1. Асортимент виробів швейної промисловості

Асортимент швейних виробів відрізняється великою різноманітністю виробівза призначенням, видами, фасонів, застосовуваних матеріалах, розмірнимпоказниками і т.д.

Номенклатура швейних виробів налічує декілька тисяч найменувань.

Асортимент швейних виробів об'єднує одяг та вироби, нещо відносяться до одягу. До останніх відносяться предмети домашнього вжитку,вироби туристичного та спортивного інвентаря і спорядження.
Одяг має найбільшу питому вагу у швейній промисловості. Укласифікації швейних виробів враховують назву, вихідна сировина іматеріали, виготовлено виріб, спосіб виробництва, розміри і т.д.

Існують галузеві і товарні класифікації.

За загальним призначенням швейні вироби поділяються на:побутова - найбільш поширена і універсальна. Повинна бути модною ікрасивої, сучасної за формою, створювати комфортні умови для людини,захищати від холоду і перегріву і т.д.спортивна - максимально зручною для виконання фізичних навантажень.
Виробнича - захищати людину від несприятливих та шкідливихвиробничих факторів.
Фірмова - належність одягу до того чи іншого відомства, роду військ.

За більш вузькому, цільовим призначенням одяг може бути повсякденним іурочистою, домашньої, робочої або для активного відпочинку та занятьспортом.

За модельно-конструктивного ознакою одяг ділять на:пальтові вироби;комтюмно-платьевие;білизняні;панчішно-шкарпеткові;рукавичок;хусткової-шарфовие;головні убори.
За умовами експлуатації поділяють вироби верхні, білизняні ікорсетні. Корсетні вироби служать для формування окремих частин тіла.
Білизняні вироби призначені для створення комфортних гігієнічнихумов для людини. Верхні вироби надягають на корсетні, білизнянівироби.

За сезону одяг підрозділяють на літні, зимові, демісезонні івсесезонну. До всесезонної відноситься одяг, призначений для носіння вбудь-який час року.

за статево-віковими призначенням одяг ділять на вироби для дітей ідорослих. Одяг для дітей підрозділяють на вироби для хлопчиків і дівчатокясельного, дошкільного та підліткового віку; одяг для дорослих - начоловічу і жіночу.

По застосовуваних матеріалах розрізняють одяг з тканин, трикотажу,нетканих матеріалів, натуральних і штучних хутра і шкіри, комплексних,плівкових матеріалів і комбіновану з різних матеріалів. Деяківиди виробів можуть бути виготовлені з будь-яких матеріалів, а деякі --тільки з одного матеріалу.

За способом виготовлення одяг буває кроенная, в'язана ікомбінована. Кроенние вироби становлять основу сучасногоасортименту одягу: всі швейні вироби з будь-яких матеріалів.

За конструкцією і характеру опорної поверхні одяг ділять напоясні і плечові, рукавичок і головні убори.

Різний характер опорної поверхні обумовлює і неоднаковерішення виробів, які відносяться до кожної з перерахованих груп. Єдинаконструктивна схема виробів, що входять в кожну групу, не означає їходноманітності.

2. Методи визначення показників якості.

Показники якості - кількісне та якісне вираження властивостейпродукції (чи товару). Кожен показник має найменування і значення.

Найменування показника служить якісною характеристикою товару.

Значення показника є результатом кількісного іякісного вимірювання (розміру і розмірності). Значення показниказастосовується для встановлення відповідності або невідповідності певнимвимогам або для констатації результатів вимірювань.

Показники якості по найменуванню діляться на групи в залежностівід характеризуються властивостей (одиничні і комплексні) або від призначення
(базові і визначають).

Поодинокі показники -, призначені для висловлення простих властивостейтоварів. Наприклад, до одиничних показників відносяться колір, форма,цілісність, кислотність.

Комплексні показники - показники, призначені для вираженняскладних властивостей товарів. Так, стан м'якушки хліба - комплекснийпоказник, що характеризується через ряд одиничних: колір, пористість,еластичність і ін

Різновид комплексного показника є інтегральнимпоказником якості. Цей показово, виражений через відношенняпоказників властивостей, що визначають споживчу вартість і вартість,розраховується за формулою:
А = К0

З
Де а - інтегральний показник якості

К0 - показник, що характеризує основні споживчі властивостівироби

З - витрати на виробництво (Зп) та експлуатацію вироби (Зе)

(З = Зп + Зе)

Базові показники - показники, прийняті за основу при порівняльнійхарактеристиці показників якості. Прикладом базового показника можеслужити колір еталона, що відповідає кольору борошна певного сорту.

Як базові можуть бути використані показники базових зразківаналогічної продукції, що відображає передові науково-технічні досягнення.

Визначальні показники - показники, які мають вирішальне значення приоцінці якості товарів. До них відносяться багато органолептичніпоказники - зовнішній вигляд, колір всіх споживчих товарів, смак і запаххарчових товарів, фізико-хімічні показники масова частка жиру, етиловогоспирту і т.д.

Оптимальне значення показника - значення, що дозволяє досягтинайбільш повного задоволення частини потреб, що обумовлюєдинне показник.

Так, оптимальне значення показника «зовнішній вигляд плодів і овочів»характеризується типовими або властивими природному сорту формою,забарвленням чистотою і сухою поверхнею без ушкоджень. Таке значенняпоказника свідчить про здатність цих товарів найбільш повнозадовольнити потреби: фізіологічні 0 за функціональним призначенням,естетичне і безпеки завдяки відсутності мікробіологічного псування імікотоксинів.

Досить часто оптимальне значення застосовується як норми,встановлюється стандартами і ТУ. Тоді ці значення набуває статусрегламентується. Тому при оцінці визначається дійсне значенняпоказника якості.

Дійсне значення показника - значення, яке визначаєтьсяодноразовим чи багаторазовим виміром його.

Наприклад, при оцінці якості двох зразків вершкового маславизначено вміст жиру: у першій - 80,5%, у другому - 82,5%. Отриманірезультати є дійсним значенням показника жирності масла.

регламентоване значення показника - значення, встановленечинними нормативними документами.
Зміст (масова частка) жиру у вершковому маслі встановлюєтьсядіючим ДСТУ не менше 82%. Вказане значення єрегламентованим і одночасно предльним.
Граничне значення - значення показника якості, перевищення або зниженняякого регламентується як невідповідність чинному НД.

Граничне значення показників якості може бути або мінімальнимабо максимальним, або діапазонним. При мінімальному граничному значенні в НДвстановлюється регламентоване значення - не менш, при максимальному --не більше, а при діапазоні - не менше не більше.

Оцінка рівня якості, необхідна для планування якості тавстановлення цін, проводиться приймальною коммисиям при оцінці продукції.

Показник якості оценіваеммого вироби визначають вимірювальними,органолептичними та іншими методами в лабораторіях промисловихпідприємств і науково-дослідних інститутів, у випробувальних центрах.
Результати вимірювань показників властивостей фіксують у протаколе випробувань ізаносять в карту технічного рівня якості продукції. У ній вказуютьтакож базові показники. Маючи в своєму розпорядженні числовими значеннями показниківякості, можна визначити рівень якості.

Рівень якості встановлюється за допомогою диференціальних,комплексних і змішаних методів.

Діференціальний метод визначення рівня якості досить простий іскладається в порівнянні одиничних показників якості оцінюваного вироби зоднойменними базовими показниками. Про рівень якості судять по велечіневідносних показників. Якщо всі вони більше або дорівнювати одиниці, торівень качетва оцінюваного виробу перевищує базовий чи відповідаєйому. У випадку, коли відносні показники або більша їх частина меншеодиниці, рівень якості виробу - нижче базового зразка.

Відносні показники якості (q1) расчітиваеют за формулами:
Де рi, PіБ - значення i-го показника якості відповіднооцінюваного та базового зразків;

N - число показників продукції

Комплексний метод характеризується кількома властивостями. Він заснованийна порівнянні комплексних показників оцінюваного вироби з комплекснимибазовими показниками. Однак значимість цих властивостей у складі якості неоднаково.

Змішаний метод оцінки рівня якості поєднує диференціальний ікомплексний методи. Найбільш важливі властивості оцінюють диференціальнихметодом, інші властивості поєднують у групи і оцінюють комплекснимметодом.

Список використаної літератури:

Гусейнова Т.С. Товарознавство швейних і трикотажних товарів. М.: Економіка,
1991, м.28
Азгальдов Г.Г. Теорія та практика оцінки якості. (основи кваліметрії). М.:
Економіка

-----------------------< br>

Київський Гуманітарний Інститут

Контрольна робота по предмету
«Товарознавство»

Виконаластудента 2 курсуфінансово-економічногофакультетуспеціальністьмаркетолог-економіст
Апостолова М.А.

Керівник

Київ - 99