Ринок молочних продуктів в Україні (1999-2001 р.)

... Молоко починається з корів. На жаль, сьогодні молочне скотарствознаходиться в глибокій кризі, і надії на стабілізацію галузі, на думкуфахівців, поки передчасні. У 2000-му році загальний обсяг виробництвамолока по всіх категоріях господарств скоротився на 6%, а в ряді областей --ще більше: у Херсонській на 14,2%, у Дніпропетровській на 12,1%,
Миколаївської на 11,4%, Полтавській на 10,4%.

У сільськогосподарських підприємствах зниження виробництва молокавиявилося більш суттєвим і в цілому по Україні перевищила 20%. У
Кіровоградській, Херсонській та Івано-Франківській областях обсяги виробництвамолока скоротилися більш ніж на третину.

Спад виробництва молока зумовлений більш значними темпамискорочення поголів'я корів у порівнянні із зростанням їхньої продуктивності. Накінець 2000-го року загальна чисельність корів скоротилась на 12%, а всільськогосподарських підприємствах - на 27%.

Середній надій молока від однієї корови у 2000-му році зменшився на 10%; в
Херсонської області цей показник скоротився на 26%, в Кіровоградській і
Миколаївській - на 25%, Одеській - на 21% і продовжує падати.

Інша ситуація склалася у приватних підсобних господарствах, у розпорядженніяких знаходиться близько 60% поголів'я корів. У 2000-му році у всіх регіонах
України молока ними отримано більше, ніж у попередньому. Продуктивність
«Приватних» корів більш ніж у півтора рази перевищує продуктивність
«Громадських» і має чітку тенденцію до зростання. Зміна власності наземлю, деградація сільськогосподарських підприємств та інші факторисприяли вирощування великої рогатої худоби в особистих господарствах, щопризвело до зростання продуктивності корів. Ці господарства стали основнимисировинними базами переробної промисловості.

Пропозиція молока

Розміри пропозицій індивідуальних господарств постійно збільшуються, вВодночас у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власностімають чітку тенденцію до зниження. Так, в 1999-м, у порівнянні з 1998-мроком, збільшення виробництва молока індивідуальними господарствами селянстановило 1,6%, а за 2000, у порівнянні з 1999-м, - 3,9%, зменшеннявиробництва молока за останній період в сільськогосподарських підприємствахвсіх форм власності становило 22,1%.

Спад виробництва молока зумовлений, головним чином, значнимзменшенням поголів'я корів і низькою їх продуктивністю.

У 2000-му році, в порівнянні з попереднім роком, надій молока в середньомуна корову в усіх категоріях господарств збільшився на 8,3%, у тому числі всільськогосподарських підприємствах - на 15,3%, індивідуальних сільськихгосподарствах - на 0,9%. У сільськогосподарських підприємствах минулого рокупродуктивність корів залишалася катастрофічно низькою, хоча на 155 кг іперевищувала попередній, 1999 рік. Зменшення даного показника відбулося уусіх без винятку областях країни.

Крім того, на стан молочної промисловості в Україні значневплив зробило зниження економічної зацікавленості підприємств увиробництві молока.

У зв'язку зі створенням на селі нових організаційно-правових формгосподарювання, процес якого ще не завершився, очікується, що внайближчій перспективі попередні основні тенденції збережуться.
Передбачається, що до кінця 2000-го року поголів'я корів у всіхкатегоріях господарств збільшиться на 0,6%, їх продуктивність знизиться на 1,1%,в результаті чого валове виробництво молока зменшиться на 60,3 тис. тонн,або на 0,5%.

Попит на молоко та молокопродукти

Споживчий ринок молока та молокопродукції формується черезпідприємства переробної промисловості, міські ринки, а також ринкинаселених пунктів, видачу в рахунок оплати праці, продаж з рукбезпосередніх товаровиробників і різного роду посередників. З 1993року і по теперішній час одним з основних конкурентівтоваровиробників на ринку молочної промисловості є в основномуселянин.

Різке зменшення розмірів виробництва молока, збільшення цін намолокопродукцію і значне зниження купівельної спроможностінаселення призвело до суттєвого зменшення споживання молока і молочнихпродуктів, що в розрахунку на душу населення в 1999-му році становило
209,9 кг проти 213 кг в 1998-му році і 373,2 кг в 1990-му році, що,відповідно, на 1,4% і в 1,8 разів менше. Виробництво молока на душунаселення скоротилося, відповідно, на 5,66 кг і 204,6 кг (2,1% і 1,8рази) і в 1999-му було на рівні 267,74 кг.

З'явилася тенденція до поступового переходу населення до самозабезпеченнямолокопродуктами й купівлі молочних продуктів в непереробленому вигляді.

Спостерігаються відмінності рівня споживання молокопродукції в регіональномурозрізі, що пов'язано насамперед зі специфікою формування ринкумолокопродукції. Такі види молокопродукції, як масло вершкове, твердісири мають, в силу своєї транспортабельності, широкий ринок збуту, включаючизарубіжжі. Що стосується таких продуктів, як молоко пастеризоване, кефір,сметана, то вони не можуть зберігатися тривалий час, швидко псуються.
Ринок збуту цих продуктів тяжіє до зон виробництва і носить локальнийхарактер.

Ціни

Закупівельні ціни молока та молочної продукції протягом 2000 рокупродовжували рости по всіх каналах реалізації. Потрібно відзначити, щоформування цін на молокопродукцію в значній мірі залежить відсезонного співвідношення D і S на неї і від платоспроможності населення.

Мінімальний рівень цін на молоко зазвичай припадає на літні місяці.
Саме в цей період формуються найбільші обсяги реалізації молока (S). Уосінньо-зимовий період, коли надої молока відносно низькі, ціниреалізації, навпаки, збільшуються.

Зростання цін починається з вересня і триває до березня наступного року.
Протягом року максимальні ціни перевищують мінімальні в 1,65-1,94 рази

Ціни зростають і на позабіржовому ринку. Наприклад, наприкінці грудня 2000
- Початку січня 2001 року ринок був насичений, головним чином, пропозиціямиз продажу партій 2-40 тонн монолітного вершкового масла. Мінімальні цінипропозицій окремих переробників за безготівковим розрахунком склали 7900 -
8100 грн./Т; середні ціни на автомобільні партії високоякісногомонолітного вершкового масла - 8300-8900 грн./т (безготівковий розрахунок).
Великі компанії пропонували автомобільні партії продукту по 9200-10000грн./т (безготівковий розрахунок).

Характерною особливістю є те, що майже на всі молокопродуктиціни в порівнянні з торговою мережею міських ринків нижче: у 2000 році намолоко - в 1,4-1,6 рази, сир твердий - в 1,5-1,6 рази, на масло вершкове тасметану - на 10-16%.

Існує відчутне регіональна відмінність у рівнях роздрібних цін намолокопродукти, особливо на такі малотранспортабельних, як молоко ісметана. Так, ціна на молоко, наприклад, у червні 2000 року коливалася наміських ринках від 60 коп. в Івано-Франківську та Рівному - до 1 грн. 39 коп.в Києві і 1 грн. 10 коп. в Севастополі. Найнижчий рівень цін на сметану
- 3,50-3,75 грн. за 1 кг - склався у містах Івано-Франківську і
Дніпропетровську. Найвищою була ціна в Севастополі - 7,50 грн., А також утаких промислових центрах, як Донецьк, Кіровоград, Миколаїв - 6,00-6,06грн. за 1 кг.

На такий транспортабельний товар, як вершкове масло, ціна коливаласяв значно менших розмірах. Якщо в Полтаві та Чернігові ціна за 1 кгвершкового масла складала 7,50 грн., то в Севастополі - 11 грн.

Реалізація молока та молокопродуктів

Загальний обсяг реалізації молока та молочних продуктів господарствамигромадського сектора скоротився за 2000 рік на 80%. Зміни в структуріреалізованої продукції характеризуються скороченням питомої ваги молока,проданого заготівельним організаціям, і збільшенням частки продажів іншимиканалами. Заготівельним організаціям у минулому році громадський секторпередав 67% виробленого молока. Інша частина продукції булареалізована населенню в системі громадського харчування і в рахунок оплатипраці; на ринку, через власні магазини, кіоски й намети, а також набартерних умовах.

Якщо в 1999 році бартер займав 7,2% у загальному обсязі реалізованогомолока, то в 2000 - 4,8%, або на 2,4 процентних пункти менше.

Особисті підсобні господарства за останнім часом збільшили реалізаціюзаготівельним організаціям та переробної промисловості до 25%виробленого молока. Із загальної кількості що закуповується заводами молока 60%надходить від населення через 16 тис. заготівельних пунктів.

Однак значна частина продукту залишається у виробника івикористовується для власних потреб, реалізується на базарі і в вуличноїторгівлі, згодовується тваринам і частково втрачається.

Причини щодо низької товарності молока в приватному секторіфахівці пояснюють невисокою матеріальною зацікавленістювиробників у реалізації через цей канал, оскільки закупівельні ціни нанього нижчі за ціни на вільних ринках більш ніж у два рази. Недосконалоює також організація прийому молока від населення.

Для вирішення цієї проблеми в Україні впроваджуються нові механізмивзаємовідносин з товаровиробниками: створюються нові молокоприймальніпункти, вдосконалюється система взаємних розрахунків.

Переробна промисловість

За минулий рік більшості найбільших молокопереробнихпідприємств України вдалося збільшити випуск продукції.

Успіху сприяли правильний вибір інвесторів, зваженамаркетингова політика, розробка та просування власного бренду,постійне оновлення асортименту продукції і т. д.

Серед лідерів українського ринку молокопродуктів можна виділитинаступні.

ВАТ «Галактон» створено на базі Київського міськмолзаводу № 2 в 1993 році.
Найбільшими акціонерами є група компаній, що входять до концерну
«Меркс». Підприємство спеціалізується на виробництві молока, молочнихпродуктів. Проектна потужність заводу - 600 т молока на добу. Протягом
2000 року ВАТ «Галактон» переробляло в середньому 280-300 т молока на добу;після певних перетворень планується довести цю цифру до 500 т.

В асортименті підприємства налічується близько 70 видів продукції.
Особливою популярністю користується біосерія: біо-кефір, біойогурті, БІОряженка і
БІОсметана. Для реалізації своєї продукції «Галактон» створив широку мережудистриб'юторів майже в усіх регіонах країни.

Павлоградський молочний комбінат (Дніпропетровська область) перетворенийв 1997 році у ВАТ. Основний вид діяльності - виробництво молочнихпродуктів. Проектна потужність дозволяє переробляти 250 т сирого молокана добу, фактично ж переробляється 120 т. Приблизна сумаінвестицій у цей проект становить $ 0,8-1 млн. Крім традиційнихпродуктів (пастеризованого молока, кефіру, ряжанки, сметани), комбінатвипускає солоні сирні пасти, сирки і сирні торти в шоколаднійглазурі, а також йогурти, солодкі десерти, Т-молоко.

З січня 2000 року компанія просуває весь асортимент продукції підзареєстрованою торговою маркою «Фанні». Торгова компанія при ВАТ
«Павлоградський молочний комбінат" має мережу дистрибуції в усіх обласнихцентрах України.

ЗАТ «Юрія» створено в результаті акціонування в 1995 році Черкаськогомолочного заводу. Більше 60% акцій належить керівництву заводу. Потужностіпідприємства дозволяють йому переробляти близько 400 т молока щодоби.
Однак через проблеми із сировиною 2000 році ЗАТ «Юрія» щодобипереробляло 300 т. Завод випускає практично всі види продукції з незбираногопродукції, а також морозиво. «Юрія» має широку мережу дистриб'юторівмайже в усіх регіонах України.

Отже, український ринок молокопродуктів можна представити у вигляді такоїсхеми: сільськогосподарські підприємства переробна пром-ть приватні підсобні господарства

споживачі

Конкуренція між двома першими суб'єктами цього ринку відсутня абоносить стихійний характер, тому що в с/г-підприємствах спостерігається низькаекономічна зацікавленість у продажу молокопродукції переробнимкомбінатам (ціни у них в 1,5-2 рази нижче, ніж у мережі міських ринків).
Основна конкуренція між виробниками молока розгорається на стихійнихринках, базарах і т. п. Між представниками переробноїпромисловості найбільш жорстка конкуренція ведеться за сегменти ринку (уосновному, це особисті селянські господарства) і за частку ринку.

Ринок плодів України

Загальна характеристика

Характерними особливостями ринку плодів України є: недостатньовисоку їх якість, дуже обмежений асортимент продуктів, відсутністьїх фасування та упаковки, зручних для споживачів, наявність сезонних ірегіональних коливань цін та обсягів продажу, занепад оптової торгівлі,обмежені кредити, розширення реалізації продукції на стихійних ринках,відсутність реклами продукції вітчизняних товаровиробників інедостатня захищеність їх від імпорту та монополії. Перехід до ринковоїекономіки обумовив значні зміни у формуванні ринку плодів, асаме: докорінно змінився механізм ціноутворення, в 18 разів зменшивсяобсяг оптового продажу (від 1236 тис. т в 1990 році до 69 тис. т в 1999 всімакатегоріями господарств України), відбулися структурні порушеннятоварообігу по сегментах ринку. Зокрема, встановилася тенденціязменшення заготівель (оскільки майже припинила роботу споживчакооперація, в 2000 році її організаціям було продано лише 1,2% всієїреалізованої продукції сільськогосподарських підприємств України) ізбільшення реалізації фруктів за рахунок бартерних угод, розширення продажуїх на міських ринках, в рахунок оплати праці.

Якщо в 1990 році на частку проданих заготівельним організаціямсільськогосподарськими підприємствами України припадало 87% обсягуреалізованих плодів, то в 2000 році - тільки 16%. Одночасно наміських ринках і через приватну фірмову торгівлю вони реалізуваливідповідно 10 і 50% плодової продукції. До 1991 року в нашій країнівзагалі не реалізовувалась продукція садівництва за бартерними угодами, азараз на частку цього сегмента ринку припадає 11% всього обсягу її продажусільськогосподарськими підприємствами України.

Негативні чинники в реалізації продукції зумовили руйнуванняоптового ринку цих продуктів. Замість нього виникають стихійні ринки,які призводять до неорганізованої посередницької діяльності у сферізбуту продукції та присвоєння значної частини прибутку, отриманого в сферівиробництва. Одночасно змінюються функції господарської діяльностісільськогосподарських підприємств. Одночасно з виробництвом плодів, їмвсе більше доводиться займатися їх продажем. Це обумовлює відтіккапіталу і трудових ресурсів від основної господарської діяльності. Крімтого, розпорошеність капіталу знижує ефективність використання ресурсів,викликає ряд інших проблем і труднощів зі збутом продукції, в остаточномупідсумку значно зменшується кількість прибутку. Спад попиту, звуженняринку через перехід населення і території на самозабезпечення, розширеннянатуралізації обмінних процесів, збільшення неплатежів і інші причинитакож обмежують реалізацію садівничій продукції.

У результаті склалася ситуація штучного перенасичення ринкупродуктами садівництва при зниженні споживання їх з розрахунку на душунаселення від 47 кг за рік в Україні в 1990 році до 23 кг в 1999. Все цеобумовлює необхідність реформування торгівлі плодами та продуктами їхпереробки на основі поглиблення спеціалізації, розвитку конкуренції такооперації, широкого залучення капіталу різних форм власності,зміцнення матеріально-технічної бази переробки, товарної обробки тареалізації продукції.

Сучасне пропозицію плодової продукції на внутрішньому ринку Україниформується на 50-80% за рахунок їх виробництва в господарствах населення.

Проблеми садівницьких господарств

Зменшення виробництва плодів частково пояснюється несприятливимипогодними умовами (весняні заморозки, літні посухи) і зменшенняплощі садів за останнє десятиліття в усіх категоріях господарств на 29%,а в сільськогосподарських підприємствах - на 12,4%. І все-таки головнапричина - низька врожайність садів і ягідників, обумовлена перш за всепорушенням основних агротехнічних методів догляду за насадженнямивнаслідок істотного подорожчання і зменшення виробничихресурсів, низького рівня матеріально-технічної бази садівництва. У ційгалузі застосовується ще значною?? а частина ручної праці, особливо низькийрівень автоматизації виробничих процесів на обрізку дерев та збиранніврожаю. У багатьох господарствах не вистачає або взагалі відсутні спеціальнімашини для обробки грунтів у садах, збирання, транспортування і товарноїобробки плодів. Особливо великий дефіцит тут склався внаслідоквідсутність фінансових коштів на садові обприскувачі тагрунтообробні пристосування. Зниження виробництва продукціїє також наслідком її великих втрат через несвоєчасне збиранняврожаю, неповне забезпечення господарств тарою і транспортом. Недобір врожаювідбувається і з-за низької якості садивного матеріалу, прорахунки в підборіпородно-сортового складу культур. Ці та інші недоліки в розвиткусадівництва збільшують залежність виробництва продукції від природнихфакторів.

Ціни

У сучасних умовах ціни на плоди і продукти їх переробкиформуються під впливом співвідношення D і S на ринку продовольства,якості продукції, конкуренції з боку товарів-замінників, витрат навиробництво і реалізацію, а також податків, ринкових зборів і т. д. В 2000році збільшення S вітчизняної продукції садівництва вплинуло на зниженнязакупівельних і роздрібних цін на фрукти, закупівельні ціни на плоди кісточковихкультур знизилася, в порівнянні з 1999 роком, на 28,9%, а зерняткових - на
3,1%.

Сучасний рівень цін на продукцію садівництва не тільки несприяє розширеного відтворення і зміцненню господарств, а йприводить їх до банкрутства, не забезпечуючи покриття виробничих витрат.
Наприклад, середня ціна на плоди в сільськогосподарських підприємствах Україниза 1999 рік становила 47,29 грн./ц, а повна їх собівартість - 71,25грн/ц. При такому рівні збитковість виробництва плодів досягала 33,6%.

Моніторинг цін виявив істотну залежність їх від каналів реалізаціїпродукції. За даними досліджень Держкомстату України, ціни на міськихринках на яблука у 2000 році були на 15-20% вище, ніж у торговельній мережі. Щевелика залежність цін від каналів реалізації спостерігається при продажуплодів безпосередньо товаровиробниками. Якщо середні ціни на плодизерняткових культур, які склалися за 2000 рік у сільськогосподарськихпідприємствах України від продажу заготівельним організаціям, прийняти за
100%, то ціни від продажу споживкооперації становили 61%, населенню - 120,на ринках і через приватні магазини - 134, за бартерними угодами - 137%.

Імпорт: реалії та прогноз

Внаслідок позитивних тенденцій формування внутрішнього ринку фруктівв Україні, обсяг їх імпорту зменшився в 2000 році, в порівнянні з 1999, на
$ 5034 тис. або на 8,4%. Негативне сальдо балансу зовнішньої торгівлі Україниплодами, горіхами також зменшилося від $ 52,1 млн. у 1999 до $ 36 млн. в
2000 році. Це переважно обумовлено збільшенням виробництва і Sвітчизняних фруктів. До зниження вартості імпорту плодів призвело такожзниження на 20-25% цін. За даними Держкомстату України, у 2000 році в
Україну імпортовано 156660 т плодів, горіхів і яблук, з них у свіжому виглядінадійшло 155418 т, сушених - 491, консервованих для короткостроковогозбереження - 463 і заморожених - 288 т. Найбільша питома вага вструктурі імпортної продукції становили плоди цитрусових плодів
(апельсини, мандарини, лимони) та банани, відповідно 50,9 і 38,3%. Середцитрусових частка апельсин досягала 37%, мандарин - 30 і лимонів - 29%.

Основними постачальниками свіжих плодів на внутрішній ринок України в 2000році були: цитрусових - Туреччина (60,9%), Греція (14,8%), Грузія (11,2%);бананів - Еквадор (80,9%), Колумбія (7,4%), Коста-Ріка (2,5%); горіхів -
Індонезія (59,4%), Бразилія (7,1%); сушених плодів - Туреччина (75,3%), Іран
(10,3%); заморожених - Польща (59,3%), Болгарія (13,9 %).

У 2001/2002 роках активізується політика уряду Українищодо захисту вітчизняних товаровиробників відповідно дозаконом України «Про державне регулювання імпортусільськогосподарської продукції »від 17.08.97. Разом з тим обмежуватиімпорт плодів і продуктів їх переробки буде збільшення S продукціїсадівництва в Україні вітчизняними товаровиробниками. Тому можнаочікувати збереження існуючої тенденції зменшення імпорту (його обсягизменшаться на 8-9 %).

Таким чином, в 2001/2002 роках загальна S плодів і ягід (за виняткомвинограду) досягне 2383 тис. т і збільшиться, в порівнянні з минулимроком, на 159 тис. т, або на 7%. Їх S буде сформовано на 83,5% за рахуноквітчизняного виробництва, запасів - на 11,3% та імпорту - на 5,2%.

Прогноз кон'юнктури ринку на 2001/02

Стабілізація та поліпшення соціально-економічної ситуації в Українізумовлять підвищення D на плодову продукцію, збільшення її споживання на
19,4% в порівнянні з 2000/01 роком.

Прогнозується розширення зовнішнього ринку плодової продукції. Україназможе збільшити експорт плодів і продуктів їх переробки на 7-8%.
Основними покупцями цих продуктів на зовнішньому ринку можуть бути Росія,
Білорусь, Німеччина, Австрія.

Перевищення темпів зростання S над збільшенням D призведе до перенасиченняринку продукції садівництва і до зниження цін на 10-30%. При цьому збережетьсясезонна циклічність цін та їх відмінність від каналів реалізації (20-40%) ірегіонів продаж (в 2-4 рази).

Буде зберігатися тенденція розширення заготовок плодово-ягідноїпродукції та збільшення її продажу на міських ринках. Основна частинатоварообігу роздрібної торгівлі плодами та ягодами припадатиме наміські та стихійні ринки.

Отже, на ринку плодових продуктів України на даний момент існуютьнаступні проблеми:

1. поганий стан садівницьких господарств;

2. відсутність належним чином оформленого оптового ринку;

3. відсутність кредитування;

4. бездіяльних законодавча база.

Гарантом стабільного функціонування ринку плодово-ягідної продукції в
Україні є повний перехід галузі до ринкової економіки ірегулювання дії (швидше, обмеження) стихійних ринків.

Список використаної літератури:

// Огляд українського ринку, № 10/2001

// Економіка АПК, № 7/2001

// Вісник аграрної науки, № 6/2001

// Маркетинг в Україні, № 3/2001