Комплекс маркетингових комунікацій: елементи, їх
форми і зміст h2>
Світлана Дерюгіна p>
Сучасний
маркетинг вимагає набагато більше, ніж створити товар, що задовольняє
потреби клієнта, призначити на нього відповідну ціну і забезпечити його
доступність для цільових споживачів. Фірми мають здійснювати комунікацію зі
своїми клієнтами. При цьому в змісті комунікацій не повинно бути нічого
випадкового, в іншому випадку, у фірми зменшиться прибуток через великі
витрат на здійснення комунікації і через нанесеного збитку іміджу фірми.
p>
Комплекс
маркетингових комунікацій складається з чотирьох основних засобів впливу: p>
реклама;
p>
пропаганда;
p>
стимулювання
збуту; p>
особиста
продаж. p>
Кожному
елементу притаманні власні специфічні прийоми комунікації, які будуть
більш детально розкриті в наступних пунктах цього розділу. p>
Безпосередньо
сам процес комунікації містить у собі дев'ять елементів і представлений Ф.
Котлером (7) у такій моделі: p>
СХЕМА
1. p>
p>
Відправник
- Сторона, що посилає звертання іншій стороні (фірма-клієнт). p>
Кодування
- Набір символів, що передаються відправником. p>
Засоби
поширення інформації - канали комунікації, за якими звернення
передається від відправника до одержувача. p>
Розшифровка
- Процес, в ході якого одержувач надає значення символам, переданим
відправником. p>
Одержувач
- Сторона, що одержує звертання, передане іншою стороною. p>
Відповідна
реакція - набір відгуків одержувача, що виникли в результаті контакту з
зверненням. p>
Зворотній
зв'язок - частина реакції у відповідь, яку одержувач доводить до відома
відправника. p>
Перешкоди
- Незаплановані втручання середовища або спотворення, в результаті чого до
одержувачу надходить звернення, відмінне від того, що послав відправник. p>
Дана
модель включає основні фактори ефективної комунікації і визначає основні
етапи роботи над створенням дієвої системи комунікацій: p>
виявлення
цільової аудиторії; p>
визначення
ступеня купівельної готовності аудиторії; p>
визначення
бажаної відповідної реакції цільової аудиторії; p>
складання
звернення до цільової аудиторії; p>
формування
комплексу маркетингових комунікацій фірми; p>
розробка
бюджету комплексу маркетингових комунікацій; p>
втілення
в життя комплексу маркетингових комунікацій; p>
збір
інформації, що надходить по каналах зворотного зв'язку; p>
коректування
комплексу маркетингових комунікацій. p>
Якщо
фірмі за певний час вдалося перевести свою цільову аудиторію в бажане
стан купівельної готовності, то комунікатор повинен знову починати
діяльність зі створення комплексу маркетингових комунікацій до п. 2 даної
моделі, а у разі виявлення ще однієї чи ряду цільових аудиторій - з п. 1. p>
Основою
формування ефективного комплексу маркетингових комунікацій є
сегментування, яке дозволяє отримати необхідну інформацію соціально-економічних
і психологічних характеристик цільових аудиторій фірми. p>
На
структуру комплексу маркетингових комунікацій також впливають: p>
тип
товару (товари широкого вжитку чи товари промислового призначення); p>
етап
життєвого циклу товару; p>
ступінь
купівельної готовності потенційного клієнта; p>
стратегія
просування (стратегія проштовхування чи залучення); p>
особливості
комплексу маркетингових комунікацій конкурентів; p>
фінансові
можливості фірми. p>
В
даному дипломному проекті докладно розглядаються: p>
все
елементи комплексу маркетингових комунікацій; p>
все
етапи формування комплексу маркетингових комунікацій на прикладі фірми,
яка пропонує на ринку послугу з медичної експрес-діагностики
стану здоров'я людини. p>
1.1
Реклама. p>
В
Федеральному законі "Про рекламу", який прийнятий Державною думою
14.06.95 р., дається наступне визначення реклами (Ст.2): p>
Реклама
- Яка розповсюджується в будь-якій формі, за допомогою будь-яких засобів інформація про
фізичному або юридичну особу, товари, ідеї і починання (рекламна
інформація), яка призначена для невизначеного кола осіб і покликана
формувати або підтримувати інтерес до цих фізичних, юридичних осіб,
ідеям і починанням і сприяти реалізації товарів, ідей, починань. p>
Таким
чином, реклама, за визначенням закону, є збірним поняттям,
що поєднує в собі вимоги, сукупність яких і утворює поняття
"реклама". На думку автора даної роботи, це визначення вимагає
коментарю. p>
В
законі вказується, що реклама повинна бути призначена для невизначеного
кола осіб. Іншими словами, якщо інформація призначена для заздалегідь
певного кола осіб, то це вже вважається не рекламою, а офертою або
запрошенням зробити оферти. А також чи буде розумітися під рекламою
інформація, розміщена в газеті/журналі, що розповсюджуються за передплатою (т.
тобто коло осіб - споживачів інформації визначений за прізвищами). p>
По-друге,
необхідно більш чітко розмежувати поняття "реклама" і
"пропаганда", вказавши, що рекламна інформація відкрито виходить від
рекламодавця і оплачується ним. p>
По-третє,
варто зазначити, що реклама - неособисту форма комунікації (на відміну,
наприклад, від особистих продажів). p>
В
силу вищевикладених зауважень до закону, визначення цілей буде наступним: p>
Реклама
- Це що розповсюджується в будь-якій неособисту формі, за допомогою будь-яких коштів
інформація про фізичну чи юридичну особу, товари, ідеї і починаннях
(рекламна інформація), яка призначена для невизначеного або
певного кола осіб, відкрито виходить і оплачується рекламодавця і
покликана формувати або підтримувати інтерес до цих фізичних, юридичних
особі, ідеям і починанням і сприяти реалізації товарів, ідей, починань. '
p>
Реклама
- Це інструмент ринку. По суті, вона являє можливість продавати
потенційному споживачеві повідомлення про продукт, послугу, починанні. При чому
так, щоб віддати перевагу цей виріб, цю послугу всім іншим. В основі реклами --
інформація і переконання. p>
Реклама
в ЗМІ сприяє розвитку масового ринку збуту товарів і послуг, і в кінцевому
рахунку вкладення підприємців у виробництво стають виправданими. Доходи
від реклами починають забезпечувати життєдіяльність газет і журналів,
прагнуть охопити велику аудиторію. Таким чином, мільйони людей, одержують
свіжі новини, а також і рекламні повідомлення. p>
Реклама
розвивається тому, що повідомляє людям про пропонованих нових і довше скоєних
товари. Завдяки їй не в'януть прагнення до розвитку і конкуренція в бізнесі.
Тому в країнах з високим рівнем життя, масовим виробництвом витрачаються
величезні гроші на рекламу. p>
Реклама
може передавати суспільні, політичні та благодійні ідеї й тим
самим ставати частиною громадського життя. p>
Цінність
реклами полягає і в тому, що привертає до себе талановитих людей, які
перетворюють її в мистецтво. p>
Підводячи
підсумок вищесказаного, можна виділити наступні функції реклами: p>
економічна;
p>
просвітницька;
p>
виховна;
p>
політична;
p>
соціальна;
p>
естетична.
p>
Реклама
є як частиною економічних відносин, так і частиною взаємин між
людьми. Тому реклама - діалог між продавцем і споживачем, де продавець
виражає свої наміри через рекламні засоби, а споживач --
зацікавленістю в даному товарі. Якщо інтерес покупця не виявився,
значить мета рекламодавця не досягнута. p>
В
існуючої літературі (4) виділяється декілька взаємозалежних цілей реклами:
p>
формування
у споживача визначеного рівня знань про даний товар/послугу; p>
формування
у споживача визначеного образа фірми; p>
формування
у споживача доброзичливого ставлення до фірми; p>
спонукання
споживача знову звернутися до даній фірмі; p>
спонукання
споживача до придбання даного товару/послуги у даної фірми; p>
стимулювання
збуту товару/послуги; p>
прискорення
товарообігу фірми; p>
прагнення
зробити даного споживача постійним покупцем даного товару/послуги. p>
Після
аналізу перерахованих вище цілей реклами, очевидно, що вони визначаються тією
стадією, у якій знаходиться споживач стосовно товару даної. p>
Отже,
реклама відіграє активну роль у розвитку економіки, але як будь-яке інше явище
вона має і недоліки. p>
До
переваг реклами можна віднести: p>
можливість
залучення великої аудиторії; p>
низька
вартість одного рекламного контакту; p>
в
наявності є велика кількість різних ЗМІ і можна вибрати найбільш
придатні для цільових сегментів; p>
можливість
контролювати зміст повідомлення, його оформлення, час виходу; p>
можливість
змінювати повідомлення залежно від реакції цільового сегмента; p>
висока
ймовірність того, що рекламне повідомлення дійде до потенційного споживача;
p>
ймовірність
того, що покупець прийде до рішення про покупку до контакту безпосередньо з
продавцем. p>
А
головні недоліки укладені в тому, що: p>
рекламне
повідомлення є стандартним, негнучким, нема можливості зосередиться на
індивідуальних потребах клієнта; p>
рекламне
повідомлення є коротким; p>
деякі
види реклами вимагають великих інвестицій; p>
в
ряді випадків необхідно довго чекати розміщення рекламного повідомлення. p>
Перераховані вище
"плюси" і "мінуси" реклами є загальними для всіх коштів
розповсюдження реклами. У свю чергу кожен засіб поширення має
свої особливості, які коротко викладені в наступній таблиці. p>
Таблиця1.
p>
Характеристики
засобів поширення реклами p>
Засіб розповсюдження реклами p>
Рекламна аудиторія p>
Рекламодавець p>
Переваги p>
Недоліки p>
Щоденні газети. p>
Широка аудиторія, індивідуаль-ні споживачі. p>
Роздрібна торгівля; p>
роздрібна торгівля, розташована у певній
місцевості; p>
сфера обслуговування. p>
Своевремен-ність; p>
велике охоплення місцевого ринку; p>
високий ступінь сприйняття; p>
визначеність за місцем розташування. p>
короткочасність (незначна кількість вторинних
читачів); p>
невибіркову аудиторія; p>
низька кількість відтворення рекламного повідомлення; p>
обмежене коло читачів. p>
Журнали p>
Широка аудиторія індивідуальних споживачів; p>
посередницькі організації; p>
ті чи інші фахівці. p>
Роздрібна торгівля; p>
виробники товарів широкого споживання; p>
виробники товарів та послуг для фахівців. p>
Висока якість відтворення реклами; p>
значна кількість вторинних читачів; p>
висока вибірковість аудиторії. p>
Висока вартість розміщення реклами; p>
тривалий часовий розрив між подачею рекламної
інформації та її появою в журналі. p>
Телефонні довідники p>
Широка аудиторія, проживаю-щая на певній
території. p>
Роздрібна торгівля; p>
сфера обслуговування. p>
Близькість рекламодавця до споживача. p>
Низький ступінь впливу на потенційного споживача. p>
Поштова реклама p>
Аудиторія, яка за складом і кількістю контролюється
рекламодавцем. p>
Роздрібна торгівля; p>
сфера обслуговування; p>
Виробники товарів широкого вжитку та промислового
призначення. p>
Персональне звертання до аудиторії; p>
своєчасність; p>
можливість передати більш повну інформацію про даний
товар або послугу; p>
ефективний для нового бізнесу, що розвивається. p>
Високі витрати на 1000 рекламних контактів. p>
Радіо p>
Аудиторія, яка знаходиться в зоні роботи радіостанції. p>
Роздрібна торгівля; p>
сфера обслуговування; p>
громадські та політичні організації. p>
Масовість; p>
високий демографічний охоплення; p>
невисока вартість. p>
Невисока ступінь вибірковості; p>
представлено тільки звуковими засобами; p>
невисока ступінь залучення уваги. p>
Телебачення p>
Широка аудиторія p>
Роздрібна торгівля; p>
сфера обслуговування; p>
громадські та політичні організації. p>
виробники товарів широкого вжитку. p>
Широта охоплення; p>
висока ступінь залучення уваги; p>
висока якість відтворення рекламного звернення з
використанням зображення, звуку, руху. p>
Висока вартість виробництва й розміщення реклами; p>
короткочасність рекламного контакту; p>
невисока вибірковість аудиторії; p>
насиченість рекламою. p>
Зовнішня реклама p>
Широка аудиторія, контактує з даним видом реклами
поблизу рекламних точок або в місцях скупчення людей. p>
Роздрібна торгівля; p>
сфера обслуговування; p>
(як правило розташовані поблизу даної ними реклами). p>
Висока частота повторних контактів; p>
високий ступінь сприйняття; p>
невисока вартість. p>
Невисока вибірковість аудиторії; p>
обмеження інформаційного і творчого характеру. p>
Виставки p>
p>
Підприємства, що пропонують будь-які види продукції та послуг. p>
Можливість представити новий товар і вивчити на нього
попит; p>
можливість укласти угоду під час виставки або в
найближчим часом після її закінчення; p>
додаткові можливості вивчення продукції і політики
конкурентів, особистого з ними контакту; p>
невисока вартість. p>
Обмежена аудиторія. p>
Засоби
реклами (канали поширення рекламних послань) вибираються таким чином,
щоб ефективно досягти уваги цільової аудиторії. Причому, основними
критеріями при виборі каналів поширення рекламних послань є
забезпечення максимального охоплення цільової аудиторії, відповідність вартості
розміщення реклами з рекламним бюджетом і відповідність характеру рекламного
повідомлення особливостям каналу. Крім того, вибір засобів реклами виробляється
таким чином, щоб забезпечити необхідний географічне охоплення споживачів і
бажані частоту й форму подачі матеріалу. Щоб вибрати найбільш підходящі
для поведінки рекламної компанії видання, рекомендується скласти перелік
періодичних видань, які за своїм потенціалом здатні потрапити до рук передбачуваному
клієнтові, зібрати про кожного з видань необхідні відомості: дані про
періодичності, про тираж, розцінки на оголошення різних розмірів, з печаткою у
різних варіантах (сторінка, місце на смузі, використання кольору). Слід
також мати на увазі престижність видання, його спрямованість, якість
поліграфічного виконання. p>
Для
досягнення більшості рекламних цілей важливий максимально можливий охоплення всіх
запланованих цільових груп потенційних клієнтів, тому оптимальним
критерієм, що дозволяє проводити порівняння каналів розповсюдження реклами
між собою є сума витрат, що витрачаються на один рекламний контакт з
потенційним покупцем. На відміну від абсолютної величини витрат, подібний
відносний критерій дає можливість достовірної оцінки каналу
поширення рекламних оголошень. p>
Крім
того, при виборі засобів поширення рекламних послань варто мати на
увазі, що разовий, одиничний контакт з потенційним покупцем не має
практичної комерційної цінності. Результат може принести тільки
систематична рекламна робота, причому важливо, щоб виникаючі контакти не
були відокремлені один від одного занадто великими проміжками часу: оптимальним
вважається щотижневий контакт, рідкі контакти сприймаються як разові і
мають дуже низьку комерційну цінність. p>
При
виборі засобів реклами необхідно також брати до уваги деякі,
зроблені на основі раніше проведених рекламних компаній, висновки
щодо придатності конкретних засобів реклами для просування конкної
товарів. p>
Крім
того, важливим визначальним фактором є відповідність характеру самих
засобів масової інформації характеру рекламованого товару і типу рекламного
повідомлення. Наприклад, деякі засоби більш органічно підходять під певні
типи рекламних повідомлень. Частіше за все, запорукою високої ефективності рекламного
повідомлення може послужити комбінація використовуваних засобів поширення
інформації. p>
У
всіх перерахованих вище видів реклами є загальні риси, які проявляються в принципах
формування рекламного повідомлення (4). p>
Повідомлення
має: p>
бути
коротким, тобто мають бути наведені ті вигоди, які отримує від даного
товару чи послуги потенційний споживач; p>
бути
цікавим покупцю, тобто крім згадування про прямі вигоди й системи
гарантій фірми, варто створити сприятливу атмосферу й образ даного товару
або послуги, широко залучаючи образи краси, надійності, зручності; p>
бути
достовірним. Це правило стосується як змісту, так і оформлення рекламного
повідомлення: вони повинні відповідати один одному; p>
бути
зрозумілим, тобто зрозумілим потенційному покупцю фірми. Для цього слід
більш детально вивчати та аналізувати соціальні, економічні,
психологічні, національні особливості цільових сегментів фірми; p>
бути
динамічним, тобто варто вибирати енергійні, ємні слова, дієслова в
наказовому способі. Стиль викладу має виражати впевненість у тому,
що передається в рекламному повідомленні. Тим самим виявляється більш сильне
вплив на покупця, що стимулює його на здійснення покупки; p>
повинно
повторюватися. Для будь-якого виду реклами існує оптимальна кількість
повторень. І потенційний покупець одержує можливість побачити рекламне
повідомлення і прореагувати; p>
повинно
виділятися серед інших рекламних повідомлень, тільки тоді фірма може залучити
своїх потенційних покупців. Для цього слід вести постійну роботу з
вивчення реклами інших фірм. p>
На
зміст рекламного повідомлення також впливають наступні фактори: p>
до
якої групи належить даний товар: до групи товарів широкого споживання або
виробничо-технічного призначення; p>
характеристики
товару або послуги; p>
ознаки
й характеристики цільових сегментів; p>
політико-економічні
характеристики цільових сегментів; p>
предмет
реклами (товар, товарна марка чи фірма); p>
життєвий
цикл товару. p>
Більше
докладніше хочеться розкрити останню складову даного списку, тому що
рекламні повідомлення різних товарів, які знаходяться в одній стадії життєвого
циклу, мають багато спільного. p>
Таблиця.
2 p>
Життєвий
цикл товару та реклами. p>
Стадія життєвого циклу. p>
Характеристика стадії життєвого циклу. p>
Витрати на рекламу. p>
Особливості рекламного повідомлення. p>
Впровадження товару на ринок p>
Непоінформованість про товар p>
Великі p>
Повинні бути відображені призначення, область застосування,
основні характеристики нового товару або послуги, з якого моменту він
надходить у продаж, де його можна придбати. Можливі посилання на аналогічний
продукт, раніше який поширюється на ринку, з порівнянням характеристик у
користь нового продукту. p>
Зростання збуту товару. p>
Визнання товару. p>
Стають стабільними, не перевищують середніх показників
фірми. p>
Слід зробити акцент на якості, престижності товару,
на високому рівні обслуговування. Іноді доцільно назвати цифру продажів за
певний період. p>
Зрілість. p>
Більшість потенційних покупців придбало товар і
темпи росту продажів падають. p>
Збільшуються в порівнянні з попереднім періодом, якщо
потрібно втримати на колишньому рівні обсяг збуту. p>
Повинна зростати інтенсивність реклами, щоб охопити
залишилися потенційних покупців; p>
слід вводити знижки, розпродажі, довготривалий сервіс
та інші елементи стимулювання. p>
Насичення. p>
Зниження збуту товару або послуги. p>
Нижче ніж у попередні періоди. p>
Слід обмежиться тими оголошеннями, які були
заплановані і розміщені. p>
У разі наявності модифікації товару або послуги можливий
повернення на стадію зрілості, з відповідними цій стадії рекламними
заходами. p>
Спад. p>
Різке зниження продажів. p>
p>
p>
Як
у товару, так і у будь-якого рекламного заходу є життєвий цикл, що
знаходить відображення в плані рекламної компанії. p>
Рекламна
компанія, за визначенням Л. Гермагеновой, "Ефективна реклама в Росії.
Практика і рекомендації "(ст. 25) (4), являє собою кілька
рекламних заходів, об'єднаних однією метою (цілями), що охоплює
певний період часу і розподілених в часі так, щоб одна
рекламний захід доповнювало інше. p>
А
планування дозволяє розміщувати рекламу, узгоджуючи її з товаром і фінансовими
можливостями фірми. p>
Порядок
формування плану рекламних заходів фірми: p>
Визначення
і конкретизація планів рекламної кампанії; p>
Визначення
товарів і послуг, яким необхідна реклама, а також часових відрізків, тобто
якого товару в який період потрібна реклама; p>
Вивчення
і підбір вже наявної в фірмі маркетологічний інформації про: p>
товарах /
послуги, які будуть рекламуватися; p>
цільових
споживачів даних товарів/послуг; p>
платоспроможному
попиті; p>
поточному
стан ринків, на яких будуть продаватися дані товари/послуги; p>
нових
ринках збуту; p>
конкурентів;
p>
ефективності
раніше проведених рекламних компаній; p>
Вибір
рекламних засобів, що оптимально підходять для даного товару/послуги і
задовольняють характеристикам цільових сегментів. У результаті даної роботи
складається план рекламної кампанії і визначається необхідна сума витрат; p>
Визначення
тієї суми коштів, яку фірма може виділити на проведення рекламної
кампанії; p>
Узгодження
потреби в рекламі з реальними можливостями фірми, коригування
початкового плану РК (рекламної кампанії); p>
Розробка
всіх елементів рекламної кампанії; p>
Визначення
можливої ефективності обраних мети, ідеї, елементів рекламної кампанії; p>
При
необхідності уточнення, коригування елементів рекламної кампанії; p>
Організація
роботи фірми під час проведення рекламної кампанії; p>
Підведення
підсумків рекламної кампанії. p>
Кожен
маркетолог переконаний, що для ефективної рекламної потрібна 'хороша' ідея, тобто
ідея, яка відображає ознаки й характеристики цільових сегментів фірми. Всі
складові рекламної кампанії підпорядковані цій ідеї цілого. p>
Безумовно,
вибір засобів розповсюдження реклами, зміст рекламних текстів, роликів,
радіозвернень і т.д. визначається також характеристиками товарів, цільових
сегментів, ринків, обсягом наявних фінансових коштів та іншими
факторами, але проте ряд фахівців-маркетологів, наприклад
Л. Гермагенова (4), виділяють декілька загальних рекомендацій: p>
Аргументи
рекламної кампанії повинні бути переконливими; p>
Розповідайте
про переваги товару, про вигоди, які отримує споживач від його покупки,
про те, що Ви робите для задоволення потреб покупця; p>
Cогласуйте
якість товару з якістю реклами; p>
Використовуйте
в рекламі позитивні емоції; p>
Створити
свій рекламний образ і застосовуйте його як можна довше; p>
Регулярно
визначайте ступінь задоволеності ваших покупців товаром. p>
В
розвинених країнах прийнятий такий порядок - розробка річного бюджету фірми, а
потім планування рекламної компанії. Широкий спектр рекламних послуг різних
агентств дозволяє здійснити практично будь-які наміри в цій галузі. До
жаль, така форма не завжди прийнятна для російських підприємців, т.
к. планування річного бюджету не завжди можливо через нестабільність
економічної ситуації і постійної зміни законів і податків. Саме тому
вищенаведений порядок формування рекламної компанії дещо відрізняється. p>
Тим
не менше планування рекламних заходів доцільно. Це дозволяє
уникнути випадкового вибору й випадкового розміщення реклами, а значить уникнути
низьку ефективність і, в кінцевому рахунку, підвищених витрат на рекламу. p>
В
висновок дозволю процитувати Девіда Огілві: "Успішна рекламна
Компанія - це поєднання вдалого торгового (рекламного) звернення і
правильного вибору ЗМІ, а також часу звернення ". p>
1.2
Стимулювання збуту p>
--
маркетингова діяльність, відмінна від реклами, пропаганди та особистих продажів,
що стимулює покупки споживачів і ефективність дилерів: виставки,
демонстрації, різні неповторним збутові зусилля. p>
Проведення
заходів щодо стимулювання збуту на сьогоднішній день одержує все більше
розвиток в Україні і є ефективним і порівняно недорогим методом
залучення потенційних покупців. p>
Стимулювання
збуту використовується у випадках, якщо потрібно: p>
збільшити
обсяг продажів у короткостроковому періоді; p>
підтримати
прихильність покупця певній марці, фірмі; p>
вивести
на ринок новинку; p>
підтримати
інші інструменти просування. p>
Перевагами
стимулювання збуту є: p>
можливість
особистого контакту з потенційними покупцями; p>
великий
вибір засобів стимулювання збуту; p>
покупець
може отримати щось цінне і більший обсяг інформації про фірму; p>
можливість
збільшити ймовірність імпульсної покупки. p>
Але
разом з тим необхідно пам'ятати, що: p>
стимулювання
збуту надає короткострокове дія на збільшення обсягу продажів; p>
виступає
як підтримка інших форм просування, вимагає наявності реклами; p>
імідж
фірми може бути підірваний низькою якістю елементів стимулювання. p>
Рішення
задач стимулювання збуту досягається за допомогою різноманітних засобів. Вибір
форми стимулювання збуту насамперед залежить: p>
від
цілей і завдань кампанії зі стимулювання збуту товарів фірми; p>
від
товарів; p>
від
типу ринку; p>
від
того, що використовують конкуренти в заходах щодо стимулювання збуту; p>
від
рентабельності кожного із засобів стимулювання збуту; p>
від
фантазії співробітників фірми чи рекламних агентів. p>
Опис
основних засобів стимулювання збуту дається нижче у таблиці, в якій
об'єднані класифікації Ф. Котлера (7), Д. Ксарделя (1), Бергмана і Еванса (3). p>
Таблиця
3 p>
Основні
засоби стимулювання збуту p>
Засоби зі стимулювання збуту p>
Характеристика p>
Коментарі p>
Зразки товару. p>
Ця пропозиція товару споживачам безкоштовно або на
пробу. Зразки можуть розносити за принципом "в кожні двері",
розсилати поштою, роздавати в магазині, докладати до іншого товару. p>
Вважається найефективнішим і дорогим способом
представлення товару. p>
Купони. p>
Це сертифікати, що дають споживачеві право на обумовлену
економію при купівлі конкретного товару. Купони можна розсилати поштою,
докладати до інших товарів, включати в рекламні оголошення. p>
Можуть бути ефективними для стимулювання збуту: p>
вже зрілого марочного товару; p>
для заохочення споживачів випробувати новинку. p>
Упаковки за пільговою ціною. p>
Пропозиція споживачеві певної економії проти
звичайної ціни товару. Інформацію про них поміщають на етикетці або упаковці
товару. Це може бути: p>
упаковка за зниженою ціною (наприклад, дві пачки по одній
ціною); p>
упаковка-комплект, коли продається набір з супутніх
товари. p>
Ефективний спосіб стимулювати короткочасний зростання
збуту товару (ефективніше купонів). p>
Премія. p>
Це товар, що пропонується за досить низькою ціною або
безкоштовно як заохочення за купівлю іншого товару. p>
Даний спосіб ефективний для фірм, які розширюють свій
асортимент і пропонують новий товар. По-друге, споживач любить отримувати
подарунки (особливо від фірм, що поширюють марочні товари). p>
Сувеніри. p>
Невеликі подарунки клієнтам: ручки, календарі, блокноти і
т. п. Покликані нагадувати клієнтові про фірму, її товари. p>
p>
Експозиції і демонстрації товару в місцях продажу. p>
Представлення товару, фірмових знаків на місці продажу:
на вікнах магазину, на прилавках, на стендах. Зазвичай дані матеріали
поставляються виробниками. p>
Стимулюють імпульсивні покупки. p>
Конкурси. p>
Споживачі повинні щось представити на конкурс,
наприклад, куплет, прогноз, пропозицію і т. п. Представлені матеріали
оцінює спеціальне журі і відбирає найкраще з них. Перемога на конкурсі
забезпечується знаннями та навичками. Конкурс дозволяє отримати грошовий приз,
путівку і т. п. p>
p>
Лотереї. p>
Лотерея вимагає, щоб споживачі заявили про свою участь
у розіграші. Переможець визначається випадком з безлічі, не потрібно від
учасника спеціальних знань. p>
Доцільно використовувати в поштовій рекламі. p>
Граничний термін. p>
Пропозиція може залишатися в силі тільки до
певного моменту, спонукає клієнта швидко прийняти рішення. p>
Дуже важлива своєчасна доставка рекламного звернення. p>
Альтернатива за принципом "так" - "ні". p>
Клієнт вибирає між позитивним і негативним
відповіддю. На його вибір впливає: p>
етикетка зі словами "так" - "ні",
яка наклеюється на бланк замовлення; p>
слово "так" друкується великими кольоровими буквами
з картинкою, а слово "ні" - маленькими чорними літерами. p>
p>
Многоваріант-ний вибір. p>
Пропозиція з безліччю варіантів грунтується на
бажання полегшити клієнту вибір і запропонувати йому різноманітні комбінації,
щоб збільшити ймовірність задоволення його індивідуальних потреб. p>
p>
Негативний відповідь p>
Фірма автоматично посилає товари для клієнта, якщо він до
закінчення певного терміну не надсилає поштою негативну відповідь. p>
p>
Безкоштовне вступ до клубу. p>
Член клубу зобов'язується в певні терміни купувати
певну кількість товару, а фірма надає клієнту каталоги,
знижки, призи і т. п. p>
p>
Залучення "клієнта-одного". p>
Клієнту, який щойно придбав товар, пропонують за
винагороду зацікавити у придбанні одного зі своїх знайомих. p>
p>
Існують
заходи щодо стимулювання збуту, які спрямовані не просто на збільшення
продажів в даній торговій точці, а на створення та підвищення іміджу фірми, що
опосередковано підвищує попит на її продукцію. Такі заходи проводяться на
виставках, дискотеках, нічних клубах, і т. п. p>
В
цілому за допомогою стимулювання збуту можна просувати будь-яку продукцію, але
найбільш високі результати під час проведення заходів щодо стимулювання збуту
досягаються з продукцією, що знаходиться у фазі впровадження на ринок або спаду. p>
Після
проведення подібних заходів попит на цю продукцію якийсь час підвищений,
а потім приходить у вихідне положення. Але іноді це правило порушується,
наприклад, у випадку якщо споживачу запропоновано безліч варіантів
використання товару (якщо товар дозволяє це зробити). p>
Як
і у випадку з особистими продажами ефективність проведення заходів щодо
стимулювання збуту визначається якістю роботи персоналу, а не тільки
вдало обраними формами стимулювання й грамотно спланованою компанією. І
вимоги до торгового персоналу аналогічні вимогам при здійсненню
особистих продажів. p>
Заходи
щодо стимулювання збуту можуть проводитися як самою фірмою, так і спеціалізуються
в цій сфері рекламними компаніями, які мають досвід, необхідних
кваліфікованих фахівців, банк торгового персоналу. Звернення до таких
кампаній має сенс, тому що: p>
--
заходи щодо стимулювання збуту є 'неповторним збуту?? ими
зусиллями ', тобто проводяться час від часу; p>
--
агентства швидше приймуть правильне рішення, ніж сама фірма, тобто ефект від
стимулювання збуту буде вище. Та й про вартість послуг агентства можна
домовитися. p>
В
будь-якому випадку, чи розробляє програму стимулювання збуту сама фірма або
спеціалізоване агентство, потрібно прийняти ряд рішень, таких як: p>
визначити
інтенсивність стимулювання; p>
на
які групи осіб буде спрямована дана програма стимулювання збуту; p>
вибрати
конкретні засоби стимулювання збуту; p>
визначити
тривалість програми стимулювання; p>
вибрати
час проведення заходів щодо стимулювання збуту; p>
скласти
кошторис витрат на заходи щодо стимулювання збуту; p>
попередньо
випробувати програму зі стимулювання збуту; p>
здійснення
програми стимулювання збуту; p>
оцінити
її ефективність. p>
В
закінчення глави слід підкреслити, що стимулювання збуту виявляється
найбільш ефективним при використанні його в сполученні з рекламою. p>
1.3
Публічний продаж p>
За
визначенням Ф. Котлера (7) під особистою продажем розуміється усне подання
товару в ході бесіди з одним або декількома потенційними покупцями з
метою здійснення продажу. p>
Ця
форма торгівлі виявляється найбільш ефективною на стадіях: p>
--
формування купівельних переваг і переконань; p>
--
безпосереднього здійснення акту купівлі-продажу. p>
Причина
полягає в тому, що техніка особистого продажу володіє наступними характерними
рисами: p>
--
припускає живе, безпосереднє і взаємне спілкування між двома і більше
особами; p>
--
сприяє встановленню різноманітних відносин: від формальних '
продавець-покупець 'до міцної дружби. Досвідчений продавець прагнутиме встановити
з клієнтом довгостроковий контакт; p>
--
змушує покупця почувати себе якоюсь мірою зобов'язаним, що з ним
провели бесіду, він відчуває більш сильну потребу прислухатися й
відреагувати. p>
В
процесі особистого продажу можуть бути присутніми елементи стимулювання збуту:
купони, конкурси, премії, різні запрошення, пільги і т. п. p>
Багато
фахівці не дивлячись на ряд переваг особистого продажу відзначають її недолік --
короткочасність ефекту від стимулювання збуту шляхом особистого продажу. p>
В
цьому є частка істини, але у сфері послуг даний недолік носить набагато менше
виражений характер. p>
Ефективність
особистого продажу визначається значною мірою продавцем. Тому фірми
витрачають багато часу, зусиль і коштів на організацію управління торговим
апаратом фірми. Основні рішення, які фірмі необхідно для цього ухвалити,
представлені на схемі, розробленої Ф. Котлером (7) p>
СХЕМА
2 p>
p>
Безумовно,
в рамках конкретної фірми кожен з цих етапів набуває свої особливості.
Тим не менше етапи 3, 4, 5, як показує багаторічний досвід торгових фірм і що
відображено в багатьох книгах з маркетингу, загальних принципів. p>
Наприклад,
будь-який продавець