ЗМІСТ
Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .3
2. Комунікаціні задачі на ринку фінансових послуг
2.1 Ринок фінансових послуг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .4
2.2 Зв'язок банку з філіямі ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .6
2.3 Зв'язок банка з розрахунково-касовим центром ... ... ... ... .. 7
2.4 Організація клірингових центрів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 8
2.5 Міжнародні розрахунки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 9
3. Суб'єкти ринку інформаційних послуг ... ... ... .. ... 10
4. Послуги на ринку фінансів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .11
5. Законодавча база інформатизації фінансовихпослуг ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .21
6. Перелік використаної літератури ... ... ... ... ... ... ... 28
Додаток А. Тлумачний словник термінів та визначень ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 29
1. ВСТУП
Для інформаційного ринку, як й для інших галузей та сфер діяльності,однією з найважливіших проблем виступає проблема реалізації. У курсовійроботі буде розглянуто такий різновид комерційного продукту як фінансоваінформація. Фінансова інформація - це товар, якому притаманні харктерніриси, такі як попит, пропозиція, ціна, ринок, покупач, продавець, Життевийцикл. В умовах швидких темпів розвитку сучасного фінансового секторуекономіки та поглібшення міжнародної інтеграції в галузі фінансів,вдосконалення існуючої системи фінансової інформації може суттєво вплинутина подальший розвиток вищезазначеної галузі.
Буде розкрито проблеми інформаційного фінансового ринку в фінансів, описаносвітові інформаційні фінансові ресурси, та засоби доступу до них задопомогою комерційних інформаційних мереж.
2. Комунікаційні ЗАДАЧІ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
2.1 Ринок фінансових послуг
Інформаційних ринок фінансових послуг являє собою поєднанняекономічних, правових та організаційних відношень з приводу торгівлі
(купівлі та продажу) інформаційних фінансових послуг між постачальниками таспоживачами та характеризується певною номенклатурою послуг, а такожумовами та механізмами їх подання.
Традиційно проблеми автоматизації фінансової діяльності поділяютьсяна дві великі групи: автоматизація внутріструктурної діяльності тастворення сучасного фінансового телекомунікаційного середовища. Ці двіпроблеми відносно незалежні одна від одної, кожна має свої характернівластивості, тому можна розглядати їх окремо.
На відміну від автоматизації внутріструктурної діяльності, характернівластивості вирішення комунікаційних задачполягяють в суттевій залежностіфінансової структури від зовнішнього середовища, яка може впливати на різніаспекти: надійність, швидкодія та якість каналів зв'язку, організаційніпроблеми та інше.
Ми можемо розглянути три великі групи комунікацій:
- обмін інформацією між фінансовою структурою та її філіалами та відділеннями;
- обмін інформацією між фінансовою структурою (наприклад, банком) та розрахунково -касовими центрами та клірінговімі центрами;
- здійснення міжнародних розрахунків.
Так як все більше фінансових структур переходять до безпаперової технології інформаційного обміну, він повинен забезпечіваті рішення трьох основних функціональних задач в межах телекомунікаційної мережи фінансової структури:
- забезпечення передачі електронних фінансових документів між підрозділами структури та центрами обробки інформації;
- підтримка різноманітних фінансових транзакцій при здійсненні електронних розрахунків та, в подальшому, при впровадженні нових інформаційних послуг;
- впровадження новітньої фінансової технології електроннго обміну для забезпечення міжрегіональних та міжреспубліканськіх розрахунків з урахуванням розвитку інфраструктури інформаційної системи.
В межах цих трьох основних задач можна розглануті шістьвелікіх группослуг, кожна з яких має свої проблеми та шляхи їх вирішення, які повиннаподати фінансовим структурам досконала, діюча комплексна фінансователекомунікаційна система:
- електронна безпаперового передача грошових засобів;
- клірінгові операції з міжбанківських розрахунків;
- доступ до бази даних в режимі реального часу (on - line режим);
- функції керування файловою системою;
- електронна пошта;
- доступ до міжнародних мереж передачі даних та великих спеціалізованих фінансових інформаційних служб та баз даних.
Проблеми, пов'язані з кожним з трьох видів комунікацій, про які булозгадано вище, вирішуються різними засобами. Прикладом фінансової структуриможе бути банк. Зв'язок між банком та його філіями забезпечується, якправило, силами самого банку. Проблеми обміну інформацією з клірінговіміценру вирішуються загальними зусиллями банків - засновників центру.
Вирішення задач обміну інформацією між комерційними банками та розрахунково -касовими центрами, а також організація міжнародних розрахунківзабезпечується органами центральної банківської системи.
2.2 ЗВ'ЯЗОК БАНКУ з філіями
Починаючи вирішувати дану задачу, необхідно врахувати надійністьканалів зв'язку, забезпечити захист передаваємої інформації, а такожзробити спробу обєднати програмне забезпечення, що використовується убанку, в інтегровану комунікаційну систему.
Існуючий стан цієї проблеми погано піддається аналізу, але те, щоможна побачити, залишає бажати кращого, оскільки звичайно вищезазначенізадачі вирішуються виключно силами служб автоматизації самого банку.
Враховуючи великої наявність кількості різноманітних технологій, щовикористовуються в кожному банку, не можна казати про єдину технологію абопро стандартні засоби підтримки зв'язку банку з його філіями.
2.3 ЗВ'ЯЗОК БАНКУ З Розрахунково-касове ЦЕНТРОМ
Роботи в цій галузі знаходяться у найпочатковішому стані. Зусиллями
Департаменту інформатизації Центрального Банку Росії розглядається декількаваріантів проектів автоматизації обміну інформацією. Один з таких проектівзапропоновано відомою американською фірмою DEC та, можливо, буде здійсненов Москві, Рязані та декількох інших обласних центрах. Інший проектзапропоновано фірмою IBM та її бізнес-партнерами та, можливо, будереалізовано в Іркутську.
У грудні 1993 року було підписано контракт між IBM та ЦБР завтоматизації банківської діяльності Іркутського регіону. На першому етапіПередбачається створення пілотного варіанту системи міжбанківськихрозрахунків.
Для підключення користувачів до центру обробки даних Передбачаєтьсястворення спеціалізованої комунікаційної мережі для швидкісної передачіінформації, із засобами підвищення її секретності та вірогідності.
Заплановано використання виділених телефонних каналів, а також каналів AT-
50 та протоколу X.25. Реалізація проекту повинна охопити понад 100фінансових установ, серед яких 20 комерційних банків та місцевих філій
Ощадбанку, що зробить можливим створення комплексної системи безготівковихрозрахунків та міжрегіональному рівні.
2.4 организація клірингових ЦЕНТРІВ
Стосовно цієї теми важко казати про стандартні рішення - проект будь -якого автоматизованого кліріногового центру є унікальним. Однак,характерною властивістю цієї задачі є те, що до звичайних технічних проблемдодаються організаційні, оскільки клірінгові центри звичано створюютьсясумісними зусиллями декількох банків.
Зараз робляться спроби створення та організації клірингових центрів.
Зокрема, існує Московських кліринговий центр, який було створено ща всередині 1991 року зусиллями 11 великих комерційних банків Москви (середяких Менатеп, інкомбанк, Кредобанк, Токобанк).
В ході його автоматизації було проведено аналіз 15 вітчизнянихтелекомунікаційних мереж, орієнтованих на комутаційні канали, однакприйнятне мережеве рішення не було знайдено.
В наш час ГВЦ ГУ ЦБР обслуговує навколо 400 комерційних банків. Потікінформації, що проходить через центр за один день, складає приблизно 350000документів.
Головна перепона на шляху розвитку клірингових центрів складається унедостатній юридичній підготовці клірингових операцій. Чи не дівлючісь на це,в стані підготовки знаходиться проект, згідно з яким взаємодія регіональнихрозрахунково-касових центрів буде здійснюватись за допомогою засобівелектронної пошти. Розробляється глобальний проект забезпечення банківськихкомунікацій, що спираються на супутниковий зв'язок, у межах якогопланується вивід трьох супутників на орбіту геостаціонарні; супутникидозволяють покрити усю територію РФ. В цілому зберігається тенденціяпереважання комутаційних каналів. Всього планується організувати до 14автоматизованих фінансових регіонів, які буде об'єднано в єдинуінформаційну систему.
В лютому 1993 року було затверджено два важливих документи "Положенняпро кліринговий центр "та" Тимчасове положення про порядок ліцензуванняклірингових закладів ". Згідно з ними, перед видачею ліцензії на діяльністьклірінгового центру перевіряється програмне забезпечення та засоби захистуінформації. Передбачається, що ЦБР буде видавати сертифікати на проведеннярозрахунково-касових операцій.
2.5 МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ
Це найбільш розвинута з усіх розглянутих вище телекомунікаційнихзавдань. У наш час існує два способи технічної підтримки проведенняміжнародних розрахунків. Однією з таких можливостей є використання відомоїтелексної мережі. Ця мережа експлуатується вже довгий час та є цілкомнадійною.
Більш досконалим способом організації міжнародних розрахунків євикористання міжнародної телекомунікаційної мережі SWIFT З одногобоку, це дорожче, ніж використання телексної мережі, але з іншого боку,
S.W.I.F.T. забезпечує більшу оперативність, вірогідність та надійністьінформації, що передається. Організаційні принципи побудови суспільства
SWIFT, а також обрані технічні рішення могли б бути основоюорганізації національної системи електронних розрахунків.
Цікавість до SWIFT в банківській галузі стрімливо зростає. Вжебільше 16 банків є членами SWIFT; очікується, що в кінці 1998 року доних приєднається ЦБР. Найбільш досконалий інтерфейс SWIFT - ST400 --зараз, головним чином, базується на комп'ютерах типу VAX. Існуютьповідомлення про створення групікорістувачів ST400 в Росії. З липня 1992року Ощадбанк став 16 членом SWIFT в Росії та встановив на базі двохміні-комп'ютерів VAX 4000 Model 300 інтерфейс ST400. В подальшому термінали
S.W.I.F.T. буде встановлено й регіональних відділеннях Ощадбанку.
Таким чином зараз здійснюються перші кроки, спрямовані на рішенняфінансових комунікаційних задач.
3. СУБ'ЄКТИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ
Інформаційні послуги в галузі посередницьких операцій на фінансовомуринку та ринку цінних паперів є досить бідними та являють собою невеликудільницю сектору фінансової інформації та містять довідники та бази данихпо організаціях, що ведуть операції такого виду, довідники та бази данихвідповідних комерційних пропозицій, а також довідники та бази спеціальноїінформації.
«Федерація фондових бірж України» спеціально для фінансових тафондових брокерів готує щоденну оперативну вичерпну та вірогідну інформаціюпро стан фінансового та фондового ринку України. Щоденні даніузагальнюються та доповнюються графічними матеріалами, офіційнимиповідомленнями, нормативними документами. Ця інформація доступна удрукованому виді та по мережах електронної пошти.
4. ПОСЛУГИ НА РИНКУ ФІНАНСІВ
Інформаційні ресурси в галузі фінансових послуг містять довідники табази даних по організаціях, що надають фінансові та пов'язані з нимипослуги - банкам, біржам, брокерських фірмам, довідники та бази даних пофінансовим послугам, збірники та бази даних відповідних комерційнихпропозицій, а також спеціальні бази даних текстової інформації.
На Заході звернення до послуг сектору біржевої та фінансовоїінформації, перед усім, здійснюється дл яотрімання даних з біржевихкотирувань ф'ючерсна контрактів товарних ринків та ринків цінних паперів,відомостей про обмінні курси валют, обліковим ставкам та цінам кредитнихресурсів та боргових забов'язань. Сходжість біржевої та фінансовоїінформації є у тому, що самі фінансові ресурси, наприклад, валюта, кредитичи депоізті продаються як звичайні (хоч й специфічні) товари чи цінніпапери (наприклад, у віпадкудепозітніх сертифікатів та векселів).
Сектор біржевої та фінансової інформації - один з найбільш цікавихсекторів інформаційного ринку ділової та комерційної інформації. В цьомусекторі особливості подаваємої інформації (висока ціна помилок) тавідмінності у вимогах до її якості, а також можливостей сплати послуг врізних групах споживачів, зумовили необхідність та віправданність 4-5кратного запаралелювання послуг. При цьому усі інформаційні служби, щопрацюють на цьому ринку, мають можливість отримувати високі прібуткі, а самсектор розглядається як один з найбільш вигідних, та паралелізм послуг нескорочується, а навпаки - посилюється.
Біржева та фінансова інформація є за своїм складом текучий,змінюється щохвилини, відображая події, що трапляються на ринку та містятьвідомості про цінні папери, ф'ючерси по головним товарам, що реалізуютьсячерез біржі, обмінні курси валют, ринок нерухомості, грошей, капіталу тастрахування. Інформація про котирування цінних паперів (акцій, облігацій,векселів, заставних, купчих), ф'ючерсна та товарних форвардних контрактах,облікових ставках та обмінних курсах є основою даного ринку.
Так як в усьому світі існує лише незначна кількість великих товарнихбірж та бірж цінних паперів (навколо 140), то здається що неможливонаповнити сектор великими обсягами інформації. Але це ще не так. Тому щотількі в США на біржевому ринку обертаються акції приблизно 2,5 тисячакціонерних компаній, а також акції 5 тисяч компаній США та акції 2,5тисяч закордонних фірм, які циркулюють у позабіржевому (over-the-counter)обігу.
На рівень розвитку ринку фінансової інформації про ринок ціннихпаперів в окремих країнах не може не впливати структура самого ринку ціннихпаперів. Наприклад, у США, де служби біржевої отримали найбільший розвиток,
65% акцій знаходились на руках приватних особ - індивідуальних інвесторів,а 25% - в підприємств. У Західній Європі та Японії, де ці служби меншрозвинути, в руках індивідуальних інвесторів було всього 17% (Германія) та
25% (Японія) акцій.
Для того, щоб забезпечити більшу об'єктивність котировок, частинабірж, наприклад, біржі Західної Європи та східного узбережжя США узгоджуютьчас проведення торгів та це призводить до суттєвого росту обсягів біржевоїта фінансової інформації, що знаходиться в обігу на даний час.
Біржева та фінансова інфорація в більшості випадків необхідна вреальному маштабі, тобто якщо можливо одночасно із здійсненням угоди наринку чи негайно після її реєстрації. Рахунок тут може йти на секунди та 30 -
40 секундна затримка розглядається як значна.
Фактор оперативності отримання фінансової інформації настількиважливий, що одна з фірм вклала 35 мільонів доларів у суперкомп'ютер длятого, щоб отримати двохсекундну перевагу перед іншими на Токійській біржі.
Основними споживачами біржевої та фінансової інформації єпрофесіональні інвестори та оптовики, а також аналітичні та консультаційніслужби, орієнтовані на їх обслуговування, які приносять основні прибутки. Утой же час в останні роки сектор біржевої та фінансової інформації ставпривабливим для кінцевих споживачів - в основному це непрофесійні інвесторита просто любителі - власники персональних мікроЕВМ, якім раніше цей ринокбув недоступний черз порівняно високі ціни.
Звичайно, професійні потреби інвесторів та оптовиків не обмежуютьсябіржевою та фінансовою інформацією. Зокрема це стосується інвесторів,працюючих на ринку цінних паперів та потребуючих інформацію про стан певноїгалузі промисловості, тобто статистичної та комерційної інформації, діловихновин.
Робота на товарному ринку також може потребувати комплексногоінформаційного забезпечення. Особливо це важливо в тому випадку, коли мовайде про торгівлю ф'ючерсами та опціонами, наприклад, по продовольчихтоварах та сільськогосподарській продукції чи добрива, попит на якізалежить від погоди або розповсюдження сільськогосподарських шкодніків, абопо торгівлі металами, попит на які визначається загальною економічноюкон'юнктурою та технологіями, що використовуються, або по нафті, торгівляякою знаходиться під впливом політичних факторів.
Використання біржевої та фінансової інформації в діалоговому режиміособливо зручно тим, що безпосередньо забезпечує вибірковість інформуванняу відповідності з запитом споживача. Цьому, саме для інформування про станбіржевого та фінансового ринку вперше у 1957 році з'вілась фірма "Quotron
Systems "та почали використовуватись послуги віддаленного доступу до базданих в режимі діалогу (on-line доступ), які в останні роки перетворилисьна один з найбільш масових видів товарних інформаційних послуг на ринкузахідних країн.
Служби біржевої та фінансової інформації конкурують між собою нестільки в змісті самої інформації, яка у вигляді тікерної рядки можу бутиотримана безпосередньо на біржі або по каналах зв'язку, скільки в тому, якта у якому вигляді ця інформація буде подана користувачу.
Інформаційні служби, діючі на біржевому та фінансовому секторі ринкуінформаційних послуг, роблять шалені зусилля для вирішення цієї задачі тапершими намагаються застосувати нові інформаційні технології. Наприклад,саме в даному секторі інформаційного ринку вперше як засоби роботи зінформацією почали використовуватись потужні мікроЕВМ, а останнім часом йробочі станції вартістю до 100 тисяч доларів, забезпечені програмами знепоганими аналітичними можливостями, саме тут зародився підхід додецентралізації інтегрованого інформаційного обслуговування на основівикористання брокерських комп'ютерних систем, зв'язаних з системамибіржевої інформації, а також знайшли застосування нові психологічні підходидо організації інформаційного обслуговування.
В минулому професійні інвестори, брокери та оптовики отримувалибіржеву та фінансову інформацію через прості термінали, підімкнені доарендованих виділених каналів та універсальної ЕВМ бірж чи спеціалізованихслужб, ща надають інформацію про котировки, кредитні ставки та валютнікурси. В наш час термінал брокера став став напів-інтелектуальним,забезпечуючи можливості обробки великих масивів інформації та маючиможливості, що перевищують можливості універсальних суперЕВМ минулогодесятиріччя. Водноряд з терміналами суттєвого покращення зазнали каналинадходження інформації. У доповнення до стандартних виділених телефоннихканалів сьогодні для передачі біржевої та фінансової інформаціївикористовуються високошвидкісні назімні лінії, супутниковий зв'язок тавільні частотні канали радіо та телебачення.
На Україні також робились спроби створення спеціалізованих службоперативного передавання та накопичення біржевої та фінансової інформації,однак, слабкість телекомунікаційної інфраструктури призвела до того, щооперативна інформація доступна лише безпосередньо з бірж та, як правило,безпосередньо в операційному заліта через мережі електронної пошти, які незабезпечують потрібної якості передачі інформації. Деякі біржі робилиспроби організувати між собою обмін біржевої інформацією та електронніугоди, однак, світовий досвід показав, що це тупіковій шлях, тим більше вумовах нашої вкрай з нерозвинений зв'язком, візічною відсутністю вільнихширокополосних каналів та дуже високою вартістю існуючих каналів.
Спеціалізовані служби, що оперативно розповсюджують біржеву тафінансову інформацію у вигляді, придатному для сприймання та аналізу, тапрацюючі в глобальному масштабі в багатьох країнах світу, є найбільшвідомими в даному секторі інформаційного ринку. Їх послуги постійнознаходяться на виду (на відміну від служб передавання та накопиченнябіржевої та фінансової інформації) та використовуються споживачами - восновному брокерських та інвестиційними фірмами - протягом декількохдесятиріч.
Конкурентоспроможність цих постачальників біржевої та фінансовоїінформації визначається простотою та зручністю подання біржевої тафінансової інформації для її найкращого сприймання користувачем. Тому,кожен з них пропонує користувачам не тількі саму інформацію, але йспеціальне програмне забезпечення, а також спеціальні термінали на базіробочих станцій, що надають можливість використовувати інформацію тапрограмне забезпечння найбільш ефективним чином.
Метою вдосконалення інформаційних послуг є забезпечння длякористувачів можливостей більш швидкого доступу до потрібної інформації, щовідбирається з великого обсягу біржевих та фінансових даних, а такожподання їм нових засобів її обробки та аналізу, таких, наприклад, якпрограмне забезпечення керування портфелем цінних паперів та контролюризику, а також нових імітаційних моделей поведінки на біржі.
Виділяються два основних підходи щодо подання біржевої та фінансовоїінформації в зручній для сприйняття формі. Це підходи, що основані наможливостях статистичного аналізу та обробки інформації та підходи, щобазуються на візуалізації інформацції, що подається, в графічних татабличних формах, які простіше сприймаються людиною.
Забезпечені робочими станціями споживачі - в основному брокери --отримують більше ніж цінову інформацію. Вони можуть виявляти перспективнихкліентів з використанням можливостей пошуку у мультіаспектніх базах данихта аналізувати позиції клієнта, застосовуючи пакети керування ризиком тапортфелем цінних паперів із вбудовано штучним інтелектом. Крім того, вониможуть спілкуватись за допомогою електронної пошти, та, що найважливіше,всі ці завдання можуть вирішуватись одночасно.
Прикладом спеціалізованої глобальної фірми, що надає обробленубіржеву та фінансову інформацію, є згадана вище фірма "Quotron Systems" --піонер цього сектору ринку інформаційних послуг. Вона, як і раніше, займаєперше місце на ринку інформації про акції (контролюючи 60% ринку та маючи
95 тисяч терміналів). "Quotron Systems" надає інформацію ведучих бірж світупро ціни та котіровкі акцій, облігацій, закладних, взаємних фондах, а такожкотируваннях декількох біржевих товарів. Друге місце належіть фірмі
"Automatic Data Processing (ADP)" (що контролює 30% даного сектору ринку тамає 65 тисяч терміналів), яка з'явилась на ринку на початку 1986 року післякупівлі фірми "Bunker Ramo". ADP в доповнення до інформації про котируваннятоварів та цінних паперів - акцій, облігацій, векселів, а також валютинадає аналітичні послуги та графічну інформацію.
Однак, їх ринкові позиції починають послаблювати через прорив наринок США міжнародних компаній, таких як, наприклад, "Reuter's Holding
PLS ", що має 145 тисяч терміналів в усьому світі та контролює 80% світовогоринку інформації про курси валют. Намагаються зайняти свій ринковий секторй менш великі фірми, такі як "Telerate" (67 тисяч терміналів), "Bridge
Information System "," Knight-Ridder Financial Information "(навколо 20тисяч).
Служби, що орієнтуються на споживацький ринок власників мікроЕВМ танепрофесійних інвесторів, з'явились нещодавно, приблизно наприкінці першоїполовини 80-х років, але зуміли досить швидко завоювати місце на ринку,перед усім за рахунок вовлікання нових категорій споживачів, пропонуючи їмнові послуги.
Ці служби, що мають, як правило, не регіональну, а національну чинавіть глобальну сферу діяльності, розвиваються в останні роки найбільшшвидкими темпами та починають складати конкуренцію таким службам як
"Quotron Systems" чи "ADP".
Швидкому розвитку послуг доступу до біржевої та фінансової інформаціїу межах мереж, об'єднуючіх власників персональних мікроЕВМ, та перетвореннюданого ринку на масовий сприяло те, що багато користувачів почали сприйматироботу з біржевімі котируваннями та курсами валют як гру, аналогічно іграмтипу "Монополія", в які грають діти та які знайшли широке визнання в нас.
На ринку програмного забезпечення доступно багато програмних засобів,призначених для аналізу та обробки біржевої та фінансової інформації тадозволяючи прогнозувати оптимальну поведінку інвесторів на ринку. Цімоделі, як правило, є спрощеними та не дають тих можливостей, які надаютьсяпрограмними системами служб біржевої інформації. Однак, дозволяють виконатимайже всі операції роботи з даними, що потребують для постійнихінвесторів. Звичайно ж не всі власники мікроЕВМ стають професійнимиінвесторами, але із задоволенням уявляють себе ними або навіть воротиламибізнесу, працюючи з реальною біржевою інформацією.
Більш низькі потреби до оперативності надаваємої інформації та якостімоделей, а також ріст кількості споживачів, дозволили ще раз значно знизитисплату за доступ до біржевої та фінансової інформації в межах мережмікроЕВМ. При цьому сплата за доступ до біржевої інформації в цих мережах,як правило, не відокремлюється, та цьому доступ до цієї інформації виступаєпрактично безкоштовним. Ця обставина слід мати на увазі українськимкористувачам, так як в останні роки послуги в галузі юіржевої інформаціїперетворились на стандарт обслуговування для фактично усіх закордоннихінформаційно-комунікаційних мереж.
Фінансова інформація містить, перед усім, інформацію про обміннікурси валют та інформацію про ринок тимчасово вільних грошових коштів. Як йу випадку біржевої інформації, для користанням базами даних фінансовоїінформації споживачу часто потрібно мати спеціальне програмне забезпечення,що надається при купівля доступу до бази даних.
Для того, щоб зрозуміти важливість такого такого виду фінансовоїінформації, як інформація про курси валют, необхідно мати на увазі, щощоденний оберт валютних бірж складав наприкінці 80-х років майже 500міліардів доларів та 90% угод були не пов'язані із торгівельними операціямита здійснювались міжнародними банками.
Такі обсяги та динаміка валютного ринку примушують підприємцівпостійно слідкувати за даним ринком, а, отже, постійно отримувати тавикористовувати інформацію про нього. Це стосується як фінансовихменеджерів торгівельних чи промислових підприємств, так й валютні відділибанків.
Менеджери повинні, виходячи з реального розвитку курсу, вкладативільні кошти свого підприємства у ту валюту, яка на даний моментхарактеризується найменшими коливаннями та де відсоткова ставка найбільшвигідна. З урахуванням цієї обставини, зкошті західноєвропейськогопідприємства, що діє на ринку євровалют (валюти однієї крайніх, щознаходиться в іншій країні) та євродоларів, звичайно змінюють валютнеобличчя не менше ніж три рази на місяць.
Валютні відділи банків звичайно не мають такого великого часовогогоризонту, в особливості, в Європі. Курси, як правило, коливаються сильнішевсього в європейський нічний час, так як валютні ринки дальнього сходу тазахідного узбережжя США по місткості значно менші європейського та великіугоди на них призводять до значних коливань курсів. Європейські валютніринки є найбільш активними у другій половині дня, коли валютні угодиукладаються одночасно в Лондоні, Франкфурті-на-Майні та в Нью-Йорку та вцей час навіть великі операції не призводять до значної зміни курсу.
Середній розмір валютообмінної операції складає 5 мільонів доларів.
Очевидно, що на валютному ринку, який охоплює весь світ та функціонуєвдень та вночі, швидкість отримання інформації є вирішальним фактором, такяк курси змінюються протягом секунд. Тому, термінали служб валютноїінформації є в більшості банків та в брокерів, а також у великихпідприємств. Отримання інформації про умови валютних угод здійснюється безспеціального підтвердження продавця чи покупця, на основі ними в мережуданих. Продавці та покупці не зобов'язані укладати угоду виходячи з тієїінформації, яка надана в мережу, але такі відмови можуть відлякатіпартнерів.
Для більшості підприємств, як правило, не маючих спеціального вміннявалютної торгівлі, участь в діалогових угодах може бути просто небезпечною
(наприклад, така відома компанія як "Фольксваген" одного разу втратила нацьому багато мільонів марок). Тому, більшість підприємств використовуютьдруковану інформацію з ділових газет, яка, звичайно, надходить наступногодня, замість діалогової інформації.
Бази даних по валютних курсах, як правило, містять наявну інформаціювалютних бірж та ведучих банків, що оновлюється у реальному масштабі часу,а також історичну інформацію, підготовлену організацієй, що створює базуданих, а також службами новин. В підготовці баз даних фінансової інформаціїта, передусім, по валютних курсах, беруть участь організації, щоспеціалізуються на підготовці баз даних економічної та статистичноїінформації, наприклад, "I.P. Sharp Associates ". Інформація про валютнікурси може використовуватись безпосередньо у валютних операціях, багатосистем фінансової інформації надають можливість ведення таких операцій вдіалоговому режимі. З інформацією про валютні курси тісно пов'язана товарнабіржева інформація про дорогоцінні метали, в деяких базах даних цюінформацію поєднано. Крім того, валютна інформація звичайно супроводжуєтьсязагальноекономічнімі та статистичними даними, наприклад, про станплатіжного балансу країни, а також діловими новинами у вигляді думоквеликих банків та звітів про здійснені угоди.
Бази даних фінансової інформації надаються через інформаційнісистеми, що пропонують засоби оцінювання, аналізу та моделювання звикористанням різноманітних інструментів та моделей, а також через системимасового інформаційного обслуговування, наприклад, через мережі, щооб'єднують власників персональних мікроЕВМ. В останньому випадку споживачмає можливість проведення економічного аналізу на власній ЕВМ звикористанням спеціального програмного забезпечення. Інформація по ринкугрошових кощтів тісно пов'язана з комерційною інформацією по підприємствахта організаціях, а також по їх фінансовому стану. Тому, деякі бази даних поринку грошей надаються центрами обробки загального призначення, наприклад,такими як "Data-Star" або "DIALOG".
Для українських споживачів найважливішим джерелом біржевої тафінансової інформації є київське бюро агенції новин "Reuter". Можна ізвпевненістю сказати, що "Reuter" фактично вдалось монополізуватиукраїнський ринок закордонної біржевої та фінансової інформації. В Київі
"Reuter" надає біржеву та фінансову інформацію за допомогою системивідеотексту з початку 1988 року. На початку 1991 року в Київі вже буловстановлено близько 100 терміналів. Кількість їх постійно зростає.
"Reuter" - це міжнародна інформаційна агенція, що почала своїоперації на інформаційному ринку більше 140 років тому. Зараз це --безумовно ведуча світова агенція та центр біржевої діяльності в галузіділової та комерційної інформації. "Reuter" має 202 тисячи передплатників вусьому світі (в основному це найбільш великі банки, біржі, промислові,торгівельні та транспортні компанії, засоби масової інформації) тавраховуючи високу вартість передплати, така кількість передплатниківсвідчить про високий авторитет та популярність послуг "Reuter".
Українські споживачі "Reuter" та споживачі СНД представлені восновному, відомими та великими комерційними банками,зовнішньоторгівельнімі організаціями, комерційними торгівельно-промисловимиструктурами, засобами масової інформації, а також закордонними фірмами таорганізаціями.
Основні бази даних "Reuter", доступні в Київі, містять інформацію,надану в режимі реального часу, по цінним паперам, валюті, товарним ринкам,а також загальнополітічні та ділові новини, матеріали інших агенцій новинта преси, міжнародних та урядових організацій.
Надаючи своїм користувачам не тількі інформацію, але й термінали, атакож засоби телекомунікацій для роботи з нею, "Reuter" надає унікальніможливості, недоступні ні з якого центру обробки баз даних. "Reuter" групуєсвої бази даних у проблемно-орієнтовані комплекси, розраховані на фахівцівпевного сектору ринку - грошового та фінансового, фондового, товарного тазабезпечуючи цих фахівців фактично всією необхідною їм для роботиінформацією з різних джерел одночасно на одному екрані. Ці багатіможливості доступу до інформації поєднуються з новими умовами роботи, томущо термінали користувача обладнані дилерських системами - спеціальнимпрограмним забезпеченням, що надає користувачеві можливість ефективноїобробки та аналізу інформації, що надходить, а також здійснення електроннихугод.
Бази даних "Reuter", доступні на Україні та в СНД, згруповано удекілька служб-комплексів:
- Reuter Money 2000;
- Treasury 2000;
- Reuter News 2000;
- Reuter Dealing 2000;
- Reuter Commodities 2000;
- Reuter Energy 2000;
- Reuter Equities 2000;
Іншим прикладом систем доступу до баз даних фінансової інформації, щоз'явився на Україні у 1994 році, є система "Tenfore", що запропонованакомпанією "Tenfore Ukraine". Інформаційний пакет, створений спеціально дляукарїнськіх користувачів, містить валютні курси, котировки ведучих бірж,ділові новини п'яти агенцій. Система продажу інформації - та ж, що й у?? іпадку з "Reuter": користувач отримує в аренду на час передплати робочустанцію та антену космічного зв'язку, однак ціна - приблизно вдвічи нижче,ніж в "Reuter".
Для українських споживачів, які не мають достатніх валютних коштів,важливим джерелом біржевої та фінансової інформації можуть бути й деякідруковані видання, наприклад, це ведучі фінансові щоденні газети, такі як
"Financial Times" або "Wall Street Europe", щотижневики - наприклад,
"Economist", "Business Week" та деякі інші видання, доступні за гривні попорівняно низьким цінам.
Важливим джерелом інформації про стан украйнський фінансового ринкувиступає єдина на Україні щоденні стандартизована інформаційна вкладка
"Міжнародної агенції фінансової інформації" (МАФІ), що друкується в рядіділових газет, наприклад, "Економіка та життя", "Бізнес", "Бізнес, Банки,
Біржі "," Фінансова газета "та деяких інших, а також щоденно розсилаєтьсяфаксом або мережами електронної пошти.
5. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Галузь інформатизації на Україні регламентується наступнимизаконодавчими актами:
Top of Form 1
1993
1. Про державну політику інформатизації України, 186/93
, 31/05/1993, 3 Kб
1994
1. Питання інформатизації, 605-94-п, 31/08/1994, 16 Kб
1995
1. Про Національне агентство з питань інформатизації при
Президентові України, 505-95-п, 10/07/1995, 7 Kб
2. Про утворення Національного агентства з питань інформатизації,
206/95, 13/03/1995, 3 Kб
3. Про заходи щодо забезпечення діяльності Національного агентства з питань інформатизації, 390/95, 27/05/1995, 14 Kб
4. Про призначення заступників Голови Національного агентства з питань інформатизації, 438/95, 12/06/1995, 4 Kб
5. Про передачу деяких організацій до сфери управління
Національного агентства з питань інформатизації при Президентові
України, 778-95-р, 18/12/1995, 2 Kб
6. Про асигнування на утримання Національного агенства з питань інформатизації, 105/95-рп, 23/06/1995, 2 Kб
1996
1. Про передачу Науково-дослідного інституту автоматизації управління і виробництва до сфери управління Національного агентства з питань інформатизації при Президентові України, 314 -
96-п, 12/03/1996, 2 Kб
2. Про запровадження Єдиного державного реєстру нормативних актів та здійснення правової інформатизації України, 1504-96-п
, 11/12/1996, 12 Kб
3. Про укладення Угоди між Урядом України та Урядом Російської
Федерації про співробітництво у сфері інформатизації, 1513-96-п
, 16/12/1996, 4 Kб
4. Про увільнення І. Єфімова з посади заступника Голови
Національного агентства з питань інформатизації, 421/96
, 12/06/1996, 3 Kб
5. Про призначення О. Баранова заступником Голови Національного агентства з питань інформатизації, 1100/96, 19/11/1996, 3 Kб
6. Про призначення С. Дріжчаного Керівником Управління документального забезпечення та інформатизації Адміністрації
Президента України, 684/96-рп, 28/12/1996
7. Про вдосконалення організації діяльності Агентства щодо експертизи у галузі інформатизації, z0131-96, 21/03/1996, 42
Kб
1997
1. Про першочергові заходи інформатизації, 789-97-п, 15/07/1997,
20 Kб
2. Про п
