План
Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6
1. Законодавчі нормативи щодо создання відкритого акціонерного товариства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8
1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 8
2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10
2. Установчі документи та формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .12
1. Статут, як основний установчий документ відкритого акціонерного товариства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 12
2. Установчій договір відкритого акціонерного товариства ... ... ... ... ... .. 14
3. Статутний фонд відкритого акціонерного товариства та його формування ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .15
3. Діяльність відкритого акціонерного товариства .. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .17
1. Місія підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .17
2. Структура управління підприємством ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 18
3. Виробничо-фінансові плани підприємства ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 23
4. Гарантування прав акціонерам ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 25
1. Меропріємства по гарантування прав акціонерам ... ... ... ... ... .... ... ... 25
2. Захист прав акціонерів при реорганізації підприємства ... ... ... .... ... ... 25
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .27
Список використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .28
Додатки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
Вступ
Україна є однією з найбільших держав Європи, вона має багату сировиннубазу, великий виробничий потенціал, значні науково-техничні досягнення іможливості. Але ступінь їх використання в сучасних умовах є ще вкрай низькимі це поки щоне дозволяє нашій державі посісти відповідне її можливостяммісце на світовому економічому ринку. Добробут країни визначаєтьсяефективністю іі економіки, яка в свою чергу залежить від поєднання сучаснихтехнологій виробництва з системами управління.
Достатньо актуальним у сучасних умовах стає питання создання власноїсправи, тому, що це є віжлівім кроком для підвищення добробуту нашої країнивзагалі.
Створення власної справи - це завжди величезний ризик і подоланняопору, що неменуче виникає при народженні нового. Створюючи власну справу,потрібно знати, що це не тільки можливість (за сприятливих умов)користуватися благами, які пророкує це починання, а й відповідальність зафункціонування, розвиток, виживання її. Бізнесменом практично може бутибудь-яка людина - інженер, економіст, технік, медпрацівник, продавець,винахідник, службовець, робітник, викладач, студент, домогосподарка,пенсіонер, школяр. Треба тільки визначити власні підприємницькі здібностіта ймовірні можливості стати бізнесменом. Але залшатіся бізнесменом зуміютьлише ті, хто нестандартно мислить, має силу волі, цілеспрямованість, великупрацездатність, націленість на пошук нового, тобто ті, які упідприємницькій діяльності вбачають зміст усього свого життя. Також вкрайнеобхідне знання законодавчої бази і класичних економічних законів.
Організація бізнесу за своєю природою має процесуальний характер.
Організаційний механізм здійснення підприємницького бізнесу в умовахринкової економіки закладений у Законі України "Про підприємництво".
Відповідно до нього підприємництво здійснюється на основі таких принципів:
- вільний вибір видів діяльності;
- самостійне формування програм діяльності;
- вільний найм працівників;
- інші принципи.
Підприємницький бізнес є не що інше як організація власногопідприємства (фірми, рганізації) і, залежно від виду діяльності, воно можебути промисловим підприємством, адвокацькою конторою, консалтинговоюфірмою, акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю.
Різноманітність форм власності зумовила різноманітність форм веденнягосподарства, тобто кожній формі власності відповідає певна організаційнаформа господарства. Організаційно-правові форми (види) підприємницькихструктур закріплено у Законі України "Про підприємства в Україні".
До основних форм бізнесу відносять наступні (схема основних формбізнесу та їх класіфікація наведені у додатку 3):
- малий бізнес;
- партнерство;
- корпоративне підприємництво.
У даній роботі буде розглянуто процес создання відкритого акціонерноготовариства, це різновид корпоративного підприємництва.
1. Законодавчі нормативи щодо создання відкритого акціонерного товарісва
Нормативи щодо создання акціонерного товариства викладені у Законі
України "Про господарські товариства", у цьому Законі дано визначенняакціонерного товариства, а також відкритого акціонерного товариства.
1.1 Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
Акціонерне товариство це так зване "товариство капіталів". Особливостійого правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливостіобумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування іфункціонування статутного фонду товариства.
Акціонерним визначається товариство, яке має статутний фонд поділенийна визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несевідповідальність за забов, язаннями тільки майном товариства. З визначеннявипливають особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфікуйого юідічного тсатусу:
- по-перше, статутний фонд акціонерного товарісвта має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;
- по-друге, акціонерне товариство має публічний статус еітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Шляхом випуску і продажу акцій акціонери товариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно.
Акції відкритого акціонерного товарісвта допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом "Про цінні папери та фондову біржу", іншими актами про фондовий ринок;
- по-третє, фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у книгах реєстрації акцій і набувають статусу акціонерів. Права та обов, язки акціонерів визначені відповідними статтями Закону України "Про господарські товариства" та Закону "Про цінні папери та фондову біржу".
Треба віділіті такі основні особливості корпоративно-акціонерногопідприємства:
- акціонери не несуть відповідальності за забов, язаннями товариства, його кредиторами. Майно товариства відокремлене від майна окремих акціонерів. У разі неспроможності товариства акціонери несуть лише ризик можливого знецінення акцій, що їм належать;
- права акціонерів поділяють на майнові та особисті. До майнових належить право на одержання оголошеного дівіденту, а також частини вартості майна підприємства у випадку його ліквідації, до особистих
- право на участь у голосуванні на загальних зборах акціонерів;
- акціонерна форма підприємства дає змогу об, єднати практично небмежну кількість вкладників, у тому числі й дрібних, та зберегти при цьому контроль великих вкладників за діяльністю підприємства;
- акціонерне товариство - це найбільш стіка форма об, єднання капіталів, Вихід із товариства будь-якого з вкладників не тягне за собою обов, язкового закриття підприємства. Вкладник має право в будь-який момент продати свої акції без попередньої згоди акціонерів.
Юридичний статус акціонерного товариства характерезується і деякимиіншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо свореннягосподарських об, єднань. Акціонерне товариство має право сворюваті дочірніпідприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначатикерівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.
Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову маркута товарний знак.
Відкрите акціонерне товариство - за визначенням законодавства Українице акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхомвідкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.
Особливості юридичного статусу акціонерних товариств врегульованівідповідно "Типовим статутом відкритого акціонерного товариства",
"Установчим договором про своення відкритого акціонерного товариства".
1.2 Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства
Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні таюридичні особи, які згідно Закону України "Про підприємництво" та іншимизаконодавчими актами можуть бути суб, єктами підприємницької діяльності.
Стосовно акціонерних товариств їх коло визначено статтями Закону Україн
"Про господарські товариства".
Засновниками є особи, які вікнують передбачені законом щодо заснуваннятовариства, Основна особливість їх правового статусу полягає в тому, щовони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так іперед тетімі особами за забов, язаннями, що виникли до реєстраціїтовариства.
Учасники - це особи, які виконують, обов, язки передплатників на акціїперед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.
Учасники товариства мають право:
- брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим
Законом;
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);
- вийти в установленому порядку з товариства; < p> - одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство забов, язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
- учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства. < p> До обов, язків учасників товариства відносять наступні:
- додержання установчих документів товариства;
- виконання своїх забов, язань перед товариством;
- не розголошування комерційної таємниці;
- інші обов, язки.
Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонернихтовариств згідно з правилом "крім випадків передбачених законодавчимиактами України ".
Згідно із зазначеним правилом засновниками та учасниками акціонернихтовариств можуть бути особи без громадянства
2. Установчі документи та формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства
До основних установчих документів, як підтверджують статус юридичноїособи відносяться статут та установчий договір. Створенння малихпідприємств, фірм, товариств, банків, фінансових груп, бірж, асоціацій,концернів, об, єднань, підприємств та інших підприємницьких структур без цихдокументів неможливе.
Для заснування відкритого акціонерного товариства необхідні оби двадокументи, тобто і статут і засновницький дорговір.
Статут та установчий договір мають самостійне значення та однаковуюридичну силу. Усі нормативи щодо створення статутут та установчогоодоговору викладені у Законі України "Про господарські товарства".
2.1 Статут, як основний установчий документ відкритого акціонерного товариства
Акціонерне товариство повинно діяти на підтаві Статуту, у відповідностідо Закону України "Про господарські товариства".
Завдання статуту - дати повне уявлення про правовий статус підприємства
(товариства, фірми) як самостійного господарського суб, єкта, що має всіправа юридичної особи, про його внутрішній механізм управління ісамоуправління, режим формування і використання майна підприємств
(товариств), розпорядження його коштами і прибутком. У цьому розумінністатут - це акт підприємства, що внутрішньо регламентується, доповнює таконкретизує більшість положень засновницьких договору.
У Законі України "Про підприємства в Україні" названі обов, язковіположення Статуту кожного підприємства, ці положення також повинні бутивідображені і у Статуті відкритого акціонерного товариства, серед них:
- власник та найменування підприємства;
- місце знаходження;
- вид товариства;
- склад засновників та учасників;
- розмір та порядок утворення статутного фонду;
- порядок розподілу прибутків та збитків;
- предмет та ціль діяльності (фірма може займатися різноманітними видами діяльності у контексті деверсіфікації своєї діяльності не забороненої законодавством);
- відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов, язань по викупу акцій;
- органи керування підприємством, порядок їх формування і компетенція;
- повноваження трудового колективу та його виборчих органів;
-- орган, який має право представлення інтересів трудового колективу;
- порядок утворення майна підприємства;
- строк діяльності товариства;
- порядок внесення змін до установчих документів;
- умови реорганізації та ліквідації підприємства.
Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставоюдля відмови у державній реєстрації товариства.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що несуперечать законодавству України
Установчі документи товариства у випадках, передбачених чиннимзаконодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.
2.2 Установчий договір відкритого акціонерного товариства
Установчий договір являє собою різновид погодження про здійсненнягосподарської діяльності з утворюваних самостійної юридичної особи.
Засновницький Суть договору полягає в тому, що він є одним зрізновидів згоди про суспільну господарську діяльність з утвореннямсамостійної юридичної особи, Його зміст - об, єднання майна (капіталів) іпідприємницьких зусиль з метою отримання прибутку. Тому основним дляустановчого договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин міжучасниками фірми, насамперед майнового та організаційного характеру
Обов, язковими положеннями установчого договору для відкритогоакціонерного товариства є наступні:
- предмет договору;
- основні положення договору;
- юридичний статус підприємства;
- види діяльності підпіємства;
- розмір статутного фонду та вклади засновників;
- права та обов, язки засновників;
- відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання забов, язань по викупу акцій;
- керування підпріємтвом;
- розподіл доходів та відшкодування збитків;
- відповідальність за порушення договору;
- умови розторження договору;
- умови і строки початку дії даного договору.
При формуванні договору особливу увагу слід звернути на конкретнірозміри, строки і порядок участі партнерів у формуванні майнової бази;умови участі у розподілі прибутків та ризиків; порядок передавання прав наоб, єкти промислової власності (винаходи, промислові зразки тощо) та їхкомерційне використання; відповідальність партнерів за неналежне виконаннясвоїх обов, язків; форс-мажорні обставини; порядок вирішення суперечок міжучасниками і право, що застосовується; конфіденційність у ході створення ідіяльності фірми; строк діяльності.
І Статут і установчий договір приймається та затверджується загальнимизборами засновників. Все повинно оформлюватися відповідним протоколом.
І Статут і установчий договір повинні бути підписані усімазасновниками, дані докуманті тиражують у такому числі, скількизасновників. Реєструються дані документи у відповідності до встановленихзаконодавчих норм.
2.3 Статутний фонд відкритого акціонерного товариства та його формування
Основу майна підприємницьких структур становить статутний фонд, задопомогоюякого створюється і функціонує підприємство (товариство).
Статутний фонд створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками)і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльностітовариства. Внеском до фонду можуть бути: всі види майна - будівлі,споруди, обладнання та інші матеріальні цінності; кошти засновників; усівиди майнових прав.
Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника
(учасника) в статутний фонд обумовлюється в установчих документах.
Обсяг статутного фонду може бути збільшений або зменшений, за умови, щовсі учасники повністю внесли свої вклади.
Кошти статутного фонду спрямовують на розвиток виробництва.
Державна реєстрація завершує процес СТВОРЕНня підприємства (фірми,товариства).
3. Діяльність відкритого акціонерного товариства
У практиці господарювання кожне підприємство (фірма), що являє собоюскладну виробничо-економічну систему, здійснює багато конкретних видівдіяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об, єднати в окремі головнінапрямки.
Відповідно до логіки і послідовності стадій відтворювального процесувизначальним напрямком діяльності кожного підприємства є вивчення ринкутоварів, потім інноваційна діяльність, комерційна діяльність, соціальнадіяльність, але все починається з визначення місії підприємства.
3.1 Місія підприємства
Місія у концентрованій формі виражає зміст існування фірми, їїпрідназначення. Місія повинна відображати інтереси шости суб, єктів, а саме:
- влісніка підприємства (товариства);
- співробітників підприємства;
- покупців;
- ділових партнерів;
- місцеого суспільства;
- суспільства у цілому.
Взагалі місія підприємства повинна вироблятися з урахуванням такихфакторів:
- історія підприємства;
- існуючий стиль поведінки;
- становище середи існування;
- ресурси підприємства;
- відмінні особливості підприємства.
У розшифровці місії повинні бути відображені характеристикипідприємства, такі як: цільові орієнтири, сфера діяльності, філософіяфірми, можливості і способи здійснення діяльності підприємства.
Отже місія створюється для:
- вона дає уявлення суб, єктам зовнішнього середовища що собою являє підприємство, до чого прагне, якими засобами воно володіє ;
- місія співдіє формуванню об, єднання усередені підприємства та утворенню корпоративного духу;
- місія створює можливості для більш діючого управління підпріємтсвом.
Хотілося б відмітити, що місію організації чи підприємства не слідпрлутаті з ціллю діяльності фірми.
Якщо місія задає загальні орієнтири направлення, функціонуванняорганізації, виражає зміст її існування то конкретні кінцеві умови до якихйде підприємтсво фіксуються її цілями. Таким чином ціль, це конкретнийстан окремих характеристик підприємства. Цілі є початковою точкоюпланування, вони лежать у основі побудови організаційних відносин, на ціляхбазується система мотивації. Цілі це початкова точка відліку у процесікотролю.
3.2 Структура управління підприємством
Господарські функції і права акціонерного товариства як суб, єкта правау правовідносинах реалізують його органи управління.
Акціонерне товариство є підприємством з найбільш складною управлінськоюструктурою, що обумовлено так званою акціонерною власністю, тобто тим, щоакціонерне товариство є об, єктом і суб, єктом права колективної (спільної)часткової власності акціонерів, права на частки якої за загальним правиломє трансферними, можуть вільно пеедаватіся ними іншими особами.
З урахуванням такої особливості даного виду спільної частковоївласності світова теорія акціонерного товариства виробила три основнихпринципи організації управління товариством, які традиційно застосовуютьсязагальним і статутним акціонерним законодавством та практикою.
Перший принцип - це розмежування компетенційнімі, правовими нормами
(законодавчими, статутними) функцій колективного власника (акціонери) іфункцій колективного власника (акціонери) і функцій централізованногоуправління діяльністю товариства. Даний принцип втілює організацію івиражає діяльність та управлінську компетенцію вищого органу товариства,яким закон визначив його загальні збори.
Другий принцип - централізація керівництва поточною (звичайною)діяльністю товариства в руках компетентного виконавчого органу на чолі зкерівником, який без доручення діє від імені товариства. Централізаціювтілюють і виражають виконавчі органи, якими закон за загальним правиломвизначив правління товариства, голову і членів правління. Статутомтовариства можуть бути передбачені інші органи, наприклад, рада деректорів,президент. Це виконавча управлінська влада в товаристві, яка складається зпосадових осіб. Згідно з відповідно. Статтеє Закону України "Прогосподарські товариства "головою та членами правління товариства можутьбути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.
Третій рінціп - віщіго і постійного поточного контролю акціонерів (якзасновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансовво -господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначеніпідконтрольні сфери традиційно розділені. Тому товариство, за загальнимпрвілом, має два контрольні органи - вищий контрольний і контрольний.
Вищий контроль управлінської діяльності правління товариства здійсноєспостережна рада товариства. Це незалежна від правління контрольна влада,яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власностіакціонерів.
Контроль фінансово-господарської діяльності правління здійснюєревізійна комісія товариства, яку обирають загальні збори з числаакціонерів. Голова і члени ревізійної комісії є посадовими особами.
В законодавстві функції та компетенцію органів товариства врегульованометодом виключення. Відповідно діє відкритий перелік питань компетенціїзагальних зборів.
Функції, компетенція та порядок діяльності загальних зборівврегульовані безпосередньо Законом "Про господарські товариства". Залежновід змісту їх функції треба кваліфікувати на організаційні та фінансово -господарські. Схема кваліфікації функцій загальних зборів зображена намалюнку 1.
Рис. 1 Загальна схема кваліфікування функції загальних зборів акціонерного товариства
Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативнеуправління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначаютьперсональний склад правління, стратегію його діяльності. Оперативнеуправління товариством передбачає, що правління вирішує усі питання, в томучислі делеговані зборами, діяльності товариства, крім питань компетенціїзборів та спостережної ради.
посадовими особами правління є голова та члени. Відповідною статтею
Закону України "Про господарські товріства" введені обмеження щодопосадових осіб товариств. Ці посади не можуть займати члени виборнихорганів грмадськіх організацій, військові, посадові особи органівпрокуратури, суду, служби нотаріату, а також органів державної влади іуправління, які контролюють діяльність товариств.
У правовідносинах товариства правління діє від його імені в межахзакону і статуту.
Голова і члени правління обираються або призначаються залежно від того,як це визначено статутом.
Спостережна рада товариства є органом, який реалізує законодавчі істатутні контрольні функції та повноваження акціонерів як колективноговласника. Призначення цього органу і мета діяльності - захист інтересівакціонерів.
Функції спостережної ради поділяються на контрольні в сфері управліннята контрольні в сфері господарської діяльності товариства. У першій сферірада затверджує голову правління, за його поданням - членів правління,аналізує дії правління щодо управління товариством. У другій сфері радарозглядає і аналізує звіти правління, ревізійної комісії товариства;аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної тацінової політики, додержання товариством номенклатуорі товару (послуг); єініціатором позачергових ревізій та аудиторських пеевірок господарських іфінансових результатів роботи підприємства; вносить засновнику і зборампропозиції з питань діяльності товариства. Рада не має права втручатися воперативні дії товарісвта.
Рада підзвітна засновникові і зборам. Вона подає їм річний звіт просвою роботу. При визнанні цими органами роботи ради незадовільною вониподають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада зарахунок акціонерного товариства.
3.3 Виробничо-фінансові плани підприємства
Найважливішою функцією управління підприємством є планування йогодіяльності. Планування являє собою процес визначення цілей, якіпідприємство (товариство) передбачає досягти за певний період, а такожзасобів, шляхів та умов їх досягнення. Воно об, єднує структурні підрозділипідприємства загальною метою, надає усім процесам однонаправленість іскоординованість, що дозволяє найбільш повно і ефективно викоритовуватинаявні ресурси, комплексно, якісно та якомога швидко вирішуватирізноманітні завдання управління.
Процес планування в максимальній мірі має передбачити всебічне вивченнядійсності, тенденцій та закономірностей розвитку об, єкту планування тасередовища його діяльності. Найбільш загальною науковою основою плануванняє система об, єктивних економічних законів і, в першу чергу, закону попитута пропонування.
При плануванні діяльності підприємства розробляють плани для: різнихпідрозділів підприємства та загальний план; всіх видів діяльності абоцільові плани, що передбачають завдання по якомусь одному напрямку роботи;різних періодів часу - довго-, середньо-, та короткострокові. Кожний видплану має свої особливості в методах та порядку його розробки, різніпоказники.
В залежності від тривалості планового періоду планування поділяється наперспективне і поточне.
Перспективне планування на товаристві охоплює довгострокове
(стратегічне) і середньострокових.
Довгосроковій план виражає переважно стратегію розвитку підприємства.
Найважливішими складовими елементами середньострокового плану єдетальна хронологізація проектів, повна номенклатура віготовлювальноїпродукції, більш конкретні інвестиційні та фінансові показники.
Середньостроковий план - це більш деталізований стратегічний план на першіроки діяльності товариства.
Поточне планування полягає у розробці планів на всіх рівнях управліннятовариством та по усіх напрямках його діяльності, а також планів на більшкороткі періоди (квартал, місяць). Різновидом поточного планування єоперативно-календарне планування, яке являє собою календарне ув, язуваннявиробничого процесу між структурними підрозділами із врахуваннямпослідовності та параметрів технологічного процесу (схема взаємодіїосновних блоків процедури розробки планів діяльності товариства зображена удодатку 4).
Ядром (визначальною ланкою) системи планів товариства виступає йогостратегія розвитку.
Планування діяльності товариства здійснюється за допомогою різнихметодів, а саме:
- ресурсний метод - із урахуванням ринкових умов господарювання та наявних ресурсів може застосовуватись при монопольному становищі товариства або при слабо розвинутій конкуренції;
- метод екстраполяції - заснований на динаміці різноманітних показників діяльності товариства у минулому;
- інтерполятівній метод - товариство встановлює ціль для досягнення в майбутноьму і виходячи з неї визначає довжину планового періоду та проміжні планові показники;
- спробно-статистичний метод - передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки;
- балансовий метод - ураховується узгодженість при плануванні потреб із необхідними ресурсами для їх задоволення;
- інші методики.
4. Гарантування прав акціонерам
1. Меропріємства по гарантування прав акціонерам
Відкрите акціонерне товариство, як вже зазначалося вище, має правовипуску облігацій, акцій та інших цінних паперів відповідно дозаконодавства Украіни "Про цінні папери та фондову біржу". Отже випускаючивідповідні цінні папери та залучаючи акціонерів товариство бере на себевідповідальність по відповідним гарантіям. Відкрите акціонерне товариствоповинно проводити відповідні меріпріємства по гарантування прав своїмакціонерам, серед яких наступні:
- меропріємства по одержанню інформації про діяльність товариства. На вимогу акціонера товариство зобов, язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;
- меропріємтва щодо ознайомлення акціонерів з віробнічо-фінансовими планами підприємства;
-- меропріємсва щодо ознайомлення акціонерів з результатами перевірки фінансової діяльності товариства, яка здійснюється державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями.
4.2 Захист прав акціонерів при реорганізації підприємства
Реорганізація відкритого товариства відбувається за рішенням вищогооргану товариства. Реорганізація товариства, що зловживає своїм монопольнимстановищем на ринку, може здійснюватися також шляхом його примусовогоподілу у порядку, передбаченому чинним законодавством Украіни.
При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов, язківтовариства переходить до його правонаступників.
Товариство ліквідується:
- після закінчення строку, на який воно створювалося, або після досягнення мети, поставленої при його створенні;
- за рішенням вищого органу товариства;
- на підставі рішення суду або господарчого суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;
- на підставі рішення господарчого суду в порядку, встановленому Законом
України "Про встановлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже у разі реорганізації товариства захист прав акціонерів можевиражатися у повному ознайомленні них з виробничими показниками товариства,його фінансовими показниками, з його планами та цілями.
Захист прав акціонерів при реорганізації товариства регламентуєтьсявідповідними законами України, а саме Законом Украіни "Про господарськітоварісвта ", Законом України" Про цінні папери та фондову біржу ", Законом
України "Про встановлення платоспроможності боржника або визнання йогобанкрутом ", іншими Законами та нормативними актами.
Висновки
Отже як висновок можна сказати, що актуальність питання создання свогопідприємства (організації, фірми) очевидна, оскільки ринкової економіки безбізнесу не буває. І, хоча бізнес у нас в країні перебуває ще у зародковумустані, проте сумнівів у тому, що він буде провідною сферою суспільноговиробництва, немає. Отже необхідно готувати фахівців на перспективу. Умовиринкової економіки не прості. Вони супроводжуються вторгненням у наше життяявищ, широко відомих в інших країнах, але не звичних для нашогосуспільства. Бізнес - одне з них.
В основу бізнесу покладено насамперед особистий інтерес, але в умовахринкової економіки він задовольняється лише при роботі на суспільство.
вихідним пунктом вивчення відносин бізнесу є приватна власність.
Основний елемент - підприємництво. Воно має і самостійне значення,виступаючи підприємницьким бізнесом, який поряд із споживчим, трудовим ідержавним, утворюють його цілісну систему.
Список використаної літератури
1. Конституція Украіни.
2. Закон України "Про підприємства в Україні".
3. Закон України "Про господарські товариства".
4. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу".
5. Алоя А. Малий бізнес: проблеми та пріоритети// Діловий світ. - 1994.
- № 133. - С. 5.
6. Волков Н. В. Сто сторінок про бізнес. - М., 1991.
7. Крутик А. Б. Конверсія та реорганізація підприємств// Матеріали межд. Конференції, м. Познань, Польща. - 1995 .- С. 52 - 73.
8. Основи підприємницької діяльності. - М., 1994.
9. Пилипенко А. Я. Господарське право: Курс лекцій: Навч. Посібник. -
К.; Вентурі, 1996. - 288 с.
10. Кісельов А. П. Основи бізнесу: Підручник. - К.; Вища школа., 1998. -
191 с.
11. Пилипенко А. В системі прав акціонерів повинно бути право на незгоду (про реалізацію і захист прав акціонерів)// Бизнес. -
1994.
12. Пилипенко А. Доходи акціонерів з акцій: про дивіденди та інших дистрибуція в акціонерному товаристві// Бізнес. - 1994. - № 22. С.
32.
13. Суторміна В. М. Держава, податки, бізнес. - К., 1992.
14. Хізріч Р. Підприємництво або як завести власну справу і домогтися успіху. - М., 1993.
Додаток 2
Зразок статуту відкритого акціонерного товариства
1.Загальні положення
1.1 Відкриття акціонерне товариство, іменоване далі Суспільство, заснованеюридичними особами та громадянами України, дані про які наведені вустановчому договорі № ________ від _____________.
2. Цей Статут розроблений відповідно до положень
Цивільного Кодексу України.
3. Товариство є юридичною особою.
4. Товариство у своїй діяльності керується цим Статутом.
5. Суспільство маєкруглу печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп і бланк.
6. Юридична адреса
Товариства :______________________________________________.
7. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями тим своїм майном, на яке відповідно до Законів України, може бути звернено стягнення.
8. Повне найменування Товариства:
____________________________________________.
1. Предмет, основні завдання та цілі діяльності
Предметом діяльності Товариства є виробничо-господарськадіяльність.
2. Права Товариства і Учасників
3.1В відповідно до предметом та основними завданнями діяльності
Суспільство має право:
- будувати, придбавати, відчужувати, усякого роду рухоме та нерухоме майно;
- реалізовувати свою продукцію;
- придбавати в установленому порядку;
- здійснювати у встановленому порядку зовнішньоекономічну діяльність;
- користуватися кредитами банків;
3. Правовий статус
4.1Общество набуває прав юридичної особи з моменту йогодержавної реєстрації.
2. Товариство є власником належного йому майна.
3. Товариство відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном.
4. Товариство має право створювати самостійно і спільно з іншими юридичними особами в Україні і за кордоном дочірні підприємства, філії, представництва.
4. Статутний капітал (фонд)
5.1Уставний капітал Товариства утворюється з номінальної вартостіпростих іменних та привілейованих акцій Товариства, придбаних
Засновниками та іншими акціонерами, коло яких визначаться Засновниками.
2. Статутний капітал Товариства визначається мінімальним розміром майна Товариства.
3. Статутний капітал може бути збільшений чи зменшений за рішенням загальних зборів акціонерів.
5. Права та обов'язки акціонерів
6.1Акціонер має право:
- одержувати пропорційну числу акцій прибуток;
- брати участь у загальних зборах акціонерів; < p> - обирати і бути обраними до органів управління;
- отримувати протокол спільного засідання;
- уступати право голосу іншому акціонеру.
2. Акціонер зобов'язаний:
- виконувати вимоги цього Статуту;
- не розголошувати конфеденеціальную інформацію;
- нести відповідальність за зобов'язаннями Товариства у межах вартості його акцій.
6. Загальні збори акціонерів
7.1Висшім органом Товариства є загальні збори акціонерів.
2. Збори можуть бути звичайним і позачергових.
3. Звичайні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
4. Позачергові збори скликаються правлінням.
7. Ревізійна комісія
8.1Контроль за фінансово-господарською діяльністю Товаристваздійснюється ревізійною комісією.
2. Ревізійна комісія обирається зборами з числа акціонерів.
3. Ревізійна комісія веде протоколи всіх своїх засідань.
8. Акції
9.1Акціі Товариства набувають акціонери шляхом покупки.
2. Акції неподільні.
3. Незалежно від форми оплати вкладу вартість акції виражається у гривнях.
9. Майно, фонди і прибуток
10.1Общество є власне
