Annihilator h2>
Засновником
"Annihilator" є гітарист Джефф Уотерс. Спочатку він грав у
"Trojan hammer", але ця команда проіснувала недовго, і він заснував
свій проект "Jeff Waters project", потихеньку трансформувалися в
"Annihilator". До першого складу групи також увійшли Майк Фармер
(ударні), Джон Перінбам (вокал) і Девід Скотт (бас), хоча в основному це був
просто тандем Уотерса і Скотта. Решта двоє невдовзі були звільнені, а замість
них у колективі з'явилися вокаліст Джон Бейтс і ударник Річард Дет. Ця
конфігурація записала демку "Welcome Те Your Death", після чого
барабанщика випнулі, а на його місце взяли Пола Малека. За цим послідувала ще
одна демка, "Phantasmogoria", завдяки якій групі вдалося
роздобути контракт з "Roadrunner records". p>
Тим часом
склад ще кілька разів перетасував, і до 1989 року новими членами колективу
стали Ентоні Грінхем (гітара), Вейн Дарл (бас) і Рей Хартман (ударні,
екс-"Assault". На роль вокаліста був прийнятий колишній басист відомої в
Канаді команди "D.O.A." Ренді Рампадж. p>
Коли в 1989
році з'явився дебютник "Alice In Hell", він як раз потрапив в смугу
трешеві буму, і, відповідно, отримав гарні огляди в пресі. Звичайно,
чимала заслуга в цьому була і самого Уотерса, віртуозно володів гітарою, а
також записав практично поодинці всі інші партії. У тому ж році
"Annihilator" перший раз відвідали Європу. Перед початком туру Джефф
вигнав Рампаджа, а замість нього ангажував Кобурн Терах. Ентоні Грінхем вирішив
не чекати, коли його штовхнути під зад, а потихеньку звалив сам, поступившись місцем
Дейву Скотту Дейвіс. Це сталося напередодні сесій для другого диска,
"Never Neverland". Платівка вийшла трохи краще першого, оскільки
голос Терах більше підходив для музики, яку грали "Annihilator".
p>
Уотерса ж
тепер визнавали не тільки у себе в Канаді, а й за кордоном. Прикладом тому
може служити запрошення Джеффа Дейвом Мастейн у "Megadeth".
Проте альянс з незрозумілих причин не відбувся, і Уотерс зі своєю командою
відправився розігрівати "Judas priest" під час їх британського туру. p>
Запис третього
альбому почалася за участю нового другого гітариста, Ніла Голдберга. По ходу
сесій Джефф посварився з Кобурн, і той грюкнув дверима. Заміною йому став
Аарон Рандал, але його вокал більше підходив для попси, ніж для металу, і в
результаті "The World On Fire" провалився. Ця невдача, а також
подальші флуктуації в складі призвели до розриву контракту з
"Roadrunner". У 1994-м в "Annihilator" окрім Уотерса і
повернувся Дейвіса входили ще басист Кем Діксон і барабанщик Ренді Блек,
однак до 1996-му група була скорочена до двох осіб (Уотерс і Блек). А
альбом 1997 року, "Remains", Джефф знову записував практично в
поодинці. Через кілька років він все-таки одуматися, і зібрав "Annihilator"
у складі: Рампадж, Хартман, Дейвіс і Расс Бергквіст (ударні). p>
У 2000-му році
місце викинути в черговий раз Рампаджа зайняв Джо Комю з "
Overkill ". А на наступний рік на своє місце повернувся Ренді Блек. Приблизно
в цей же час до команди приєдналися Дейв Скотт і Каррен Мерфі, за участю
яких була записана нова платівка, "Waking The Fury". p>
Склад h2>
Joe Comeau --
вокал p>
Jeff Waters - гітара p>
Curran Murphy - гітара p>
David Scott - бас p>
Randy Black
- Ударні p>
Дискографія h2>
Alice In Hell - 1989 p>
Never Neverland - 1990 p>
Set The World On Fire - 1993 p>
King Of The Kill - 1994 p>
Bag Of Tricks - 1994 p>
In Command Live - 1996 p>
Refresh The Demon - 1996 p>
Remains - 1996 p>
Criteria For A Black Widow - 1999 p>
Carnival Diablo - 2000 p>
Wakking The Fury - 2002 p>
All For You - 2003 p>
Список
літератури h2>
Для підготовки
даної роботи були використані матеріали з сайту http://hardrockcafe.narod.ru/
p>