ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Структура і формування вихідних даних, необхідних для розрахунку параметрів технологічних схем
         

     

    Металургія
    Для визначення параметрів технологічних схем необхідні відповідні вихідні дані, які можуть бути отримані при натурних спостереженнях і дослідженнях, в лабораторних умовах, з виробничого досвіду, тобто з використанням гірничої графічної документації, експериментальних даних або розрахунковим шляхом. У гірську графічну документацію включають геологічні звіти за результатами геологорозвідувальних робіт, результати експлуатаційної розвідки, плани гірничих робіт і т.д.
    Надійність розрахунку параметрів технологічної схеми зменшується в залежності від способу полученіяісходних даних в послідовності, що вказана вище.
      1. Вихідні дані, що характеризують гірничогеологічні умови розробляється пласта і вміщуючих порід, способи їх отримання, фізичний зміст, умовні позначення та одиниці вимірювань наведені в табл. 1 (поміщені в кінці цього додатка). У графі "Примітки" зазначені номери пунктів і малюнків, що пояснюють зміст програми.
     Частина вихідної інформації з табл. 1 (рядки 2.24 без 6), а саме дані по найближчій або усередненої геологорозвідувальної свердловині необхідно представляти аналогічно рис. 1 і 2.
    2. Щільність вугілля і вміщуючих порід при відсутності результатів лабораторних досліджень та даних звітної гірничої графічної документації приймати для вугілля. ? y = 1.3 т/м3, що вміщають порід? = 2.5т/м3.
    3.Мощность порід безпосередньої покрівлі за відсутності натурних спостережень і досліджень беруть по гірській графічної документації згідно з каталогу/5 /, при відсутності таких даних у безпосередню покрівлю включають шари порід потужністю не більше (8-10) (, тобто (нк? (8-10) (.
     4.Мощность порід основної крівлі при відсутності натурних спостережень і досліджень з гірничої графічної документації, згідно з каталогу/5/при відсутності таких даних в основну покрівлю включають шари порід на потужність не більше 15 (, за винятком потужності шарів порід безпосередньої покрівлі, т.е .
    (ок? 15 (- (нк. Під час розробки вугільного пласта під наносами (ок приймають рівною H.
      5. Потужність порід безпосередньої грунту за відсутності натурних спостережень і досліджень беруть по гірській графічної документації, згідно з каталогу/5/при відсутності таких даних у безпосередню грунт включають шари порід на потужність не більше 8 (тобто (нп? 8 (.
      6. Коефіцієнти фортеці окремих шарів вугілля і вміщуючих порід за шкалою М. М. Протодьяконова, що визначаються за методикою/3 /, беруть в.о. звітної геологічної і геологорозвідувальної (гірничої графічної) документації.
    7. Середньозважені коефіцієнти фортеці вугілля в шарі розраховують:
     7.1. За формулою (1) табл. 1 при наявності в шарі разнопрочних пачок вугілля з мінливістю ((- x в межах до 30 (/ 6 /;
     7.2. За формулою (2) табл. 1 за умови, що потужність слабкою пачки менше половини висоти виробки, тобто (сл <0.5 (вир, в слабку пачку (? сп) включають шари з (i> <0.6, в міцну ((кр) с (i> 0.6/25 /.
    7.3 Розрахунок ширини цілком виконуються за найбільш слабкою пачці, якщо mсп> 0.5 hвир.
    7.4. Середньозважені коефіцієнти міцності порід безпосередньої, основної крівлі, всієї налягає товщі порід, безпосередній грунту, вугілля і порід грунту розраховують за формулами (3-7) табл.1.
    8. При розрахунку середньозваженого коефіцієнта міцності всієї налягає товщі порід враховуються всі шари порід (безпосередній, основної крівлі і т.д.), на потужність не більше 30m і не менш 15m (рис.1).
    9. Межа міцності на одноосні стиснення окремих шарів вугілля в шарі, порід грунту та покрівлі, що визначаються за методиками/3, 4, 14 /, можна знайти в звітній гірничої графічної документації/5 /. По окремих пластів, на яких виконувалися дослідження, межі міцності узгоджено в табл. 2. При відсутності даних експериментальних досліджень межі міцності окремих шарів вугілля в шарі, покрівлі, грунту, вугілля і порід розраховують за формулами (8 - 11) табл. 1.
    9.1. Середньозважений межа міцності вугілля в шарі на одноосні стиснення розраховують за формулою (12) табл. 1 за наявності середньозваженого коефіцієнта міцності вугільного пласта (fу), за формулами (13) або (14) - за наявності міцності окремих верств (пачок) аналогічно розрахунку середньозважених коефіцієнтів фортеці вугільного пласта п. 6.
    При визначенні середньозваженого межі міцності на стиск одноосні вугілля в пласті за наявності середньозваженого коефіцієнта фортеці вугілля в шарі коефіцієнт R1, (т/м2) перед fyi, fy у формулах (8), (12) приймають в залежності від тріщинуватості вугільного масиву за табл. 3 згідно/26 /.
    9.2. Середньозважений межа міцності порід безпосередньої покрівлі розраховують за формулою (15) табл. 1 за наявності середньозваженого коефіцієнта міцності порід безпосередньої покрівлі f нк за формулою (16) - за наявності міцності окремих верств безпосередній покрівлі.
    9.3. Середньозважений межа міцності порід основної крівлі розраховують за формулами (17) або (18) аналогічно п. 9.2.
    9.4. Ссредневзвешенний межа міцності на стиск одноосні всієї товщі налягають порід розраховують за формулами (19) або (20) табл. 1 аналогічно п. 9.2.
    9.5. Середньозважений межа міцності на одноосні стиснення порід безпосередньої грунту розраховують за формулами (21) або (22) табл. 1 аналогічно п. 9.2.
    9.6. середньозважений межа міцності на стиск одноосні вугілля і порід грунту розраховують за формулою (23) табл. 1 за наявності середньозваженого коеффічіента фортеці вугілля порід (fуп), за формулою (24) - за наявності середньозважених меж міцності на стиск одноосні вугілля і безпосередній грунту.
    10. Коефіцієнти Пуассона вугілля і вміщуючих порід, які визначаються за методиками/3, 4 /, можуть бути зазначені в звітній геологічної і геологорозвідувальної документації. При відсутності даних натурних спостережень і досліджень або гірничої графічної документації коефіцієнти Пуассона розраховують за формулами (25), (26), (27) табл. 1.
    11. Модулі пружності отделбних шарів вугілля в шарі порід грунту та покрівлі, що визначаються за методиками/14 або 10 /, можна знайти в звітній графічної документації.
    При відсутності експериментальних досліджень модулі пружності окремих шарів розраховують за формулами (28-32). Коли використовують результати лабораторних досліджень з визначення модулів пружності/4 /, то в цьому випадку необхідно враховувати коефіцієнт структурного ослаблення, який за відсутності відповідних досліджень рекомендується приймати 0,6-0,7, тобто Еу (Ек) в масиві = (0,6-0,7) Е0 у зразку.

    11.1 Середньозважений модуль пружності вугільного пласта розраховують за формулою (33) табл. 1 за наявності середньозваженого межі міцності на стиск одноосні вугілля в шарі? Сж.у, за формулами (34) або (35) - за наявності пружних характеристик Еу i, Ey. kp., Ey. cл окремих пачок вугільного пласта.
    При визначенні середньозваженого модуля пружності вугільного пласта при наявності середньозваженого межі міцності на стиск одноосні вугілля в шарі коефіцієнт R2, (т/м2) перед? Сж.у у формулі (28) приймати в залежності від тріщинуватості вугільного масиву згідно/26/по табл. 4.

    По окремих вугільних пластів, на яких виконувалися дослідження, модулі пружності наведено в табл. 2.
    11.2. Середньозважений модуль пружності порід безпосередньої покрівлі розраховують за формулою (36) табл. 1 за наявності пружних характеристик окремих шарів безпосередній покрівлі.
    11.3. Середньозважений модуль пружності порід основної крівлі розраховують за формулами (38) або (39) аналогічно п. 11.2.
    11.4. Середньозважений модуль пружності всій налягає товщі порід розраховують за формулами (40) або (41) аналогічно п. 11.2.
    11.5. Середньозважений модуль пружності порід безпосередньої грунту розраховують за формулами (42) або (43) аналогічно п.11.2.
    11.6. Середньозважений модуль пружності вугілля і порід грунту розраховують за формулою (44) табл. 1 за наявності середньозваженого межі міцності вугілля і порід грунту (? Сж.уп.), за формулою (45) - за наявності пружних характеристик порід грунту Eп і вугілля в шарі Eу.
    12. Розміри кроків обвалення безпосередній і основний покрівель, що визначаються в результаті натурних спостережень і досліджень можуть бути приведені в звітній гірничої графічної документації або в каталозі/5 /. За відсутності таких даних кроки обвалення розраховують за формулами (46) або (47) табл. 1.
    13. Величина, що характеризує спільну піддатливість вугілля і порід грунту Ку.п, розраховується за формулою (48) табл. 1, є допоміжним параметром і використовується для розрахунку інтегральної характеристики порід покрівлі, вугільного пласта.
    14. Інтегральна характеристика жорсткості порід покрівлі, вугільного пласта і порід грунту розраховується за формулою (49). Табл. 1, використовується для визначення кутів обвалення гірських порід, коефіцієнтів концентрації напружень, ширини виїмкових стовпів/27 /.
    15. Параметр повзучості? змінюється в межах від 0.6 до 0.8, визначається за методикою/28 /. При відсутності експериментальних даних для вугілля рекомендується приймати? = 0.7. Параметр? використовується для розрахунку змін деформацій у часі.
    16. Параметри повзучості? В та? П, що характеризують реологічні властивості вугілля та порід покрівлі, грунту, визначається за методикою/28 /. При відсутності експериментальних даних - за формулами (40), (51), табл. 1, в якій Е0 - модуль пружності вугілля у зразку/29 /. При використанні у формулах (49), (50), табл. 1 модулів пружності Еу, Еп, отриманих в натурних умовах, Е0 = Еу (0.6-0.7).
    17.Функція? T може бути визначена за формулою (52) табл. 1 або за номограмами/30 /, представленим на рис. 3.
    18.Угол обвалення гірських порід змінюється в межах від 65 до 85о, визначається за результатами вимірювань зсовування гірського масиву і даної поверхні. При відсутності експериментальних даних розраховують за формулою (52) табл. 1.

    ДОДАТОК 3

    МЕТОДИКА ПОБУДОВИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ палетки І Визначення коефіцієнта КОНЦЕНТРАЦІЇ електричної ПО ПЛАНУ ГІРНИЧИХ РОБІТ

    1. Коефіцієнти концентрації вертикальних напружень визначаються за допомогою інтеграційної палетки при відпрацюванні пологих вугільних пластів та складної топології гірських виробок, тобто при взаємному впливі двох і більше вибоїв, уступна формі контуру виробленого простору та інших нестандартних варіантах відпрацювання пластів/31, 27 /.
    2. Інтеграційна палетки являє собою систему розташованих по певній закономірності точок. Шляхом підрахунку точок, що потрапили у вироблений простір, здійснюється інтегрування ваги підробити порід та обчислення коефіцієнта концентрації напружень/27 /.
    3. Для побудови інтеграційної палетки та визначення коефіцієнта напруг необхідні наступні дані:
    інтеграційна характеристика жорсткості порід покрівлі, грунту і вугільного пластаLінт = (5-150) м, яка визначається за формулою (49) додатки 2 або наближено за формулою (3.5) п.3.1 основного тексту "Методики ...";< br /> план гірничих робіт або проектована топологія гірничих виробок, накреслений в масштабі.
    4. При побудові інтеграційної палетки на аркуші прозорою паперу або іншого прозорого матеріалу (наприклад, синтетична калька) намічається центр сітки, щодо якого через 15о проводяться прямі лінії (промені) за формулою:
    ? i = Lінт??? i
    Обчислюються відстані? I і відкладаються від центру палетки на одному з променів або променях у масштабі плану гірських робіт (рис. 1); безрозмірні координати? i визначаються по таблиці 1.
    Далі проводяться концентричні кола через точки на промені палетки і на перетині кіл і променів одержують точки інтеграційної палетки (рис. 2).
    5. Для визначення коефіцієнта концентрації напружень центр інтеграційної палетки поєднується з точкою на плані гірничих робіт, в якій потрібно визначити коефіцієнт концентрації напружень, підраховуються точки палетки, що потрапили в контур виробленого простору.
    Коефіцієнт концентрації напружень обчислюється за формулою
    (2)

    Розташування променів і точок при побудові інтеграційної палетки

    Рис. 1

    Інтеграційна палетки на плані гірничих робіт

    Рис. +2
    де n - число точок палетки, що потрапили в контур виробленого простору;
    N - число всіх точок на палетки, N = 384.
    6. Як приклад розглянуто визначення коефіцієнта концентрації для одного з вугільних пластів. Припустимо, по вихідної гірничо-геологічної інформації згідно з додатком 2 або формулі (3.5) п.3.1 основного тексту "Методики ..." була обчислена інтегральна характеристика Lінт = 28 м. За формулою (1) обчислюються відстані від центру палетки до i-тої точки на промені палетки. Результати обчислення полярних координат? I наведено в табл. 2.
    На аркуші прозорою паперу (кальки) намічається центр палетки і через нього проводяться прямі лінії через 15о (див. рис. 1). На променях палетки від її центру відкладаються в масштабі плану гірських робіт (1:2000) відстані рi (див. табл. 2), тобто 8.7.м, 14.8 м, 21.6 м і т.д., що відповідає в масштабі плану 4.3 мм, 7.4 мм, 10.8 мм і т.д. Через зазначені точки проводяться концентричні кола (див. рис. 2).
    Викресленим палетки накладається на план гірничих робіт та її центр поєднується з точкою гірничих робіт, де потрібно визначити коефіцієнт концентрації напружень (на рис. 2 центр палетки суміщений з центром очисної заходки). Шляхом безпосереднього рахунку визначається кількість точок палетки (перетинів променів і концентричних кіл), що потрапили в відпрацьовану площа пласта (враховуються всі крапки в очисних і підготовчих виробках). На рис. 2 число таких точок n = 168 (число усіх точок на палетки N = 384). Тоді коефіцієнт концентрації вертикальних напружень над заходки згідно з формулою (2) дорівнює:

         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status