Impaler

Шок-рок банда "Impaler" із Сент-Пола (штат Міннесота) утворилася на початку 80-х років. Склад команди був такий: Білл Ліндсей (вокал), Майкл тороками (гітара), Боб Джонсон (ударні), Коурт Холі (бас) і Майк Сенн (гітара). Стиль, який обрала група - це пріпанкованний полутрешевий метал з текстами, що кишать зомбі і іншою нечистю. Однак швидку популярність "Impaler" заробили не за рахунок своєї музики, а завдяки диким шоу з тоннами крові, піротехнікою і всякими страшними атрибутами з фільмів жахів. Сенн досить швидко де й подівся, так що свою першу демку команда записувала вчотирьох. "Vicious demos" виявилася затребуваною, і завдяки їй колектив отримав контракт від "Combat records".

Першим на світ з'явився EP "Rise of the mutants", а за ним пішов повноформатний альбом "If we had brains ... we'd be dangerous" (продюсер Боб Маулд). Обидва релізу піддалися лютим нападкам з боку організації PMRC, що було "Impaler" тільки на руку, і музиканти отримали безкоштовну рекламу.

Послідувало національне турне, а тим часом композиція "Blood bath" з'явилася у вигляді кліпу. Ця ж пісня потрапила на "комбатовскій" збірка "Bullets" разом з речами від "Exodus" і "Megadeth". На жаль на цьому відносини "Impaler" з "Combat records" закінчилися, і група залишилася без даху. Положення погіршився ще й відходом Боба Джонсона. Походять барабанщика знайти не вдалося, і за короткий час на цій посаді побували Кен Ламер, Ерін Райан і Террі Інграм. До команди також пробували додати другого гітариста в особі в особі Джона Стрейдінджера, але особливих результатів це не дало. Нарешті, незважаючи на всі кадрові проблеми в 1989 році групі вдалося випустити другий альбом, "Wake up screaming", виданий на "Channel 83".

Цікавий той факт, що диск записувався у студії "Paisley park", що належить Прінс. Після виходу "Wake up ..." Ліндсей призупинив діяльність "Impaler", а сам зайнявся іншим проектом, "Daddy Raw". Оригінальний склад "Імпейлера" зібрався знову на Хелловін 1994 року, відігравши один концерт у рідному Сент-Полі.

На початку 1995-го відбулося ще один виступ, а до кінця року Ліндсей представив нову версію "Impaler" з Еріком Аллін на басу, Нікі Ніколс на гітарі та Роном Барна на ударних. Ця конфігурація випустила демо "Sonic freakshow ", а потім взялася за свої традиційні" театральні " дійства, в яких з'явилися нові персонажі типу Zombie Executioner, Bride of Impaler і Dr.Corpse. Ці концерти знову підігріли інтерес публіки до творчості групи, і музиканти поспішили записати новий альбом, випущений на власні силами. Після "Undead things" пішов Ніколс, а його місце зайняв Бред Джонсон.

У 1998-му "Impaler" підписали контракт з "Root of all evil". Лейбл почав з того, що перевидав ранні альбоми з бонусами під маркою "The gruesome years ". Майже одночасно вийшла і нова робота," It won't die ". До наступного релізу в складі відбулася чергова заміна, і місце за ударними зайняв Том Крокстон. Кадрові перестановки припинилися на цілих три року, а за цей час група встигла випустити два повноцінних альбоми і один EP ( "The mutants rise again"). Лише в серпні 2003 року, коли "Impaler" готували до виходу ретроспективний DVD, в команду повернувся Коурт Холі.

Склад

Bill Lindsey - вокал

Brad Johnson - гітара

Tom Croxton - ударні

Court Hawley -- бас

Дискографія

If We Had Brains ... We'd Be Dangerous - 1986

Wake Up Screaming - 1989

Undead Things - 1996

It Won't Die - 1998

One Nation Underground - 2000

Old School Ghouls - 2002

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/