Fanny

Перша жіноча група, що грала хард-рок, "Fanny" у першій половині 70-х домоглася розташування слухачів і пошани критики, що було не так просто і для чоловіків - Представників цього стилю. Засновниці цієї американської команди сестри Джун і Джин Міллінгтон народилися в 1949 і 1950 роках відповідно, у філіппінській столиці Манілі. Їх батько був військовий і на початку 60-х років його підрозділ було переведено в Сакраменто, де дівчатка пізнали всі принади хіповський буття. У 1966 році ще в школі сестрички організували квартет "The sveltes". Пару років по тому, змінивши двох вокалісток на одну барабанщиці, ансамбль перетворився на тріо "Wild honey". Склад його був такий: Джун Міллінгтон (лідер-гітара, вокал), Джин Міллінгтон (бас, вокал) і Еліс Де Бер (p. 1950, Мейсон-Сіті, США; ударні). На уживаному мікроавтобусі дівчата колесили по клубах західного узбережжя Америки, спочатку привертаючи увагу публіки не стільки музикою, скільки фактом свого існування як рок-групи.

Восени 1969-го, коли вони виступали в лос-анжелеське клубах, їх примітив продюсер " Captain Beefheart "і Елли Фіцджеральд Річард Перрі, який допоміг дівчатам отримати контракт з "Reprise records".

Під час запису дебютного альбому до "Wild honey" приєдналася четверта учасниця, клавішниця Ніколь Барклай (p. 21 квітня 1951, Вашингтон). З її приходом по рекомендації Перрі команда змінила назву на "Fanny". Крім того Річард виявився продюсером трьох перших альбомів групи. У 1970-му вийшов дебютний лонгплей "Fanny", що став пробою сил і пошуком свого стилю. Наступний альбом, "Charity Ball" виявився досить зрілою роботою. Головна композиція, видана також синглом, потрапила в Топ 40 "Billboard". Успіх також супроводжував "Fanny" під час їх британського турне разом з "Jethro Tull" та "Humble Pie". У 1971 група взяла участь у записі альбому Барбари Стрейзанд, а Нікі Барклай, у свою чергу, записувалася з блюзовим гітаристом Джессом Едом Девісом.

Диск 1972 "Fanny Hill", записаний у Лондоні, на що належала " Beatles "студії" Apple ", став вершиною усієї творчості "Fanny".

Наприкінці 1973-го вийшов четвертий, найбільш важкий по звучанню альбом "Mother's Pride ", теж записаний в Лондоні, однак, цього разу в" Olympic Studios "і з новим продюсером, Тоддом Рандгреном. Навесні 1974-го в групі стався перший конфлікт, в результаті чого її покинула Джун Міллінгтон. На її місці опинилася Патті Куатро (p. жовтня 1948, Детройт; гітара, бас), сестра легендарної Сюзі Куатро. Через місяць за Джун послідувала і Еліс, яку змінила Брайа Ховард. Остання недовго протрималася в складі і місце за ударними зайняла Кем Девіс. У цьому складі "Fanny" уклали новий контракт з "Casablanca records" і записали посередній альбом "Rock And Roll Survivors". Після цього група практично розвалилася. Правда навесні 1975 прощальний сингл, "Butter boy" потрапив на 29-й рядок американських чартів.

Колишні учасниці колективу займалися сольними роботами і брали участь в проектах інших музикантів, але особливого успіху не домоглися. У 1978 сестри Міллінгтон об'єднувалися для запису альбому "Ladies On The Stage", виданому на "United Artists".

Склад

Nickey Barklay - клавішні

June Millington - гітара

Jean Millington - бас

Alice De Buhr - ударні

Дискографія

Fanny - 1970

Charity Ball - 1971

Fanny Hill - 1972

Mothers Pride - 1973

Rock'n'roll Survivors - 1974

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/