Конкурентоспроможність фірми і конкурентоспроможність услуги

Дулісова И. Л.

В даній роботі я б хотіла розглянути ці два поняття: конкурентоспроможність фірми та конкурентоспроможність товару, чи мають вони сенс.

Метою будь-якої комерційної діяльності є отримання прибутку, а отримання прибутку і її збільшення протягом життєдіяльності підприємства досягається різними способами. В даний час маркетинг є одним з тих ключових моментів, який дозволяє зорієнтуватися на ринку, не втратити можливість успішної діяльності на ньому. Перераховувати всі цілі і завдання маркетингу напевно не має сенсу, але в рамках цієї роботи мені хотілося б виділити наступне: однією з основних завдань маркетингу є підтримка конкурентоспроможності товару, а саме вивчення або створення нових потреб, формування необхідних властивостей товару, відстеження ринкової позиції товару, його життєвого циклу. Ось саме до питання про конкурентоспроможність товару та конкурентоспроможності фірми як до питання, що стосується безпосередньо маркетингу, я б хотіла звернутися.

Для початку пояснимо, що ж таке конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність - це властивість об'єкта, що характеризує ступінь задоволення конкретної потреби в порівнянні з кращими аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку або конкурентоспроможність - це здатність витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами в умовах конкретного ринку.

Поняття конкурентоспроможності товару на волає ні в кого сумнівів. Тим більше, що в першій частині визначення йдеться про об'єкт, який задовольняє потреби, а потреба задовольняється тільки товаром, роботою або послугою. Для доказу того, що конкурентоспроможність продукту реально оцінюється, можна навести кілька параметрів, що дозволяє (звичайно не з абсолютною точністю) оцінити конкурентоспроможність того чи іншого товару.

Для початку кілька слів про те, які ж показники використовуються. Існує три групи основних параметрів: технічні параметри, які відображають споживчі властивості товару; нормативні показники, які характеризують відповідність товару обов'язковим нормам і стандартам, і нарешті економічні параметри, які говорять про величину витрат, пов'язаних з експлуатацією або споживанням даного товару, які ще називають цінами споживання. Як відомо, конкурентоспроможність товару або іншого об'єкту - поняття відносне, тобто про нього можна говорити тільки при порівнянні з іншим об'єктом. Тому при розрахунку показників конкурентоспроможності товару в як що порівнюється об'єкта зазвичай беруть або товар-аналог (прямий метод), або зразок (непрямий метод), який вже користується попитом. Потім ці показники збираються в один інтегрований показник, який за змістом відображає розходження в споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат споживача на їх придбання і використання.

Іншими словами ми за допомогою цифр можемо охарактеризувати конкурентоспроможність товару по відношенню до інших товарів. А як на рахунок конкурентоспроможності фірми? Цікаве запитання. Адже існують певні економічні, фінансові показники, які показують прибутковість, продуктивність, оборотність, ділову активність, ліквідність. І на мій погляд, ці показники теж характеризують діяльність фірми, від них просто так відмахнутися не можна, це так само результат, який піддається аналізу. Дійсно, якщо обсяг продажів позитивний, то в більшості випадків економічні параметри говорять про гарний стан справ. Нехай у фірми на якийсь певний момент, наприклад в момент складання річного, балансу показники фінансового стану та економічної діяльності говорять про те, що організація працює успішно. Але виходить ось яка ситуація: незважаючи на благополучні дані економічного аналізу, деякі товари йдуть на ринку добре, а деякі погано. У даному випадку ми з повним правом можемо сказати, що перша група товарів конкурентоспроможна, а другого немає. Але можна розглянути й інше положення речей. Положення підприємства на ринку досить стійко, конкурентів не багато, продукція продається добре, але показники фінансового стану, на жаль, говорять про наявність проблем у частині платоспроможності.

Не буду голослівною. Це питання взагалі зацікавив мене тому, що я зіткнулася з подібним прикладом. Це Омський нафтопереробний завод. У своєму регіоні він має широку мережу збуту своєї продукції, більше того його називають одним з основних внутрішніх постачальників нафтопродуктів в Західно-Сибірському регіоні. Цей завод виробляє поряд зі звичайними продуктами переробки нафти також і високоякісний бензин, постійно удосконалює схему технологічного процесу. Здавалося б все говорить про те, що підприємство функціонує прибутково. Але коефіцієнти ліквідності говорять про протилежне, то є більшу частину активів становлять активи середньої та повільної реалізації, то Тобто якщо раптом кредитори попросять повернути борг, то можливо підприємство відразу виявиться не в змозі це зробити. Для інвесторів дане підприємство теж здаватися привабливим не буде. Тобто з точки зору отримання інвестицій дане підприємство неконкурентоспроможною.

Так ж як об'єктивного показника конкурентоспроможності підприємство можна привести його імідж. Імідж (за словником) - образ товару, послуги, підприємства і сукупність вражень про них, що складаються в свідомості людей. Здавалося б імідж фірми складається з іміджу товару, але не завжди це так. Наприклад, якщо фірма сумлінно виконує всі умови угод, якщо в частині ділових відносин вона чудовий партнер, то і імідж у неї відповідний.

В як укладення мені хотілося б сказати, що на рахунок цього питання сперечатися можна досить довго, але як мені здається, ці два поняття мають право на існування. Ще необхідно додати, що ці два поняття дуже тісно пов'язані. Доведемо це на прикладі того ж самого іміджу. Звичайно, спочатку імідж формується товаром, а вже потім самим положення фірми в діловому світі. Тобто одне поняття випливає з іншого.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.marketing.spb.ru/