1 Загальна частина p>
Опис редуктора p>
Привод складається з електродвигуна, муфти, відкритої ремінноїпередачі, одноступінчатого горизонтального циліндричного косозубіредуктора. p>
Редуктор - це механізм, який служить для зниження кутових швидкостейі збільшення передавання обертових моментів. p>
Переваги косозубі редуктора: p>
- висока міцність зубців; p>
- плавність ходу; p>
- безшумність роботи . p>
Недоліки: p>
- наявність осьової сили FА, що намагається зрушити колесо вздовжосі валу; p>
- складність і дорожнеча виготовлення.
p>
1 - електродвигун; p>
2 - ремінна передача; p>
3 - редуктор; p>
4 - муфта. p> < p> Малюнок 1 - Кінематічна схема приводу p>
2 Розрахункова частина p>
2.1 Вибір електродвигуна, кінематічній і силовий розрахунок приводу p>
Визначаємо загальний коефіцієнт корисної дії привода за формулою: p>
, p>
(1) де - ккд ремінної передачі,, [1], с. 5; p>
- ккд редуктора,, [1], с. 5; p>
- ккд підшипникових вузлів,, [1], с. 5. P>
p>
Визначаємо загальне Передаточне число приводу: p>
p>
(2) де - частота обертів вихідного вала; p>
- частота обертів вхідного вала. p>
Визначаємо частоту обертів вхідного вала: p>
, p>
(3) p>
p >
Вибираємо електродвигун з, тоді загальне Передаточнечисло привода дорівнює: p>
. p>
Загальне Передаточне число привода розподіляємо по елементахпривода: p>
p>
(4) де - передатний число ремінної передачі,, [1], с.36; p>
- передатний число циліндричного косозубі редуктора, < br>, [1], с.36. P>
Визначаємо відхилення розрахункового передаточного числа відфактичного: p>
, p>
(5) p>
. p>
підбираємо електродвигун попередньо визначаємо потужність на входівала: p>
, p>
(6) де - кутова швидкість p>
, p>
(7) p>
; p>
. p>
підбираємо електродвигун 4А132М6 з потужністю 7,5 кВт, частотоюобертів вала двигуна, і діаметром вихідного кінця d = 31 мм. p>
Визначаємо кутову швидкість на кожному валу привода: p>
, p>
(8) p>
, p>
(9) p>
, p>
, p>
(10) p>
. p>
Визначаємо частоту обертів кожного вала привода: p>
, p>
(11) p>
, p>
(12) p>
, p>
, p>
(13) p>
. p>
Визначаємо обертаючі моменти на кожному валу привода: p >
, p>
(14) p>
, p>
(15) p>
, p>
,
(16) p>
2.2 Вибір матеріалів зубчастими коліс p>
Так як в завданні немає особливих вимог стосовно габаритів передачі,вибираємо матеріали з середніми механічними характеристиками: p>
- для шестірні Сталь 45, термічна обробка - покращання, твердість HВ
230; p>
- для колеса, Сталь 45, термічна обробка - покращання, але твердістьна 30 одиниць нижче HВ 200. p>
Визначаємо допустиму контактну напругу: p>
, p>
(17) де - межа контактної витривалості при базовому числі циклів; p >
- коефіцієнт довговічності при числі циклів напруги більше базового, що має міцне при довготривалій експлуатації редуктора, приймають,; p>
- коефіцієнт безпеки, [SН] = 1,10. p>
Для вуглецевих сталей з твердістю поверхонь зубців менше НВ 350 ітермічною обробкою покращанням: p>
p>
(18) p>
Для косозубих колес розрахункова допустима контактна напруга: p>
;
(19)для шестірні: p>
,
(20) p>
;для колеса: p>
,
(21) p>
. P>
Тоді розрахункова допустима контактна напруга: p>
p>
Так як потрібну умову виконано. P>
2.3 Розрахунок зубчатої передачі p>
Визначаємо міжосьову відстань з умови контактної витривалостіактивних поверхонь зубців: p>
, (22) де - коефіцієнт, враховуючий нерівномірність розподі-лення навантаження по ширині вінця,, [1], с. 32; p>
- коефіцієнт ширини вінця по міжосьовій відста-ні, p>
p>
Вибираємо найближче значення міжосьової відстані зі стандартногоряду, [1], с. 36. P>
Визначаємо нормальний модуль зачеплення: p>
,
(23) p>
. P>
Приймаємо стандартне значення модуля, [1 ], с. 36. P>
Попередньо приймаємо кут нахилу зубців p>
Визначаємо число зубців шестірні і колеса: p>
, p>
(24) p>
. p>
Приймаємо, тоді: p>
, p>
(25) p>
. p>
Приймаємо. p>
Уточняємо значення кута нахилу зубців: p>
,
(26) p>
. p>
Кут нахилу зубців. p>
Основні розміри шестерні і колесадіаметри поділювані: p>
, p>
(27) p>
, p>
, p>
(28) p >
,перевірка: p>
, p>
(29) p>
,діаметри вершин зубців: p>
, p>
(30) p>
, p>
, p>
(31) p>
,ширина колеса: p>
, p>
(32) p>
,ширина шестерні: p>
, p>
(33) p>
. p>
Визначаємо коефіцієнт ширини шестірні по діаметру: p>
, p>
(34) p>
. p>
Окружна швидкість колес: p>
, p>
(35) p>
. p>
При такій швидкості для косозубих коліс треба прийняти 8 ступіньточності, [1], c.32. p>
Розраховуємо коефіцієнт навантаження: p>
, p>
(36) p>
Приймаємо коефіцієнти, [ 1], c.39,
, [1], c.40. P>
. P>
Перевіряємо контактну напругу за формулою: p>
, (37) p>
.
Так як, умови міцності виконано. p>
Сили, які діють в зачепленні:окружна: p>
, p>
(38) p>
,радіальна: p>
, p>
(39) p>
,осьового: p>
, p>
(40) p>
. p>
Перевіряємо зубці на витривалість за напругою: p>
, [1], c. 44 (41) де - коефіцієнт навантаження; p>
- коефіцієнт, що враховує форми зубців і залежить від еквівалентного числа зубців. P>
Визначаємо коефіцієнт навантаження: p>
,
(42) p>
Приймаємо, [1], c. 43;, [1], c. 43. P>
. P>
Визначаємо еквівалентне число зубців:у шестерні: p>
, p>
(43) p>
,у колеса: p>
, p>
(44) p>
. p>
вираховуємо допустиму напругу при розрахунку на витривалістьшестірні й колеса: p>
. p>
(45) p>
Для сталі 45 покращенної до: p>
, [1], с. 44. P>
(46)для шестірні: p>
,для колеса: p>
. p>
Визначаємо коефіцієнт безпеки: p>
p>
(47) p>
Приймаємо, [1 ], с. 48 p>
. P>
Допустима напруга при розрахунку на витривалість шестірні й колеса: p>
, p>
. P>
Знаходимо відношення. p>
(48) p>
Приймаємо,, [1], с.42 p>
, p>
. p> < p> Подальший розрахунок ведемо для зубців шестірні, так як для неїзнайдено менше значення. p>
Визначаємо коефіцієнт, який враховує розподіл навантаження міжзубцями: p>
, p>
(49) p>
. p>
Розраховуємо коефіцієнт для 8 ступені точності, який враховуєрозподіл навантаження між зубцями: p>
,
(50) де - коефіцієнт торцевого перекриття,, [1], c.47; п - ступінь точності коліс, п = 8. P>
. P>
Перевіряємо міцність зубців шестірні за формулою: p>
. p>
Так як, умови міцності виконано. p>
2. 4 Проектний розрахунок валів редуктора p>
p>
Рисунок 2 - Ведучий вал p>
Визначаємо діаметр вихідного кінця вала: p>
, p> < p> (51) p>
. p>
Приймаємо стандартне значення діаметра вихідного кінця із ряду:
. p>
Визначаємо діаметр ступеня вала під підшипник: p>
, p>
(52) p>
. p>
p>
Малюнок 3 - Ведення вал p>
Визначаємо діаметр вихідного кінця вала: p>
, [1], c. 62 p>
(53) p>
. P>
Приймаємо стандартне значення із ряду: p>
Визначаємо діаметр ступеня під підшипник: p> < p>, p>
(54) p>
. p>
Визначаємо діаметр вала під колесо: p>
, p>
( 55) p>
. p>
Визначаємо діаметр буртиком для упора колеса: p>
, p>
(56) p>
. p>
Шестірню виконуємо за одне ціле з валом, її розміри визначенні вище. p>
2.5 Конструювання зубчатих коліс p>
Колесо ковані;;. p>
Діаметр Маточин: p>
, p>
(57) p>
. p>
Довжина Маточин: p>
, p >
(58) p>
. p>
Приймаємо довжину Маточин, що дорівнює p>
Товщина обода: p>
, p>
(59) p>
. p>
Приймаємо. p>
Товщина диска: p>
, p>
(60 ) p>
. p>
Визначаємо діаметр знаходження центрів отворів: p>
, p>
(61) p>
. p>
Визначаємо діаметр отворів: p>
, p>
(62) p>
. p>
Визначаємо відстань від торців підшипників до точки прикладанняопорних реакцій: p>
,
(63) p>
, p>
. P>
2.6 Конструктивні розміри корпусу редуктора p>
Товщина стінок корпуса й кришки: p>
, p>
(64) p>
. p>
Приймаємо. p>
Товщина фланців поясів корпуса й кришки:верхнього пояса корпуса і пояса кришки: p>
, p>
(65) p>
, p>
, p>
(66 ) p>
,нижнього пояса корпуса: p>
, p>
(67) p>
. p>
Приймаємо. p>
Діаметр болтів: < br>Фундаментні: p>
, p>
(68) p>
. P>
Приймаємо болти з різьбою М20;ті, що кріплять кришку до корпуса у підшипників: p>
, p>
(69) p>
. p>
Приймаємо болти з різьбою М16;ті, що з'єднують кришку з корпусом: p>
, p>
(70) p>
. p>
Приймаємо болти з різьбою М12.
2.7 Ескізне компонування p>
Спочатку вибираємо підшипники для ведучого й відомого вала. p>
Для ведучого вала вибираємо шарікопідшіпнікі радіально упорні - тип
36202,;;;;
;;; - Легка вузька серія. P>
Для ведення вала вибираємо шарікопідшіпнікі радіально упорні - тип
36212,;;;;;
;; - Легка вузька серія. P>
При окружній швидкості змазування може здійснюватися маслянимтуманом. В цьому випадку відступивши від лінії внутрішньої стінки корпусазображуємо внутрішній діаметр підшіпніка. p>
У випадку установки мазеутрімуючіх кілець вибираємо розмір, щодорівнює 8 мм. p>
Послідовно виконуємо ескізне компонування: p>
- спрощено вікреслюємо вали редуктора; p>
- спрощено вікреслюємо зубчасті зачеплення; p>
-- відкреслюємо внутрішній корпус, відстань між буртиком і корпусом,колесами і внутрішніми поверхнями корпуса приймаємо 10-15 мм; p>
- визначаємо відстань а від торців підшипників до точок опорнихреакцій; p>
- вімірюванням знаходимо відстань від точок прикладенихопорних реакцій підшипників; p>
- визначаємо відстань від точок прикладених консольних навантаженьдо найближчих опор: p>
,
(71) p>
, приймаємо, p>
,
(72) p>
, приймаємо; p>
- визначаємо довжину вихідного кінця вала: p>
, p>
(73) p> < p>, p>
, p>
(74) p>
. p>
2.8 Підбір підшипників і перевірка їх за динамічноювантажопідйомністю p>
Визначаємо консольні навантаження p>
, p>
(75) p>
, p>
,
(76) p>
. P>
Розраховуємо ведений вал. P>
Визначаємо реакції опор: p>
1) p>
, p>
(77) p>
. p>
2) p>
, (78) p>
, p>
. p>
3) p>
,
(79) p>
, p>
. P>
4) Перевірка: p>
, p>
(80) p>
, p>
. p>
Визначаємо еквівалентне навантаження: p>
, p>
(81) p>
, p>
, p>
(82) p>
. p>
Подальший розрахунок зробити на більш навантаженій опорі. p>
Потім визначаємо відношення: p>
, p>
(83) де - е = 0,18; p>
- осьового сила, Н; p>
-- статична вантажопідьоймність підшіпніка, p>
; p>
. p>
Визначаємо еквівалентне навантаження: p>
,так як подальший розрахунок визначаємо за формулою: p>
, (84) де; p>
. p>
. p>
Потім знаходимо розрахункову довговічність підшипників у мільйонахобертів: p>
, p>
(85) p>
p>
Потім визначаємо розрахункову довговічність в годинах: p>
,
(86) p>
p>
Розраховуємо ведучий вал. p>
Визначаємо реакції опор: p>
1) p >
, (87) p>
, p>
. p>
2) p>
, (88) p>
, p>
. p>
3) Перевірка: p>
,
(89) p>
, p>
. p>
4) p>
, (90) p>
, p>
. p>
5) p>
, (91) p>
, p>
. p>
6) Перевірка p>
,
(92) p>
, p>
. P>
Визначаємо еквівалентне навантаження: p>
, p>
(93) p>
, p>
, p>
(94) p>
. p>
Подальший розрахунок робимо на більш навантаженій опорі. p >
Потім визначаємо відношення: p>
, де е = 0,20 p>
- осьового сила, Н; p>
- статична вантажопідйомність підшіпніка, p >
; p>
. p>
Визначаємо еквівалентне навантаження: p>
так як подальший розрахунок визначаємо за формулою: p>
, p>
(95) p>
. p>
Потім знаходимо розрахункову довговічність підшипників у мільйонахобертів: p>
, p>
p>
Потім визначаємо розрахункову довговічність в годинах: p>
, p>
p>
2.9 Перевірка міцності шпоночная з `єднань p>
Перевіряємо шпонку під муфтою, колесом і відкритої ремінноїпередачі. Шпонку вибираємо в залежності від діаметра установочного вала. P>
Вибираємо розміри,,, за стандартом, враховуючимоменти Т на даному валу. p>
Розраховуємо шпонку за напрямом змінання. Сталь 45: p>
, (96)під шківом: p>
, p>
, p>
, p>
;під муфтою: p>
, p>
, p>
, p>
; p>
під колесом: p> < p>, p>
, p>
, p>
. p>
Умови міцності виконано. p>
2.10 Уточнений розрахунок валів
Перевіряємо на міцність січення вала А-А. Діаметр вала в цьомусіченні. Концентрація напруг обумовлена наявністю шпоночноїканавки. Приймаємо коефіцієнти концентрації напруг:, [1], с. 165.
Визначаємо масштабні фактори, [1], с. 166. P>
згинаючись момент у січені (при х = 60): p>
, p>
(97) p>
. P>
Момент протистояння січення при: p>
, (98) p>
. p>
Амплітуда нормальних напруг згинання: p>
, p >
(99) p>
. p>
Момент протистояння крученій січеній нетто: p>
, (100) p>
. p >
Амплітуда та середня напруга циклу косательніх напруг: p>
, p>
(101) p>
. p>
Коефіцієнт запасу міцності:
, p>
(102) p>
, p>
(103) p>
. p>
. p>
Результативний коефіцієнт запасу міцності січення: p>
, p>
(104) p>
. p>
Результативний коефіцієнт запасу : p>
, p>
(105) p>
. p>
2.11 Вибір посадок основних з'єднань p>
зубчасті колеса на вали при важких ударних навантаженнях з `єднуютьз. Розпірні втулки установлюють по, кришки підшипників укорпус по. Муфти по;. Внутрішні кільця підшипників навали k6. Зовнішні кільця підшипників в корпус по Н7. Розпірні кільця,ущільнювальні манжети. p>
2.12 Вибір і розрахунок муфт p>
За вихідними даними підбираємо муфту пружно втулочно пальцеве. Муфтупідбираємо за діаметрами з `єднаних валів. p>
Матеріал напівмуфт сталь 35, пальці виготовленні з нормалізованоїcталі 45, втулки з спеціальної гуми з допустимою напругою змінання
. p>
Втулки перевіряють на змінання поверхні, які прилипають до пальців. p>
,
(106) де - довжина втулки,; p>
- діаметр пальця,; p>
- число пальців,; p>
- діаметр окружності, на якій установлені пальці;
Т - розрахунковий момент. p>
Визначаємо розрахунковий момент: p>
, p>
(107) де - коефіцієнт, який враховує режим роботи,
, [1], с. 291; p>
- номінальний момент,. P>
p>
Визначаємо діаметр окружності по який встановлені пальці: p>
, p>
(108) де Д - діаметр муфти,. p>
, приймаємо. p>
. p>
Пальці перевіряємо на вигин: p>
, < br>(109) p>
. P>
Визначаємо допустиму напругу на вигин: p>
, p>
(110) де - поточність для сталі 35.
p>
Так як умова міцності виконана. p>
2.13 Вибір Змазки p>
Вибираємо мастило для змазування зачеплення в редукторі. При виборізмазування враховуємо швидкість роботи редуктора і контактні напруги, заними вибирають в `язкість мастила. Для одержаних значень та
вибираємо в `язкість мастила, [1], с. 253. Зав `язкістю вибираємо сорт мастила: при в` язкості вибираємоіндустріальне мастило, [1], с. 253. Змазування проводимо маслянимтуманом. p>
Визначаємо об `єм масляної ванни: p>
,
(111) p>
. p>
Приймаємо. p >
Визначаємо допустимі рівні занурення зубчатих коліс: p>
, p>
(112) p>
. p>
Підшипники змазуємо пластичним мастильних матеріалом, закладаючийого в підшіпнікові камери при монтажу. Вибираємо солідол марки УС-2, [1],с. 203. P>
2.14 Збірка редуктора p>
Перед збиранням внутрішню порожнечу корпуса редуктора старанноочищають і покривають маслостійкою фарбою. p>
Збирання проводять відповідно до креслень збирання редуктора,починаючи з вузлів валів: p>
- на ведучий вал насаджують мазеутрімуючі кільця і шарікопідшіпнікі,попередньо нагріти в маслі до 80 0 - 100 0 С; p>
- у відомий вал закладають шпонку 18х11х70 і напресовують зубчастіколесо до упора в Бурти валу; p>
- потім надівають розпірну втулку, мазеутрімуючі кільця іустановлюють шарікопідшіпнікі, попередньо нагріті в маслі. p>
Зібрані вали укладають в основу корпуса редуктора і надівають кришкукорпуса, попередньо покриваючи поверхню стінку кришки і корпусу спиртовийлаком. p>
Для центрівкі установлюють кришку на корпус за допомогою двохконічніх штіфтів, затягають болти, якими кріпиться кришка до корпусу. p>
Після цього на відомий вал надівають розпірне кільце, в підшіпніковікамери закладають пластичні мастило, ставлять кришку підшипників зкомплектом металевих прокладок для регулювання. p>
Перед постановкою наскрізних кришок в проточки закладають повстяніущільнення, просяклі гарячим маслом. Перевіряють прокручування валіввідсутність заклінювання підшипників (вали повинні прокручувати від руки)і закріплюють кришки гвинтами. p>
Далі на кінець відомого вала в шпоночно канавку закладають шпонку,уставляють зірочку і закріплюють її торцевих закріпленням: гвинт торцевогозакріплення стопорять спеціальною планкою. p>
Потім укручують пробку масло спускного отвору з прокладкою іжезловій масло покажчик. p>
Заливають в корпус масло і закривають оглядовий отвір кришкою зпрокладкою з технічного картону; закріпляють кришку болтами. p>
Зібраний редуктор обкочують і піддають випробуванню на стенді запрограмою, установленою технічними умовами. p>
3 Техніка безпеки і охорона оточуючого середовища p>
Редуктор повинен надійно закріплятіся на фундаменті, небезпекустановлять частини якого-небудь обладнання, що обертаються (передачі,вали). Відкриті елементи привода повинне відгороджуватіся, огородженняповинне бути довговічнім, міцним і стійким, зберігаючи механізм відрізноманітних пошкоджень. p>
корозійно і вогнестійкім, не утруднювати робочі операції,огородження не повинно мати ріжучіх кришок. p>
Відпрацьовані масла з розчину не повинні зливатися в землю, а вспеціальні резервуари для масла. p>
Список використаних джерел p>
1. С. А. Чернавській, А. Б. Боков, Курсове проектування деталеймашин, М., "Машинобудування", 1988, с.415 p>
2. У. І. Мархель, Деталі машин, М., "Машинобудування", 1980, с.450 p>
3. А. Ю. Шейнбліт, Курсове проектування деталей машин, М., "Вищашкола ", 1991, с.432 p>
Зміст p>
1 Загальна частина p>
2 Розрахункова частина p>
2.1 Вибір електродвігуна, кінематічній ісиловий розрахунок приводу p>
2.2 Вибір матеріалів зубчастими коліс p>
2.3 Розрахунок зубчастими передач p>
2.4 Проектний розрахунок валів p>
2.5 Конструювання зубчастими коліс p>
2.6 Конструктивні розміри корпусу редуктора p>
2.7 Ескізне компонування p>
2.8 Підбір підшипників і перевірка Їх задинамічною вантажопідйомністю p>
2.9 Перевірка міцності шпоночная з'єднань p>
2.10 Уточнений розрахунок валів p>
2.11 Вибір посадок основних з'єднань p>
2.12 Вибір і розрахунок муфт p>
2.13 Вибір Змазки p>
2.14 Збірка редуктора p>
3 Техніка безпеки та охорона навколишньогосередовища p>
Список використаних джерел p>
Додаток А. Завдання на курсовий проект p>
Додаток Б. Ескізне компонування p>
Додаток В. Ескіз вала
Додаток Г. Ескіз колеса
-----------------------< br> p>
p>