House of Lords

У 1987 році клавішник Грег Джіуффріа сумлінно трудився в проект імені себе самого ( "Giuffria"). Його команда готувалася до запису третього альбому, але тут шляху Грега перетнулися з Джином Сіммонс. Грег представив Джину останню демку, і знаменитий "кисс" зацікавився нею. Єдине що не сподобалося Сіммонс - це вокал Девіда Ейслі. Справа закінчилася тим, що проект "Giuffria" розвалився, а на його руїнах виникла нова група з амбітною назвою "House of lords". Крім самого Джіуффріі, басиста Чака Райта і гітариста Ленні Кордоли в свіжоспечений проект також потрапили барабанщик Кен Мері, який раніше працював з Еллісом Купером і вокаліст Джеймс Крістіан з "L. A. Rocks".

Керівництво командою взяв на себе Джин Сіммонс, хитромудро зареєстрував на себе ім'я "House of lords". Група була підписана на його лейбл "Simmons records ", а дистрибуція була віддана в руки" BMG ". У 1988 році на основі матеріалу, призначеного для третього альбому "Giuffria", був записаний дебютник "Палати Лордів".

Саунд платівки став трохи важче в порівнянні з попередньою групою, але в основному це був Того ж мелодік-рок з упором на клавішні. У принципі альбом публіка зустріла непогано, а от відсутність належної промоції все ж позначилося на продажах. У початку 1989-го відбулися тільки два невеликих туру (один американський з "Cheap trick" і один британський зі "Scorpions"), чому справа і обмежилася. На цьому фоні в колективі почалися розбіжності, що торкнулися в основному Грега і Ленні. Ці суперечки призвели до відходу гітариста, а на його місце був узятий хтось Майкл Гай. Незважаючи на те, що фото Гая потрапило на обкладинку другого альбому "House of lords", гітарні партії були виконати не тільки їм, а ще й запрошеними Дугом Олдріч, Крісом Імпелліттері, Менді Мейер і Ріком Нільсену.

Запрошених на сесії "Sahara" вокалістів виявилося ще більше (близько двох десятків). Серед них можна було відзначити появу колишнього колеги, Девіда Ейслі, і подружки Крістіана, Аіни Олсон. Підсумок роботи такої кількості народу виявився більш гітарно-орієнтованим і відверто комерційним.

Продажі платівки були досить високими, а от гастрольна діяльність знову не ладилася. "House of lords" провели невелике турне в компанії з "Nelson", після чого обстановка в групі знову загострилася. Спочатку хлопнули дверима Райт і Мері, а слідом за ними зник і Гай. Третій альбом Джіуффріа і Крістіан записували вдвох за підтримки сессіонщіков Сина Макнабба (бас), Денніса Чіка (гітара) і Томмі Олдріджа (ударні). "Demons down" став останньої на той момент роботою "House of lords", і незабаром група була розпущена.

реюніон "Палати лордів" відбувся в 2000 році, коли зібрався класичний склад команди. Відродження пройшло не без труднощів, оскільки музикантам довелося відвойовувати назву "House of lords" у Джина Сіммонса. Потім знову почалися кадрові перестановки, і в результаті до свого четвертого альбому "лорди" прийшли без Грега Джіуффріі. Його відсутність на "The power and the myth" компенсувалося аж чотирма клавішником (Дерек Шеріньян, Алан Окуйе, Свен Мартін, Рікі Філіпс).

Склад

James Christian - вокал

Lanny Cordola - гітара

Chuck Wright - бас

Ken Mary -- ударні

Дискографія

House Of Lords - 1988

Sahara - 1990

Demons Down - 1992

The Power And The Myth - 2004

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/