Класифікація методів розробки та прийняття управлінських рішень h2>
Любов Іванівна Лукічeвa,
кандидат економічних наук, професор кафедри економіки та менеджменту
Московського державного інституту електронної техніки (Технічного
університету). p>
Більшість
методів розробки та прийняття управлінських рішень має універсальний характер,
однак їх угрупування здійснено на підставі багаторічних досліджень
авторів і спрямована на систематизацію сукупності методів, для спрощення
процесу знайомства з ними, їх вивчення, а також для зручності їх практичного
застосування. Також для зручності вивчення та використання цих методів їх
сукупність розділена на групи по етапах процесу розробки та прийняття
управлінських рішень. p>
В
процесі розробки та прийняття управлінських рішень особа, яка приймає
рішення, може використовувати різні методи, які прямо або побічно
сприяють прийняттю оптимальних рішень. p>
Для
зручності вивчення та використання цих методів їх сукупність розділена на
групи по етапах процесу розробки та прийняття управлінських рішень.
Безумовно, деякі методи універсальні і можуть використовуватися на декількох
або навіть всіх етапах процесу розробки та прийняття рішень. Тому методи
включені в ту чи іншу групу за ознакою їх найбільш частого використання в
рамках виконання конкретного етапу процесу розробки та прийняття рішення. p>
Далі
подано аналіз особливостей, умов і обмежень застосування існуючих
методів. p>
Відзначимо,
що більшість методів має універсальний характер, проте їх угрупування
здійснено на підставі багаторічних досліджень авторів і спрямована на
систематизацію сукупності методів, для спрощення процесу знайомства з ними,
їх вивчення, а також для зручності їх практичного застосування. p>
1.
Методи, які застосовуються на етапі діагностики проблеми та формулювання обмежень і критеріїв
p>
1.1.
Методи ситуаційного аналізу p>
Кейс-метод:
Покроковий розбір ситуацій. Застосовується для аналізу управлінських ситуацій.
Відрізняється простотою та ефективністю. P>
«Мозгова
атака »: Аналіз ситуації шляхом генерації ідей, їх обговорення, оцінки і вироблення
колективної точки зору. Застосовується для обговорення виниклої проблеми і
встановлення основних факторів, що визначають її подальший розвиток. Високі
вимоги до рівня кваліфікації та компетенції керівника, який очолює
засідання експертів. p>
двотурове
анкетування. Встановлення факторів, що впливають шляхом індивідуальної роботи
фахівців. Застосовується не тільки для встановлення факторів, що впливають, але й
для вирішення інших завдань ситуаційного аналізу. Відноситься до числа універсальних
методів ситуаційного аналізу. p>
Факторний
аналіз. Отримання аналітичної залежності, що відображає ступінь впливу
факторів та зміни їх значень на планові або фактичні показники,
характеризують ситуацію. Застосовується для оцінки очікуваних змін ситуації
при тих чи інших очікувані зміни чинників внаслідок намітилися
тенденцій або управлінських дій, доцільність яких
встановлюється в процесі використання технологій ситуаційного аналізу.
Аналітична залежність виходить на підставі статистичних даних. P>
Поліваріантне
шкалювання. На підставі математичної обробки інформації встановлюються
фактори, що впливають на розвиток ситуації. Застосовується для скорочення числа
факторів, які необхідно брати до уваги при аналізі та оцінці
ситуації, а також для змістовної інтерпретації одержуваного набору факторів.
Сприяє зниження розмірності задачі прийняття рішення. P>
1.2.
Методи моделювання p>
Моделі
теорії ігор. Оцінка впливу прийнятого рішення на конкурентів. Застосовується
для визначення найбільш важливих і що вимагають обліку факторів в ситуації прийняття
рішень в умовах конкурентної боротьби. Використовується не так часто в силу
складності і динамічності зовнішнього середовища. p>
Моделі
теорії масового обслуговування. Визначення оптимального числа каналів
обслуговування по відношенню до потреби в них. Застосовується в умовах, коли
для прийняття рішення потрібна оцінити оптимальне число каналів обслуговування,
які необхідно мати для збалансування витрат у випадках надмірно
малого і надмірно великої їх кількості. Найбільш розроблені і зручні для
використання методи, в яких вхідний потік є пуассонівської. p>
Моделі
управління запасами. Визначення часу розміщення замовлень на ресурси та їх
кількості, а також маси готової продукції на складах. Застосовується для
зведення до мінімуму негативних наслідків накопичення запасів, що
виражається в певних витратах. Існує кілька систем регулювання
запасів. p>
Імітаційне
моделювання. Створення моделі та її експериментальне застосування для
визначення змін реальної ситуації. Використовується в ситуаціях, пов'язаних з
надмірно великим числом змінних, труднощами математичного аналізу
певних залежностей між змінними або високим рівнем
невизначеності. Усі моделі мають на увазі застосування імітації у широкому
сенсі. p>
Економічний
аналіз. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства. Використовується в
умовах доступності та достовірності бухгалтерської звітності. Типова
економічна модель базується на визначенні точки беззбитковості. p>
Оптимальне
лінійне програмування. Знаходження максимуму чи мінімуму цільової функції
при заданих обмеженнях. Необхідна умова використання оптимального
підходу до планування та управління (принципу оптимальності) - гнучкість,
альтернативність виробничо-господарських ситуацій, в умовах яких
доводиться приймати планово-управлінські рішення. Традиційні критерії
оптимальності: «максимум прибутку», «мінімум витрат», «максимум рентабельності»
та ін p>
IDEF-моделювання.
Аналіз та розробка систем. Застосовується для моделювання та аналізу
діяльності підприємств, тому що надає великий набір можливостей для
реінжинірингу бізнес-процесів. Метод грунтується на технології
структурованого аналізу та розробки (SADT). p>
2.
Методи, які застосовуються на етапі визначення альтернатив p>
Метод
«Мозкової атаки». Виявлення та зіставлення індивідуальних суджень.
Застосовується в умовах наявності групи кваліфікованих експертів. Призначений
для активізації пошуку різних варіантів рішень і вибору найкращого з них. p>
Морфологічний
аналіз. Отримання нових рішень шляхом складання комбінацій елементів
морфологічної моделі (матриці). Застосовується для генерації альтернатив рішень
в умовах визначення класу коштів для виконання заданих функцій, а також
параметрів об'єкта. Може використовуватися для прогнозування. P>
Методи
асоціацій і аналогій. Виявлення нових ідей. Застосовуються для генерації
альтернатив рішень в умовах пошуку модифікацій відомих систем. Характеризуються
простотою і ефективністю. p>
Методи
контрольних питань і колективного блокнота. Підведення до вирішення проблеми з
Навідними питань. Можуть застосовуватися як в індивідуальній роботі, так
і при колективному обговоренні проблеми. У питаннях містяться рекомендації з
апробування евристичних прийомів для вирішення поставленого завдання. p>
Метод
«Матриць відкриття». Вибір і вивчення поля можливих рішень за допомогою матриці.
Застосовується для систематизації наявного матеріалу і визначення відправних пунктів
подальшого дослідження. На відміну від методу морфологічного аналізу частина
обраних характеристик може відноситися не до системи, а до умов її
експлуатації. p>
синектики.
Пошук потрібного рішення завдяки подолання психологічної інерції, що складається
в прагненні вирішити проблему традиційним шляхом. Застосовується для активізації
творчості, дозволяє вийти за рамки якогось конкретного образу думок і
значно розширює діапазон пошуку нових ідей. Метод синектики широко
використовує особисту аналогію (емпатію). p>
3.
Методи, які застосовуються на етапі оцінки альтернатив p>
Методи
багатокритеріальної оцінки. Оцінка та порівняння альтернатив за декількома
критеріям. Застосовується в умовах необхідності обліку декількох параметрів при
оцінці альтернативи. Важливе значення має обгрунтованість вибору критеріїв. P>
Методи
експертної оцінки. Побудова експертом раціональної процедури
інтуїтивно-логічного аналізу в поєднанні з кількісною оцінкою і
обробкою результатів. Застосовуються для широкого кола проблем формалізації,
які не завжди можуть бути оцінені в кількісному вимірі, а також для
вирішення проблем соціально-економічного характеру або в умовах відсутності
інформації із зовнішніх джерел. Існують високі вимоги до
компетентності експертів. p>
Експертні
методи. Прогнозування на основі узагальнення думок експертів про розвиток
об'єкта в майбутньому. Застосовуються при прогнозуванні об'єктів, які не
піддаються математичній формалізації. До складу експертних методів входять як
індивідуальні, так і колективні методи. p>
Фактографічні
методи. Прогнозування на підставі фактичної інформації про минуле і
теперішньому розвитку об'єкта. Застосовуються в умовах, коли вірогідність
збереження факторів, що обумовили процес розвитку в минулому, більше, ніж
ймовірність їх зміни. З появою непередбачених обмежень
використання цих методів може призвести до помилок у прогнозах. Надійність і
точність фактографічних методів може бути збільшена за рахунок поєднання їх з
експертними методами прогнозування. p>
Комбіновані
методи. Прогнозування на основі експертної та фактографічної інформації.
Застосовуються для вирішення проблем широкого профілю (від формалiзуються, до
формалізації). Часто ці методи використовуються для прийняття рішень на вищому
рівні управління. p>
4.
Методи, які застосовуються на етапі вибору, реалізації рішення та оцінки результату p>
Функціонально-вартісний
аналіз. Виявлення зон дисбалансу між функціями об'єкта та витратами на них.
Застосовується для вибору рішень та оптимізації витрат на виконання функцій
об'єкта без шкоди їх якості. Має високу практичної корисністю. P>
Метод
ланцюгових підстановок. Послідовна заміна планових величин одного з факторів
для визначення ступеня його впливу на функцію. Застосовується в умовах, коли
проблема має чітко виражений функціональний характер. Дозволяє виявити, за
рахунок яких факторів відбулися відхилення фактичних величин від планових. p>
Причинно-слідчий
аналіз. Визначення ієрархії причин і наслідків до тієї точки, в якій можна
"почати дію", що усуває проблему. Застосовується в умовах, коли особа,
що приймає рішення, має у своєму розпорядженні повну і достовірну інформацію про
досліджуваному об'єкті. Складно визначити момент, коли варто зупинитися в
побудові причинно-наслідкового ланцюга. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.elitarium.ru/
p>