Командоутворення: основні характеристики та особливості формування h2>
Людмила Євгенівна
Чeрeднікoвa, проректор з наукової роботи Сибірського інституту фінансів і
банківської справи, кандидат економічних наук. p>
Ефективний
процес побудови команди заснований на розумінні цілей, для яких потрібна
команда, регулярній оцінці професіоналізму персоналу, а також зміцненні
навичок вирішення та попередження конфліктів. Керівникам, які розпочинають
процес розвитку команд в організації, важливо позбутися деяких
стереотипів і помилок щодо командного стилю роботи, динаміки взаємин
в команді, колективної відповідальності і згуртованості. p>
Розвиток
командного стилю роботи в компанії можливо при дотриманні трьох умов: p>
формування
управлінської команди; p>
розвиток
функціональних команд; p>
розвиток
міжфункціональних взаємодії (рівень всієї організації, тобто метакоманди).
p>
Керівникам,
починаючим процес розвитку команд в організації, важливо позбутися деяких
стереотипів і помилок, які представлені в таблиці. p>
Таблиця
1. Команда: стереотипи й омани. P>
зустрічаються стереотипи та омани p>
Як реалізується у професійній команді p>
Що необхідно зробити p>
У нашій команді всім комфортно, завжди панує дружня
приємна обстановка p>
Учасники команд, що діють в ситуації невизначеності,
випробовують у процесі рішення задачі дискомфорт частіше і сильніше, ніж у
індивідуальної діяльності. Стан комфорту у членів команди настає в
момент досягнення результату і припиняється діями лідера, що веде
команду до нової мети p>
Сформувати у співробітників готовність до змін,
здатність прийняти дискомфорт як атрибут розвитку. Така готовність до нових
викликам багато в чому грунтується на довірі до своїх колег, перш за все
лідерам p>
У нашій команді не буває конфліктів p>
Конфлікт - це джерело розвитку, необхідний для створення
енергії та визначення проблемних областей у роботі p>
Навчити персонал правилам конструктивної конфронтації,
створити процедури вирішення спірних ситуацій, виробити стандарти
взаємодії p>
У команді завжди висока згуртованість p>
Професійні команди підтримують середній рівень
згуртованості на основі узгодженої єдиної мети і правил взаємодії,
які приймаються всіма. У той же час присутній і середній рівень
конфліктності, заснований на відмінності в індивідуальних особливостях учасників,
амбітності та послідовності лідерів p>
Навчити персонал орієнтуватися на завдання. Усвідомити і
сформулювати єдину філософію. Зжити подвійні стандарти, які підривають
повагу і довіру один до одного p>
Лідери - це ті, кого вважають «своїми» в команді p>
Лідер - це той, хто найбільш відповідає філософії
компанії, є прикладом для всіх членів команди і відрізняється своєю
цілеспрямованістю, послідовністю, ініціативою, відповідальністю і
результативністю p>
Контрастно виділити центри влади, створити лідерську
позицію для всіх керівників, оскільки в нашому культурному середовищі формальний
менеджмент і адміністративна влада малоефективні без неформального
авторитету p>
У команді завжди вислуховують і враховують думку всіх p>
В умовах дефіциту часу це неможливо. У першу
чергу вислуховуються ті, хто володіє найбільшою компетентністю у відношенні
актуального завдання. Саме так будуються процедури взаємодії. Ті, кого немає
можливості вислухати, повністю поділяють прийняте рішення і вважають його
своїм p>
Визначити процедури прийняття рішення для різних
варіантів завдань. Сформувати довіру до лідерів-керівників. Навчити
лідерів приймати рішення за процедурою, найбільш відповідною до умов
завдання, а не їх особистими перевагами p>
У команді рішення приймаються більшістю p>
Більшість приймає зручні, що влаштовують всіх рішення.
Незалежно від процедури прийняття рішення (консенсус, більшістю,
меншістю, на основі експертної думки, авторитарно), остаточне
рішення - рішення лідера, а всі члени команди після його прийняття вважають його
своїм, безумовно довіряючи тому, хто несе відповідальність за досягнення
результату (лідеру) p>
Навчити персонал активно брати участь у процесі прийняття
рішення (створити процедури обговорень, залучити персонал до процесу вироблення
рішень), а прийняті рішення сприймати як даність, як керівництво до
дії. Навчити персонал навичкам «неформального» прийняття думок своїх
лідерів p>
У команді переважає колективна відповідальність p>
Колективна відповідальність в команді грунтується перш
всього на високої особистої відповідальності відповідно до вимог робочих
місць і стандартів взаємодії, а також встановлення на взаємодопомогу і
підтримку p>
Сформувати у персоналу навички ефективного планування
процесу, формування структури, яка враховує індивідуальні особливості
складу, створення процедур. Головне - навчити відповідати взятим на себе
зобов'язаннями p>
Лідерів призначають або вибирають p>
Лідери з'являються перш за все самі як найбільш
цілеспрямовані, відповідальні та ініціативні учасники команди, яким все
інші довіряють право приймати рішення, у тому числі і непопулярні.
Адміністративний ресурс (призначення) передається лідерам як визнання їх
авторитету менеджментом компанії p>
Формувати кадровий резерв менеджменту з
людей-«переможців», що володіють пристрастю «жити», відповідних
корпоративної філософії, що відрізняються високою критичністю по відношенню до
собі, відповідальністю і результативністю p>
Для команди найбільш важливо зберегти цілісність, склад p>
Якщо це стає самоціллю, то команда втрачає свою
конкурентоспроможність і поступово стає не здатною вирішувати завдання в
відповідно до вимог зовнішнього середовища (клієнтів, конкурентів,
державних органів), вимог корпоративної культури p>
Навчитися приймати можливість зміни складу в
відповідно до вимог мети. Спонукати себе до розвитку шляхом постановки
амбітних цілей та високої вимогливості до особистої результативності.
Навчити лідерів приймати стратегічні, а не зручні рішення p>
Команду можна сформувати шляхом проведення корпоративного
свята, спортивних змагань, туристичного походу і т.п.
неформальними заходами p>
Неформальні заходи безумовно пов'язані з
тимбілдинги, але вносять швидше додатковий внесок і особливо ефективні в
випадку вбудовування їх у єдину систему процесу розвитку командних ефектів в
організації. При проведенні активних і екстремальних форм навчання навичкам
командної роботи найбільша віддача і довгострокове закріплення знань і навичок
досягається при поєднанні і переплетенні «теоретичних» і «активних» форм p>
Формування професійної команди - це шлях, повний
можливостей для прояву лідерами, орієнтованими на досягнення самих
амбітних цілей, своєї управлінської волі. Необхідно поставити
довгострокову мету та спланувати процес побудови команди організації
(метакоманди) p>
Сформувати команду можливо шляхом проведення
короткострокового курсу навчання, наприклад командного тренінгу p>
Навчання технологіям формування команди та командної
роботи використовується для початку і подальшого підвищення ефективності процесу
командоутворення в організації p>
Разом із співробітниками усвідомити існуючі проблеми
ефективності, визначити, які знання і вміння були б корисні для їх
рішення, організувати навчання як один з етапів загального процесу розвитку
командних ефектів в організації p>
Для
розвитку командних ефектів використовуються комплексні методи, спрямовані на
розвиток командного духу та розвиток навичок командної роботи. p>
Дії,
спрямовані на розвиток командного духу, спрямовані на вирішення таких
завдань: p>
підвищення
лояльності персоналу до організації; p>
створення
неформальних змістовних і корисних для компанії відносин між
співробітниками; p>
посилення
неформального авторитету керівників; p>
створення
досвіду високоефективних спільних дій; p>
підвищення
мотивації на спільну роботу; p>
більше
глибоке розуміння індивідуальних особливостей одне одного, підвищення ступеня
прийняття один одного, розвиток довіри між співробітниками; p>
створення
яскравою спільної історії, що підсилює усвідомлення і прийняття філософії компанії. p>
Для
того щоб дії організації з розвитку командного духу були ефективними,
необхідна: p>
зв'язок
з поточною результативністю та оперативними цілями організації; p>
активну
участь співробітників організації різних рівнів (особливо членів
управлінської команди і керівників середньої ланки). p>
До
методів розвитку командного духу слід віднести проведення проблемних
нарад, круглих столів і конференцій, видання корпоративної газети,
спільний активний відпочинок і багато іншого. Необхідно зробити акцент на тому,
що подібні заходи лише розвивають і зміцнюють командний дух, але не
формують його. Якщо ні командної взаємодії, почуття належності
співробітників до єдиного цілого, то корпоративними святами і відпочинком побудувати
його не вдасться. p>
Таким
чином, ефективний процес побудови команди заснований на розумінні цілей, для
яких потрібна команда, регулярній оцінці професіоналізму персоналу, а також
зміцнення навичок вирішення та попередження конфліктів. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.elitarium.ru/
p>