Пояснимо
дану ситуацію. Якщо час розвантаження в терміналі 1 більше часу розвантаження в
терміналі 0, тобто t1> t0, то в терміналі 0 не трапляється затримок складів.
Всі склади відходять з рівними інтервалами t1:
В
цих обставин збільшення кількості вагонів (nв) у складі, де призведе не до
подальшому зростанню продуктивності системи перевезень (див. точку А на
рис. 8.5.), А лише до створення резервної потужності МZ1.
(8.32)
де
- Число
вагонів в складі.
Продуктивність
системи перевезень в цих умовах (див. рис. 8.5.) визначимо за формулами:
; (8.33)
.
Графічна
залежність продуктивності системи перевезень від кількості транспортних засобів
у випадку моделі з одним терміналом показана на рис. 8.5.
Точка
А на рис. 8.5., В якій крива досягає горизонтальній поверхні,
відповідає ситуації, коли подальше збільшення числа транспортних засобів
в рамках даної системи призведе не до зростання обсягу перевезень, а
лише до зростання резервної потужності системи перевезень.
Можна
зробити висновок, що ефективність перевантажувальних операцій відіграє істотну
роль з точки зору загальної продуктивності транспортної системи.
Розглянемо
друга модель - регіональний склад з двома терміналами. Для цього використовуємо
числовий приклад (див. табл. 8.5) і представим графічно залежність
продуктивності системи перевезень від кількості транспортних засобів у разі
моделі з двома терміналами.
Рис.
8.5. Графік залежності продуктивності системи перевезень від числа
транспортних засобів (складів) у випадку моделі з одним терміналом
Таблиця
8.6
Показник
Умовні
Одиниця
Термінали 0-1,2
системи
позначення
виміру
система 1
система 2
1. Вантажопідйомність вагона
q
Т
9
9
2. Число вагонів у складі
nв
од.
5
8
3. Максимальна
вантажопідйомність складу
qc
т
45
72
4. Швидкість складу:
навантаженого
порожнього
U
V
км/год
км/год
40
60
30
60
5. Відстань перевезень
l
км
120
240
6. Тривалість перевантаження
в тому числі максимальна
t
max
ч
ч
t0 = 2
t1-1 = 2
2
t1, 2 = 4
t2 = 4
3
7. Час обороту вагона
ч
9
19
8. Оптимальна кількість
вагонів
од.
4,5
6,3
Значення
оптимальної кількості вагонів, які
відзначені вузловими точками 1 і 2 на рис. 8.3 і 8.4, визначаємо шляхом ділення
часу обороту на максимальну тривалість перевантаження в кожній системі.
Система
1: =/tmax = 9/2
= 4,5 вагона.
Система
2: = t1/tmax =
19/3 = 6,3 вагона.
Розглянемо
систему, в якій вантажі, що знаходяться на регіональному складі, треба занурити в
вагони на терміналі 0 (див. рис. 8.4) і доставити на термінал 1, де вони повинні
бути вивантажені на платформу (або тимчасове зберігання), а потім знову занурені в
інші вагони для транспортування на термінал 2. На терміналі 2 вантажі вивантажують
для остаточної доставки до місця призначення.
В
іншому варіанті вантажі можуть бути вивантажені з вагона на терміналі 1 і занурені
в інші вагони для відправки до місця призначення.
В
табл. 8.5 представлені показники, що характеризують ту чи іншу залізничну
систему, а на рис. 8.6 - необхідне для проведення відповідних розрахунків
графічне зображення двох систем за даними табл. 8.5. Оптимальна кількість
вагонів у першій системі дорівнює 4,5 (t'0/tmax = 9/2), у другій - 6,3 (19 /
3). Продуктивність розраховується за формулою:
.
Для
першої системи: = 5 т/ч.
Рис.
8.6. Графік залежності продуктивності системи перевезень від числа
транспортних засобів у випадку з двома перевалочними пунктами
Продуктивність
в точці Е: Z * = 5 * 4,5 =
22,5 т за годину; в точці P1: 5 * 4 = 20 т за годину.
Для
другої системи: = 3,8 т за годину;
в
точці S: 3,8 * 6,3 = 23,9 т за годину;
в
точці Q1: 3,8 * 3 = 11,4 т за годину;
в
точці Q2: 3,8 * 4 = 15,2 т за годину;
в
точці Q3: 3,5 * 5 = 17,5 т на годину і т.д.
З
розрахунків видно, що для першої системи оптимальна продуктивність складе
22,5 т, а для другого - 23,9 т. Всі точки, розміщені на кривій 1 праворуч від
точки Е, що представляють п'ять і більше вагонів для системи 1, даватимуть
продуктивність вище 22,5 т, але розглядати їх не будемо, тому що це
вважається резервною потужністю.
Щоб
використовувати резервну потужність, необхідно переглянути час перевантажувальних
операцій та інтервал надходження складів між терміналами. Продуктивність
перевантажувальних операцій можна зменшити поліпшенням організації праці,
надурочних робіт, заміною непродуктивного перевантажувального обладнання
продуктивним, підвищенням механізації робіт і т.д.
Наприклад,
в системі 1 тривалість перевантаження на терміналі 1 (t11) зменшимо з 2 до 1
ч, а в системі 2 (t12) - з 3 год до 2 ч. Відповідно і оборот вагонів
зменшиться з 9 до 8 год в першому випадку і з 19 до 18 год - у другому. Тоді
оптимальну кількість вагонів буде 8 (8/1) замість 4,5 і 9 замість 6,3 (t'2 /
tmax = 18/2). Змінилася і оптимальна продуктивність: в системі 1 з 22,5
т за годину до 44,8 т на годину. ; В системі 2:
з 36 т за годину до 23,9 т на
год.
Отже,
продуктивність всієї системи залежить від двох факторів: рівня використання
транспортних засобів та ефективності перевантажувальних операцій.
Список літератури
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту
http://www.cfin.ru/
