Білоруський Державний Університет
Економічний факультет
Курсова робота на тему
«Основні тенденції ринку ГКО в перехідний період»
Студентки 4 курсу
Відділення економічна теорія
Войнова Світлани.
Науковий керівник
Старший викладач
Косенко З.Г.
Мінськ
1999
Зміст
| | Вступ |
| 1. | Глава I. Функції, структура, умови та механізм ринку ГКО |
| | 1.1. | Функції уряду, Міністерства Фінансів та НБ на |
| | | Ринку ГКО |
| | 1.2. | Первинний і вторинний ринки ГКО |
| 2. | Глава II. Фактори, що впливають на ринок ГКО. |
| | 2.1. | Довгострокові перспективи прибутковості ГКО |
| | | 2.1.1. | Фактори, що впливають на попит |
| | | 2.1.2. | Фактори, що впливають на пропозицію |
| 3. | Глава III. Порівняльний аналіз: ринок ГКО Росії та Білорусі |
| | 3.1. | Ситуація на ринку ГКО |
| | 3.2. | Попит та пропозиція на ринку ГКО |
| 4. | Глава IV. ГКО - основне джерело фінансування дефіциту |
| | Бюджету. |
| | 4.1 | Основні показники дефіциту консолідованого і |
| | | Республіканського бюджетів |
| | 4.2 | Огляд ринку КМО в 1998 р. і підвищення ліквідності ГКО |
| | Висновок |
| | Список використаної літератури |
Введення
Ринок ГКО на даний момент є однією з найбільших статейдоходів комерційних банків. Він займає сегмент фінансового ринку, якийстановить 23%. Особливо на це вплинуло наступне обставина --після міжбанківського кризи між комерційними банками пропалаатмосфера колишньої довіри, і коливання ліквідності банківськоїсистеми РБ різко знизили попит на ДКО. Але у банків був підвищений інтерес доданого ринку. Цей інтерес був зумовлений тим, що доходи від операцій з
ДКО не обкладаються податками.
Слід врахувати, що ринок ГКО виконує важливу роль у покриттідефіциту консолідованого і республіканського бюджетів шляхомвзаємовигідного перерозподілу грошових коштів між комерційнимибанками і державою.
Метою даної курсової роботи є спроба розглянути іпроаналізувати основні принципи роботи, дії комерційних банків наринку державних короткострокових бескупонних облігацій (ГКО).
Для того щоб зрозуміти, яку роль виконують Комерційні банки наринку державних короткострокових бескупонних облігацій, треба спочаткурозглянути, що ж таке ДКО.
Для створення загальних принципів функціонування державнихкороткострокових бескупонних облігацій було створено управління ринку ЦП в
1995 році. Почала розроблятися методологічна база та нормативнідокументи, що регламентують випуск, обіг і погашення державних,цінних паперів для неінфляційного покриття дефіциту бюджету.
Технічної майданчиком є Білоруська валютно-фондова
Біржа.
До безпосередніх операцій на ринку ГКО допускаються на первиннийринок тільки первинні інвестори - банки, зареєстровані на території
РБ та філії іноземних банків, а на вторинний ринок - професійніучасники біржі.
Перший випуск відбувся у лютому 1994 році. Був проведений аукціонз розміщення ДКО строком на 1 місяць. Але до них не було особливої довіри з -через те, що дуже невизначена ситуація була на ринку. Протягом цьогороку було проведено 3 випуску ГКО. За порівняно короткий період бувстворений організований первинний ринок цінних паперів, йде процесформування вторинного ринку.
Основними документом, що регулює ринок ГКО, є закон РБ
«Про цінні папери і фондових біржах».
Глава I.
1. Функції уряду, Міністерства Фінансів та НБ на ринку ГКО
Емітентом ДКО є уряд РБ. Міністерство фінансівє генеральним агентом уряду. Безпосередньо паперирозміщує фінансовий агент - Національний банк. Функціями урядує виявлення цілей, завданням розміщення цінних паперів. При прийняттірішення про випуск воно визначає його граничний обсяг, період розміщення іобмеження на потенційних покупців. Міністерство Фінансівздійснює контроль за проведенням цих операцій. Національний банк
Білорусі проводить розміщення, обслуговування та гарантує своєчаснепогашення випущених облігацій, тобто він виконує чисто технічніфункції. Емісія здійснюється у вигляді окремих випусків на строк до одногороку (3, 6, і 12 місяців).
Випуск здійснюється на безпаперовій основі у вигляді записів на рахунках
«Депо». Рахунки «депо» знаходяться у депозитарній системі, створеній в РБ:включає центральний депозитарій і уповноважені депозитарії. Центральнийдепозитарій - це депозитарій НБ, а уповноважені - КБ. У РБ до недавньогочасу існувало два депозитарні системи. Є ще своя депозитарнасистема для корпоративних, цінних паперів. Їхнє об'єднання відбулося зоб'єднанням міжбанківської валютної біржі та Української Фондової Біржі вгрудні 1998 року. Кожен випуск оформляється глобальним сертифікатом, уякому вказується:
- обсяг випуску.
- номінальна вартість однієї облігації.
- термін обігу.
- дати випуску та погашення .
Кожному випуску присвоюється державний реєстраційний номер
Національний Банк може купувати облігації від свого імені та засвій рахунок на первинному аукціоні в уряду РБ. Це відбувається в двохвипадках: а) при наданні Міністерству фінансів РБ, прямогокороткострокового кредиту у вигляді купівлі облігацій; б) при наданні кредиту на покриття касових розривів,що виникають у процесі випуску та погашення облігацій.
В обох випадках ДКО купуються за середньозваженою ціною аукціону тав межах певного ліміту законодавчими органами для кредитуваннядержавного бюджету.
Якщо в період свого становлення ринок ГКО цілком залежав відтенденцій, що складалися на інших сегментах фінансового ринку, то вчас кризи це взаємодія було двостороннім. В умовах швидкогозростання ємності ринку ГКО перетікання коштів між різними сегментамифінансового ринку став очевидним.
В даний час на МВФБ РБ відчувається дефіцит високоліквіднихдержавних, цінних паперів. Чи не зайняли належного місця такі перспективніфінансові інструменти, як ф'ючерси та опціони.
Звичайно, у зростанні привабливості ринку ГКО ясно проглядається їхспекулятивна приналежність, тобто ці кошти з самого початку не булиорієнтовані на продуктивне споживання. Але безглуздо заперечуватипереваги, що виникають у зв'язку з перерозподілом капіталів (яківсе одно не спрямовуються на виробничі потреби) на користь використанняїх у державних цілях. І хоча слід усвідомлювати, що державанаправляє ці капітали на латання дір у бюджет, а не на виробничіінвестиції в економіку, як видно, це єдиний спосіб реальнихзабезпечити їх належне застосування.
З урахуванням того, що ринок ГКО отримав макроекономічнезначення, Центробанк у вигляді короткострокових облігацій отримав ще одинінструмент для реалізації своєї регулюючої ролі, спрямованої науправління, середньої і вищої масою.
2. Первинний і вторинний ринки ГКО
В даний час банки, що здійснюють операції на ринку ГКО діляться надві категорії: дилери та первинні інвестори. Для отримання статусуофіційного дилера банки повинні укласти договір з Центральним Банком
Білорусі на виконання функцій з обслуговування операцій з ДКО. Для цьогобанк зобов'язаний надати необхідний комплект документів, на підставіякого Центральний банк приймає рішення про задоволення абовідхилення прохання банку в статус офіційного дилера.
Дилер може виконувати функції брокера при укладанні угод від свогоімені та за дорученням інвестора. Під інвесторами маються на увазі будь-якіюридичні та особи, що купують облігації і мають право на користуванняними.
Обсяг емісії ДКО планується в бюджеті. На 1999 він запланований урозмірі 10 032 600,0 млн.р. Трансферти рідко плануються. Але, як правило,уточнюються.
Виконуючи волю емітента, генеральний агент випускає глобальнийсертифікат і передає його факторові. А потім НБ організуєзакритий аукціон.
Ціни на ринку бувають різні. Так як ДКО є дисконтної папером,вона продається за ціною нижче номіналу. Прибуток інвестора складає різницяміж грошима, які він заплатив при купівлі та номіналом. Ціна - це%від номіналу. Загальна річна дохідність розраховується за такою формулою:
(1) [1]
П - загальна річна прибутковість,%
Н - номінальна вартість ГКО, руб.
Ц - ціна продажу ДКО, руб.
365 - розраховане кількість днів у році.
Т - термін обігу ДКО даного випуску, календарних днів.
Потім прибутковість переводиться в банківську прибутковість. Необхідно всеперевести в річну прибутковість - переводиться в банківську прибутковість.
(2) [2]
(- початкова сума. t - термін.
% -% банківської прибутковості.
(- дохід від ГКО, який отримують.
360 - використовується для зіставлення різної прибутковості.
365 - використовується для розрахунку банківської прибутковості ГКО.
Правила проведення аукціону.
Кожен інвестор подає заявку на купівлю, де вказує, за скільки%від номіналу він готовий купити ДКО. Ціна відсікання визначається Міністерством
Фінансів. Усі заявки вище - будуть задоволені. Нижче - не задоволені.
Іноді на первинний аукціон не допускаються первинні інвестори. Уцьому випадку всі скуповує Національний Банк. Він купує ДКО за рахунокемісійних коштів. Це є ще одним способом здійснення емісії.
Погашення йде після закінчення строку, на який були випущені данібескупонние державні короткострокові облігації. Коли приходить часплатити, а в держави грошей немає і, щоб не платити з бюджету,організується черговий аукціон. Комерційним банкам пропонується замістьгрошей купити нові цінні папери. Гроші вже не мають значення. Колозамикається. За цим принципом будуються фінансові піраміди. Погашення йдеза рахунок купівлі.
Тепер трохи про вторинному ринку ДКО.
Держава повинна забезпечити ліквідність цінних паперів. А ліквідністьу свою чергу залежить від ступеня розвитку вторинного ринку цінних паперів:немає вторинного ринку, - немає ліквідності, - немає запозичень. До літа 1998року в РБ був своєрідний вторинний ринок цінних паперів. На ньому ГКОвикористовувалися для проведення інших операцій. Операції, безпосередньо з
ГКО, не проводилися:
1. Доходи за операціями з ДКО не підлягають оподаткуванню.
2. У 1995 - 1996 роках ринок постраждав у зв'язку з банкрутством багатьох банків. Довіра до ДКО було підірвано.
Поточна вартість ДКО на вторинному ринку розраховується за такою формулою:
(3) [3]
С - поточна вартість облігацій.
Ц - ціна, за якою придбана облігація.
П - річна прибутковість.
Д - кількість днів, що минули з дня продажу облігацій до дня визначення її вартості .
Операції на вторинному ринку потребує послуг третіх осіб --професійних учасників, які здійснюють операції купівлі-продажу. Всіугоди повинні бути зареєстровані на МВФБ. Первинні інвестори маютьправо розміщувати цінні папери на вторинному ринку. При цьому паперипередаються. Перехід прав фіксується в уповноважених депозитаріях.
Той, хто мав потребу в коштах, продавав ДКО на умовах РЕПО. Ми даємогроші, натомість отримуємо папери. Потім повертаємо гроші і отримуємо папери.
Значення має величина різниці між купівлею і продажем, а не величинаціни покупки і продажу.
Влітку 1998 року остаточно закрито т.зв. «Телефонний ринок ГКО».
Операції проводилися поза біржею. З літа 1998 року - електронна системаміжбанківської торгової біржі. Угоди укладаються на біржі тільки черезелектронну систему. Право здійснювати угоди через електронну торговусистему мають дилери. Круг дилерів обмежений числом банків.
Особливістю проведення операцій на вторинному ринку в РБ є:
- не можна здійснювати операції з т.з. «Відкритими позиціями»: продатипапери за гроші, яких немає. Продаж, покупка здійснюється тільки за
«Закритих позиціях». Хочеш продати - має бути цінні папери, хочешкупити - повинні бути гроші.
3 види котирувань:
. поточна (остання угода в ході робочого дня).
. котирування відкриття (по першій угоді).
. котирування закриття (за останньою угодою).
У даному випадку виділяють наступні види угод:
. операції «до погашення».
. угоди «репо».
. «Позасистемні угоди».
Угоди «до погашення» - це одностороння покупка і одностороннійпродаж. Це односторонні угоди. Заявки на біржі - граничні. Купить поціною не вище і продати за ціною не вище. З заявок на купівлю та продажшикується черга за цінами. На продаж - з мінімальною, на покупку - змаксимальною.
Після того, як заявки зроблені, все інше робить біржа - електроннаторгова система. Задовольняються зустрічні заявки. Угода фіксується помінімальною ціною. Контрагентів по угоді не знаємо. Електронна системавиконає і зареєструє угоду. Ми не знаємо, хто купив ті чи інші цінніпаперу.
Операції «репо». По цих операціях в заявці вказуються 2 ціни: продати поціною не нижче і купити за ціною не вище. Також тут фіксується термін, наякий продається або купується цінний папір. Біржа автоматичнозадовольняє не лише одну, а й другу сторону «репо».
«Позасистемні угоди» це угоди «репо» з Національним Банком. Угодиздійснюються безпосередньо без участі електронної системи. Угодифіксуються у торговельній системі, але здійснюється поза нею. Якщо у НБ єцінні папери, то організовуються угоди із продажу даних цінних паперівгосподарюючих суб'єктів. Це операція із залучення грошових коштів або
НБ вилучає гроші з обігу для регулювання грошової маси. А якщосуб'єктам господарювання необхідні гроші, то вони продають цінні папери, а
НБ їх скуповує. Біржа виконує роль посередника - визначає реальнікотирування. Існує «кам'яна стіна« між продавцями та покупцями.
Глава II.
1. Довгострокові перспективи прибутковості ГКО
Ринок ГКО заслуговує пильної уваги. Саме на цьому ринкувизначається реальна вартість грошових ресурсів. З його допомогою
Центральний Банк регулює рівень грошової пропозиції в економіці.
Для всіх суб'єктів фінансового ринку операції з ДКО є важливимджерелом отримання прибутку. Тому першорядне значення дляфахівців має аналіз і прогнозування динаміки процентних ставок наринку держоблігацій.
Найбільш логічним підходом до аналізу кон'юнктури будь-якого ринкує аналіз попиту і пропозиції. Виявивши і розглянувши фактори,визначають попит та пропозиція, можна зробити прогноз подальшої динамікитих чи інших параметрів.
1.1. Фактори, що впливають на попит
Одним з найбільш головних факторів, що впливають на попит єхарактер кредитно-грошової політики монетарної влади. Центральний банкрегулює пропозицію грошей відповідно до пріоритетів грошової маси.
Механізм в даному випадку не має значення. Регулювання можездійснюватися за рахунок купівлі тих самих ДКО. Ці гроші, проходять черезбанки, потрапляють в першу чергу на ринок держборгу і інші сегментифінансового ринку. Попит на папери ростуть, а ставки падають. Коли Банк
Білорусі здійснює грошові рестрикції, він продає наявні в ньогодержоблігації, і їх ставки рухаються у зворотному напрямку. Змінигрошової маси впливають на кон'юнктуру ринку досить швидко,оскільки провідником кредитно-грошової політики Центрального банкує банківська система, а банки - основні дійові особи наданому сегменті.
Ще один провідний чинник, який надає важливе значення,є інфляційні очікування. Він навіть більшою мірою впливає на ринокніж зміна реальної грошової маси. В цілому ж зміни реальноїгрошової маси сильно впливають на динаміку процентних ставок ДКО.
Інші фактори практично не піддаються формалізації, хоча і впливаютьна ринкову кон'юнктуру. Проглядається залежність динаміки процентноїставки ДКО від рівня інфляції. Однак про рівень інфляції ми довідаємося тількипісля того, як виросли ціни, а ставка показує потенційну прибуток умайбутньому. Тому учасники ринку керуються власними прогнозамиінфляції на найближчий час. Це називається інфляційними очікуваннями.
Динаміка індексу прибутковості ринку ГКО тісно корелює зі зміноютемпів зростання цін. Треба відзначити особливість, що учасники ринку доситьоперативно реагують на ухудшеніе інфляційної обстановки, але при зниженнітемпів зростання цін вони аж ніяк не поспішають знижувати ставки.
Ну і, нарешті, важливу роль на ринку державнихкороткострокових бескупонних облігацій грає приплив капіталу з-за кордону.
1.2. Фактори, що впливають на пропозицію
Якщо говорити про чинники впливають на пропозицію, ось тут всезалежить від бюджетних потреб Уряду РБ. План з фінансуваннядефіциту бюджету заздалегідь визначається законом «Про бюджет», тому рівеньпропозиції держоблігацій можна вважати заздалегідь заданими. Звичайно, на ринкубувають моменти, коли для погашення старих серій або задоволення поточнихпотреб емітент змушений інтенсивно нарощувати обсяги емісії. Але, якправило, це не призводить до формування стійких довгострокових тенденцій вдинаміці процентних ставок.
Багато аналітиків вважають, що вкрай несприятливою тенденцієює стабільне збільшення відносини ДКО до обсягу грошової маси. Нацьому будуються прогнози про неминучий крах ринку. Але треба сказати, щоджерелом обслуговування внутрішнього боргу є доходи бюджету, прямопропорційні з обсягом ВВП і грошова маса тут не при чому. Грошовамаса впливає лише на баланс попиту та пропозиції (коефіцієнт кореляціїміж динамікою приросту відношення обсягу ринку до грошової маси та індексомузагальненої прибутковості становить усього 0,3).
Рис. 1. Співвідношення попиту та пропозиції на ринку 1998 р. [4]
Глава III.
3.1. Ситуація на ринку ГКО
Якщо розглянути паралельно ситуацію на ринку ГКО в Росії іпровести порівняльний аналіз з ринком ГКО в Білорусі, то можна сказатинаступне:
До кризи, яка відбулася в 1998 році, фінансовий ринок Росіїбув дуже сильно розвинений і ринок Білорусі був практично прив'язаний доситуації, яка відбувалася на російському ринку. Але після цієї кризиситуація різко змінилася. Однією з причин цієї кризи було те, щобільшу частину своїх активів російські банки тримали в ГКО. Ця частинаскладала до 60%. Це було дуже невигідно тому, що активи кращетримати у ліквідній формі, тобто в тій формі, яку легко перетворити наготівкові або безготівкові гроші. Те, що банкам це дозволялося, буловеликою помилкою. У результаті ми маємо десяток збанкрутілих банків. У РБситуація із цим йшли трохи інакше: у наших банків був межа тієї сумиактивів, яку вони могли б тримати в ГКО.
Почнемо з того, що ринок ГКО Росії, як первинний, так і вторинний,до кризи були розвинені краще, ніж у Білорусі. Про це нам говорить те, щоекономічні реформи в Росії почалися раніше й проходили в більш швидкійформі, хоча й не сказати, що вони давали кращий результат.
Загальні принципи функціонування ДКО були розроблені в рамках
Російсько-американського банківського форуму. Для їх реалізації в Центральномубанк Російської Федерації створено управління цінних паперів, якезаймається розміщенням державних облігацій, операціями на вторинномуринку та розрахунками між учасниками ринку ДКО. У липні 1992 року Центральнийбанк Росії провів конкурс серед російських бірж, переможцем якого булавизнана Московська міжбанківська валютна біржа (ММВБ) Перший же аукціонз розміщення тримісячних ДКО був проведений у травні 1993 року. Це на рікраніше, ніж був оголошений перший аукціон у Білорусі. Механізм проведенняугод купівлі-продажу в РБ та Російської Федерації практично збігається.
На відміну від РБ емітентом ГКО в Росії є не уряд, а
Міністерство Фінансів РФ. Він виконує ті ж функції, що і уряд
РБ на ринку ДКО. Але Національний банк має ще одну функцію, яку немає наш банк - функцію контролюючого органу.
Тепер же про самого ринку. З урахуванням того, що ринок ГКО отримавмакроекономічне значення, Центробанк РФ у вигляді короткострокових облігаційотримав ще один інструмент для реалізації своєї регулюючої ролі,спрямованої на управління, середньої і вищої масою. До середини 1995операції Центробанку РФ на ринку облігацій стали набувати важливерегулює значення, рівне інтервенцій на валютному ринку і кредитнимаукціонам ЦБ РФ.
рис.2. Динаміка обсягу ринку і надходження до бюджету [5]
З графіка видно, що обсяг ринку ГКО Росії дуже швидко росте і віннабагато перевищує наш ринок ГКО.
У жовтні Мінфін і Центробанк впровадили практику проведення аукціонівза додатковими траншах випусків облігацій, які вже перебувають в обігу.
Цей досвід, широко поширений у всьому світі. Однією з основних цілейцієї практики стала потреба постійного залучення грошових коштів,до бюджету. У зв'язку з тижневим графіком аукціонів стала можливоюоптимізація грошових потоків і відпала необхідність масованихаукціонів, що проводилися раз на місяць і серйозно впливали на кон'юнктуру вінших сегментах фінансового ринку. Крім цього, в умовах поганопрогнозованого або недостатньо високого попиту знімалася проблема емісіївипуску, невеликого за обсягами і внаслідок цього володів обмеженоюліквідністю, а просто збільшувався обсяг облігацій, вже були взверненні
3.2. Попит та пропозиція на ринку ГКО
Фактори, що впливають на попит ДКО РФ такі ж, що і в Білорусі.
Основні тенденції впливу даних факторів можна простежити на наступнихграфіках. Я покажу це на прикладі РФ.
Рис. 3. Динаміка темпів приросту реальної грошової маси та індексу прибутковості ринку ГКО [6]
Ретроспективний аналіз динаміки індексу узагальненої прибутковості ринку
ГКО і темпів приросту реальної грошової маси показує, що вказаназалежність досить чітко простежується. Про це можна судити з рис.
4.
Де М2 - грошова маса (M1 + безчековие ощадні рахунки + дрібні строковівнески).
Специфіка Російського і білоруського ринків полягає в тому, щозаощадження населення перебувають не тільки на банківських вкладах, а й уготівкової валюти. Тому слід розглянути динаміку темпів приростуреальних залишків на банківських рахунках населення та індексу узагальненоїприбутковості ринку ГКО (рис. 4.). На графіку видно, що залежність є,хоча і не настільки очевидна, як у випадку з реальною грошовою масою. Це прикладз російської практики.
Рис. 4. Динаміка індексу узагальненої прибутковості ринку ГКО [7]
Динаміка індексу прибутковості ринку ГКО тісно корелює зі зміноютемпів зростання цін (рис. 5).
Рис. 5. Динаміка індексу прибутковості ринку ГКО [8]
Фактори, що впливають на пропозицію, ті ж, що були описані в главі IV.
Після кризи 1998 року ситуація на ринку ГКО сильно погіршилася. < br>Державні облігації, як такі, виконують функцію зовнішньогофінансування (запозичувати в рублях дешевше, але насправді приобмінному курсі, який зараз в Росії, тобто фіксованому, цеобходиться набагато дорожче).
Як у Росії, так і в нас ДКО виступають (як було вже раніше сказано)інструментом фінансування дефіциту бюджету за дуже високої процентноїставки при фіксованому обмінному курсі.
Хочу закінчити даний аналіз тим, що порівнюючи ринки цих двохкраїн, можна побачити дуже багато спільного, але є і невеликі відмінності. Досвід,який Росія отримала під час кризи, повинен послужити для насприкладом.
Глава IV.
1. Основні дефіциту показники консолідованого і республіканського бюджетів.
У економічних колах республіки вже тривалий період часудискутується проблема розміру дефіциту бюджету і джерел йогофінансування. Думки полярні: одні виступають за розширення параметрів дефіциту бюджету, занарощування обсягу випуску державних, цінних паперів, як меншінфляційного джерела покриття дефіциту бюджету, як панацею вирішення іншихфінансових проблем. інші, навпаки, дотримуються ідеї проведення жорсткої податково -бюджетної політики і ратують за обмеження як внутрішнього, так і зовнішньогоборгу.
Розпад СРСР, втрата економічних зв'язків між колишніми союзнимиреспубліками, створили значні фінансові труднощі, в тому числі і для
Білорусі. У результаті, починаючи з 1992 року, консолідований іреспубліканський бюджети виконуються з дефіцитом, параметри якогохарактеризуються даними, наведеними в таблиці 1:
Таблиця 1 [9]
| Показники | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 (за |
| | | | | | | | Опер. |
| | | | | | | | Даним) |
| Дефіцит консоль. | -1,9 | -5,5 | -3,5 | -2,8 | -2,0 | -2,3 | -0,9 |
| Бюджету, у% до ВВП | | | | | | | |
| Дефіцит респ. бюд-| -2,2 | -4,0 | -4,0 | -2,7 | -2,0 | -2,6 | -1,7 |
| Жета, у% до ВВП | | | | | | | |
Як випливає з наведених даних, в РБ проводилася помірнаподатково-бюджетна політика, яка дозволяла останні роки утримуватирівень дефіциту бюджету в межах 1,5 - 2,7%, що відповідає одному з
Маастріхстскіх критеріїв економічної безпеки держави (3 %).
Іншим стримуючим фактором була відсутність реальних джерелфінансування дефіциту бюджету. За аналізований період внутрішній боргдержави зріс до 15,3 трлн.р. і станом на 01.01.98 року він бувдорівнює 4,4% до ВВП, а на кінець звітного періоду - до 33,6 трлн.р., це близько
5,2% до ВВП.
Це, з одного боку, порівняно невисокий показник, тому що вміжнародній практиці він набагато вище. З іншого боку, аналіз джерелфінансування дефіциту бюджету свідчить про можливість виникненнятруднощів у фінансуванні державних витрат, якщо рівень їх небуде знижено.
Таблиця 2 [10]
| Показники | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 |
| Дефіцит | -19,8 | -393,4 | -709,1 | -3250,5 | -3655,1 | -9253,7 | 11300 |
| республіканського | -2,2 | -4,0 | -4,0 | | | | |
| бюджету, всього у% до | | | | -2,7 | -2,0 | -2,6 | -1,7 |
| ВВП | | | | | | | |
| Фінансування | 27,3 | -393,4 | 709,1 | 3250,5 | 3655,1 | 9253,7 | 11300 |
| дефіциту | | | | | | | |
| Республіканського | | | | | | | |
| бюджету | | | | | | | |
| Внутр. | | 11,2 | 257,4 | 2819,3 | 3877,6 | 7644,4 | 13400 |
| фінансування | | | | | | | |
| З них небанківська | | | | 189,5 | -519,4 | 574,8 | |
| Держ. скарбниці. | | | 9,6 | 485 | 1310,4 | 4615 | 8300 |
| зобов'язання | | | | | | | |
| Органи ден.-кред. | 27,3 | 11,2 | 247,8 | 2144,8 | 3086,7 | 2454,6 | 5100 |
| Регулювання | | | | | | | |
| Зовнішнє | | 382,1 | 451,7 | 431,2 | -222,6 | -1609,3 | -2100 |
| фінансування | | | | | | | |
Як видно з наведених даних в таблиці 2 у 1993 і 1994 рокахпереважним джерелом фінансування дефіциту бюджету були зовнішніпозики. У 1993 році вони перекрили 97,1% дефіциту, в 1994 році - 63,7%, а в
1995 - 13,3%, 1997 році - 17,4%. У 1996 1998 роках відсутність новихзовнішніх запозичень і необхідність погашення старих боргів викликалипотреба збільшувати внутрішньо фінансування. Зі зменшеннямможливостей залучення зовнішніх джерел і в зв'язку з відсутністюрозвиненого ринку цінних паперів уряд нашої країни звернулося доемісійним кредитами НБ. У 1994 році їх питома вага в джерелахфінансування бюджету склав 34,9%, у 1995 році - близько 66%, в1996 -
84,5%. Так довго тривати не могло, нові умови розвитку економікивимагали та вдосконалення механізмів фінансування.
2.Обзор ринку ГКО в 1998 р. і підвищення ліквідності ГКО
У 1997 р. було вжито заходів щодо зниження рівня емісійнихкредитів НБ за рахунок збільшення обсягу випуску цінних паперів, однак у цьомуроці вони складали ще 26,5% до дефіциту бюджету. У 1998 р. за рахунок прямихкредитів профінансовано 5,1 трлн. руб., або 38,1% до дефіциту бюджету. Яквже говорилося вище, перший аукціон був проведений в лютому 1994 р.Протягом цього року було проведено 3 випуску ГКО. За допомогою їх розміщеннядля фінансування дефіциту бюджету в 1994 р. залучено лише 9,6млрд.руб., або трохи більше 1%. У 1995 р. за допомогою розміщення КМО до бюджетубуло залучено близько 15% його дефіциту, а в 1996 р. - 35,9%, у 1997 р. -
49,9%, а в 1998 р. ця сума склала 69,9%.
У той же час хід реалізації програми залучення додатковихкоштів за рахунок розміщення державних, цінних паперів даний чассвідчить про необхідність серйозної корекції дій усіхзацікавлених у вдосконаленні та розвитку даного сегментафінансового ринку. 1998 р. було проведено 40 аукціонів з розміщеннявипуску КМО на суму понад 11 трлн. руб. Згідно ж з законом РБ «Про бюджет
РБ »на 1998 р. для фінансування дефіциту бюджету планувалося залучитикошти в пордке розміщення КМО в суму 12,2 трлн.руб.
Процес первинного розміщення ГКО в 1998 р., не можна оцінюватиоднозначно. У першому кварталі відзначалося зниження інтересу з бокусуб'єкта господарювання - учасників фінансового ринку до інвестуваннявільних грошових коштів у державні, цінні папери. У ходіпроведення закритих аукціонів попит з боку комерційних банківстановив 10% і менше від обсягу емісії, запропонованого емітентом, щобуло найнижчим показником за 4 роки. Коефіцієнт дефіцитностіпервинного ринку (відношення обсягу попиту до обсягу емісії) в січні --лютому опустився до мінімально можливих значень, нижче яких проведенняаукціону ставало неможливим.
Рис. 6. Динаміка коефіцієнта дефіцитності первинного ринку КМО [11]
У першому кварталі 1998 р. шляхом розміщення державних, ціннихпаперів, планувалося залучити ресурсів на суму 4 трлн.руб. Однаккомерційні банки інвестували в КМО 490 млрд.руб. Для цього періоду булохарактерно низьке значення залишків на кореспондентських рахунках банків,що, безперечно, вплинуло на попит інвесторів.
Однією з причин формування низької тенденції попиту сталонегативна%-ва ставка прибутковості облігацій уряду при їхрозміщення. Інший - фактична відсутність вторинного біржового ринкудержавних, цінних паперів. Відповідно до постанови Ради
Міністрів РБ всі операції з державними облігаціями, емітентами у 1998р., повинні були здійснюватися на МВБ. Однак, протягом першого кварталу
1998 біржова торгівля існувала суто формально. На біржовому ринку зоблігаціями 1998 р. і позабіржовому ринку з облігаціями, випущеними до 1998р. з більш низькою прибутковістю: на біржовому ринку обсяг угод зоблігаціями, випущеними з 1998 р. склали 115 млпд.руб. за тиждень, в тойчас, як на позабіржовому ринку обороти досягає 2-5 трлн.руб. за тиждень,а іноді і до 1 трлн.руб. на день. Таким чином, до вирішення зазначенихпроблем говорить про ліквідність цінних паперів, випущених у 1998 р., недоводилося. У ситуації, що склалася банки або відмовлялися від участі ваукціонах, або брали участь чисто формально.
Для підвищення привабливості державних, цінних паперівемітованих в 1998 р., як об'єкта інвестування вільних грошовихкоштів суб'єктів господарювання, низько інфляційного джерелафінансування дефіциту республіканського бюджету, Міністерством Фінансів і
НБ РБ з березня 1998 р. було проведено ряд заходів:
. здійснено перехід до розміщення державних, цінних паперів на регулярній основі (один раз на тиждень) відповідно до параметрів, які встановлені в законі про бюджет на 1998 р., що дозволило учасником ринку завчасно планувати інвестиції в державні, цінні папери; < p>. з метою стабілізації попиту з боку учасників аукціонів, при первинному розміщенні державних облігацій Міністерство
Фінансів, з урахуванням рекомендацій НБ і КБ, забезпечило отримання реальної%-ної ставки (ціна продажу облігацій була на 2-5%-них пунктів вище ставки рефінансування);
Рис. 7. Динаміка прибутковості до погашення за середньозваженою ціною [12]
. для оперативного залучення коштів інвесторів на більш короткі терміни використали механізм до розміщення державних, цінних паперів. У порівнянні з 1997 р. обсяг ресурсів, залучених за рахунок дорозміщення, збільшився більш ніж у 5 разів;
. з метою спрощення процедури проведення аукціонів з розміщення цінних паперів уряду Національним Банком спільно з
Міністерством Фінансів було розроблено та затверджено «Правила проведення закритого аукціону з розміщення КМО і ГДО РБ від
10.08.98г . № 90 »;
. для подальшого підвищення ліквідності торгів державними, цінними паперами, для учасників Державного установою МВБ з квітня 1998 р. введено в експлуатацію спеціальний зал для торгівлі державними, цінними паперами, у травні запроваджено механізм укладання угод «репо» на короткі терміни між банками.
Наслідком цього стало збільшення оборотів біржового ринку державних, цінних паперів: від 11 угод на суму 4 млрд.руб. у січні до 782 угод на суму 7793 млрд.руб. в липні. До кінця 1998 р. всі операції з державними, цінними паперами були перенесені на біржовий ринок.
У підсумку з травня інтерес учасників первинного ринку до даногофінансовим інструментом зріс, досягши 100,4% (співвідношення попиту пономіналом до обсягу емісії на аукціоні з розміщення 89 випуску КМО). Упротягом другого кварталу обсяг попиту на ДКО сягав 157% дозапланованого обсягу емісії і зберіг тенденцію до стабільності докінця 1998 р. Обсяг розміщення державних, цінних паперів у 1998 р., запорівняно з 1997 р., збільшився більш ніж на 90%. Розглядаючи всюпроблему дефіцитності бюджету в комплексі, можна зробити висновок, що питанняспіввідношення дефіциту бюджету та джерела фінансування його повинні вирішуватисяшляхом:
. забезпечення повного залучення до бюджету передбачених законом платежів;
. зниження видаткової частини бюджету;
. розвиток ринку державних, цінних паперів, і на цій основі використання додаткових джерел фінансування (залучення грошових коштів регіональних інвесторів, випуску цінних паперів для фізичних осіб, зниження витрат з обслуговування внутрішнього боргу за допомогою розширення номенклатури державних, цінних паперів, випуску облігацій на більш тривалі терміни звернення з використанням механізмів їх погашення і виплати доходів);
. підготовка умов для виходу РБ на міжнародні фінансові ринки.
Висновок
У даній роботі були розглянуті умови, механізм функціонуванняринку ГКО, роль Національного Банку РБ в регулювання ринкудержавних, цінних паперів. Описано методи проведення аукціону напервинному та вторинному ринках, умови утворення цін і задоволеннязустрічних заявок.
На ринку ГКО головну роль в управлінні грають Міністерство Фінансів і
Національний Банк РБ. Їм належать усі основні функції. За допомогою такогоінструменту як ДКО НБ РБ може регулювати той чи інший параметрекономіки. А Міністерство Фінансів керує і контролює в основному сампроцес управління і механізм функціонування ринку ДКО.
Ринок ГКО, як вже було вище відмічено, ділиться на два ринки:первинний і вторинний. На первинний ринок - допускаються тільки первинніінвестори, тобто комерційні банки. Це добре, бо наш ринок ще недуже розвинений і тому не слід допускати, наприклад, іноземнихінвесторів. Це може зруйнувати весь ринок. На вторинний же ринокдопускаються, як резиденти РБ, так і нерезиденти. На цьому ринку допускіноземних інвесторів веде до великих прибутків і залученню інвестицій.
Як і на всі ринки, на ринок ГКО впливають два види факторів:фактори попиту (характер кредитно-грошової політики монетарної влади іінфляційні очікування)фактори пропозиції (грошова емісія)
У кінцевому підсумку можна виділити кілька недоліків, яківластиві білоруському ринку ГКО:
1. Відсутність гарантій виконання угод.
2. Неконтрольованість цінової динаміки на ринку за випуском у зверненні.
3. Непрозорість ринку.
4. Відсутність статистики та адекватної інформації, що характеризує ситуацію на ринку.
5. Відсутність достатнього контролю за вторинним ринком з боку держави в особі Мінфіну та НБ.
6. Невисокий рівень гарантій виконання угод і непрозорість інформації про ринок, що перешкоджає його повноцінному розвитку, залучення можливих іноземних інвестицій.
Щоб усунути ті чи
