Green Day

Представники каліфорнійської панк-сцени Біллі Джо Армстронг і Майк Дірнт (Майк Прітчард) заснували свою першу банду "Sweet children" ще в школі. За ударні Біллі посадив свою сестричку Ану. У 1989-му її змінив Ел Собрант (Джон Кіфмейер), а вивіску поміняли на "Green day". У цьому ж році група записала свій перший EP-шник "1,000 Hours" із захопленням сприйнятий в панківських колах. Незабаром хлопці підписали контракт з місцевим незалежним лейблом "Lookout! Records". Як і прийнято у справжній панків, вони записали свій перший менш ніж за 24 години. Диск був розпродано тиражем понад 30000 примірників, чому Дірнт невимовно зрадів і кинув школу, не дочекавшись 18 років. Тепер він нарешті міг повністю присвятити себе улюбленій справі. Собрант ж, навпаки, повалив з команди, а на його місці виявився Тре Кул (Франк Едвін Райт третій).

Випустивши другий альбом, "Kerplunk!" група прийнялася активно нарізувати круги по Америці, заробляючи собі репутацію. Популярність "Green day" швидко росла і незабаром ними зацікавилися мажори. Однією з найбільш перевірених фірм виявилася "Reprise records", з ким і вирішено було укласти контракт.

Дебют на цьому лейбле відбувся весною 1994 року коли на прилавки був викинутий "Dookie". Цей альбом, попереджання розкрученими на MTV синглами "Longview" й "Welcome to Paradise", мав грандіозний успіх. Опинившись на другому рядку біллбордовскіх чартів, диск незабаром досяг мультиплатинового статусу. Завдяки цій платівці "Green day" огреблі Греммі в номінації "Best alternative music performance". Вийшов тим же влітку сингл "Basket Case" на цілих п'ять тижнів застряг на верхівці штатівських чартів. З успіхом виступивши на Вудстоці-94 група вивалила ще один суперхіт - "When I Come Around", який займав перші рядок чартів вже сім тижнів. Наступний "Insomniac" практично повторив долю свого попередника, стартувавши з другої позиції хіт-парадів. Найбільше радіодіджеям сподобалася пісня "Brain Stew/Jaded ", яку він постійно крутили в ефірі.

Грунтовно помоталися з гастролями "Green day" у середині 1996 року раптово перервали європейське турне і терміново відправилися в студію. Результатом став ще один блискучий альбом, "Nimrod". Стартувавши з десятої позиції в "Білборд", платівка вже в перший тиждень розійшлася тиражем в 80000 копій.

Перший сингл з неї, "Hitchin 'A Ride", які окопалися на п'ятому місці був запущений в важку ротацію на "MuchMusic" і "MTV". Інший сингл, "Good Riddance (Time Of Your Life)", що зайняв "всього лише" друге місце, став мабуть найвідомішою роботою групи. Дуже вже симпатичною виявилася ця сумна дрібнички з акустичною гітарою Біллі Джо. Хоча продажу "Nimrod" були не такі великі, як у його попередників, цей альбом приніс команді найбільшу пошану з боку слухачів і критиків. Наступні два роки пройшли для "Green day" відносно спокійно, і лише в 1999-го група повернулася на сцену, відігравши свій перший акустичний концерт.

Альбом 2000 року "Warning" хлопці записували самі, оскільки продюсер Скотт Литт їх чимось не влаштував. Закінчивши сесії "Green day" порадували фанів серією відмінних концертів. У 2002-му команда взяла участь у записі альбому, присвяченого "Ramones", а також випустила "Shenanigans", представляв збірка рідкісних речей, каверів і зворотних сторін синглів.

Склад

Billie Joe Armstrong - вокал, гітара

Mike Dirnt - бас

Tre Cool - ударні

Дискографія

39/Smooth - 1990

Kerplunk - 1991

Dookie - 1994

Insomniac - 1995

Nimrod - 1997

Warning - 2000

Shenanigans - 2002

American Idiot - 2004

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/