правилопроводилися за заздалегідь наміченим планом, за темами, цікавили всіхбібліотекарів регіону або окремі їх групи. Групові консультаціїзвичайно приурочувалися до проведення нарад, семінарів, науково -практичних конференцій, але могли організовуватися самостійно. Вонипроводилися також у тих випадках, коли необхідно терміново дати бібліотекарямроз'яснення з того чи іншого питання (запровадження ББК, введення новихправил, складання бібліографічного опису і т.д.).

Зауваження та відгуки в письмовій або обліковій формі давалися методистамина методичні матеріали (плани, звіти, протоколи читацькихконференцій і літературних вечорів та ін), що надходять від бібліотекрегіону.

Перш ніж дати зауваження на план або звіт (про роботу за певнийперіод часу, по темі або про проведений захід), методистунеобхідно було проаналізувати матеріали, визначити, чи відповідаютьвони завдань, що стоять перед бібліотекою в даний період, відзначитипозитивне, нове в роботі, вирішити, що можна використовувати дляпропаганди серед інших бібліотек, звернути увагу на недоліки іпідготувати пропозиції з метою їх усунення.

Відвідування бібліотек (виїзди у відрядження) - один із самихефективних форм методичної допомоги. Вони можуть бути фронтальними ітематичними. Відвідували бібліотеки з різною метою: перевірка їх роботи,вивчення діяльності (бібліотеки в цілому або окремих її напрямів),надання методичної допомоги з певного питання та ін Об'єктивідвідування: підрозділи бібліотеки, в цілому бібліотека, бібліотеки даногорегіону.

Методичні видання (методичні вказівки, методичнірекомендації, методичні та методико-бібліографічні посібники) єоднією з форм впливу бібліотек-методичних центрів на бібліотекирегіонів. Методичні видання випускалися у вигляді листівок, плакатів,буклетів, брошур, книг.

У методичних виданнях регламентувалися порядок реалізації основнихнапрямків діяльності бібліотек та виконання окремих функційбібліотек, їх підрозділів, а також працівників; визначалися змістпроцесів і порядок виконання технологічних операцій; розкривалосязміст роботи бібліотек у певний період, у зв'язку з найважливішимиполітичними подіями; конкретизувалися методи, способи, прийомираціонального здійснення, рішень і вказівок вищестоящих організацій,визначалися порядок впровадження стандартів і рекомендацій; пропонувалисянайбільш ефективні форми і методи пропаганди книги та керівництва читанням,організація і технологія бібліотечної роботи з урахуванням передовогобібліотечного досвіду.

3. Запровадженоня передового бібліотечного досвіду

Робота з впровадження передового бібліотечного досвіду здійснювалася взгідно з "Порядком виявлення та впровадження передового досвіду роботи всистемі бібліотек Міністерства культури СРСР "(1984).

Впровадження передового досвіду в практику роботи бібліотек - комплекснийпроцес. Включає підготовку проекту рішення (накази) органом управліннябібліотечною справою про впровадження конкретного передового досвіду, пропагандудосвіду, навчання бібліотекарів цього досвіду, методичну допомогу бібліотекампо впровадженню досвіду, контроль за впровадженням, узагальнення підсумків роботи завпровадження досвіду.

Після закінчення роботи в органи управління бібліотечною справоюпредставлялася інформація про підсумки впровадження відповідно довстановленим порядком у кожному відомстві (організації).

4. Аналіз роботи бібліотек (мережі бібліотек)

Одна з форм методичної діяльності. Мета аналізу - показатиголовне, нове, передове у роботі бібліотек, що має пропагуватисяі впроваджуватися; розкрити причини недоліків, вказати шляхи їх ліквідації.

Аналіз діяльності однієї бібліотеки проводився на основі плану їїроботи, статистичного і текстового звіту, щоденників роботи, читацькихформулярів, протоколів масових заходів, матеріалів перевірок та ін

Головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки було виконаннязавдань, що стоять перед бібліотекою як ідеологічних, культурно -освітнім та інформаційним закладом.

Кількісний аналіз - це аналіз статистичних даних,характеризують багатогранну діяльність бібліотеки. Проводився аналізпоказників плану і його виконання, аналіз динаміки і структури показників
(за кілька років, порівняльний аналіз окремих даних).

Якісний аналіз. Завдання його - проаналізувати зміст роботибібліотеки та його специфіку. Чи звертали увагу на диференційованеобслуговування читачів, виділення читацьких груп, чи ведеться робота зними, яка допомога в загальноосвітньому та професійному читанні,самоосвіті, рівень індивідуальної роботи з читачами, інформаційно
- Бібліографічного обслуговування, утримання масової роботи.

Форми аналітичної діяльності:

. висновки на плани та звіти як окремої бібліотеки, так і бібліотек всього регіону;

. огляди діяльності бібліотек регіону (за типами бібліотек, за певний період, що висвітлює окремі напрямки роботи бібліотек);

. річні статистичні зведення про діяльність бібліотек регіону на основі річних статистичних звітів.

Результат аналітичної діяльності оформлявся письмово абодоводився до бібліотек усно (на нарадах, семінарах, груповихконсультаціях).

Висновки на плани та звіти складалися в БМЦ для визначеннявідповідності завдань, які перераховані в плані, завдання, що стоїть передбібліотечною справою в цілому.

У висновку виявляли динаміку розвитку бібліотеки, встановлювали,Чи підвищується рівень її роботи, поліпшуються чи показники в порівнянні зминулим періодом. Встановлювалася ступінь обгрунтованості показників, їхреальність і доцільність. Аналізувати, як планується іпроводиться масова робота, оцінювалася актуальність тематики, різноманітністьформ, пропаганда літератури.

Огляди діяльності бібліотек регіону складалися з метою датихарактеристику, аналіз стану справ у цих бібліотеках, показати, яквиконані основні завдання, підвести підсумки за певний період, виявитинаявні досягнення, розкрити причини недоліків, намітити конкретні заходидля їх усунення.

В оглядах відбивалися найбільш виправдали себе форми і методи роботи,наводилися не окремі, а найбільш типові факти, відзначалися досягненняі недоліки роботи тих чи інших бібліотек, показувалося, які з них йдутьпопереду, які і чому відстають.

5. Організація методичної роботи

Керівництво методичною роботою. Методичну роботу забезпечували всіпідрозділи БМЦ, до участі в ній залучалися найбільш кваліфікованіпрацівники всіх підрозділів, що мають досвід бібліотечної та методичноїроботи.

Загальне керівництво методичної роботи здійснював директор
(завідувач) БМЦ. Він розподіляв обов'язки між співробітниками всіхпідрозділів БМЦ відповідно до їх кваліфікації і можливостями,забезпечував взаємодію даної БМЦ з ін БМЦ регіону.

Організатором методичної роботи в БМЦ був методичний відділ
(сектор).

Методичний відділ за погодженням з директором (завідувачем) БМЦвизначав основні напрямки методичної роботи, складав зведеніперспективні плани методичної роботи.

Розподілу обов'язків між методистами у методичному відділізалежали від кількості працівників і здійснювалося з урахуванням індивідуальнихособливостей і професійної підготовки кожного методиста. На працівниківінших відділів покладалися цілком або частково обов'язки з наданняметодичної допомоги бібліотекам регіону за профілем їх роботи.

Планування методичної роботи було складовою частиною загальногоплану бібліотеки. Складається на основі аналізу виконання планівпопереднього року, пропозицій, даних вищестоящими БМЦ, органами управліннябібліотечною справою регіону, пропозицій інших підрозділів бібліотеки.

Структура плану визначалася напрямками методичної роботи івключало:
. завдання методичної роботи на ... рік;
. взаємодія бібліотек різних відомств і організацій;
. методичну допомогу бібліотекам з основних напрямків бібліотечної роботи;
. виявлення. Вивчення, пропаганду і впровадження передового бібліотечного досвіду;
. підвищення кваліфікації бібліотечних працівників.

Облік методичної роботи вівся в щоденнику, куди заносилися відомості прокожному проведений захід по наступних розділах:
. облік виїздів і відвідувань бібліотек;
. облік консультацій;
. облік заходів з підвищення кваліфікації бібліотечних працівників;
. облік одержуваних методичних і бібліографічних матеріалів.

У щоденнику враховувалася методична робота, яку проводили всіма відділами

БМЦ, а не тільки методичним відділом.

Методична рада в бібліотеці створювався з метою вдосконаленняорганізації і координації методичної роботи бібліотеки. Вироблення єдинихрішень з вищим БМЦ, підвищення ефективності та якості методичноїроботи.

Методична рада був дорадчим органом і організовувався приметодичному відділі. Очолює завідуючий методичним відділом. Він жевизначав його кількісний і персональний склад за погодженням здиректором (завідувачем) бібліотекою.

До складу методичної ради входили: директор (завідувач)бібліотеки, його заступник, керівники підрозділів та провідніфахівці бібліотеки, керівники або провідні фахівці бібліотекрегіону (галузі), представники органів управління бібліотечною справою.

Засідання методичної ради проводилися відповідно дозатвердженим планом роботи, що є складовою частиною річного плануроботи бібліотеки.

У своїй діяльності методична рада керувався п'ятирічними ірічними планами бібліотеки.

Для організації роботи з підготовки засідань і ведення документації
(протоколи засідань) призначався постійний секретар методичної радиз числа його членів.

Контроль за виконанням рішень методичної ради здійснювавголова ради або за його дорученням - секретар.

Звіт про роботу методичної ради входив складовою частиною до звіту пророботі бібліотеки за рік.

6. Наповнення і оформлення методичного відділу

У методичній службі бібліотеки зазвичай знаходиться великийілюстративний матеріал, оформлений у вигляді
. карти розміщення мережі бібліотек регіону (галузі) та форм позастаціонарного обслуговування читачів; своєчасно робилися позначки про відкриття нової бібліотеки (філії, пункти видачі, пересувний бібліотеки);
. стендів, присвячених методикою пропаганди літератури, роботі з читачами і керівництву читанням, інформаційної та бібліографічної роботи, комплектування та використання фондів, роботі з кадрами і підвищення їх кваліфікації;
. виставок нових надходжень з питань бібліотечної справи, бібліографії, інформатики, книгознавства;
. матеріалів про передові бібліотеках і бібліотекарів;

Довідковий фонд опублікованих і неопублікованих матеріалівметодичного відділу включав:

. постанови партії і уряду з ідеологічної роботи; про комуністичному вихованні трудящих;

. керівні матеріали про роботу бібліотек, накази, постанови, розпорядження міністерства культури республіки, обласного

(крайового) управління культури;

. матеріали та рекомендації всесоюзних, республіканських і обласних методичних центрів;

. довідники, термінологічні словники та бібліографічні видання;

. літературу по теорії, методиці і техніці бібліотечної роботи, практичні посібники, підручники та навчальні посібники з бібліотекознавства та бібліографії.

. книги з педагогіки, психології, соціології, про соціологічних дослідженнях, методи роботи з книгою, самообразовательном читанні;

. ГОСТи з інформації, бібліотечної та видавничої справи.

Тематичні папки включали машинописні і ротапрінтірованниематеріали, листівки, плакати, статті з періодичних видань, зразки формобліку та ін інструктивних та методичних документів, матеріали найбільшцікаво проведених читацьких конференцій, літературних вечорів,диспутів, засідань клубів читачів і ін

Довідковий апарат методичного відділу становила система картотек.

До неї входили:

. довідкова картотека методичних і бібліографічних матеріалів;

. картотека мережі бібліотек регіону (галузі) та бібліотечних працівників складається з трьох частин.

Картки в картотеці розставлялися за термінами виконання і зберігалися до кінця року.

Глава II. Розвиток науково - методичної служби бібліотек на сучасному етапі

1. Термінологічна осмислення методичного керівництва

Багато років тривають дискусії про долю методичного керівництвабібліотеками та шляхи його реформування, але єдиного рішення цієї проблемивсе ще немає.

Перш за все доводиться констатувати, що на термінологічномурівні методичне керівництво залишається офіційно визнаним.

У словнику бібліотечних термінів [№ 43] методичне керівництвовизначається як функція органів управління бібліотечною справою. У структуріметодичної роботи виділені: а) розробка регламентуючих документів; б) методичне керівництво; в) методична допомога

У 1976 р. методичне керівництво розглядалася як функціядержавних органів керівництва бібліотечною справою, а методичнаробота визначалася як діяльність бібліотек - методичних центрів знадання методичної допомоги бібліотекам. Таким чином, методичнекерівництво не тільки заперечується, але функції його навіть розширюються (за рахунокметодичної роботи) в порівнянні з трактуванням, даної у 1976 р.

Досі частина бібліотечних фахівців ратує за посиленняметодичного керівництва, зміцнення її адміністративно-управлінськихфункцій. Вони вважають, що при децентралізації управління бібліотекамипідвищується роль бібліотек - методичних центрів як органів понад усеуправління бібліотечною справою, контролю за роботою бібліотек.

Навряд чи правомірно розглядати як методистависококваліфікованого фахівця з усіх напрямків бібліотечноїроботи. Швидше слід припускати, що фахівці структурнихпідрозділів більш компетентні в проблемах своїх підрозділів. Саметому методист змушений звертатися до фахівців за окремиминапрямками бібліотечної роботи, щоб надати кваліфіковануметодичну допомогу бібліотекам мережі. Не випадково стало нормою, що ворганізації методичної допомоги бібліотека мережі обов'язково беруть участь всіструктурні підрозділи бібліотеки - методичного центру. Про це,зокрема, писав Е.Р. Сукиасян, підкреслюючи, що досвідчені, кваліфікованіметодисти працюють не в методичному, а у функціональних відділах. Вінзапропонував ввести в функціональних відділах посади головних фахівців -методистів, відповідальних за стан відповідної ділянки вбібліотеках області.

Методичний самозабезпечення Б.Н. Бачалдін [№ 8] розглядає якновий напрям методичної роботи. Однак варто нагадати, щодискусії про обов'язки науково-методичного відділу по відношенню доструктурним підрозділам своєї бібліотеки. Розпочаті ще в 1950-х рр..,привели до висновку про необхідність розмежовувати поняття методична допомогабібліотекам та методична робота в колективі бібліотеки.

Проте в бібліотечній літературі поняття методичне забезпеченняроботи бібліотек і методична робота в колективі бібліотеки найчастішечітко не розділяються. Показово, що якщо з питань методичногокерівництва бібліотеками існує велика література, то про методичнуроботи в колективі бібліотеки майже немає публікацій.

Оскільки методичне керівництво розглядалося як функціяадміністративних органів керівництва бібліотечною справою, то в його основуставилася не науково-методична, а командно-адміністративна діяльність.
Результатом з'явилися такі негативні явища, як розробка для бібліотекрекомендацій, що не мають науково-методичного обгрунтування, експериментальноне перевірених, відірвані від реальної практики, умоглядних іабстрактних. Методичні центри прагнули жорстко регламентувати роботубібліотек, вимагати обов'язкового виконання своїх рекомендацій.

Командно-адміністративний стиль методичного керівництва проявлявся ів тому, що замість кваліфікованої методичної допомоги основну мету своєїдіяльності методисти нерідко бачили в перевірці роботи бібліотек, контроліза їх діяльністю. Тому зрозуміло, чому прагнення зберегти і навітьпосилити методичне керівництво за рахунок адміністративно-управлінськихфункцій не могло не викликати серйозних заперечень і піддавалосяобгрунтованої критики. Наприклад, В.Р. Фірсов, рішуче виступив протизлиття функцій управління та методичних центрів або передачі функційуправління методичним службам. Він запропонував наступне поділ сфердіяльності: органи управління забезпечують функціонування бібліотек,методичні центри - науково обгрунтовані рекомендації з розвиткубібліотечної справи [№ 56]. На те, що посилення організаційно -управлінського впливу методичних центрів на бібліотеки суперечитьправу бібліотек самим вирішувати, що і як їм використовувати з методичнихрекомендацій, вказував Е.А. Фенелонов [№ 55].

Характерно, що проти надання бібліотекам - методичнимцентрам адміністративно-управлінських функцій виступають і представникиорганів управління бібліотечною справою. Так, Ю.А. Гріханов в статті підхарактерною назвою "Сприяння і рекомендації - єдино можливийстиль роботи "категорично заперечує проти того, щоб" ставити методистана непотрібні йому ходулі управлінця ", надавати йому управлінські права іобов'язки [№ 19]. Такий підхід отримав законодавче підтвердження в
Федеральному законі "Про бібліотечну справу", де зафіксовано, що засновникбібліотеки (тобто орган управління) не має права втручатися у творчудіяльність бібліотеки (ст. 10), а бібліотеки мають право самостійновизначати зміст і конкретні форми своєї діяльності відповіднодо цілей і завдань, зазначених в їх статутах (ст. 13) [№ 33].

Слід підкреслити, що відмова від системи методичного керівництваяк командно-адміністративної не дає підстав повністю заперечувати тепозитивне, що досягнуто цією системою за роки радянської влади. Потрібноповністю погодитися з висновком Ю.М. Столярова, що "створення і розвитокметодичних служб - одне з досягнень радянського бібліотечної справи,справжня інновація у світовому бібліотекознавства "[№ 44].

До безперечних досягнень бібліотек - методичних центрів слідвіднести систематичну активну методичну допомогу бібліотекам,підготовку та видання для них методичних посібників, виявлення іпоширення передового бібліотечного досвіду, підвищення кваліфікаціїбібліотечних кадрів.

Визначаючи сенс?? ерестройкі методичної роботи, Е.А. Фенелоноввказував, що її основним напрямом має стати "послідовнезменшення управлінсько - регламентують і контрольно-інспекторськихфункцій і посилення роботи щодо насичення бібліотек досягненнями науки іпередовим досвідом "[№ 55]. Це означає перехід від методичного керівництва,від регламентує діяльності до методичного забезпечення роботибібліотек, при якому традиційні форми методичної допомоги повиннізберегтися і отримати подальший розвиток.

Методична діяльність покликана вчити бібліотекарів думати,діяти професійно, шукати нешаблонних підходи до роботи,виховувати самостійність і відповідальність за доручену справу, томуосновний зміст перебудови методичного керівництва полягає взміні методичного мислення бібліотекарів, розвиток їхньої творчоїініціативи, підвищення методичної культури, виховання справжньогопрофесіоналізму.

Методичне керівництво бібліотеками як командно-адміністративнасистема впливу на роботу бібліотек вступило в явне протиріччя з
Федеральним законом "Про бібліотечну справу", з правом бібліотек насамостійність у їх професійної діяльності. Умови використанняметодичного керівництва не означає відмови від накопиченого досвідуметодичної допомоги бібліотекам. Методичне забезпечення роботи бібліотеквимагає подальшого розвитку всіх різноманітних функцій методичноїдіяльності: дослідної, аналітичної, інформаційної,консультаційної, педагогічної, інноваційної та інших, а не однобокогорозвитку лише однієї з них. Мета методичного забезпечення полягає втому, щоб всіляко допомагати бібліотекарям робити їх роботу найбільшрізноманітною, кожній бібліотеці знайти "своє обличчя"; основними напрямамиє консультаційно-методична допомога бібліотекам увдосконалення їх діяльності, інноваційна діяльність (формуванняі освоєння бібліотечних нововведень), підвищення кваліфікації та перепідготовкабібліотечних кадрів.

2. Функції науково-методичної служби бібліотеки

Науково-методична служба як органічна частина управлінського,адміністративного праці, покликана виконувати різноманітні функції:дослідні, експериментальні, аналітико-синтетичні, технолого -управлінські, впроваджувальні, інформаційні.

Сьогодні докорінно змінилася концепція організації науково -методичної діяльності бібліотек. На зміну централізованим вертикальнимзв'язків прийшов регіональний та місцевий суверенітет. В умовахізольованості від федеральних центрів місцеві бібліотеки змушені перейтина режим науково-методичного самозабезпечення.

В даний час йде полеміка про визначення кордонів змісту
"методична робота". Вони незмірно розширилися, а саме поняття обрословеличезною кількістю різних напрямків і функцій. Специфікаметодичної діяльності давно розчинилася в традиційно приписуються їйорганізаційно