Соціальна структура малого підприємництва: індивідуальної підприємницької діяльності (на прикладі малого підприємництва м. Ульяновська)

С. Г. Красильников/М. Г. Светуньков

Актуальність вивчення соціальної структури малого підприємництва базується на припущенні про те, що вона детермінує підприємницьку діяльність малих підприємців, а значить, за результатами емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва можна побудувати прогностичну модель індивідуальної підприємницької діяльності [3; 4; 5; 6; 7]. Ця гіпотеза верифікувати під час соціологічного дослідження малого підприємництва міста Ульяновська в листопаді - грудні 2005 року.

Об'єктом дослідження була соціальна структура малого підприємництва, тобто сукупність відносно стійких відносин малих підприємців, сформована в внаслідок соціальної диференціації, соціальної інтеграції та соціальної ідентифікації малого підприємництва [5].

Предметом дослідження було вивчення впливу соціальної структури малого підприємництва на індивідуальну підприємницьку діяльність, тобто за допомогою кореляційного аналізу визначався характер (якісний аспект) впливу, а за допомогою факторного аналізу виявляли ступінь (кількісний аспект) впливу соціальної структури малого підприємництва на індивідуальну підприємницьку діяльність.

Суб'єктами дослідження були індивідуальні підприємці, фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи [4].

Мета дослідження - вивчення характеру і ступеня взаємозв'язку соціальної структури малого підприємництва та індивідуальної підприємницької діяльності.

У дослідженні використовувався метод анкетного опитування, застосовувалися методики незакінчених пропозицій, модифікований опитувальник Куна - Макпартленда для вивчення соціальної ідентифікації малого перед-прінімательства, а також "м'яке" методика вивчення ціннісних орієнтацій малого підприємництва. Вибіркова сукупність формувалася випадковим бесповторним відбором, обсяг вибірки склав більше 130 індивідуальних підприємців.

Результати емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва можуть бути корисними при розробці оптимальних та адекватних заходів з підтримки і розвитку малого бізнесу, а також при розробці і в ході реалізації бізнес-стратегій підприємцями різно-го рівня та виду діяльності [3].

Результати емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва свідчать про те, що гендерна ідентичність малих підприємців корелює з тим, як давно вони займаються підприємницькою діяльністю (коефіцієнт кореляції r = -0,282). Негативний коефіцієнт кореляції говорить про те, що продол-жітельность заняття індивідуальною підприємницькою діяльністю у чоловіків - малих підприємців в середньому більше, ніж у жінок - малих підприємців. Так більшість чоловіків займаються індивідуальною підприємницькою діяльністю від 5 до 10 років, а більшість жінок менше року [2].

Всього ж в досліджуваній вибіркової сукупності малих підприємців частка чоловіків становить 60,2%, а частка жінок - 39,8%. Подібну гендерну асиметрію можна пояснити наявністю традиційних гендерних норм, розпорядчих інші пріоритетні для жінок сфери діяльності.

Загальні відомості про тривалості індивідуального підпри-заперечення до акта діяльністю такі: менше року займаються малим бізнесом 20,1% респондентів; від року до 2 років -- 11,1% респондентів, від 2 до 3 років - 11,9% респондентів, від 3 до 4 років - 10,2% респондентів; від 5 до 10 років - 25% респондентів, від 10 до 15 років - 8,6% респондентів; більше 15 років займаються малим бізнесом 1,2% респондентів. Представлені дані характеризують в цілому динаміку малого підприємництва у часовій перспективі: простежується 3-5-річний цикл розвитку малого бізнесу, при цьому початок і кінець (перший і останній роки) циклу характеризуються з-кращеніем вдвічі числа індивідуальних підприємців (що відповідає політико-ділового циклу).

І чоловіки, і жінки -- індивідуальні підприємці до того, як зайнятися підприємницькою діяльністю в більшості своїй (27,9% респондентів) працювали в приватному бізнес-секторі, по найму; 7,8% респондентів перебували на державній службі; 23,8% респондентів працювали на великому промисловому підприємстві; 16% респондентів вчилися, здобували освіту і лише 4% респондентів до цього не займалися трудовою діяльністю. Представлені дані говорять про те, що досвід роботи в приватному бізнес-секторі є одним з соціальних ресурсів, що дозволяють розпочати індивідуальну підприємницьку діяльність.

Серед мотивів заняття індивідуальною підприємницькою діяльністю у чоловіків - малих підприємців домінує бажання спробувати свої сили в новій справі, реалізувати себе, а у жінок - малих підприємців переважає бажання заробляти більше грошей, забезпечувати себе і сім'ю. Основні мотиви заняття індивідуальною підприємницькою діяльністю такі: 19,3% респондентів відповіли, що залишилися без роботи і були змушені зайнятися індивідуальною підприємницькою діяльністю, 11,5% респондентів хотіли працювати тільки на себе; 3,7% респондентів заявили, що продовжують сімейну справу, сімейний бізнес; і лише 0,8% респондентів відповіли, що володіють особливими якостями характеру, особливим талантом для заняття бізнесом.

Гендерна ідентичність малих підприємців корелює з тим, поєднують вони підприємницьку діяльність з якою-небудь ще роботою (коефіцієнт кореляції r = 0,268). 82,4% респондентів не суміщають підприємницьку діяльність з якою-небудь ще роботою, жінки - малі підприємці, як правило, поєднують індивідуальну підприємницьку діяльність з отриманням додаткової освіти, а чоловіки - малі підприємці поєднують індивідуальну підприємницьку діяльність з роботою на держслужбі або в комерційній організації за наймом, то є діапазон додаткових сфер діяльності у чоловіків - малих підприємців ширше, ніж у жінок - малих підприємців.

Спостерігається також залежність між гендерної ідентичністю малих підприємців і самооцінкою власного матеріального становища, а також із середньомісячним доходом (коефіцієнти кореляції r = - 0,241, і r = - 0,141 відповідно). Різниця середньомісячних доходів жінок і чоловіків - малих підприємців близько 5 тисяч рублів на користь останніх.

Існує залежність між гендерної ідентичністю і видом підприємницької діяльності малих підприємців (коефіцієнт кореляції r = - 0,273), що говорить про більш широкому діапазоні індивідуальної підприємницької діяльності чоловіків -- малих підприємців: це і оптово-роздрібна торгівля, будівництво, пасажіроперевозкі, перевезення вантажів, поєднання різних видів підприємницької діяльності; тоді як жінки - малі підприємці зайняті в основному в торгівлі і громадському харчуванні.

Етнічна приналежність малих підприємців корелює з мотивами початку індивідуальної підприємницької діяльності та середньомісячним доходом (коефіцієнти кореляції r = - 0,138, і r = - 0,136 відповідно). Так, росіяни - малі підприємці і чуваші - малі підприємці основним мотивом початку індивідуальної підприємницької діяльності називають бажання працювати тільки на себе; татари - малі підприємці основним мотивом початку індивідуальної підприємницької діяльності називають бажання заробляти більше грошей, забезпечувати сім'ю і себе. Негативний коефіцієнт кореляції між показниками етнічної приналежності та середньомісячним доходом свідчить про те, що у чувашів - малих підприємців діапазон середньомісячних доходів менше, ніж у росіян - малих підприємців і татар - малих підприємців, але в середньому доходи їх рівні: від 5 до 10 тисяч рублів. У Загалом же 14,3% респондентів відповіли, що їх середньомісячний дохід нижчий від 5 тисяч рублів; середньомісячний дохід 40,6% респондентів - від 5 до 10 тисяч рублів; середньомісячний дохід 20,9% респон-дент - від 10 до 20 тисяч рублів; середньомісячний дохід 13,1% респондентів - від 20 до 30 тисяч рублів; середньомісячний дохід 9% респондентів - понад 30 тисяч рублів [1].

Конфесійна приналежність малих підприємців корелює з кількістю безпосередніх підлеглих, що працюють під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = 0,183). Позитивний коефіцієнт кореляції вказує на те, що у татар - малих підприємців в середньому кількість найманих працівників більше, ніж у росіян - малих підприємців та чувашів - малих підприємців, та Максимальна кількість найманих працівників зустрічається у росіян - малих підприємців. У цілому ж 11,9% респондентів відповіли, що не мають жодного найманого працівника; 33,6% респондентів мають до 5 найманих працівників; 16,4% респондентів мають до 10 найманих працівників; 13,1% респондентів мають до 15 найманих працівників; 4,1% респондентів мають до 20 найманих працівників; 1,6% респондентів зазначили, що кількість найманих працівників залежить від ситуації, тому міняється як у більшу, так і в меншу сторону.

Освітній рівень малих підприємців корелює з самооцінкою власного матеріального становища (коефіцієнт кореляції r = -0,157) і з самооцінкою соціального оточення (коефіцієнт кореляції r = -0,220), а також з кількістю безпосередніх підлеглих, що працюють під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = 0,160). Малі підприємці з вищою освітою мають максимальну кількість найманих працівників; але середнє значення кількості найманих працівників малих підприємців з вищою освітою одно середньому значенням кількості найманих працівників малих підприємців з середньоспеціальних освітою (до 5 найманих працівників). Отримані дані свідчать про те, що самооцінка матеріального благополуччя малих підприємців з середньо-спеціальною освітою вище, ніж малих підприємців з вищою освітою. У цілому ж 3,7% опитаних малих підприємців оцінюють своє матеріальне становище як погане, не вистачає грошей на харчування та придбання одягу; 16,8% респондентів відповідають, що грошей вистачає лише на харчування та придбання одягу; у 52% респондентів залишається частина коштів на те, щоб зібрати на "чорний день"; 25,4% респондентів мають гарне матеріальне становище; 2% респондентів відзначають, що дохід їх непостійний. Малі підприємці зазначають, що серед їх соціального оточення переважають люди з високим матеріальним достатком, тоді як малі підприємці з середньою та середньо-спеціальною освітою вказують на те, що їх соціальне оточення більш різнорідно в плані матеріального достатку.

Показник віку малих підприємців корелює з тривалістю заняття підприємницькою діяльністю (коефіцієнт кореляції r = 0,380), з кількістю безпосередніх підлеглих, що працюють під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = -0,142), з оцінкою соціального оточення (r = 0,170), зі зміною матеріального становища за останні 3 роки (r = 0,131), із середньомісячним доходом (r = 0,172).

Чим вищий дохід малого підприємця, тим більше проявляється селективність у виборі кола спілкування, соціального оточення.

Часто згадується поділ підприємців на порядних і непорядних. Це може пояснюватися тим, що висока значимість чинника довіри у відносинах малих підприємців, в індивідуальній підприємницької діяльності.

Чим нижче матеріальне положення індивідуального підприємця, тим менше в нього бажання того, щоб його діти продовжили розпочату ним справу.

Отже, слід зазначити, що такі соціально-демографічні характеристики як гендерна та етнічна приналежність (і пов'язана з етнічними - конфесійна приналежність), вік і рівень освіти малих підприємців впливають на індивідуальну підприємницьку діяльність. Подальше дослідження в комплексі та соціальної диференціації, і соціальної інтеграції, і соціальної ідентифікації малих підприємців, зробить можливим побудову прогностичної моделі індивідуальної підприємницької діяльності.

Список літератури

1. Арутюнян Ю. В. Етносоціологія. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 271 с.

2. Бахарев В. В. Гендерологія і фемінологія. - Ульяновск: УлГУ, 2003. - 313 с.

3. Найбороденко Н. М. Прогнозування і стратегія соціального розвитку Росії. - М.: Маркетинг, 2003. - 352 с.

4. Плотинського Ю. М. Математичне моделювання динаміки соціальних процесів. - М: Изд-во Московського університету, 1992. - 225 с.

5. Плотинського Ю. М. Теоретичні та емпіричні моделі соціальних процесів. - М.: Логос, 1998. -- 279 с.

5. Поланьї К. Велика трансформація: політичні та економічні витоки нашого часу. - СПб.: Алетейя, 2002. -- 320 с.

6. Проурзін Л. Ю. Принципи поведінкової економіки та прогнозування. - М.: Век книги, 2003. - 153 с.

7. Смирнов С. А. Мале підприємництво: громадська підтримка та сприяння розвитку. - М.: ТОО "КОНТУР", 1999. - 290 с.

8. Шерег Ф. Е. Соціологія підприємництва: Прикладні дослідження. - М.: ЦСП, 2002. - 535 с.

9. Економічна соціологія: Нові підходи до інституціонального і мережевого аналізу/Сост. и науч. ред. Радаев В. В. - М.: РОССПЭН, 2002. - 276 с.

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.text.ru/