Два ключові показники. Матриця рентабельності як
засіб управління асортиментом h2>
Єкімов Євген - Баланс ЛТД p>
Область
професійних інтересів - стратегічне управління, економіка підприємства,
управлінський облік, фінансовий аналіз, опис і проектування
бізнес-процесів. Спеціалізація - робота з підприємствами середнього бізнесу, в
тому числі з групами компаній або холдингами. p>
В
виробничих або виробничо-торгових компаніях асортимент власної
продукції може налічувати сотні або тисячі найменувань. Ефективне
управління таким асортиментом - завдання складне, для розв'язання якої потрібно
збирати аналітичну інформацію і представляти її в наочному і зручному для
розуміння вигляді. Допоможе продуктова матриця, побудована в координатах
<рентабельність - обсяг продажів> і названа тут матрицею
рентабельності. p>
Два
Матриця показника рентабельності являє собою таблицю або діаграму, в
якій розміщуються назви або позначення (номери, коди) продуктів з
асортименту компанії. По горизонтальній осі відображається обсяг продажів за
звітний період (наприклад, за місяць), по вертикальній - рентабельність кожного
продукту. При цьому обсяг продажів може вказуватися в натуральному або грошовому
вираженні. Під рентабельністю тут розуміється відношення прибутку від реалізації
продукту до його собівартості, визначене таким чином: R = (PC)/C, де
R - рентабельність; P - відпускна ціна одиниці продукту; C - повна
собівартість одиниці продукту (можна використовувати неповну собівартість,
вказавши, які види витрат в неї входять, а які - ні). p>
Якщо
в межах звітного періоду ціна змінювалася, то в формулу підставляється її
середньозважене значення. Приклад матриці наведено в табл. 1. Чому для
побудови матриці обрані саме ці два показники? Обсяг продажів відображає
затребуваність продукту з боку покупців, а рентабельність - вигоду його
випуску для компанії-виробника. Наскільки узгоджуються ці умови, можна
побачити за допомогою матриці. p>
Таблиця 1. Матриця рентабельності (приклад) p>
Рентабельність p>
40-60% p>
Продукт № 1 p>
Продукт № 2 p>
Продукти № № 3, 4, 5 p>
20-40% p>
Продукт № 6 p>
0-20% p>
Продукт № 9 p>
Продукти № № 7, 8 p>
0-1000 p>
1000-2000 p>
2000-3000 p>
3000-4000 p>
Обсяг продажів, шт./міс. p>
Про
облік Матрицю рентабельності можна зобразити у вигляді електронної таблиці. Для
її побудови необхідно мати вихідну інформацію про доходи і витрати,
деталізовану по кожному з продуктів. Тому впровадження такої матриці в
практику управління вимагає постановки хоча б елементарних процедур
управлінського обліку. Дане питання часто актуальне в компаніях, де немає
ERP-системи, а існуюча автоматизація обліку - часткова, тобто є лише
на окремих ділянках і не завжди співвідноситься між підрозділами одного
підприємства. Яку собівартість слід використовувати при розрахунку
рентабельності? Крім зазначеного варіанта (повної собівартості) можливо і
інше рішення - облік тільки прямих витрат. Обидва варіанти мають свої
переваги і недоліки. Якщо для побудови матриці використовується повна
собівартість кожного продукту, то виникає питання про спосіб розподілу
непрямих витрат, що відносяться до декількох продуктів одночасно. Це питання
не має однозначного рішення, оскільки є не бухгалтерським, а
управлінським. Його можна сформулювати по-іншому: які підрозділи або
продукти будуть <призначені> відповідальними за покриття загальних витрат? А
якщо їх декілька, то як встановлюються їх частки участі? Прийняття таких
рішень в компетенції власників і може бути делеговано керівництву
компанії. Якщо замість повної собівартості використовуються тільки прямі витрати,
то розрахунок рентабельності спрощується, але її значення виявляються завищеними, а
вплив непрямих витрат на фінансові результати компанії залишається за
межами аналізу. У будь-якому випадку необхідно дотримуватися одного і того ж
способу побудови матриці, щоб забезпечити порівнянність даних за різні
звітні періоди. p>
Призначення
матриці На відміну від інших подібних інструментів, наприклад матриці Boston
Consulting Group (BCG) або матриці McKinsey/General Electric, матриця
рентабельності призначена для оперативного, а не стратегічного управління.
При її побудові використовується тільки внутрішня інформація, яка вже є
в компанії і дозволяє обчислити необхідні показники з високим ступенем
точності. Положення будь-якого продукту в матриці рентабельності слід
розглядати з урахуванням його життєвого циклу. Традиційний варіант життєвого
циклу: p>