p>
Міністерство Освіти Російської Федерації p>
Воронезька ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІСТЕТ p>
Автоматизації і роботизації машинобудування p>
факультет p>
Кафедра економіки , виробничого менеджменту та організації машинобудівного виробництва p>
РЕФЕРАТ p>
з дисципліни: Організація та управління виробництвом p>
Тема: Тема: Організація підготовки виробництва до випуску нової продукції p >
Виконав (а) студент (ка) Ам-981 p>
Група
Підпис, ініціали, прізвище p>
дата p>
Керівник p>
Підпис, ініціали, прізвище p>
дата p>
Воронеж 2002 p>
Сутність, зміст і завдання підготовки виробництва
Створення нових видів продукції в машинобудуванні здійснюється в процесіпідготовки виробництва. Підготовка виробництва протікає поза рамкамивиробничого процесу. Завдання підготовки виробництва полягає в тому,щоб забезпечити необхідні умови для функціонування виробничогопроцесу. Але, на відміну від таких процесів підготовчої фази, якпридбання предметів праці, наймання робочої сили та інших повторюванихсистематично при кожному обороті виробничих фондів, підготовкавиробництва стала одноразовим актом, здійснюваним при переходіпідприємства на випуск нової продукції.
Процес підготовки виробництва. Підготовка виробництва - це процесбезпосереднього прикладання праці колективу працівників з метою розробкита організації випуску нових видів продукції або модернізації виготовленихвиробів. Процес підготовки виробництва є особливим видомдіяльності, що суміщає вироблення науково-технічної інформації з сеперетворенням в матеріальний об'єкт - нову продукцію.
По виду й характеру робіт процеси підготовки виробництва підрозділяютьсяна дослідницькі, конструкторські, технологічні, виробничі таекономічні. В основі виділення цих процесів лежить вид трудовоїдіяльності.
Процеси наукових досліджень, технічних і організаційних розробок іінші роботи інженерного характеру є основними для підготовчоїстадії. До них входять: проведення досліджень, інженерних розрахунків,проектування конструкцій, технологічних процесів, форм і методіворганізації виробництва, експериментування, економічні розрахунки іобгрунтування.
Основними процесами підготовки виробництва є і процесивиготовлення та випробування макетів, дослідних зразків і серій машин. Вониназиваються експериментальними виробничими процесами.
За розташуванням в часі і просторі процеси підготовки виробництваподіляються на операції, роботи, стадії, фази.
Операція - первинна ланка процесу створення нової техніки. Вонавиконується на одному робочому місці одним виконавцем і складається з рядупослідовних дій. Операції об'єднуються в роботи.
Робота - сукупність послідовно виконуваних операцій, щохарактеризується логічною довершеністю і закінченістю дій звиконання певної частини процесу.
Стадія - сукупність ряду робіт, пов'язаних між собою єдністюзмісту та методів виконання, що забезпечує рішення конкретного завданняпідготовки виробництва.
Фаза - комплекс стадій та робіт, що характеризує закінчену частину процесупідготовки виробництва; пов'язана з переходом об'єкта робіт у новеякісний стан.
За відношенні до об'єкта управління виділяються власне процесипідготовки виробництва та процеси керування підготовкою виробництва.
Зміст підготовки виробництва. Створення нової продукції в галузяхмашинобудування здійснюється в певній послідовності фаз єдиногопроцесу підготовки виробництва: теоретичні дослідження, що мають фундаментальний і пошуковий характер; прикладні дослідження, в процесі яких отримані на першому етапі знання знаходять практичне застосування; дослідно-конструкторські роботи, в ході виконання яких отримані знання та висновки досліджень реалізуються у кресленнях та зразки нових машин; технологічне проектування і проектно-організаційні роботи, впроцесі виконання яких розробляються технологічні методивиготовлення і форми організації виробництва нових виробів; p>
технічне оснащення нового виробництва, яке полягає в придбанні івиготовленні обладнання, технологічного оснащення та інструменту, а такожпри необхідності - і в реконструкції підприємств та їх підрозділів;освоєння виробництва нової продукції, коли створені на попередніх етапахконструкції виробів і методи їх виготовлення перевіряються і впроваджуються ввиробництво;промислове виробництво, що забезпечує випуск нової продукції заякості і в кількостях, що задовольняють потреби суспільства;використання новоствореного продукту у сфері експлуатації;розробка й освоєння випуску нових видів продукції, що втілюють останнідосягнення науки і техніки, які відповідають найвищим вимогамспоживачів, конкурентоспроможних на світовому ринку;забезпечення належних техніко-організаційних умов для істотногопідвищення продуктивності праці в народному господарстві;створення нової продукції, яка мала би високим якісним рівнемпри мінімальних витратах на її виробництво;скорочення тривалості конструкторських, технологічних, організаційних таінших робіт, що входять до комплексу підготовки виробництва, і освоєннявиробництва нових виробів у стислі строки;економія витрат, пов'язаних з підготовкою виробництва та освоєнням новоїпродукції. p>
Основи організації підготовки виробництва p>
Зміст діяльності з організації підготовки виробництва. Головназавдання підготовки виробництва - створення та організація випуску новихвиробів. Для її вирішення необхідно чітко поєднати всі різноманітніпроцеси підготовки виробництва, раціонально поєднувати особисті іречові елементи процесу створення нової техніки, визначатиекономічні відносини між учасниками робіт з підготовки виробництва.
Виникає необхідність організувати процеси підготовки виробництва.
Організація процесів створення нових видів продукції машинобудуванняохоплює проектування, здійснення на практиці і вдосконаленнясистеми підготовки виробництва. Система підготовки виробництва - цеоб'єктивно існуючий комплекс матеріальних об'єктів, колективів людей ісукупність процесів наукового, технічного, виробничого таекономічного характеру для розробки та організації випуску нової абоудосконаленої продукції. Організація підготовки виробництваспрямована на раціональне поєднання всіх елементів процесу створення іосвоєння нової техніки в просторі і в часі, встановленнянеобхідних зв'язків та узгодження дій учасників цього процесу,створення умов для підвищення зацікавленості вчених, інженерів,виробничників у прискореної розробки та організації виробництва новоївисокоефективної техніки.
Організація підготовки виробництва виражається в наступних видахдіяльності:визначення мети організації та її орієнтація на досягнення цієї мети;встановлення переліку всіх робіт, які повинні бути виконані длядосягнення поставленої мети по створенню конкретних видів нової продукції;створення або удосконалення організаційної структури системипідготовки виробництва на підприємстві;закріплення кожної роботи за відповідним підрозділом (відділом,групою, цехом тощо) підприємства;організація робіт зі створення нових видів продукції в часі;забезпечення раціональної організації праці працівників і необхідних умовдля здійснення всього комплексу робіт з підготовки виробництва довипуску нової продукції;встановлення економічних відносин між учасниками процесу створеннянової техніки, що забезпечують зацікавленість вчених, інженерів івиробничників у створенні та освоєнні технічно прогресивною іекономічно, ефективної техніки і прискореної організації її промисловоговиробництва.
Принципи організації підготовки виробництва. В основі раціональноїорганізації процесів створення нової техніки лежать загальні закономірностіорганізації виробництва: відповідність організації виробництва цілям,поставлених перед підприємством; відповідність форм і методів організаціївиробництва характеристиками його матеріально-технічної бази; орієнтаціяна конкретні виробничо-технічні та економічні умови; взаємневідповідність характеристик організації процесів виробництва іособливостей організації праці працівників і т.д.
З огляду на особливості процесів створення нової техніки, необхідно припобудові та вдосконаленні системи підготовки виробництвакеруватися рядом специфічних принципів.
Принцип комплексності передбачає необхідність проведення робіт зпідготовки виробництва за єдиним планом, який охоплює всі процеси - віднаукових досліджень до освоєння нової техніки і враховує комплексщо виникають при цьому технічних, організаційних, економічних та іншихпроблем.
Принцип спеціалізації вимагає, щоб за кожним підрозділом підприємствазакріпилися такі види діяльності щодо створення та освоєння нової техніки,які відповідають характеру спеціалізації цих підрозділів.
Принцип науково-технічної та виробничої інтеграції розглядаєтьсяяк сукупність умов, що забезпечують досягнення єдиної і спільної мети врезультаті діяльності певного безлічі спеціалізованихпідрозділів і виконавців.
Принцип комплектності документації та складових частин виробів вимагаєодночасного виконання комплексу робіт до моменту часу, колиподальше їх продовження можливе тільки за наявності повного комплектудокументації або складових частин виробів.
Принцип безперервності робіт зі створення нової продукції вимагає ліквідаціїзначних перерв в часі між фазами процесу підготовки, аусередині них - між стадіями, роботами, операціями.
Принцип пропорційності можна розглядати як вимогавиробничих можливостей (пропускної спроможності) всіх підрозділівоб'єднання або підприємства, зайнятих підготовкою виробництва.
Принцип паралельності в організації робіт з підготовки виробництвавиражається в суміщення у часі різних фаз, стадій, робіт.
Забезпечення суворої послідовності робіт і прямоточних. Дотримуючисьцей принцип, необхідно, щоб розробка та освоєння нової продукціїздійснювалися з притаманною тільки цього виду послідовністю робіт.
Прямо точність розуміється як забезпечення найкоротшого маршруту рухутехнічної документації та найменшого шляху, що проходить новим виробом повсіх стадіях його розробки та освоєння. p>
Організаційна структура системи підготовки виробництва
Створення раціональної організаційної структури системи підготовкивиробництва базується на використанні наукових принципів його організації.
Одним з основних напрямків роботи з формування структури системипідготовки виробництва є визначення складу підрозділів, якіповинні функціонувати на підприємстві в період розробки та освоєння новоїпродукції.
Структура, будучи формою системи, визначається її змістом, тобтопроцесами, що відбуваються в системі. Звідси випливає, що розробкаструктури органів підготовки виробництва повинна базуватися надослідженні процесів створення й освоєння нової продукції. Основнимкласифікаційними групами процесів створення нової продукції повиннівідповідати структурні підрозділи, в яких і будуть здійснюватисяці процеси (табл.1). p>
Таблиця 1 p>
Основні групи процесів підготовки виробництва і відповідні їм структурні одиниці
| Процеси полготовкі | Структурні одиниці підрозділи |
| виробництва | |
| Дослідницькі | Відділ вивчення потреб, |
| | Науково-дослідні тематичні |
| | Відділи, відділ (бюро) техніко-економічних |
| | Досліджень, відділ впровадження результатів |
| | ПИР |
| Інженерні | Конструкторські тематичні відділи, |
| | Технологічна служба, відділ |
| | Стандартизації та нормалізації, центральна |
| | Заводська лабораторія, відділ організації |
| | Виробництва, праці та управління |
| Виробничі | Макетні майстерні, експериментальне |
| | Виробництво, цехи дрібних серій, |
| | Виробничі цехи |
| Забезпечують | Служба науково-технічної інформації, відділ |
| | Кадрів і підготовки кадрів, відділ |
| | Матеріально-технічного постачання, |
| | Інструментальне господарство, відділи головного |
| | Механіка та енергетика, відділ і цех |
| | Нестандартного обладнання, служба |
| | Управління якістю |
| Обслуговуючі | Бюро технічної документації, складське |
| | Господарство, транспортне господарство |
| Управлінські | Обчислювальний центр, відділ управління |
| | Розробками та підготовкою виробництва, |
| | Планово-економічний виробничий |
| | Відділи, відділ праці |
| | Та заробітної плати, бюро з раціоналізації | p>
Принцип суворої послідовності робіт і прямо точності припускаєнеобхідність вдосконалення просторового розташування структурниходиниць системи підготовки виробництва і забезпечення раціональнихвзаємозв'язків між підрозділами підприємства.
Не менш важлива і складна проблема встановлення взаємозв'язків міжпідрозділами. Основні положення раціоналізації системи взаємозв'язківміж підрозділами, які беруть участь у процесах підготовки виробництва,базуються на наступних принципах: документ повинен по можливостіформуватися в одному підрозділі; число погоджують і затверджуютьінстанцій має бути зведена до мінімуму; маршрут руху документа повиненвиключати повернення, петлі і рух у напрямку, зворотному ходу йогомаршруту.
Використання принципу пропорційності при організації підготовкивиробництва вимагає забезпечення рівності виробничих можливостей
(пропускної спроможності, потужностей) усіх підрозділів, зайнятих створеннямнових виробів. При цьому повинні враховуватися ресурси трьох видів: люди
(робітники, інженерно-технічні і наукові працівники) основні фонди
(площі, виробниче та наукове обладнання), матеріальні ресурси
(матеріали, спеціальна література, нормативи та ін.)
При проектуванні виробничої структури фактична пропускназдатність підрозділів зіставляється з плановою і вирівнюється за рахунокперерозподілу ресурсів та робіт, підвищення продуктивності праціпрацівників, збільшення змінності роботи обладнання.
Структура органів підготовки виробництва багато в чому залежить від сформованоїсистеми підготовки. На підприємствах машинобудування функціонують трирізновиди таких систем: централізована, за якої вся робота зконструювання, технологічному та організаційному проектуваннюздійснюється в заводських службах та інших підрозділах;децентралізована, при якій основний тягар роботи за технологічноюі організаційній підготовці переноситься на цехові органи; змішана,коли робота з підготовки виробництва розподіляється між центральними іцеховими органами.
На підприємствах машинобудування з масовим і крупносерійним типомпідготовка виробництва, виготовлення нових виробів здійснюється, якправило, централізовано. На заводах серійного виробництва переважаєзмішана система підготовки, а на підприємствах одиничного і дрібносерійноготипу - децентралізована. p>
Організація підготовки виробництва в часі. p>
Час підготовки виробництва - це тривалість перебування коштіввиробництва розробляють організацій і підприємств в підготовчійстадії виробничого процесу. Воно складається з робочого періоду ічасу перерв.
Робочим періодом називається час створення нових видів продукції, впротягом якого виконуються трудові процеси. У ході цих процесівздійснюються наукові дослідження, інженерні розробки, освоєння новоїпродукції у виробництві та експлуатації.
Час перерв характеризує календарний період часу, протягомякого той чи інший об'єкт не відчуває на собі трудових зусиль. Часперерв підрозділяється на перерви, обумовлені режимом праціпрацюючих; виникающіе між фазами, стадіями, роботами; обумовленіконструктивно-технологічними особливостями виробів і недоліками уорганізації і планування виробництва.
Час підготовки виробництва «вважати в календарних днях чи годинах.
Якщо час підготовки і перерв обчислюється в календарному часу, торобочий період вимірюється робочим часом, тобто трудовими витратами. Часпідготовки виробництва, обчислена в одиницях календарного часу,представляється як цикл підготовки виробництва, а в одиницях робочогочасу, як трудомісткість робіт.
Цикл підготовки виробництва. Цикл підготовки виробництва конкретноговироби є календарний період часу, протягом якоговиконується весь комплекс робіт з розробки та освоєння випуску новоговиду продукції. Цикл підготовки виробництва нової продукції включає всебе тривалість всіх етапів робіт і час перерв між ними.
Процеси підготовки виробництва в часі можуть бути організовані різнимиметодами: послідовним виконанням операцій, робіт і фаз без перервміж ними; послідовним виконанням та наявністю перерв міжопераціями, роботами або фазами; шляхом організації паралельно-суміщеного виконання операцій, робіт і фаз підготовки виробництва. Залежно відобраного методу організації підготовки виробництва її тривалістьбуде різною.
Загальна тривалість циклу підготовки виробництва і освоєння випуску нових видівпродукції, незважаючи на тенденцію до скорочення, продовжує залишатисянадзвичайно високою. На багатьох машинобудівних підприємствах період відпочатку розробки технічного завдання до випуску виробів становить усередньому 3-5 років, що в кілька разів перевищує витрати часу напідготовку виробництва на аналогічних закордонних підприємствах.
Конкретні заходи щодо скорочення часу підготовки виробництвапередбачають високий рівень її організації, що базується на застосуваннінаукових принципів.
Скорочення часу підготовки виробництва є головним завданняморганізаційної діяльності при створенні нових видів продукції. Реалізаціяцього завдання покликана забезпечити прискорення науково-технічного прогресу увсіх галузях народного господарства.
Основними напрямами цієї роботи можуть бути: скорочення часуробочого періоду за рахунок проведення заходів зі скорочення трудовихвитрат: скорочення часу перерв у процесі підготовки виробництва,впровадження паралельно-поєднаного методу організації робіт.
Економічне значення фактора часу при створенні нової техніки.
Подовження термінів підготовки виробництва і освоєння випуску нових видівпродукції негативно впливає на темпи науково-технічного прогресу іефективність виробництва. Тривалі терміни освоєння випуску новихефективних машин уповільнюють надходження техніки у відповідні галузі,ведуть до зниження темпів їх технічного переозброєння, погіршенняпоказників продуктивності праці та рентабельності виробництва. Крімтого, нерідкі випадки, коли нова техніка старіє ще до початку їївиробництва.
Суттєво обмежується при подовженні термінів підготовки виробництватехніко-економічні показники роботи підприємств, які освоюють новутехніку. Негативні результати тривалих термінів створення і освоєннянової техніки виявляються в уповільнення оборотності оборотних коштіввнаслідок зростання обсягу незавершеного виробництва і збільшення запасівспеціального обладнання та устаткування; в зниження досягнутого рівняпродуктивності праці, що є наслідком відволікання трудовихресурсів на створення нової техніки без відповідного збільшення випускупродукції; в часткове підвищення собівартості продукції, яке єнаслідком погіршення використання устаткування і площ, підвищенихвитрат у сфері досліджень і розробок, зростання частки накладних витрат ітощо p>
Комплексний підхід до організації підготовки виробництва. p>
Підготовка виробництва являє собою систему організації робіт,яка охоплює всі етапи розробки, освоєння виробництва та впровадженнянових видів продукції і забезпечує протікання всіх процесівпідготовчої стадії у взаємному зв'язку, обумовленості іпослідовності. Таким чином, побудована організація підготовкивиробництва реалізує принцип комплексності і називається комплексноїпідготовкою виробництва
Основними напрямами цієї роботи можуть бути: скорочення часуробочого періоду за рахунок проведення заходів зі скорочення трудовихвитрат: скорочення часу перерв у процесі підготовки виробництва,впровадження паралельно-поєднаного методу організації робіт.
Економічне значення фактора часу при створенні нової техніки.
Подовження термінів підготовки виробництва і освоєння випуску нових видівпродукції негативно впливає на темпи науково-технічного прогресу іефективність виробництва. Тривалі терміни освоєння випуску новихефективних машин уповільнюють надходження техніки у відповідні галузі,ведуть до зниження темпів їх технічного переозброєння, погіршенняпоказників продуктивності праці та рентабельності виробництва. Крімтого, нерідкі випадки, коли нова техніка старіє ще до початку їївиробництва.
Суттєво обмежується при подовженні термінів підготовки виробництватехніко-економічні показники роботи підприємств, які освоюють новутехніку. Негативні результати тривалих термінів створення і освоєннянової техніки виявляються в уповільнення оборотності оборотних коштіввнаслідок зростання обсягу незавершеного виробництва і збільшення запасівспеціального обладнання та устаткування; в зниження досягнутого рівняпродуктивності праці, що є наслідком відволікання трудовихресурсів на створення нової техніки без відповідного збільшення випускупродукції; в часткове підвищення собівартості продукції, яке єнаслідком погіршення використання устаткування і площ, підвищенихвитрат у сфері досліджень і розробок, зростання частки накладних витрат ітощо p>
Література.
Організація виробництва під ред. Туровця О. Г.
Організація і планування машинобудівного виробництва під ред. Іпатова М. І., Постникова В. І., Захарової М. К. p>
p>