Зміст.

Вступ.

Розділ І. Зміст і класифікація витрат робочого часу і методи вивчення.

1. Класифікація витрат робочого часу виконавця.

2. Класифікація часу використання обладнання.

Розділ ІІ. Методи вивчення витрат робочого часу і часу використання обладнання.

2.1. Методологія вивчення витрат робочого часу.
2.2. Метод безпосередніх замірів.
2.2.1. Хронометраж.
2.2.2. Фотохронометраж.
2.3. Метод моментних спостережень.

Розділ ІІІ. Проект заходів, спрямованих на усунення непродуктивних затрат праці і витрат робочого часу на промисловому підприємстві

(приклад - АТ "Ватра ").

3.1. Виявлення джерел росту продуктивності праці в результаті аналізутрудомісткості виготовлення виробів.
3.2. Організація робіт по встановленню нових, перегляду діючих івпровадженню технічно обгрунтованих норм праці.
3.3. Форми підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.
3.4. Дисципліна праці і її роль в організації трудових процесів.

Розділ ІV. Планування робіт по вдосконаленню організації і нормуванню праці.

Висновки.

Література.

Вступ.

Нормування праці - це наукова дисципліна, що має особливий зміст,сферу дослідження і свої методи вивчення явищ виробничої діяльності людини.
Нормування праці - це економічна наука, пов'язана з іншими економічними, атакож суспільними і біологічними науками. Тому метод і порядок встановленнянорм праці, обгрунтування їх рівня грунтується на законах економіки,математики, фізики, хімії, організації виробництва, філософії, фізіології іпсихології. У більш загальному розумінні нормування праці - це встановленняконкретного виразу міри праці, тобто норми праці, які включаютьпроектування трудового процесу і визначення його необхідної тривалості.
Щодо норм висуваються наступні вимоги. Вони повинні бути:

1. Науково обгрунтовані;

2. Економічно обгрунтовані;

3. Фізіологічно обгрунтовані;

4. Соціально обгрунтовані;

5. Науково обгрунтовані.

Нормування праці відіграє важливу роль у економічній роботіпромислового підприємства. Воно служить підгрунтям для складання технічно іекономічно обгрунтованих планів, забезпечуючи їх напруженість і реальністьреалізації. Норми праці виступають у ролі показників, за якими визначаютьекономію праці, зростання одного з найважливіших показників економічноїроботи підприємства - підвищення продуктивності праці.

Норми праці є технічною основою раціональної організації виробництва.
Організувати працю на підприємстві - це перш за все правильно розставитилюдей, зайняті виконанням єдиного завдання. Для цього необхідно знати,скільки праці і якої якості потрібно для виконання тієї чи іншої операціїабо іншої частини виробничого процесу. Правильна організація праціпередбачає в першу чергу встановлення кількості пропорцій між окремимивидами праці з врахуванням їх якісних відмінностей. Це можливо при умові,якщо у розпорядженні підприємства є науково обгрунтовані норми праці на всівиди виконуваних робіт. Розділення і кооперація праці мають велике значенняпри розвитку технічного процесу.

Між нормуванням і організацією праці існує тісний взаємозв'язок.
Науково обгрунтовані норми розраховуються і впроваджуються, виходячи знайбільш раціональної організації праці в певних умовах. В той же час саманорма праці може бути використана для оцінки раціональності трудовогопроцесу і вибору того чи іншого її варіанту.

В даній курсовій роботі запропоновано до огляду проект заходів, щоспрямовані на усунення непродуктивних затрат праці і витрат робочого часуна промисловому підприємстві (на прикладі АТ "Ватра"). Виявлення резервівчасу є необхідним процесом для встановлення темпів зростання продуктивностіпраці - одного із важливих показників раціональної організації праці іекономічного розвитку підприємства.

Розділ І. Зміст і класифікація витрат робочого часу і методи вивчення.

Щоб методи нормування праці в народному господарстві були єдині,необхідна єдина класифікація - розділення по категоріях - затрат робочогочасу. Вона повинна слугувати основою для вивчення фактичних витрат робочогочасу, співставлення і аналізу результатів спостережень з метою виявленнярезервів підвищення продуктивності праці, визначення тривалості виконанняелементів трудового процесу і встановлення норм.

Така класифікація застосована до всіх галузей народного господарства,розроблена НІІ праці держкомітету по праці. Науково обгрунтоване нормуванняповинно сприяти вдосконаленню організації праці і технологічних процесів наробочому місці, а також найбільш повному і економічному використаннюобладнання. Розглянемо на основі методики НІІ праці класифікацію робочогочасу виконавця і класифікацію часу використання обладнання.

1. Класифікація витрат робочого часу виконавця.

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочої зміни.
Робочий час ділиться на час роботи і на час перерв, або час нероботи.

Час роботи витрачається робітником на здійснення дій, пов'язаних звиконанням виробничих завдань. Він поділяється на час продуктивної роботи ічас роботи, непередбаченим виконанням виробничого завдання.

Час виробничої роботи включає в себе час підготовчо-заключної роботи,оперативної роботи, обслуговування робочого місця.

Час підготовчо-заключної роботи витрачається робітником на підготовкудо роботи, на першочергове ознайомлення з роботою і на виконання дій,пов'язаних з її закріпленням, отримання наряду, технічної документації,ознайомлення з кресленням, отримання інструктажу майстра, наладка верстату,встановлення і зняття пріспосіблення, здача роботи і ін.

Особливістю підготовчо-заключного часу є те, що він повторюється не зкожною штукою виробу, а витрачається один раз на зміну або на партіювиготовлюваних деталей і від розміру партії не залежить. Тому, колитривалий час виконується одна і таж робота, наприклад у масовомувиробництві виробів при обробці і переробці однієї і тієї ж сировини,підготовчо-заключний час в розрахунку на одиницю продукції буває незначним.
В цих випадках при встановленні норм часу він, як правило, не враховується.

Партія - це визначена кількість однотипних деталей, що одночаснозапускаються у виробництво, тобто обробляються з однієї наладки верстата.

Час оперативної роботи витрачається на здійснення основної метиоперації і повторюється з кожною штукою виробу (обточування, свердління,штампування, обпілювання). В умовах виконання технологічних процесівобробки оперативний час складається з основного і допоміжного.

Протягом часу основної (технологічної) роботи здійснюється змінаформи, розмірів, зовнішнього виду, взаємного розміщення частин, структури івластивостей предмета праці, яка передбачена технологічним процесом.
Прикладом основного часу маже бути час, що витрачається безпосередньо нарізанні металів, на штампування, зварювання, збирання, закалювання,відпуск, плавлення, травлення, фарбування і т.п. Основний час може бутимашинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним.

На протязі машинно-автоматичного основного часу зміна предмету праціздійснюється робочою частиною обладнання без безпосередньої участіробітника: наприклад, робота верстата автомата, зняття стружки на верстатіз автоматичною подачею.

На протязі машинно-ручного основного часу зміна предмета праціздійснюється робітником механізмом машини при прямій участі робітника:наприклад, зняття стружки на верстаті ручною подачею, свердлінняелектродреллю.

На протязі виконання ручного основного часу зміна предмету праціздійснюється безпосередньо робітником без застосування якого-небудьмеханізму: наприклад, ручна формовка, ручна ковка, обпілювання, фарбуваннявиробу вручну, ручне збирання.

Час допоміжної роботи витрачається на різні прийоми, що забезпечуютьвиконання основної роботи і повторюється або з кожним предметом праці, абочерез визначену їх кількість: наприклад, встановлення і зняття деталі зверстата або декількох деталей на оправлення, управління верстатом (пуск ізупинка верстата, підвід інструменту, включення і виключення подачі),промірі деталі.

Допоміжний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним іручним. Машинно-автоматичний допоміжний час витрачається при роботі наверстатах автоматах з автоматичним завантаженням деталі при механічномупереміщенні частин верстата в вихідне положення. На протязі машинно-ручногодопоміжного часу робота виконується робітником за участі механізму:наприклад, встановлення і зняття деталі за допомогою підйомного крана. Напротязі ручного допоміжного часу робота виконується безпосередньоробітником без застосування якого-небудь механізму: наприклад, встановленнядеталі вручну, вимірювання деталей, переміщення частин деталей вручну.

Час обслуговування робочого місця витрачається на догляд за робочиммісцем і на підтримку його в робочому стані на протязі зміни.

Час обслуговування робочого місця і технологічних процесів обробкиподіляється на час технологічного і організаційного обслуговування робочогомісця.

Час технологічного обслуговування витрачається на догляд за робочиммісцем при виконанні основної роботи: наприклад, час на заміну інструменту,що затупівся, на регулювання і підналадку верстату в процесі роботи, направку інструменту, змітання стружки в процесі роботи.

Час організаційного обслуговування витрачається на догляд за робочиммісцем на протязі всієї робочої зміни, але переважно на початку і в кінціробочого дня: наприклад, час розкладання і збирання інструменту на початкуі в кінці зміни, на чистку і змащування верстату, на огляд обладнання.

Часом роботи, не передбаченим виконанням виробничого завдання,рахується час виконання випадкових і невиробничих робіт, тобтонепередбачених виробничим завданням, але викликаних виробничоюнеобхідністю: наприклад, розмотування розбракованіх Бобін на мотальнімашинах або зняття з заготовки зайвого припуск при механічній обробці іт.д.

Час перерв (час нероботи) - це період, на протязі якого робітник зрізних причин не бере участі у роботі. Він поділяється на часрегламентованих перерв, тобто перерв, які передбачені правиламивнутрішнього порядку і існуючим законодавством, що регулює працю івідпочинок працюючих (час перерв на відпочинок і особисті потреби,виробничу гімнастику, час перерв). Враховуються також перерви, встановленітехнологією і організацією виробництва: наприклад, технологічні перерви міжстадіями фарбування і сушіння при багатослойовому покритті деталібарвниками; для провітрювання забоїв у шахті, перерви в роботі монтажниківпри підйомі блоку краном і т.д.

Тривалість перерв на регламентований відпочинок встановлюється взалежності від факторів, що враховують втомлюваність працівника: йогофізичних зусиль, темпу роботи, забрудненості, вологості і температуриповітря, шуму, вібрацій, теплових випромінювань і ін.

До часу нерегламентованіх (усувніх) перерв відносяться різні простої зтехнічних (ламання механізмів, відсутність різного виду енергії) і зорганізаційних причин (несвоєчасна подача матеріалу, інструменту,відсутність роботи), а також перерви, викликані порушенням трудовоїдисципліни робітником.

Затрати робочого часу виконавця можуть бути нормовані, ті, щовключаються в склад норми часу, і ненормовані, які не включаються до складунорм часу. До нормованих належать затрати підготовчо-заключного часу, часуобслуговування робочого місця, а також затрати часу на регламентованіперерви. Всі інші затрати робочого часу виконавця вважаються втратами,усунення яких забезпечує підвищення продуктивності праці.

1.2.Класіфікація часу використання обладнання.

Час використання обладнання поділяється на час роботи і час перерв вроботі обладнання.

Час роботи обладнання, на протязі якого обладнання працює, поділяючісьна час роботи обладнання по виконанню виробничого завдання, або оперативнийчас, і час роботи обладнання, непередбачений виконанням виробничогозавдання.

Час роботи по виконанню виробничого завдання включає весь час, напротязі якого обладнання знаходиться в робочому стані і предмет праціобробляється (переробляється), а також здійснюються допоміжні дії,необхідні для виконання основної роботи. Він поділяється на основний ідопоміжний час.

На протязі основного часу здійснюється процес обробки (переробки)предмета праці і автоматичний ввід його в обробку: наприклад, час обробкиповерхні деталі на металорізальних верстатах.

Основний час обладнання буває машинним (апаратурно), коли робітникспостерігає і регулює роботу обладнання (наприклад, робота на верстатах завтоматичною подачею), і машинно-ручним, коли поряд з машиною роботоюнеобхідна ручна праця (наприклад, робота на верстатах з ручною подачею).

Допоміжний час включає час на дії, необхідні для виконання основноїроботи і неперекрівні машинним часом: наприклад, час встановлення деталі наверстаті, час завантаження апаратів перервної дії і ін.

Оперативний час - основний і допоміжний - поділяється крім того намашинно-вільний (МВ), апаратурно-вільний (АВ) і час роботи обладнання заучастю робітника - час зайнятості робітника (З).

До часу роботи обладнання, не передбаченому виконанням виробничогозавдання, належить час виконання невиробничої і випадкової роботи. Часнепродуктивної роботи обладнання включає час роботи обладнання, яке незбільшує об'єм і не покращує якість продукції: наприклад, час роботиобладнання по виготовленню продукції, забракованої при її прийомі. Часвипадкової роботи обладнання включає час на виготовлення продукції,непередбаченої виробничим завданням, але виготовлення якої є виробничоюнеобхідністю.

Час перерв в роботі обладнання - час його бездіяльності - ділиться начас регламентованих і нерегламентованіх перерв.

Час регламентованих перерв включає час на такі перерви: пов'язані зпідготовкою до роботи і з обслуговуванням робочого місця (виконанняпідготовчо-заключних робіт і робіт по організаційно-технічномуобслуговуванню); передбачувані технологією і організацією виробничогопроцесу (ремонт механізмів за графіком, неусувні технологічні перерви, втому числі при багатоверстатному обслуговуванню через співпадання часузайнятості робітника на одному верстаті з необхідністю обслужити інші іт.д.); відпочинок і особисті потреби працівника.

Час нерегламентованіх перерв ділиться на час перерв внаслідок порушеньнормального протікання виробничого процесу (бездіяльність обладнання взв'язку з відсутністю енергії, палива, сировини; позапланові ремонтиобладнання через його несправність і т.д.) і на час перерв, викликанихпорушенням трудової дисципліни робітником (запізнення, відлучення в процесіроботи, передчасне залишення робочих місць і т.д.).

Час використання обладнання, як і затрати робочого часу виконавця,поділяють на нормований і ненормований. До нормованою часу роботиобладнання належить час роботи по виконанню виробничого завдання і часрегламентованих перерв. До ненормований часу належить час невиробничої івипадкової роботи і час нерегламентованіх перерв.

В доповнення до розробленої класифікації витрат робочого часу і часувикористання обладнання нні праці рекомендуються умовні позначення, якізастосовуються в основному для індексації затрат часу при різнихдослідженнях.

Таблиця 1.

| Назва груп і категорій затрат | Умовні |
| робочого часу. | позначення. |
| Час на виконання виробничого завдання | ЧВЗ |
| Підготовчо-заключний час | ПЗ |
| Оперативний час | ОЧ |
| Основний час | О |
| Допоміжний час | Д |
| Час обслуговування робочого місця | ОМ |
| Час організаційного обслуговування | Орг |
| Час технічного обслуговування | Тех |
| Час роботи непередбаченої виконанням виробничого | |
| завдання | ЧНЗ |
| Час випадкової роботи | ЧВР |
| Час невиробничої роботи | ЧНР |
| Час перерв у роботі | П |
| Час регламентованих перерв | ПР |
| Час на відпочинок і особисті потреби | ВОП |
| Час перерв встановлених технологією і | |
| організацією виробничого процесу | ПТ |
| Час нерегламентованіх перерв | ПН |
| Час перерв викликаних порушенням трудової | |
| дисципліни | ППД |
| Час перерв викликаних порушенням нормального | |
| протікання виробничого процесу | |
| Машинний час | ППП |
| Маніна-вільний час | М |
| Апаратурно-вільний час | МВ |
| Час зайнятості робітника на обслуговуванні | АВ |
| обладнання | |
| Активне спостереження | З |
| Час пасивного спостереження за роботою | А |
| обладнання | |
| | ПСП |

Розділ ІІ. Методи вивчення витрат робочого часу і часу використання обладнання.

Розглянемо способи вивчення затрат робочого часу згідно викладеноїкласифікації. Результати такого вивчення дозволяють визначити рівеньраціональності використання робочого часу, отримати вихідні дані, на основіяких розробляються нормативи і встановлюються норми робочого часу.

Розрізняють наступні основні способи вивчення витрат робочого часу:фотографія робочого часу, хронометраж, фотохронометраж. Така роботапроводиться методами безпосередніх замірів і моментних спостережень.

2.1. Методологія вивчення витрат робочого часу.

Методом безпосередніх замірів фіксується повністю час на виконанняоперацій або їх елементів, зміни чи її частини. В результаті можна отриматидані про фактичні затрати робочого часу за весь період вивчення, а такожнайбільш повно дослідити процес праці і використання обладнання.

Однак проведення спостережень і обробка отриманих даних доситьтрудомісткі, і тому один спостерігач може вивчити затрати часу одногоробітника або одночасно невеликої групи робітників.

Методом моментних спостережень, який фундується на теорії ймовірності,фіксується не час, а число моментів тих чи інших категорій затрат часуспостережуваних виконавців або обладнання. Цей метод широко застосовуєтьсяпри вивченні великої кількості робочих місць, коли достатньо знати середнізатрати часу і не потрібна детальна структура цих затрат.

На відміну від безпосередніх замірів моментний спостереженнями можнаодночасно охопити велику кількість працюючих або обладнання, зокремапровести масову фотографію робочого часу. Невелика трудомісткість методувзагалі і простота проведення спостережень зокрема дозволяють залучати додосліджень не тільки спеціалістів, але й всіх спеціалістів підприємства.

Для вимірювання затрат часу застосовуються годинник, секундомірі,Хроноскоп, кіноапаратура. Крім того за останні роки успішновикористовуються напівавтоматічні пристрої для фотографій (включаючимоментні спостереження) і хронометражу. Напівавтоматічні пристрої даютьможливість вести спостереження за кожним елементом затрат праці безспостережного листа. Вони показують сумарні затрати часу (за час проведенняспостережень) по кожному елементу окремо. До таких пристроїв належать,наприклад, сумуючі, пішучі і багатоціферблатні цифрові пристрої. Ціпристрої мають декілька кнопок або клавіш. Кожному елементу витратприсвоюється номер кнопки або клавіші пристою. При натиску на клавішупристрій включається і починає фіксувати тривалість виконання даногоелементу. По закінчені виконання роботи спостерігач натіскує на клавішу,яка відповідає наступному елементу, в результаті чого відлік часу попершому елементу припиняється, але починається по наступному. Пристрійдозволяє вести одночасно відлік часу по декількох елементах. Якщо данийелемент роботи повторюється декілька разів, повторним натиском на клавішувідлік часу відновлюється без спрацювання отриманих раніше результатів. Урезультаті сумуються затрати часу по даному елементу роботи.

При проведені моментних спостережень без спостережного листазастосовується лічильник кількості моментів.

Якщо необхідно знати тривалість виконання окремих елементів операцій вкожному замірі, наприклад, при хронометражі, застосовують Друкуючіпристрої. Поточний час і тривалість елемента в цьому випадку фіксуються напаперовій стрічці, яка пересувається автоматично. На цій же стрічцідрукується код елементу.

Є також пристрої для географічної реєстрації, які записують на стрічцітривалість кожного елементу затрат часу у вигляді ліній в певному масштабі.

Незалежно від виду спостереження проведення кожного з них складаєтьсяз наступних етапів: підготовка до спостереження; його проведення; обробкаданих; аналіз результатів і підготовка пропозицій по вдосконаленнюорганізації праці.

При проведенні хронометражних спостережень слід враховувати туобставину, що норми і нормативи розраховуються виходячи з передовихприйомів і методів праці, але норма повинна передбачати середнюінтенсивність праці робітника, який оволодів передовими прийомами іметодами праці і виконує встановлене нормованих завдань. Тому спостереженняслід проводити за робітниками відповідної кваліфікації, які мають приблизносередній відсоток виконання норм по даній роботі (виду робіт), розрахованийбез врахування робітників, що не виконують норму.

2.2. Метод безпосередніх замірів.

2.2.1. Фотографія робочого часу.

Фотографія робочого часу - це метод спостереження і замірів всіх безвиключення затрат часу на робочому місці на протязі всього періодуспостереження в порядку послідовності виконання цих затрат.

Якщо фотографія робочого часу проводиться на протязі всієї зміни, вонаносить назву фотографії робочого дня. Фотографія робочого часу проводитьсяз метою: виявити витрати робочого часу, встановити їх причини і розробитиорганізаційно-технічні міроприємства по їх усуненню; отримати і накопичитивихідні дані для розробки нормативів часу на обслуговування робочогомісця, підготовчо-заключного часу, на регламентований відпочинок і природніпотреби.

Крім цього фотографії робочого часу можуть бути використані длявизначення таких показників кількості одиниць обладнання, яке можеобслужити один робітник; кількості робітників, необхідних дляобслуговування окремих видів обладнання; степеня використання обладнання вчасі і ін.

В залежності від цільового призначення фотографії розрізняють наступніосновні її види: індивідуальна фотографія і її різновидність --самофотографія; групова фотографія; бригадна фотографія; фотографіяробочого часу багатоверстатніка; цільова фотографія.

При індивідуальній фотографії робочого часу об'єктом спостережень єзатрати часу одного робітника, що працює на одному робочому місці.
Індивідуальна фотограція робочого часу проводиться в тих випадках, колинеобхідно детально визначити всі затрати часу на конкретному робочому місціна протязі зміни.

При груповій фотографії робочого часу спостерігач проводить одночаснозаміри затрат часу групи робітників (до 10чол.), що працюють на декількохробочих місцях. Така фотографія доцільна при візначанні відсотказавантаженості робітників і втрат не на одному робочому місці, а на певнійділянці цеху.

Бригадна фотографія являє собою спостереження і заміри робочого часу,що витрачається кожною ділянкою бригади зайнятою виконанням спільноїроботи. Цей вид досліджень застосовується в тих випадках, коли робота, щовивчається виконується бригадою, що працює на одному місці і по одномупоряд. Основна мета брігадної фотографії заключається у встановленніоптимального складу бригади по кваліфікації і кількості, а такожправильного розділення праці і раціональної її організації.

Фотографія робочого часу багатоверстатніка передбачає спостереження ізаміри затрат часу одного робітника, що обслуговує декілька верстатів
(агрегатів). Вона проводиться з метою встановлення оптимальної кількостіверстатів, що обслуговуються одним робітником.

Процес проведення цільової фотографії робочого часу проводиться зістрогим цільовим призначенням, наприклад, при визначенні затрат підготовчо -заключного часу, затрат часу на організаційне обслуговування робочогомісця, на природні потреби.

Процес проведення будь-якого виду фотографії робочого часу незалежно відспособу спостереження, складається з трьох основних етапів: підготовка допроведення фотографії робочого часу; безпосереднє фотографування; обробкаотриманих результатів, їх аналіз і висновки.

Розглянемо процес проведення індивідуальної фотографії робочого часу.
Підготовка до проведення фотографії передбачає ознайомлення з робочиммісцем, його організації і обслуговуванням а також з змістом роботи, котрабуде на ньому виконуватися. Результати ознайомлення відмічаються вспостережну листі. В листі записуються також деякі дані про робітника:прізвище, табельний номер, спеціальність, стаж і тарифний розряд і т.п.
Крім того в опісовій частині листа вказуються цех, ділянка, дата, початок ікінець спостереження, прізвище спостерігача, форми обслуговування робочогомісця.

Робітник повинен бути попереджений завчасно про проведенняспостереження і його цілях. Спостерігач повинен з'явитися на робочому місціза декілька хвилин до початку зміни із спостережних листом і годинником.

Безпосереднє фотографування заключається в спостереженні і записутого, що відбувається на робочому місці на протязі спостережуваногоперіоду.

В момент початку зміни спостерігач відмічає в листі як початокспостереження, проставляє час, а потім веде послідовний запис всіх дійробочого обладнання на протязі зміни, вказуючи час по кожному виду затрат івідмічає кінець спостереження. Час, з точністю до хвилини зміряється, якправило, звичайним годинником.

Фіксація результатів спостереження ведеться безперервно по поточномучасу, тобто відмічається початок і закінчення елементів роботи. Початкомкожного елементу слід рахувати закінчення суміжного з ним попереднього. Якправило, основний і допоміжний час не є безпосереднім об'єктом вивчення припроведенні фотографії робочого часу, і тому вони заміряються сумарно якоперативний час. Запис замірів часу ведеться в реєстраційній частиніспостережного листа.

Останнім етапом фотографій робочого часу є обробка і аналіз даних,отриманих в результаті спостереження. Спочатку визначається тривалістькожного елементу робочого часу шляхом віраховування з поточного часу,записаного проти даної затрати, зафіксованого проти суміжної попередньоїзатрати. Запис проводиться у відповідальній графі реєстраційної частиниспостережного листа.

Після визначеності тривалості затрат робочого часу відбувається їхіндексація, яка слугує основою для об'єднання одноіменніх витрат. Для цьогокожному елементу затрат присвоюється умовне позначення - індекс. Індексаціяможе бути буквінною і цифровою. Потім групуються і сумуються тривалостівитрат, що мають однакові індекси і результати вносяться у зведенняодноіменніх витрат робочого часу, розміщеного на останній сторінціспостережного листа.

На далі визначається питома вага або процент кожного виду витрат узагальному балансі робочого часу до загального часу спостереження. Наоснові зведенні одноіменніх витрат, а також нормативних даних складаєтьсяфактичний і проектний баланс робочого часу. На основі фактичного балансуробочого часу робляться висновки про його використання, що встановлюютьпроцент оперативного часу, втрат часу з організаційно-технічних причин,втрат часу з причин, що залежить від робітника і ін. Потім, віраховуючі ізфактичних витрат робочого часу нормативні, визначаємо можливу економіюробочого часу. При цьому необхідний контроль. Фактичний оперативний час всумі з можливою економією робочого часу завжди рівний проектномуоперативному часу:

Розрахована економія робочого часу дозволяє визначити можливий рістпродуктивності праці при усуненні втрат робочого часу за формулою:

, або

Аналіз проведених спостережень повинен супроводжуватися розробкоюплану організаційно-технічних міроприємств, спрямованих на усунення втратробочого часу з тих чи інших причин. Для цього в карті фотографій робочогочасу передбачений відповідний розділ, в який вносяться запропонованіорганізаційно-технічні міроприємства.

різновидом індивідуальної фотографії робочого часу є самофотографія,основна мета якої - залучити широкі маси робітників до виявлення втратробочого часу і до розробки пропозицій по їх усуненню. Це запис лише втратчасу робочого і їх причин з вказанням тривалості.

Сомофотографію проводити робітник, проставляючі у відповідній стрічціспеціального бланку, в якому віддруковані можливі причини втрат робочогочасу, тривалість кожної втрати в хвилинах. Відлік часу присамофотографуванні проводиться способом окремих замірів, тобто по кожномуелементу затрат часу проставляється його тривалість у хвилинах.

На зворотній стороні бланку робітник записує пропозиції, які він рахуєнеобхідним провести в життя для усунення виявлених втрат. Після цього бланкздається нормувальніку для обробки, аналізу і висновків.

Групова фотографія робочого часу в зв'язку з проведенням спостереженьодночасно за декількома робітниками має деякі особливості. Так як об'єктомспостереження тут слугує декілька робочих місць, спостерігач не можефіксувати затрати робочого часу таким же безперервним способом, як припроведенні індивідуальної фотографії. В цьому випадку при записукористуються умовними позначеннями - індексами, кількість яких повинна бутидоступною для запам'ятовування. Можна використовувати, наприклад, індекси,котрі застосовувались при обробці індивідуальної фотографії робочого часу.

Фіксація затрат часу проводиться через попередньо встановлені проміжкичасу (1-3хв.), на протязі якого спостерігач оглядає те, що відбувається наробочих місцях і записує в спостережних лист за допомогою прийнятихіндексів вміст затрат.

Через встановлений проміжок часу спостерігач повертається доспостережень за першим робітником, робить помітку в бланку і так по кожномунаступному робітнику. Прийнята черговість повинна строго дотримуватись. Длязапису спостережень умовними позначеннями служить спеціальний бланк
(таблиця 2).

Таблиця 2 - спостережних лист групової фотографії робочого часу.

| Періодичний | | | | | | | | | | | помі-тки |
| запис часу. | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |

Індекси витрат робочого часу
Початок спос -тереження,рік. хв.

7.00

7.02

7.04

7.06

7.08

7.10

7.12

7.14

7.16

7.18

7.20
І так далі до кінця робочої зміни
Кінець спос -тереження.

Обробка фотографії починається з складання одноіменніх витрат набланку, в якому записані всі індекси і номери робочих місць. При цьомувизначається кількість одноіменніх індексів по кожному робочому місцю імножиться на інтервал часу, через котрий проводилося спостереження (1 -
3хв.). Знайдений результат (сумарна тривалість по даній затраті робочогочасу) записується проти потрібного індексу в графі, що відповідає робочомумісцю. Таким чином отримують зведення затрат часу по окремим робочиммісцям, а потім по всій ділянці. Після цього визначається процентний вмісткожного виду витрат до загальної суми, прийнятої за 100%.

В порівнянні з індивідуальною групова фотографія дає меншу точність,але дозволяє отримати досить повне уявлення про використання робочого часуна ділянці. Висновки по даних зведення одноіменніх витрат груповоїфотографії визначаються тим же колом питань, що й при індивідуальнійфотографії: характеристикою використання робочого часу, процентом можливогопідвищення продуктивності праці, планом організаційно-технічнихміроприємств, що передбачають максимальне ущільнення робочого дня.

При проведенні брігадної фотографії в спостережну листі в графі "Щоспостерігалось "записуються затрати часу учасників бригади в тійпослідовності, в якій вони протікають. В момент закінчення того чи іншогоетапу робіт в графі, відведеній для кожного робітника, проставляєтьсяпоточний час. Зведення одноіменніх витрат робочого часу складається покожному робітнику окремо. Обробка даних проводиться так, як і приіндивідуальній фотографії. У випадку проведення фотографії робочого часубагатоверстатніка 'об'єктом спостереження є не тільки затрати часуробітника, але й використання в часі кожного верстата. При замірах окремихзатрат часу в спостережну листі вказується до якого верстату належитьдана витрата. Запис ведеться по поточному часу закінчення кожної категоріївитрат робочого часу по окремих верстатах. З цією метою в реєстраційнійчастині спостережного листа передбачена спеціальна графа для кожноговерстата.

При обробці даних спостереження складається зведення одноіменніхзатрат часу робітника, часу роботи і простоїв кожного верстата з вказаннямпричин.

Обробка отриманих даних проводиться так, як при індивідуальнійфотографії робочого часу. Крім балансу робочого часу багатоверстатнікаскладається також баланс робочого часу обслуговуваних ним верстатів, що даєможливість не тільки зробити висновки про використання робочого часуробітник?? м, але й визначити ступінь використання обладнання в часі інакреслити організаційно-технічні міроприємства, спрямовані на підвищенняпродуктивності праці робітника і усунення витрат часу в роботі обладнання.

Цільова фотографія робочого часу проводиться так, як і індивідуальна,з тією лише різницею, що вона може охопити проміжок часу більше або меншезміни в залежності, які цілі ставляться при її проведенні.

2.2.2. Хронометраж.

Хронометраж - метод спостереження і замірів безпосередньо на робочомумісці затрат оперативного часу на багаторазово повторюваних операціях. Якщопри індивідуальній фотографії робочого часу передбачується спостереженнявсіх без виключення затрат робочого часу на протязі, як правило, зміни, топри хронометражі об'єктом вивчення є лише основний і допоміжний, тобтооперативний час.

хронометражем досягаються наступні основні цілі: накопичення даних протривалість окремих елементів оперативного часу, що приймаються прирозрахунку технічно обгрунтованих норм, зокрема на основі таких данихпобудовані нормативи допоміжного часу, основного ручного, основного машинно -ручного і ін.; встановлення технічних норм часу на операції, що непідлягають нормуванню розрахунковим методом; наприклад, на збірних,монтажних, слюсарних роботах; вивчення прийомів і методів роботи кращихробітників з метою широкого поширення їх виробничого досвіду; з метоюсинхронізації часу на виконання окремих операції в поточному виробництві.
Об'єктом хронометражу, як правило, є виробнича операція.

Хронометраж проводиться з допомогою різноманітних вимірювальнихпристроїв - секундомірів і хронометрів, хронографів і спеціальної фото-ікіноапаратурі. Техніка його проведення складається з наступних основнихетапів: підготовка до хронометражу; безпосереднє спостереження і заміричасу; обробка отриманих даних, їх аналіз і висновки. У процесі підготовкиспостерігач повинен попередньо повідомити робітника про проведенняспостережень і пояснити їх. Окрім цього спостерігач ознайомлюється зобладнанням, організацією і обслуговуванням робочого місця, на котрому будевиконуватись операція, що вивчається. Виконання операції доручаєтьсяробітнику відповідної кваліфікації і з середньою продуктивністю праці, якщохронометраж не ставить цілі вивчення і поширення методів роботи передовиківвиробництва. Перед початком хронометражу необхідно організувати роботутаким чином, щоб робітник був забезпечений всім необхідним і його робочемісце було в порядку.

На лицьовій стороні спостережного листа фіксується назва цеху,ділянки, тип і інвентарний номер обладнання, назва досліджуваної операції,вказується прізвищу робітника, його табельний номер, спеціальність, стажроботи по даній спеціальності і загальний стаж, тарифний розряд, середнійвідсоток виконання норм та інші дані.

Досліджувану виробничу операцію розчленовують на складові її елементи,тобто на окремі прийоми і невеликі технологічні комплекси прийомів, по якихбудуть проводитися спостереж