Виробничий цикл

Виробничим циклом виготовлення тієї або іншої машини або її окремого вузла (деталі) називається календарний період часу, протягом якого цей предмет праці проходить всі стадії виробничого процесу від першої виробничої операції до здачі (приймання) готового продукту включно. Скорочення циклу дає можливість кожному виробничому підрозділу (цеху, дільниці) виконати задану програму з меншим обсягом незавершеного виробництва. Це означає, що підприємство одержує можливість прискорити оборотність оборотних коштів, виконати встановлений план з меншими витратами цих засобів, вивільнити частину оборотних коштів.

Виробничий цикл складається з двох частин: з робочого періоду, тобто періоду, протягом якого предмет праці перебуває безпосередньо в процесі виготовлення, і з часу перерв у цьому процесі.

Робочий період складається з часу виконання технологічних і нетехнологічні операцій; до числа останніх ставляться всі контрольні й транспортні операції з моменту виконання першої виробничої операції й до моменту здачі закінченої продукції.

Структура виробничого циклу (співвідношення утворюючих його частин) у різних галузях машинобудування і на різних підприємствах неоднакова. Вона визначається характером виробленої продукції, технологічним процесом, рівнем техніки і організації виробництва. Однак, незважаючи на відмінності в структурі, можливості скорочення тривалості виробничого циклу закладені як у скороченні робочого часу, так і в скороченні часу перерв. Досвід передових підприємств показує, що на кожній стадії виробництва і на кожному виробничій дільниці можуть бути виявлені можливості подальшого скорочення тривалості виробничого циклу. Воно досягається проведенням різних заходів як технічного (конструкторського, технологічного), так і організаційного порядку.

Здійснення виробничих процесів тісно пов'язане з методами їх виконання. Розрізняють три основних види організації руху виробничих процесів у часі:

послідовний, характерний для одиничної або партійний обробки або складання виробів;

паралельний, застосовується в умовах поточної обробки або зборки;

паралельно-послідовний, який використовується в умовах прямоточної обробки або складання виробів.

При послідовному виді руху виробниче замовлення - одна деталь, або одна збираємо машина, або партія деталей 1 (серія машин 2) - в процесі їх виробництва переходить на кожну наступну операцію процесу лише після закінчення обробки (складання) всіх деталей (машин) даної партії (серії) на попередньої операції. У цьому випадку з операції на операцію транспортується вся партія деталей одночасно. При цьому кожна деталь партії машини (серії) пролежівает на кожній операції спочатку в очікуванні своєї черги обробки (складання), а потім в очікуванні закінчення обробки (складання) всіх деталей машин даної партії (серії) за цією операцією.

Партією деталей називається кількість однойменних деталей, одночасно запускаються в виробництво (оброблених з однієї налагодження обладнання). Серією машин називається кількість однакових машин, одночасно запускаються в збірку.

На рис. 1 представлений графік послідовного руху предметів праці за операціях. Час обробки при послідовному виді руху предметів праці Тпос прямо пропорційно числу деталей в партії і часу обробки однієї деталі по всіх операціях, тобто

Тпос = Еt * n,

де Еt - час обробки однієї деталі по всіх операціях в хв; n - число деталей у партії.

При паралельному виді руху обробка (збірка) кожної деталі (машини) в партії (серії) на кожній наступній операції починається негайно після закінчення попередній операції, незалежно від того що обробка (збірка) інших деталей (машин) в партії (серії) на даній операції ще не закінчена. При такій організації руху предметів праці кілька одиниць однієї і тієї ж партії (серії) можуть одночасно перебувати в обробці (збірці) на різних операціях. Загальна тривалість процесу обробки (складання) партії деталей (серії машин) значно зменшується в порівнянні з тим же процесом, що виконуються послідовно. У цьому полягає суттєва перевага паралельного виду руху, що дозволяє значно скоротити тривалість виробничого процесу.

Час обробки (складання) партії деталей (серії машин) при паралельному виді руху Тпар може бути визначено за такою формулою:

Тпар = Еt + (n - 1) * r,

де r - такт випуску, що відповідає в даному випадку найбільш тривалої операції, в хв.

Однак при паралельному виді руху, у процесі обробки (збирання) партії деталей (машин) на деяких робочих місцях можуть виникати простої людей і обладнання (рис. 2), тривалість яких визначається різницею між тактом і тривалість окремих операцій процесу. Такі простої неминучі в тому випадку, якщо операції, наступні одна за одною, не синхронізовані (не вирівняні за їх тривалості), як це зазвичай робиться на потокових лініях. Тому практичне застосування паралельного виду руху предметів праці виявляється безумовно доцільним